При самостійному оновленні даних в ТЦК штраф 17тис. грн. за непроходження медогляду з 2013р. раз на 5 років

Доброго дня, так штраф накладено не правомірно, вже пророщені строки притягнення до відповідальності. Ст. 38 адміністративного кодексу України

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10

Стаття 38. Строки накладення адміністративного стягнення

Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

У вашому випадку пройшло більше року.

Також штраф може накласти лише комісар ТЦК, тому треба перевіряти їх ЄДР , чи внесені вони в реєстр, чи відповідає інформація в реєстрі про комісара, який наклав штраф.

Чи достатньо посилання на ст. 38 адмін. кодексу при оскарженні? Потрібні ж мабуть якісь докази. Що може бути представлено в якості доказів? Чи в даному випадку цей тягар має бути на ТЦК?

Доброго дня!

Був складений лише протокол чи Вам виписали постанову зі штрафом? Чи поставили Ви підпис? Які давали пояснення та чи були вони зафіксовані?

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 278 КУпАП

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно статті 279 КУпАП

Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно до статті 280.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Згідно статті 280 КУпАП

По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Стаття 283 КУпАП. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

• найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
• дату розгляду справи;
• відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
• опис обставин, установлених під час розгляду справи;
• зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
• прийняте у справі рішення.

Тому, якщо під час розгляду справи Вам не дали скористатися послугами адвоката, не взяли до уваги Ваші пояснення, клопотання та неправильно склали протокол - Ви можете звернутись до суду та спробувати оскаржити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно статті 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов’язані з’являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов’язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов’язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов’язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно правил військового обліку військовозобов'язані повинні:

2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов’язаних та резервістів;

4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров’я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров’я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;

Згідно пунткту 3.1. глави 3 розділу II наказу МОУ 402 Медичний огляд військовозобов’язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров’я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Отже, з'явитися на ВЛК Ви повинні були за повісткою, а направити на ВЛК Вас може лише керівник ТЦК. Тому, якщо повісток Ви не отримували та Вас не направляли на ВЛК можна на це і посилатися, що самостійного обов'язку явитися до ТЦК не було.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Сергію!

Відповісти на це питання однозначно доволі складно.

Перш за все згідно нової редакції статті 210 КУпАП:

"Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.".

Отже, з огляду на зміст частини 3 наведеної статті КУпАП мінімальний штрав за згадане Вами адміністративне правопорушення складає одна тисяча неоподатковуваних мінімумів (17000 грн) і зменшений бути не може.

Тепер стосовне строків притягнення до адміністративної відповідальності.

19 травня 2024 року набув чинності Закон України №3696-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно нього адміністративне стягнення за вчинення в особливий період порушень правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Тож, на мою думку, перспектива оскарження постанови про адміністративне правопорушення у Вашому випадку є, але саме через порушення з боку ТЦК строків притягнення до адміністративної відповідальності і за певних умов.

З Ваших слів витікає, що останній раз Ви проходили ВЛК в 2013 році. Тоже два наступних раза повинні були статися, відповідно, - в 2018 і в 2023 роках.

Отже, якщо з дати обов'язкового проходження ВЛК в 2023 році вже минув рік, то шанс оскаржити постанову ТЦК про штраф дуже високий. Якщо ні, то таке, скорше за все, оскарження буде проблематичним.

Постанова ТЦК про адміністративне правопорушення оскаржується в судовому порядку.

Позовна заява подається до місцевого загального суду, на вибір за місцем реєстрації або проживання позивача або за місцезнаходженням відповідача, який розглядає цей адміністративний позов як адміністративний суд. В адміністративному позові згідно зі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) має бути зазначено:

• повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
• зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
• зміст позову;
• виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
• відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
• відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
• перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
• у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
• у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
• власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазедставника. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

У разі відмови судді у скасування постанови про адміністративне правопорушення, Ви маєте право подати апеляцію.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (за винятком постанов передбачених ст. 32, 32-1 КУпАП).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції необмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

• залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
• скасувати постанову та закрити провадження у справі;
• скасувати постанову та прийняти нову постанову;
• змінити постанову.

У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

Прийшов добровільно у ТЦК оновити облікові дані в червні 2024р. При оновленні одразу без пояснень направили на складання адмін. протоколу за порушення правил військового обліку, а саме, що з 2013р. я жодного разу не проходив медогляду, який я мав проходити раз на 5 років, чим порушив правила військового обліку. В результаті в протоколі було вказано на ст. 210 ч.3 КУпАП, що має наслідком штраф 17 тис. грн. Чи є судова перспектива оскаржити таку постанову, або зменшити розмір штрафу на той, який діяв, коли порушення виникло. А ще як правильно в даному випадку обраховувати період з якого є факт порушення і чи може взагалі цей період поза межами позовної давнини?

Питання складне, але на мою точку зору - перспективи оскарження доволі непогані. ТЦК таким макаром взагалі може накладати стягнення за правопорушення, що траплялися 20 років назад або тоді, коли їм заманеться. Але ж законодавством чітко врегульовано строки притягнення до відповідальності.

Стаття 210. Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку

Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

АЛЕ ЗВЕРТАЮ УВАГУ!!!

Стаття 38. Строки накладення адміністративного стягнення

...

Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Фактично станом на зараз строки притягнення Вас до відповідальності вийшли. Якщо ТЦК накладає стягнення, я раджу Вам спробувати оскаржити його шляхом подання адміністративного позову до суду. Так, момент виявлення відіграє важливу роль, але норма статті 38 побудована таким чином, що стягнення може бути накладено МАКСИМУМ не пізніше 1 року з дня його вчинення, тому ТЦК явно не праві у даній ситуації.

Однак тут ще такий момент - чи у Ваших це інтересах? Так, це також потрібно враховувати, адже оскарження - справа 4-8 місяців. Якщо Ви залежите від ТЦК у питанні оформлення відстрочки або інших моментах - я б задумався, чи варто подавати позов до суду. Хоча, відверто кажучи, це Ваше право. Таке беззаконня потрібно "рубати" на корні.

З повагою!

Доброго дня.

Відповідальність за Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку визначена ст. 210 КУпАП:

«Стаття 210. Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку

Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.»

Штраф має бути сплачений порушником:

- не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу,

- а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ст. 307 КУпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ст. 308 КУпАП).

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

-витрати на облік зазначених правопорушень.

«Стаття 38. Строки накладення адміністративного стягнення

Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.»

Виходячи з строків давності Ви можете спробувати оскаржити накладене на Вас адміністративне стягнення.