Задайте питання юристу

880 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Цивільне право, 05 листопада 2024, питання №122306

Чи можна в 16 років з'їхати від батьків,без їх дозволу?

Мені 16,хочу жити окремо,не дуже хороші відносини з батьками,багато сваримося,як тільки мова заходить за переїзд, починаються крики скандали,що я ще мала,що вони не відпустять мене

Відповіді юристів (2)

    Дерій Владислав Олегович

    Вітаю Вас!

    З 16 років Ви можете проживати де забажаєте, але офіційно орендувати квартиру Ви не зможете, адже для укладення договору оренди потрібна згода батьків.

    Якщо ж будете неофіційно знімати житло або проживати у знайомих, тоді згода батьків не потрібна.

    Згідно частини 2 статті 29 Цивільного кодексу України

    Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Юлія!

    Цивільна дієздатність фізичної особи - це здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

    Цивільна дієздатність передбачає свідому і правильну оцінку людиною дій, що нею здійснюються і мають юридичне значення. Ця ознака суб’єкта цивільного права залежить від психічної зрілості суб’єкта, тобто від усвідомлення ним значення своїх дій і можливості керування ними.

    Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом. цивільної дієздатності.

    Повна дієздатність — настає з досягнення повноліття — вісімнадцятирічного віку.

    1. У випадках, коли законом дозволяється одружуватись до досягнення повноліття, особа, яка скористалася таким правом, набуває повної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.

    2. При народженні дитини неповнолітньою жінкою також настає її повна цивільна дієздатність. У разі розірвання шлюбу до настання повноліття набута повна дієздатність особи зберігається.

    3. Цивільним кодексом України передбачається можливість надання повної цивільної дієздатності також особі, якій виповнилося 16 років і яка працює за трудовим договором або бажає займатися підприємницькою діяльністю, а також особі, яка записана матір'ю, батьком дитини до досягнення нею (ним) повноліття.

    4. Повна дієздатність надається за заявою заінтересованої особи органом опіки та піклування за письмовою згодою батьків або піклувальника, а за відсутності такої згоди — судом.

    Якщо особа, якій виповнилося 16 років, бажає займатися підприємництвом, то за наявності згоди на це батьків або органу опіки та піклування вона може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі особа набуває повної цивільної дієздатності у момент її державної реєстрації як підприємця. При припиненні трудового договору, припиненні фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна Цивільна дієздатність зберігається.

    Згідно зі статтею 160 Сімейного кодексу України (далі - СК України), місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання. В свою чергу, дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання.

    Стаття 29 ЦКУ зазначає наступне:

    "1. Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

    2. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом".

    Відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні":

    "Вільний вибір місця проживання обмежується щодо:

    осіб, які не досягли 14-річного віку".

    Стаття 155 Сімейного кодексу України

    • Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусіповаги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
    • Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
    • Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
    • Батьки зобов’язані поважати дитину.
    • Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.
    • Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
    • Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а такожз астосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
    • Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
    • Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов’язків щодо неї.
    • Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
    • Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

    З повагою, адвокат Айвазян.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України