Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
880 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Доброго дня,
У мене є питання стосовно продажу чи дарування моєї квартири. Оселя придбана до шлюбу, я є одноосібним власником. У квартирі зареєстровані моя колишня дружина та неповнолітня дитина. На теперішній час вони знаходяться за кордоном більше року і не планують повертатися. В Українському суді є справа про виписку дитини з квартири, але там з минулого червня так і не було жодного засідання.
Питання: чи можу я продати або подарувати квартиру з прописаною там дитиною не чекаючи рішення суду про виписку?
Дякую!
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (8)
Юрист, м. Дніпро, 24 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня.
Згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при посвідченні правочину щодо відчуження нерухомого майна відчужувач цього майна подає заяву про наявність/відсутність прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування цим майном. З метою перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування відчужуваним нерухомим майном нотаріус має право додатково витребовувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення такого правочину.
У разі виявлення з поданих відчужувачем документів, що право власності або право користування відчужуваним житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною мають малолітні або неповнолітні діти або недієздатні чи обмежено дієздатні особи, нотаріус повинен витребувати у відчужувача дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину у формі витягу з рішення відповідної районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, відповідного виконавчого органу міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Юрист, м. Чернігів, 6 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю Вас.
Так, маєте право, якщо потенційний новий власник не заперечує. Саме він потім після переоформлення будинку на себе зможе "виписати" і жінку, і дитину. Доволі оптимальний варіант, який можливий лише за умови погодженості з новим власником.
Потім він з документами про власність звертається до ЦНАПу з відповідною заявою. Якщо ЦНАП відмовить (теоретично може бути, але не думаю), доведеться подавати позов до суду.
З повагою!
Юрист, м. Полтава, 4 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня!
Ви зможете продати квартиру лише в тому випадку, якщо знайдете нотаріуса, який посвідчить даний договір та покупця, який згодиться купити нерухомість.
Згідно підпункту 1.8 пункту 1 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при посвідченні правочину щодо відчуження нерухомого майна відчужувач цього майна подає заяву про наявність/відсутність прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування цим майном. З метою перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування відчужуваним нерухомим майном нотаріус має право додатково витребовувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення такого правочину.
Ви можете подати заяву про зміну місця проживання Вашої дитини віком до 14 років через ДІЮ https://diia.gov.ua/services/zmina-miscya-prozhiva...
Але, якщо дружина не надасть згоду - тоді потрібно чекати рішення суду або шукати нотаріуса, який посвідчить даний договір купівлі-продажу
З повагою, юрист Дерій В.О.!
Дякую за відповідь! Наскільки я зрозумів, деякі нотаріуси можуть не посвідчити цей договір, але якщо я знайду того, хто погодиться чи буде даний договір законним і чи не можна його буде оскаржити у суді? Бо для мене дивно виглядає, що хтось робить, а хтось не робить.
Дякую!
Юрист, м. Полтава, 4 роки досвіду
Спілкуватися у чатіТакий договір можна визнати в судовому порядку недійсним
Пунктом 4 статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» передбачено, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування.
Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, визначає Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі № 6-2940цс15 та від 10.02.2016 у справі № 6-3005цс15 передбачене статтею 177 СК України, статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства» та статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» положення про необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення батьками договору щодо майна, право на яке має дитина, спрямоване на захист майнових прав дітей, тому підставою для визнання недійсним договору щодо майна, право на яке має дитина, за позовом її батьків є порушення майнових прав дитини внаслідок укладення такого договору, а не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення такого договору.
Такий висновок підтримано і Верховним Судом (постанова від 07.11.2018 у справі № 391/11/17).
Верховний Суд при вирішення спорів такої категорії зазначає, що правочин, вчинений батьками (усиновлювачами) стосовно нерухомого майна, право власності на яке чи право користування яким мають діти, за відсутності обов’язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний судом недійсним (частина шоста статті 203, частина перша статті 215 ЦК України) за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин:
– суперечить правам та інтересам дитини;
– звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини;
– зменшує або обмежує права та інтереси дитини щодо жилого приміщення; порушує гарантії збереження права дитини на житло (постанова від 08.08.2018 у справі № 202/5268/15-ц).
Адвокат, м. Миколаїв, 33 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Денисе!
Ви можете продати або подарувати нерухомість, а новий власник вже зніме з реєстрації Вашу дружину та дитину. Проте єдине питання для Вас - це знайти нотаріуса, який посвідчить відовідну угоду.
Відповідно до Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні":Стаття 18. Зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування)
1. Зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється:
1) за заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), поданою у паперовій формі такою особою, її законним представником або представником;
2) за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.
З повагою, адвокат Айвазян.
Юрист, м. Харків, 16 років досвіду
Спілкуватися у чатіВІТАЮ ВАС, ДЕНИСЕ!
А навіщо Ви зверталися до суду, якщо зараз існує досудова процедура зняття з реєстрації? Вам відмовили в ЦНАПі?
Реєстрація в житлі - не породжує жодних правових наслідків щодо власності та не обмежує право на продаж житла.
При цьому, чинне законодавство не передбачає необхідності звернення до суду для зняття з реєстрації повнолітніх.
АЛЕ Є НЬЮАНСИ.
Ви це можете зробити як власник та один із батьків дитини.
Для цього треба подати Заяву за формою згідно з Додатком 6 та свідоцтво про народження дитини, де Ви вказані батьком, а також правоустановлюючі документи на житло.
При спілкуванні з працівником ЦНАП треба не про те, що вони за межами України розказувати, а що Ви продаєте це житло і придбаваєте інше, в якому дитина звісно ж буде зареєстрована. Перевіряти це і контролювати ніхто не буде.
Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/ реєстрації місця проживання (перебування) визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 (надалі – Порядок).
Відповідно до пп. 5 п. 50 Порядку передбачено право власника житла звернутися до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) для здійснення зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно з додатком 6 до Порядку.
Проте, не може бути здійснено зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини або виключення з реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) дитини, окремо без її батьків або інших законних представників чи одного із них.
Зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини не здійснюється за заявою власника житла, якщо власником такого житла не є один із батьків або інших законних представників дитини.
Згідно з п. 51 Порядку подання заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років або особи, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною, здійснюється одним із батьків або інших законних представників такої особи за згодою іншого з батьків чи законних представників.
Зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком від 14 до 18 років здійснюється за згодою її батьків або інших законних представників чи одного з них, крім випадку, коли така особа є здобувачем освіти та зареєстрована/задекларована в гуртожитку закладу освіти у період чи після закінчення навчання (п.52 Порядку).
Необхідно зазначити, що відповідно до п. 56 Порядку зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) співвласника житла за заявою іншого співвласника такого житла не здійснюється.
З огляду на що, власник житла має право самостійно через органи реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) зняти з зареєстрованого місця проживання (перебування) всіх дорослих членів своєї сім’ї, які не є співвласниками та неповнолітніх дітей, але тільки за згодою їх законних представників.
Згідно з пунктом 65 Порядку, Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання дитини віком до 14 років підтверджується електронними підписами батьків, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронних підписів, у разі подання заяви в електронній формі або за письмовою згодою другого з батьків, що надається у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
ТОБТО, ВАША КОЛИШНЯ ДРУЖИНА МОГЛА Б СПОДОБИТИСЯ ВСТАНОВИТИ ЗАСТОСУНОК ДІЯ та НАДАТИ ЗГОДУ на ЗНЯТТЯ З РЕЄСТРАЦІЇ шляхом ДІЯ.Підпису.
В іншому випадку - вирішувати питання необхідно дійсно в судовому порядку.
Якщо справа в суді не рухається вже рік - це ненормально. Питати треба юриста / адвоката, який подавав Вам заяву до суду. Якщо Ви подавали справу через "Електронний кабінет", який відверто ненавидять українські судді старої формації та працівники судів і дуже часто чхають на нього, то можливо треба нагадати про себе і подати заяву про інформування щодо стану розгляду справи?
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особа має цікавитись станом розгляду справ, підтверджуючи свою зацікавленість у її вирішенні.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
(Ухвала Верховного Суду від 17 листопада 2022 року у справі № 560/5541/20)
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
(постанова Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 222/1402/16).
Ви звісно можете продати житло. Такої заборони немає. Але у нового власника буде морока з цим. І він може пред"являти Вам претензії. Особливо, якщо комунальні послуги рахуються від кількості зареєстрованих, а не по лічильникам.
Йому щоб зняти з реєстрації дитину - треба буде звертатися до суду.
Звісно є шлях простіше. Формально, відповідно до статті 55 Цивільного процесуального кодексу України новий власник може виступити по зазначеній Вами судовій справі ПРАВОНАСТУПНИКОМ. Але чи захоче він це робити - от питання та чи буде у нього юрист, щоб допомогти це зробити процесуально грамотно.
З повагою, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)
Юрист, м. Київ, 9 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, випадково видалив свою відповідь, але моя позиція не змінна, виписати може жінку та дитину у ЦНАпі новому власнику, після оформлення договору купівлі продажу. Щоб не було питаннь у нотаріуса, рекомендую зробити , нотаріально завірену заяву від жінки, що вона не проти її виписки з дитиною, у зв'язку з тим, що вона фактично проживає за кордоном, додавши копії доказів.