Выезд из гаража частного дома .

Доброго дня, Світлана!

Оформлення гаражів, які межують або будуть знаходитись на прибудинковій території багатоповерхівки завжди було проблемним і ось чому: в Законі України " Про регулювання містобудівної діяльності " № 3038-VI від 17 лютого 2011 року -визначена процедура оформлення документів на будівництво об'єктів нерухомості (в нашому випадку, гаражів), в якій зазначено, що будівництво об'єктів здійснюється тільки власниками або користувачами земельних ділянок. Підтвердити право власності або користування земельною ділянкою можна тільки при наявності документів про право власності, а саме: акт на землю, свідоцтво, договір купівлі-продажу тощо, або документів про право користування: акт на землю, договір оренди тощо.

Отже, виходячи з цього, наявність документів на земельну ділянку є в таких випадках обов'язковим. Водночас Закон України " Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку " № 417-VIІІ від 14 травня 2015 роки - вказує, що земельна ділянку, яка знаходиться під багатоквартирним житловим будинком, а також прилягає до нього, відноситься до прибудинкової території. А прибудинкова територія знаходиться в загальному користуванні всіх співвласників квартир в багатоквартирному будинку, і цей факт підтверджує Цивільний Кодекс України , тому виділити таку ділянку одному з користувачів,а тим більше особі, яка ним не є, практично неможливо, оскільки це порушує права інших власників квартир. А без виділеної в користування або власність ділянки - це закладання постійного діючого конфлікту інтересів.

У Вашій ситуації, як Ви описуєте в питанні, у Вас є всі документи - і на землю, і на гараж. Тож для того, аби дати Вам правильну відповідь, треба бачити технічну документацію на забудову багатоповерхівки та Вашого гаражу, як також документацію на відвід землі. Тут виникає цілий ряд питань:

Чи потрапила ділянка землі під гараж у прибудинкову територію багатоповерхівки, і як так сталося?

Невеличка довідка:

Прибудинкова територія — це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Прибудинкова територія включає:

• територію під житловим будинком (житловими будинками);
• проїзди та тротуари;
• озеленені території;
• ігрові майданчики для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку;
• майданчики для відпочинку дорослого населення;
• майданчики для занять фізичною культурою;
• майданчики для тимчасового зберігання автомобілів;
• майданчики для господарських цілей;
• майданчики для вигулювання собак;
• інші території, пов'язані з утриманням та експлуатацією будинків та інших пов'язаних з ними об'єктів.

Згідно з Земельним кодексом України прибудинкові території багатоквартирних будинків відносяться до земель житлової та громадської забудови.

Право власності/користування прибудинковою територією належить:

• Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
• Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Однак, варто зауважити, що станом на сьогоднішній день Кабінетом Міністрів України так і не визначено порядку передачі земельної ділянки співвласника багатоквартирного будинку, тому така процедура здійснюється за загальними правилами земельного законодавства.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

У разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників багатоквартирного будинку (частина друга статті 89 Земельного кодексу України).

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або за законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.Прибудинкова територія може перебувати у власності, у постійному або тимчасовому користуванні певних суб'єктів.

Хто перший оформив спірну землю, Ви чи Забудовник/ОСББ?

Бо якщо була допущена помилка при оформленні землі то треба чітко розуміти, хто саме це зробив.

Наприклад, для знаходження вільної ділянки для будівництва індивідуального гаражу, потрібно переглянути Генеральний план свого населеного пункту, який розробляється відповідно до ЗК України та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та скористатися Публічною кадастровою картою України, щоб знайти та викопіювати бажану земельну ділянку. Також треба ознайомитися з порядком користування Публічною кадастровою картою в консультації "Публічна кадастрова карта та порядок користування".

Якщо все це було в свій час зроблено, то проблеми не у Вас, а у ОСББ (чи співвласників). Вони, звичайно, можуть висловлювати своє невдоволення, але при тому порушувати Ваші права не мають ані права, ані юридичних інструментів.

Є і багато інших питань для з'ясування ситуації, які потребують відповіді.

Отже тут не обійдешся лише тою інформацією, яку Ви надаєте вище. Треба вивчати технічну документацію обох сторін і розбиратися предметно.

Наразі ж, у Ваш гараж, як і виїзд з нього існуть на цілком законних підставах. Тож, якщо Ваш виїзд з гаражу буде блокуватися транспортними засобами мешканців ОСББ, і фактично Вас позбавлятимуть права користуватись гаражем, Ви маєте право вжити заходів, які поставлять останніх на місце. Наприклад, Ви маєте право викликати поліцію, при чому робити це стільки разів, скільки треба.

Ось правові підстави для того:

Де і як дозволено залишати транспортний засіб, визначено Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та Правилами паркування транспортних засобів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1342 (далі – Правила). Так, стоянка автомобілів дозволяється:

• у спеціально відведених місцях чи на узбіччі, а за відсутності таких – біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху);
• у населених пунктах на лівому боці дороги, що має по одній смузі для руху в кожному напрямку (без трамвайних колій посередині) і не розділена вузькою суцільною лінією, а також на лівому боці дороги з одностороннім рухом.

Заборона на стоянку автомобілів, зокрема діє (необхідне виділив жирним шрифтом):

• у місцях, де заборонена зупинка (в тому числі на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях, на трамвайних коліях);
• у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів;
• біля бульвару або розділювальної смуги;
• другим рядом уздовж вже запаркованих машин на проїзній частині;
• на тротуарі, крім випадків, якщо для руху пішоходів залишається прохід не вужче 2 метрів або встановлено відповідний дорожній знак;
• на газонах;
• у зоні дії знаків «Зупинка заборонена», «Стоянка заборонена».

Паркуючи авто, водії також мають пам’ятати про визначені дистанції. Не слід запарковувати авто ближче ніж:

• 5 метрів до контейнерів для збирання побутових відходів;
• 10 метрів до виїзду з прилеглої території, перехрестя, пішохідного переходу, місця виконання дорожніх робіт;
• 30 метрів до зупинки маршрутного транспорту;
• 50 м до залізничного переїзду.

17 березня 2021 року набрав чинності Закон України 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», яким було внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема в частині збільшення штрафів за порушення правил стоянки.

Статтями 122 та 152 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальность за порушення правил зупинки та паркування.

Крім того, у п. 15.10 Правил дорожнього руху зазначається:

"Якщо зупинка, де припарковане авто, зробить неможлими рух іншого транспортного засобу, вона є забороненою".

Тож засоби для боротьби з порушниками Вашіх прав у Вас є!

Все решта, як я і підкреслював вище, "на колінці" не вирішиш, бо проблема потребує додаткового аналізу.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

Кто прав в этой ситуации ? Каким законом регулируется право на пользование гаражом ( въезд/ выезд ) в частном доме ?

Не зовсім розумію взагалі спору - Ви маєте право власності на будинок із земельною ділянкою, документи на гараж - які можуть бути проблеми у сусідів.

Якщо вже розбиратися з точки зору Закону, прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Нехай нададуть документи, які підтверджують визначення даної території як прибудинкової, по-перше. По-друге, чи є претензії до Вас, до прикладу, у голови ОСББ?

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил». Отже, ознаками самочинного будівництва є:

1. Будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Теоретично можна припустити, що власники гаражів могли відвести земельні ділянки під гаражне будівництво, але в даному випадку це вкрай сумнівно.

2. Будівництво без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. Згадка про давнє будівництво, складність оформлення дозвільної документації в минулі роки та відсутність оформлення права власності на гаражі свідчить про те, що відповідні документи скоріше за все не оформлялися.

3. Будівництво без належно затвердженого проекту. Якщо не оформлялися дозвільні документи, то і проект скоріше за все був відсутній.

4. Будівництво з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Кількість різноманітних ДБН однозначно свідчить, що без проекту, розробленого фахівцями збудувати будь-який об’єкт без порушень будівельних норм неможливо.

Ви маєте документи на гараж (рішення РДА, БТІ) - відповідно визнати дане будівництво незаконним НЕМОЖЛИВО, Спробуйте пояснити це своїм сусідам. При чому також цікаво, хто перший оформлював документи на земельні ділянки: Ви чи ОСББ?

З повагою!

Доброго дня!

Чи створили жильці багатоквартирного будинку - ОСББ? Чи є документи, що підтверджують право користування жильцями прибудинкової території?

І. Прибудинкова територія – територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (стаття 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

У статті 42 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватися у користування об`єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проєктів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Отже, перш за все вимагайте у жильців документацію про те, що територія біля багатоквартирного будинку є прибудинковою територією та належить їм на праві користування або власності.

ІІ. Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист дззз людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 р. відповідно до Закону від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2. N 4, N 7 та N 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної злісності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 316 ЦК України передбачає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно ч. 2. ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ч. 1. ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно пункту 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Тобто, якщо гараж побудований на Вашій земельній ділянці та Ви маєте документи про право власності на нього, то Вам не мають право здійснювати перешкод у володінні Вашим майном. Якщо хтось забороняє Вам під'їзжати до свого гаража - викликайте поліцію та звертайтесь до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні Вашим майном.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня.

Згідно зі статтею 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Отже, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення, зокрема, такого земельного сервітуту як право проходу та проїзду на велосипеді, а також право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (стаття 98, 99 ЗК України).

"Стаття 98 ЗК України. Зміст права земельного сервітуту:

1. Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

2. Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.

3. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

4. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

5. Положення частини четвертої цієї статті не застосовуються у разі встановлення земельних сервітутів на земельній ділянці державної, комунальної власності, що сформована відповідно до частини третьої статті 100 цього Кодексу з метою встановлення земельного сервітуту.

Стаття 99 ЗК України. Види права земельного сервітуту:

Власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:

а) право проходу та проїзду на велосипеді;

б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм);

в-1) право на будівництво та розміщення об’єктів нафтогазовидобування;

в-2) право на розміщення об’єктів трубопровідного транспорту;

в-3) право на користування земельною ділянкою для потреб геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення з правом будівництва та розміщення споруд/об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 цього Кодексу;

в-4) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;

г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

г-1) право розміщення (переміщення, пересування) об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;

ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

є) право прогону худоби по наявному шляху;

ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

ж-1) право на будівництво та проходження інженерних, кабельних, трубопровідних мереж, необхідних для повноцінного функціонування індустріальних парків;

ж-2) право на будівництво, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій;

з) інші земельні сервітути.".

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Добрий день!

1) Жильцы многоэтажки категорически против . Не дают пользоваться гаражом . Мотивируют тем , что это их придомовая территория . Кто прав в этой ситуации ? - Ви, так як прибудинкова територія перебуває в комунальній власності (ст.13 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів»). Упевнена, мешканці багатоквартирного будинку не мають жодних правовстановлючих документів, що підтверджують їхнє право власності. Відповідно до ст.13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У даному випадку обмежується ваше право на вільний та безпечний проїзд.

Можете повідомити цим мешканцям, що будете подавати скаргу до місцевої ради, звертатися до поліції та суду, якщо вони не припинять такі протиправні дії.

Всього найкращого!

ЗДРАВСТВУЙТЕ, СВЕТЛАНА! Такие действия жильцов являются однозначно неправомерными, поскольку их территория не ограждена, не охраняема и они не имеют права персонально Вам физически препятствовать в выезде с Вашего гаража через свой участок на дорогу общего пользования. Это самоуправство. Разъясните им, что если у них есть какие-то претензии, пусть уполномоченный орган (ОСМД) подаёт в суд на Вас и решает этот вопрос в судебном порядке, путём запрета таких действий. Чинить физические препятствия при споре об имуществе - грубое нарушение законодательства. Также такие действия могут быть квалифицированы как хулиганство, а в случае нанесения повреждений здоровью и имуществу - и по более серъезным статьям Уголовного кодекса Украины.

В свою очередь Вы сможете в таком случае воспользоваться своим правом и предъявить встречный иск.. об установлении земельного сервитута.

Придомовая территория - это территория вокруг многоквартирного дома, определенная на основании соответствующей градостроительной и землеустроительной документации в пределах соответствующего земельного участка, на котором расположены многоквартирный дом и принадлежащие ему здания и сооружения, и необходимая для обслуживания многоквартирного дома и обеспечения удовлетворения жилых, социальных и бытовых потребностей собственников (совладельцев) и съемщиков (арендаторов) квартир, а также нежилых помещений, расположенных в многоквартирном доме.

Придомовая территория включает:

• территорию под жилым домом (жилыми домами);
• проезды и тротуары;
• озелененные территории;
• игровые площадки для детей дошкольного и младшего школьного возраста;
• площадки для отдыха взрослого населения;
• площадки для занятий физической культурой;
• площадки для временного хранения автомобилей;
• площадки для хозяйственных целей;
• площадки для выгулки собак;
• другие территории, связанные с содержанием и эксплуатацией зданий и других связанных с ними объектов.

Согласно Земельному кодексу Украины, придомовые территории многоквартирных домов относятся к землям жилой и общественной застройки.

Субъектами права собственности на придомовую территорию могут быть:

• территориальные общины – на земле коммунальной собственности;
• государство – на земле государственной собственности;
• объединение владельцев многоквартирного дома.

Земельные участки, на которых расположены многоквартирные дома, а также принадлежащие им здания, сооружения и придомовые территории государственной или коммунальной собственности, предоставляются в постоянное пользование предприятиям, учреждениям и организациям, осуществляющим управление этими зданиями.

Земельные участки, на которых расположены многоквартирные дома, а также принадлежащие им здания, сооружения и придомовая территория, находящиеся в совместной собственности владельцев квартир и нежилых помещений в доме, безвозмездно передаются в собственность или в постоянное пользование совладельцам многоквартирного дома в порядке, установленном Кабинетом министров Украины.

*Однако стоит отметить, что по состоянию на сегодняшний день Кабинетом Министров Украины так и не определен порядок передачи земельного участка совладельца многоквартирного дома, поэтому такая процедура осуществляется по общим правилам земельного законодательства.

Порядок использования земельных участков, на которых расположены многоквартирные дома, а также принадлежащие им здания, сооружения и придомовые территории определяется совладельцами.

В совместной собственности находятся земельные участки совладельцев многоквартирного дома (часть вторая статьи 89 Земельного кодекса Украины).

Владение, использование и распоряжение земельным участком общей совместной собственности осуществляются по договору или по закону. Совладельцы земельного участка, находящегося в совместной совместной собственности, имеют право на его разделение или на выделение из него отдельной доли, кроме случаев, установленных законом.

Придомовая территория может находиться в собственности, постоянном или временном пользовании определенных субъектов.

Право собственности на земельный участок, а также право постоянного использования и право аренды земельного участка возникают с момента государственной регистрации этих прав.

В то же время, согласно концептуальной практике трактования норм законодательства Кассационным гражданским судом в составе Верховного Суда (Украины), которую озвучил судья Верховного Суда В.И. Крат, приоритетное значение в гражданских правоотношениях (а вещные права и право собственности произрозастают именно из гражданского права) - имеют именно положения Гражданского кодекса Украины, а не других Кодексов и законов, имеющих специализированное значение.

Такая позиция Верховного Суда проистекает из предписаний статьи 4 Гражданского кодекса Украины, а именно частей 1 и 2 статьи 4 данного Кодекса.

1. Основу гражданского законодательства Украины составляет Конституция.

2. Основным актом гражданского законодательства Украины есть Гражданский кодекс Украины.

Актами гражданского законодательства также другие законы Украины, которые принимаются в соответствии с Конституцией Украины и настоящим Кодексом (далее - закон).

Если субъект права законодательной инициативы подал в Верховную Раду Украины проект закона, регулирующего гражданские отношения иначе, чем этот Кодекс, он обязан одновременно представить проект закона о внесении изменений в Гражданский кодекс Украины. Данный законопроект рассматривается Верховной Радой Украины одновременно с соответствующим проектом закона о внесении изменений в Гражданский кодекс Украины.

Изменения в этот Кодекс могут вноситься исключительно законами о внесении изменений в Гражданский кодекс Украины.

Право пользования чужим земельным участком или другим недвижимым имуществом установлено статьей 404 Гражданского кодекса Украины.

1. Право пользования чужим земельным участком или другим недвижимым имуществом состоит в возможности прохода, проезда через чужой земельный участок, прокладывания и эксплуатации линий электропередачи, связи и трубопроводов, обеспечения водоснабжения, мелиорации и т. п.

2. Лицо имеет право требовать от собственника (владельца) соседнего земельного участка, а в случае необходимости — от собственника (владельца) другого земельного участка предоставления земельного сервитута.

3. Право пользования чужим имуществом может быть установлено в отношении другого недвижимого имущества (здания, сооружения и т. п.).

Если нерадивые жильцы дома (которые, кстати говоря не имеют полномочий и права действовать от имени всех совладельцев многоквартирного дома) или руководство ОСМД (ОСББ) не желает давать Вам такое право, тогда Вам нужно установить земельный сервитут.

Земельный сервитут - это право пользования чужим земельным участком. Такое право может быть как платным, так и полностью бесплатным. Может возникнуть вопрос: а зачем нужен сервитут, если привычна и всем знакома аренда, и какая же между ними разница? Ведь и то, и другое дает возможность пользоваться земельным участком.

Так, земельный сервитут нужен тогда, когда человек не собирается использовать весь земельный участок в полном объеме, он нужен с целью получения одной-двух конкретных возможностей сделать что-то на земельном участке или его части. Во многих случаях право сервитута оформляют соседи, которым нужно через участок другого соседа проехать, пройти или провести водопровод и т. п. Но при этом просто требовать у соседа сделать дорогу посреди его огорода нельзя. Необходимо привести достаточные обоснования, что в других местах или другими способами сделать дорогу или провести трубопровод невозможно или очень сложно. Кроме этого, часть 4 статьи 98 Земельного кодекса определяет, что сервитут должен быть наименее обременительным для собственника земельного участка.

Существует четыре возможных основания для установления земельного сервитута:

• договор;

• закон;

• завещание;

• решение суда.

Наиболее распространенным является установление сервитута на основании договора между лицом, требующим его установления, и собственником земельного участка.

Владельцы или землепользователи земельных участков или другие заинтересованные лица могут требовать установления такого земельного сервитута как право прохода и проезда на велосипеде, а также право проезда на транспортном средстве по имеющемуся пути (статьи 98, 99 ЗК Украины).

Типовая форма договора земельного сервитута законом не определена, потому он может заключаться в произвольной форме в соответствии с требованиями гражданского законодательства. Что касается содержания такого договора об установлении земельного сервитута, то, исходя из его направленности, следует четко изложить все права, которые будут предоставляться лицу, в интересах которого установлен сервитут.

Поскольку сервитутное пользование может быть как платным, так и бесплатным, потому в договоре нужно установить цену за пользование земельным участком, указать порядок расчетов, ответственность за неисполнение обязанностей лицом, в пользу которого установлен земельный сервитут, порядок внесения платы за сервитут и срок его действия. Если срок не будет указан, то право, возникающее на основании такого договора, будет иметь бессрочный характер.

Право земельного сервитута возникает после его государственной регистрации в порядке, установленном для государственной регистрации прав на земельный участок в соответствии с Законом "О государственной регистрации вещных прав на недвижимое имущество и их обременений".

В случае недостижения договоренности об установлении сервитута в целом или относительно отдельных его условий сервитутное право может возникнуть на основании соответствующего судебного решения. Лицо, заинтересованное в установлении сервитута, имеет право обратиться в суд с иском к собственнику соседнего земельного участка. Истец должен будет доказать суду, что нормальное использование его земельного участка невозможно без обременения сервитутом чужого соседнего земельного участка, а также то, что нужды лица, в интересах которого установлен сервитут, не могут быть удовлетворены любым другим способом.

Что касается установления земельного сервитута по закону, то на сегодня подобная возможность остается теоретической. Действующее законодательство Украины не предусматривает случаев, когда земельный сервитут возникал бы непосредственно на основании закона.

https://jurliga.ligazakon.net/ru/news/202296_kak-z...

В соответствии с ч. 2 ст. 101 Земельного кодекса Украины земельный сервитут не подлежит отчуждению, в частности, он не может быть предметом купли-продажи, залога и не может передаваться любым способом лицом, в интересах которого этот сервитут установлен, другим физическим и юридическим лицам.

Одним из правовых последствий установления земельного сервитута является обременение обслуживающего земельного участка, то есть определенное ограничение прав его собственника. Ведь установление какого-либо земельного сервитута приводит к определенному уменьшению количества возможных вариантов использования обслуживающего земельного участка его собственником и пользователем. Вместе с тем установление земельного сервитута не должно привести к лишению собственника обслуживающего участка ни одной из его возможностей по пользованию или распоряжению землей в полном объеме.

Если договориться не удаётся, то единственным вариантом остаётся обращение в суд.

При обращении в суд нужно учитывать ряд ньюансов, на которые обратил внимание к примеру Верховный Суд.

Так в 2020 году на рассмотрении Кассационного гражданского суда в составе Верховного Суда было дело № 383/153/17 (Постановление КЦС ВС от 26.03.2020 по делу № 383/153/17).

Истец просил суд об установлении сервитута, поскольку он является владельцем складского помещения с подвалом, а земельный участок, на котором расположено это складское помещение, не имеет самостоятельного проезда на улицу.

Истец ссылался на то, что такой проезд был обустроен через земельный участок ответчика, который, приватизировав земельный участок, установил ограждение и ограничил проезд в принадлежащее ему складское помещение.

Суды первой и апелляционной инстанций пришли к выводу об отказе в удовлетворении иска. Суды исходили из того, что истец не доказал предварительное обращение к ответчику об установлении сервитута и получении отказа, а также не подтвердил, что единственным способом обеспечения проезда в складское помещение является обустройство проезда через земельный участок ответчика.

В кассационной жалобе истец настаивал в том, что в деле достаточно доказательств в подтверждение того, что единственный проезд в складское помещение проходил через земельный участок ответчика.

Однако Кассационный гражданский суд ВС не нашел оснований для отмены принятых по делу судебных решений.

Суд кассационной инстанции отметил, что право земельного сервитута – это право собственника или землепользователя земельного участка или другого заинтересованного лица на ограниченное платное или безвозмездное пользование чужим земельным участком (участками). Земельный сервитут осуществляется способом, наименее обременительным для собственника земельного участка, по которому он установлен. Владельцы или землепользователи земельных участков или другие заинтересованные лица могут требовать установления такого земельного сервитута как право прохода и проезда на велосипеде, а также право проезда на транспортном средстве по имеющемуся пути (статья 98, 99 ЗК Украины).

Согласно статье 404 Гражданского кодекса Украины право пользования чужим земельным участком или другим недвижимым имуществом заключается в возможности прохода, проезда через чужой земельный участок, прокладки и эксплуатации линий электропередачи, связи и трубопроводов, обеспечения водоснабжения, мелиорации и т.п. Лицо имеет право требовать от собственника (владельца) соседнего земельного участка, а в случае необходимости – от собственника (владельца) другого земельного участка предоставления земельного сервитута. Право пользования чужим имуществом может быть установлено в отношении другого недвижимого имущества (здания, сооружения и т.п.).

КЦС разъяснил, что системный анализ положений законодательства дает основания для вывода о возможности установления земельного сервитута путем предоставления права проезда и прохода через принадлежащий другому лицу земельный участок в случае, если удовлетворить такую потребность любым другим способом невозможно.

Суд кассационной инстанции отклонил ссылку истца на то, что единственный проезд в складское помещение проходил через земельный участок ответчика, поскольку только существование такого проезда не является основанием для удовлетворения требований об установлении сервитута, который устанавливается исключительно при условии невозможности обеспечения проезда каким-либо иным образом , в том числе путем обустройства нового проезда по другому маршруту, чего по этому делу не было установлено.

___

ТО ЕСТЬ, в таком деле как установление земельного сервитута, если ответчик возражает, необходимо проводить судебную земельно-техническую экспертизу. НО, Вы не ограничены в праве до суда заказать соответствующую экспертизу сертифицированному эксперту и предьявить ее суду, приобщив к материалам дела. Опровергнуть ответчик данную экспертизу может исключительно посредством подачи другой экспертизы или ходатайствовать о назначении судебной земельно-технической экспертизы по поручению суда (оплачивает как правило ходатайствующая сторона).

Земельно-техническая экспертиза – это исследование земельных участков относительно обстоятельств соответствия их площадей, границ, конфигураций требованиям нормативно-технических документаций, а также возможностей организации их рационального использования с целью предоставления заключения по вопросам, являющимся или являющимся предметом судебного разбирательства или уголовного расследования, выполнено на базе знаний в сфере землеустройства и кадастра.

ПЛАН ДЕЙСТВИЙ.

1. Установить - КТО СОБСТВЕННИК земельного участка? - Если земля муниципальная (принадлежит территориальной общине жителей города), то надлежащим ответчиком является городской совет - являющийся представительским органом местного самоуправления.

Постановление Верховного суда от 01.11.2018 по делу №642/3165/17 о надлежащих субъектах правоотношений, возникающих при установлении сервитута: «Требование об установлении сервитута должно предъявляться к собственнику (владельцу) земельного участка, по которому устанавливается земельный сервитут».

2. Установив собственника земли по отношению к которой нужно установить земельный сервитут, Вам нужно письменно обратиться к владельцу (заказное письмо Укрпочты с описью вложения и уведомлением о вручении) с предложением об установлении земельного сервитута с целью проезда к собственному гаражу и выезда из него.

3. Получив отказ или не получив официального ответа в течении 1 месяца, Вы в праве обратиться в суд с иском об установления земельного сервитута путем предоставления права проезда и прохода через принадлежащий другому лицу земельный участок.

4. Предварительно можно заказать земельно-техническую экспертизу сертифицированному судебному эксперту (в т.ч. частному), в которой эксперт даст заключение об отсутствии возможности удовлетворить потребность выезда с принадлежащего Вам на законных основаниях гаража любым другим способом, кроме как посредством установления земельного сервитута путём предоставления права проезда и прохода через принадлежащий земельный участок (с указанием кадастрового номера такого участка и адреса при наличии, а также собственника).

Если собственник земли городская власть - то скорее всего имеет смысл сделать такую независимую экспертизу ДО обращения. Это серьезно усилит шансы обойтись без суда.

Если же от имени собственников многоквартирного дома с Вами говорит ОСМД (ОСББ), ВАМ нужно попытаться объяснить оппонентам, что если они будут доводить дело до суда, то выиграв суд Вы взыщете все расходы на суд, адвокатов и экспертизы - с их ОСББ, что в будущем выльется в необходимость повысить им всем квартплату (расходы по решению суда не растворятся), а также возможность блокировать им все банковские счета и фактическую жизнедеятельность - пока не расплатятся по всем судебным долгам перед Вами и исполнительной службой.

5. Получив справедливое и законное решение суда в Вашу пользу (дождавшись 30 дней с момента оглашения или составления полного текста) и получив отметку "Рішення суду набрало законної сили" (если упрямый ответчик не обжалует в апелляции) Вы можете обращаться в Центр предоставления административных услуг (ЦНАП) к государственному регистратору или к частному нотариусу и регистрировать Ваше право земельного сервитута в государственном Реестре. Получив Выписку о регистрации вещных прав Вы имеете право беспрепятственно пользоваться земельным участком для проезда. В случае продолжения противоправных действий - Вы можете инициировать привлечение данных лиц к уголовной ответственности, которая отягчается также статьей 382 Уголовного кодекса Украины - Невыполнение судебного решения карается штрафом от 8500 до 17 тысяч гривен или лишением свободы на срок до 3-х лет.

Основной же квалифицирующей действия таких лиц статьей может быть ч. 1, 3 ст. 296 "Хулиганство", ст. 356 "Самоуправство" Уголовного кодекса Украины. Так же в случае повреждения Вашего имущества - ст. 194 "Преднамеренное уничтожение или повреждение имущества".

ПЛАТА

Плата за пользование сервитутом. Согласно ч. 4 ст. 101 Земельного кодекса Украины и ч. 3 ст. 403 Гражданского кодекса Украины собственник или пользователь земельного участка, в отношении которого установлен земельный сервитут, вправе потребовать от лиц, в интересах которых он установлен, плату за его установление, если иное не предусмотрено законом.

Определение размера платы за установление сервитута относится к компетенции субъектов сервитутных отношений. При этом стороны должны исходить из того, что плата должна учитывать ограничения, которые будут препятствовать владельцу реализовывать свое право на обремененное сервитутом имущество.

Владелец земельного участка, относительно которого установлен земельный сервитут, имеет право на возмещение ущерба, причиненного установлением земельного сервитута.

Сервитут является самостоятельным вещным правом на земельный участок. Однако он не подлежит отчуждению отдельно от нее. Поэтому сервитут не может быть предметом купли-продажи, залога и не может передаваться каким-либо способом лицу, не являющемуся владельцем участка, для обеспечения пользования которым он установлен. В этом смысле сервитут носит акцессорный характер относительно того права, в интересах реализации которого он установлен.

https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%8...

Альтернативным экстравагантным способом решения этого вопроса могло бы конечно быть приобретение квартиры в этом доме. Тогда Вы стали бы совладельцем и имели бы право пользования придомовой территорией. Но это дорого и ради гаража такое делать не совсем обоснованно.

К сожалению в обществе очень много людей, которые не могут найти себе другого места для самоутверждения и реализации потенциала, кроме как делать пакости и чинить неудобства другим людям, при этом не получая никаких неудобств от других людей, как в Вашей ситуации с гаражом. Так и вспоминается в подобных случаях фильм Эльдара Рязанова "Гараж" (1979).

Законный алгоритм действий я Вам более-менее детализировано расписал. Как поступить - решать Вам.

Успешного Вам разрешения данной ситуации!

С уважением и пониманием, юрист Ярослав Турчин