Чи потрібен договір оренди землі зі своїм ФГ

Вітаю Вас!

Фермерське господарство використовує у своїй діяльності земельні ділянки, які знаходяться у власності члена ФГ на підставі статті 12 Закону України «Про фермерське господарство», тобто без укладення договору оренди.

Ознайомтесь із роз'ясненням Державної податкової служби - https://cvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/725647.h...

З повагою, юрист Дерій В.О.!

ДОБРОГО ДНЯ, пане АНДРІЙ! Фермерське господарство набуває право володіння та користування землею своїх членів не на підставі договору (правочину), а на підставі ЗАКОНУ. Про це є роз"яснення Верховного Суду 2020 року. Хоча й досі деякі адвокатеси і адвокатині пишуть в мережі інтернет всякі нісенітниці, що треба договір оренди чи емфітевзис.

ВІдповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство", права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Пишуть адвокатині зокрема такі аргументи:

"Тому і виникають у фермерів подібні запитання. Адже з буквального тлумачення частини 2 статті 12 Закону про ФГ вбачається, що ФГ як юридична особа володіє і користується будь-якою земельною ділянкою, що належить фізичній особі — члену ФГ. Однак це суперечить не лише здоровому глузду, а й принципам непорушності права приватної власності на землю (ст. 41 Конституції України). Адже очевидно, що ФГ не мусить мати жодного стосунку до земельної ділянки, яку отримав член ФГ як фізична особа,наприклад, для будівництва й обслуговування житлового будинку.

Частина юристів вважає, що право володіння і користування земельною ділянкою може переходити від члена ФГ до такого господарства як юридичної особи за волевиявленням члена ФГ у загальному порядку й на загальних підставах, передбачених чинним законодавством України.

Види користування землею і порядок набуття такого права користування передбачені, зокрема, у главах 15-16-1 розділу ІІІ Земельного кодексу України та розділі ІІ Книги 3 Цивільного кодексу України.

Найбільш прийнятними у таких ситуаціях на їх думку є оренда й емфітевзис (право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб).

Член ФГ і власне ФГ є окремими і самостійними учасниками цивільних правовідносин. І тому вони можуть укладати між собою будь-які правочини, не заборонені законодавством.

Зокрема, член ФГ може внести права володіння і користування земельною ділянкою до складеного капіталу ФГ, якщо статут ФГ передбачає його створення. Він може передати такі права фермерському господарству за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи на основі об’єднання внесків учасників (просте товариство) відповідно до статті 1130 ЦК.

І це не всі варіанти, за якими ФГ може отримати права володіння і користування землею, що є власністю його члена. Однак усі можливі варіанти має дещо спільне: наявність оформленого волевиявлення власника земельної ділянки (члена ФГ) на передачу права володіння і користування землею фермерському господарству як юридичній особі.

А це означає, що коли такого волевиявлення немає, у ФГ не виникає автоматично прав на володіння і користування земельними ділянками, які перебувають у власності його члена."

Такої позиції притримується частина адвокатів України. І до 2020 року з ними можна було б погодитись. Але точку у цьому питанні поставила Велика Палата Верховного Суду (про це розповім трохи далі).

https://vysitska.com/2018/07/18/%D0%BE%D1%80%D0%B5...

Хоча в судовій практиці дані тези не знаходять свого підтвердження. Закон є, формально на підставі Закону користування землею здійснює Фермерське господарство, члени якого мають відповідну земельну ділянку у власності або на іншому праві користування, володіння чи розпорядження.

З комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону № 973-IV можна зробити висновок, що після укладення договору користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, на конкурентних засадах через участь у торгах, а не як фізична особа - громадянин з метою створення фермерського господарства. Спори фермерських господарств, які є юридичними особами, з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам. Тобто якщо на час звернення до суду з таким позовом фермерське господарство, з метою створення якого надавалась земельна ділянка, вже зареєстроване, то справа підлягає розгляду в порядку господарсько судочинства, навіть якщо відповідачем у справі зазначено фізичну особу, якій ця земельна ділянка надавалась з метою створення фермерського господарства.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 р. у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18) – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72938814

Аналогічна правова позиція міститься у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 388/1103/16-ц (провадження № 14-419цс18) – http://reyestr.court.gov.ua/Review/78680694 . Аналогічна правова позиція міститься у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19) – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87902138

Землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство (частини перша та друга статті 12 Закону № 973-IV).

У фермерського господарства право володіння та користування земельною ділянкою, що належить його члену на праві приватної власності, виникає в силу прямої вказівки закону. Іншими словами, фермерське господарство має право володіння та користування такими земельними ділянками під час членства особи у цьому господарстві.

До такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 908/2606/18 (провадження № 12-130гс19) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87918848

Після цього усі спекуляції щодо цього є неспроможними, адже вище Верховного Суду в Україні є лише Конституційний Суд, який може інакше тлумачити цей Закон. Але ж в КСУ ніхто не звертався і не звернеться, бо немає кому.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Тобто органи виконавчої влади та суди мають у своєму тлумаченні норм законодавства мають здійснювати його саме за правовою позицією Великої Палати Верховного Суду.

Хай Вам щастить у господарюванні!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня, Андрію!

Ні, Вам не потрібно укладати договір оренди для розрахунку фіксованого податку.

Фермерське господарство використовує у своїй діяльності земельні ділянки, які знаходяться у власності, оренді або постійному користуванні члена ФГ на підставі статті 12 Закону України «Про фермерське господарство», тобто без укладення договору оренди. Цільове призначення ділянки: для ведення ФГ.

Оскільки державна реєстрація договору оренди між ФГ та його членом відсутня, МПЗ виникає саме у члена ФГ – фізичної особи як у власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Докладніше можете ознайомитись за посиланням https://cvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-72...

Доброго дня, Андрію! Ваша ситуація стосується оподаткування та правового оформлення землі, яку ви використовуєте у власному фермерському господарстві.

Якщо земельна ділянка, якою ви володієте як фізична особа, використовується вашим фермерським господарством (юридичною особою), то для коректного ведення бухгалтерського обліку та розрахунку податків необхідно укласти договір оренди між вами (як фізичною особою) та фермерським господарством (як юридичною особою).

1. Відокремлення активів: Ваше фермерське господарство є окремою юридичною особою, і для належного обліку повинні бути чітко визначені права на використання активів, зокрема землі.
2. Податкові зобов’язання: В Україні фіксований сільськогосподарський податок залежить від площі земельних ділянок, які використовує фермерське господарство. Договір оренди підтверджує право господарства використовувати земельну ділянку, і це враховується під час розрахунку податку.
3. Законодавчі вимоги: Відповідно до податкового законодавства, договір оренди є підтвердженням того, що юридична особа має право користування земельною ділянкою.

1. Укладання договору оренди: Ви укладаєте договір оренди земельної ділянки між собою як фізичною особою (власником землі) та вашим фермерським господарством як юридичною особою. Договір має бути підписаний обома сторонами.
2. Реєстрація договору: Зазвичай договір оренди землі підлягає державній реєстрації, особливо якщо мова йде про довгострокову оренду.

Так, укладення договору оренди між вами та вашим фермерським господарством є необхідним для належного правового та податкового оформлення використання землі. Це допоможе уникнути можливих проблем з податковою службою та забезпечить прозорість діяльності вашого господарства.

Якщо у вас виникають складнощі з оформленням договору, рекомендую звернутися до юриста або податкового консультанта, які спеціалізуються на питаннях земельного права та оподаткування.

Вітаю Вас!

Доброго дня ,мене звати Андрій ,маю власне фермерське господарство (юридична особа). Скажіть будь-ласка ,чи обов*язково заключати договір огенди землі зі своїм фг, для розрахунку фіксованого податку, земельної ділянки яка належить мені ?

Ні, не потрібно, оскільки Ви є власником і земельних ділянок (земельної ділянки) і фермерського господарства.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про фермерське господарство

Стаття 1. Поняття фермерського господарства

1. Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

2. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім’ї, відповідно до закону.

3. Фермерське господарство має найменування та може мати печатки.

4. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

5. Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім’ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України.

Фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується на основі діяльності фізичної особи - підприємця і має статус сімейного фермерського господарства, за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно фізична особа - підприємець та члени її сім’ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України. Особливості створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи регулюються положеннями статті 8-1 цього Закону.

Головою сімейного фермерського господарства може бути лише член відповідної сім’ї.

Залучення сімейним фермерським господарством інших громадян відповідно до статті 27 цього Закону може здійснюватися виключно для виконання сезонних та окремих робіт, які безпосередньо пов’язані з діяльністю господарства і потребують спеціальних знань чи навичок.

Стаття 12. Склад земель фермерського господарства

1. Землі фермерського господарства можуть складатися із:

1) земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування;

2) земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування.

2. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

МІНІМАЛЬНЕ ПОДАТКОВЕ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ У ДАНІЙ СИТУАЦІЇ НЕ ВИНИКАЄ.

Оскільки державна реєстрація договору оренди між ФГ та його членом відсутня, МПЗ виникає саме у члена ФГ – фізичної особи як у власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік - пункт 381.4 статті 381 ПКУ.

З повагою!

Доброго дня.

не потрібно.

Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім’ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України.

Фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується на основі діяльності фізичної особи - підприємця і має статус сімейного фермерського господарства, за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно фізична особа - підприємець та члени її сім’ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України. Особливості створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи регулюються положеннями статті 8-1 цього Закону.

Стаття 31 ЗК України передбачає, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Згідно ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із:

1) земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування;

2) земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Згідно з пунктом 381.4 статті 381 ПКУ:

Оскільки державна реєстрація договору оренди між ФГ та його членом відсутня, мінімальне податкове зобов’язання виникає у члена ФГ – фізичної особи як у власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.