Як християнину діяти коли його змусили служити в ЗСУ

Доброго дня.

Якщо чоловік не підписував жодних документів починаючи з ТЦКСП - раджу подавати скарги до ДБР та уповноваженого Верховної ради України з прав людини.

Альтернативним варіантом є звернення до суду.

Доброго дня, нажаль під час воєнного стану альтернативної служби немає. Проте, раджу писати заяву до поліції, ДБР та уповноваженого з прав людини про злочин (викрадення людини).

Вітаю Вас!

Згідно статті 1 ЗУ "Про альтернативну (невійськову) службу"

Альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.

Крім того, на даний час строкову службу взагалі відмінили і замість неї тепер встановлена базова військова підготовка та базова військова служба.

У Вашому випадку чоловіку потрібно укласти угоду з адвокатом та оскаржувати дії ТЦК.

Інший варіант - це знайти підстави для звільнення з військової служби.

Згідно частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" під час дії військового стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я:

• на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
• за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

д) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

з) у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Згідно частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:

• військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
• військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
• дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
• перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
• військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
• військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
• виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;
• утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
• необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
• необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
• необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
• у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
• якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
• якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року)".

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю Вас!

Доброго дня, скажіть будь -ласка, як діяти в наступній ситуації: Чоловіку 28 років, його забрали і доставили відразу на проходження ВЛК в ТЦК, а тоді відразу відвезли до військової частини для проходження служби. Він не підписував ніяких паперів і відмовився від присяги, зброї та проходження військової підготовки. Натомість, він погоджується на альтернативну службу, тому що він християнин(конфесія євангельські християни баптисти ) про що є відповідна довідка, яку вже привезли у військову частину. Йому ж відмовляють у проходженні альтернативної служби, і тримають у військовій частині кілька днів вже. Скажіть як діяти у такому випадку, чи має право він, відповідно до законодавства, проходити альтернативну, не військову службу, які шляхи вирішення питання? Дякую дуже

На жаль, але альтернативна служба під час дії воєнного стану фактично відсутня. Якщо він уже у військовій частині - справи кепські, адже особа вже рахується як мобілізована. На даний час на нього поширюються виключно вимоги законодавства щодо звільнення з військової служби, а не підстави для відстрочки. Можна пробувати оскаржувати наказ про мобілізацію, але шансів доволі небагато.

Радив би зосередити увагу на тому, аби укласти контракт з тою військовою частиною, де хотів би проходити військову службу чоловік. Альтернативна служба, на жаль, не допоможе у даній ситуації.

Один із показових випадків - це рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, яка вимагала визнати протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

У цій справі позивач намагався через суд зобов'язати Президента України вирішити спірне питання альтернативної служби, але йому було відмовлено через те, що стаття 106 Конституції України не передбачає таких повноважень для Президента України.

Проте це цікаве рішення суду, оскільки в ньому сформульовано певний правовий висновок, який свідчить про відсутність права на альтернативну службу під час мобілізації через відсутність такого права у Законі України "Про альтернативну (невійськову) службу":

54. Надаючи правовий аналіз вказаним нормативним актам вбачається, що надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації віруючим громадянам, які перебувають на військовому обліку військовозобов'язаних, законом не передбачено; порядок направлення та проходження служби під час мобілізації в умовах воєнного або надзвичайного станів віруючих громадян Законом України "Про альтернативну (невійськову) службу" не визначено.

Та багато інших справ, які повторюють цю тезу, а іноді навіть цитують вищевказане рішення (наприклад, рішення від 13 грудня 2023 року у справі № 500/5074/23).

Враховуючи те, що позивач являється мобілізованим на військову службу, а не особою, яка підлягає призову на строкову військову службу, у спірному випадку, на думку суду, ОСОБА_1 не наділений правом бути направленим на альтернативну (невійськову) службу.

Заміна військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період на альтернативну (невійськову) службу - Законом не встановлена.

https://jurliga.ligazakon.net/news/226131_chi-dysn...

З повагою!

Доброго дня, Руслане!

На жаль, альтернативна служба передбачена лише замість строкової, тому у будь якому випадку чоловік не мав би права вибору. Отже, чоловіку потрібно шукати підстави для звільнення з військової служби. Чи є в нього якість сімейні обставини для того? Чи є в нього сім'я?

Громадяни України мають право на альтернативну службу, якщо виконання військового обов'язку суперечить їхнім релігійним переконанням і якщо вони належать до діючих відповідно до законодавства релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю. Перелік таких релігійних організацій затверджується Кабінетом Міністрів України. Цим правом користуються громадяни, які належать до зазначених релігійних організацій, що діють як із зареєстрованим статутом, так і без його реєстрації (пункт 2 Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби, завтердженого постанова Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1999 року № 2066 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" (далі - Положення).

ПЕРЕЛІК релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю:

- Адвентисти-реформисти

- Адвентисти сьомого дня

- Євангельські християни

- Євангельські християни-баптисти

- Покутники

- Свідки Єгови

- Харизматичні християнські церкви (та церкви, прирівнені до них згідно із зареєстрованими статутами)

- Християни віри євангельської (та церкви, прирівнені до них згідно із зареєстрованими статутами)

- Християни євангельської віри

- Товариство Свідомості Крішни

Відповідно до статті 4 Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" (далі - Закон) на альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідні рішення.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, Альтернативна служба – це невійськова служба, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби. Відповідно до Конституції України, виконання військового обов’язку може бути замінене, якщо воно суперечить релігійним переконанням людини, не дозволяє користуватися зброєю тощо.

Закон України Про альтернативну (невійськову) службу дозволяє службу, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби, і має на меті виконання особою обов’язку перед суспільством. Проте строкова військова служба була скасована з початком військових дій на території України, а указом Президента у 2024 році запроваджено загальну мобілізацію.

Чи можлива альтернативна служба під час мобілізації та чи дійсна раніше пройдена альтернативна служба в Україні у 2024 році – читайте в матеріалі Фактів ICTV.

Юристи Безоплатної правничої допомоги зазначили, що перелік осіб, які не підлягають мобілізації під час воєнного стану, наведено у Законі України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (стаття 23).

У ньому немає згадки про можливість відстрочки для осіб, які раніше проходили альтернативну службу. Це право надається лише в мирний час. Під час проведення мобілізації, альтернативна служба в Україні не застосовується. Захист території України є обов’язком кожного громадянина віком від 18 до 60 років. Тому релігійні та інші переконання не є підставою для звільнення від мобілізації.

Юристи відмітили, що проаналізувавши чинне законодавство України щодо питання альтернативної служби під час мобілізації, можна побачити законодавчу прогалину. Наразі не існує окремого нормативного документа, який би регулював це питання.

Закон України Про альтернативну (невійськову) службу дозволяє такий вид під час строкової військової служби, якої наразі немає. Також в умовах воєнного чи надзвичайного стану законодавцем можуть встановлюватися окремі обмеження прав громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням їх строку дії.

Отже, альтернативна служба в Україні у воєнний час не застосовується.

Якщо чоловік ні чого не підписував, не хай відмовляється від мобілізації, і далі вже буде вирішувати суд. Можно розраховувати на умовний термін, якщо визнати свою провину.