Діагностична халатність лікарів стаціонару.

Вітаю.
Після перелому обох кісток правого передпліччя у 2007 році маю обмеження ротаційних рухів в ліктьовому суглобі. Згинання в нормі; під час кожного(!) розгинання чітко чути хрускіт (неприємний) у ліктьовому суглобі; супінація 5 градусів, пронація 25 градусів; під час супінації чітко чути стукіт, який, мабуть, утворюється від ударів кісток одна об одну, це і заважає здійснити рух; під час пронації – перешкоди; періодично виникає ниючий біль у ліктьовому суглобі, який тимчасово минає після розгинання. Наявні записи хірурга та ортопеда в лікарняній картці за 2012 рік про порушення функції суглоба, 30-35 градусів, а також результати рентгенографії: посттравматичний остеоартроз правого ліктьового суглоба, підвивих голівки ліктьової кістки в променево-зап'ястковому суглобі.
Яким чином довести, що в мене справді є обмеження супінації та пронації ліктьового суглоба 30 градусами, якщо теоретично людина може сама навмисно обмежувати будь-які рухи? Травматолог, який знімав мені МОС, у виписці теж вказував на обмеження рухів, та казав, що для виправлення ситуації потрібно заново ламати кістки.
В 2012 році в області давали направлення на стаціонар до травматолога, у якого все обстеження зайняло десь хвилину з посмикуванням руки 5 секунд і все з 2 днів у палаті. Ніяких тестів не проводив, кути не міряв. Не слухаючи доводів, видав висновок, що у мене повний обсяг усіх рухів, без вказівки на вищенаписані висновки від ортопеда та рентгенолога. Мабуть тому мені й дали статтю 78в. Що робити в таких ситуаціях?
Щоб виключити мій вплив на м'язи чи можуть мені зробити місцевий наркоз правої руки, щоб потім лікар самостійно пробував здійснювати рухи? Але чи буде це правомірно?
І взагалі, як діяти, якщо почнуть силоміць здійснювати ротації, щоб перевірити дійсні обмеження? Адже можуть мені ще сильніше травмувати ліктьовий суглоб, зробити вивих, перелом кісток передпліччя чи інші болючі наслідки.
Чим більше висновків з різних медичних закладів я отримую, тим краще? А якщо вони різні?