Опіка/догляд над двоюрідним братом

Вітаю Вас.

Доброго дня. В мене є двоюрідний брат 14 років, у якого нещодавно померла мати, а з родичів залишилися лише дідусь, бабуся та молодша сестра. У брата є деякі порушення мислення, якщо не помиляюсь, то порушення критичного мислення. Зараз йде процес оформлення догляду або опіки. Чи надає оформлення опіки/догляду над братом право на відстрочку та виїзд закордон? Дякую за відповідь.

Теоретично - так, тут є шанси, але спочатку дитина повинна отримати статус дитини, позбавленої батьківського піклування або дитини-сироти.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

...

8) усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років.

Якщо дитина отримає відповідний статус, Ви станете її опікуном - Ви матимете право на відстрочку від мобілізації та виїзд за кордон.

Статус дитини-сироти надається дітям, у яких померли або загинули батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них.

Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:

- батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;

- які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;

- батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду;

- батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану;

- батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду;

- батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;

- батьки яких перебувають під вартою на час слідства, що підтверджується постановою суду;

- батьки яких знаходяться у розшуку органами внутрішніх справ, пов’язаному з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів внутрішніх справ про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;

- у зв’язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов’язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ;

- підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС.

Під час дії на території України воєнного стану рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається уповноваженими органами за місцем проживання (перебування) або виявлення дитини з урахуванням документів, що підтверджують статус дитини.

З повагою!

Доброго дня!

Чи надає оформлення опіки/догляду над братом право на відстрочку та виїзд закордон?

Так, надає

Проте, щоб оформити відстрочку Вам потрібно мати Витяг з рішення місцевої ради про надання брату статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування https://guide.diia.gov.ua/view/nadannia-dytyni-sta... та Рішення місцевої ради про встановлення над братом опіки/піклування, адже це обов'язкові документи для оформлення відстрочки.

Без них отримаєте 100% відмову у оформленні відстрочки, яку доведеться оскаржувати у судовому порядку.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”

не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані - усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років.

Згідно додатку 5 постанови КМУ 560 для оформлення відстрочки Вам необхідно надати ТЦК

1. Заяву про відстрочку (додаток 4)
2. Витяг із рішення районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про надання брату (дітям) статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування ;
3. Рішення районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради АБО рішення суду про встановлення опіки, піклування
4. Військово-обліковий документ

Коли до ТЦК будете звертатись особисто - обов'язково зареєструйте заяву про відстрочку - для цього її необхідно подати в 2-х екземлярах. На другому екземлярі ТЦК має проставити відмітку про те, що вони отримали від Вас заяву: печатку/підпис та дату прийому. Ви цей екземляр маєте залишити в себе, як доказ подачі документів про відстрочку.

Якщо з самого початку заяву не реєструють - тоді відправляйте документи поштою цінним листом з описом вкладеного. Зберігайте квитанцію та опис вкладеного. Щоб у разі неправомірних дій зі сторони ТЦК у Вас були докази подачі документів про відстрочку.

Відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період

58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов’язані (крім заброньованих) особисто подають на ім’я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов’язаного підлягає обов’язковій реєстрації.

59. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов’язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов’язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв’язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов’язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов’язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов’язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

63. Військовозобов’язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов’язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

Військовозобов’язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов’язані приймаються на військову службу за контрактом.

Отже, заява про відстрочку підлягає обов'язковій реєстрації та під час розгляду заяви про відстрочку Вас не мають права направляти на ВЛК. Комісія зобов’язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом СЕМИднів з дати надходження. На практиці процес оформлення відстрочки триває декілька тижнів

Щодо перетину кордону, то в разі оформлення відстрочки Ви матимете на це право.

Загалом Ваша підстава для відстрочки надає право на перетин кордону як з братом, так і без нього. Проблем не повинно бути.

Згідно пункт 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому і третьому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також пункті 2-14 цих Правил.

Для перетину кордону Вам необхідно підготувати такі документи:

1) закордонний паспорт (не зайвим буде оформити закордонний паспорт і брату);

2) Витяг з рішення про надання брату(дітям) статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування

3) Рішення ради/рішення суду про встановлення опіки/піклування

4) Письмове погодження служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування брата (якщо перетинати кордон будете разом з братом)

5) ДОВІДКУ із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6 постанови КМУ 560.

6) військово-обліковий документ.

Якщо Вам по надуманим причинам не дозволяють перетнути кордон Ви повинні вимагати письмову відмову у праві на перетин кордону, що оформляється у вигляді рішення.

Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення.

Рішення про відмову у перетині кордону може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним у судовому порядку.

Також Ви можете спробувати перетнути кордон на іншому пункті пропуску.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

1.

1. Відповідно до статті 207 Сімейного Кодексу України усиновленням є прийняття у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду.

2. Опіка та піклування над дітьми в Україні — влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів (глава 19 Сімейного кодексу України). Загалом в Україні, станом на 1 липня 2022 року, трохи більше ніж 67 тисяч дітей не мають батьківського піклування. Це діти, які позбавлені батьківського піклування або діти-сироти. І лише 16 тисяч можуть бути усиновлені. Тобто, вони є в реєстрі як такі, що можуть бути усиновлені.

Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли чотирнадцяти років, а піклування — над дітьми віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, опіка, піклування встановлюється органами опіки та піклування або судом.

3. Прийомна сім'я - сім'я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (стаття 256-1Сімейний кодекс України). Діти, уражені ВІЛ-інфекцією, можуть влаштовуватися для виховання та спільного проживання у прийомній сім'ї за наявності відповідних висновків органів опіки та піклування і закладів охорони здоров'я, а їх загальна кількість не повинна перевищувати чотирьох осіб.

Прийомні батьки - подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Прийомні діти - діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані до прийомної сім'ї.

Прийомні діти влаштовуються в сім'ю до досягнення вісімнадцятирічного віку або до закінчення навчання у професійно-технічних чи вищих навчальних закладах, але не пізніше досягнення ними 23-річного віку (ст. 2563СК України).

Між батьками і прийомними дітьми сімейних правовідносин не виникає. За вихованцями зберігається статус дитини- сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, що передбачає збереження раніше призначених аліментів, пенсій, інших виплат державної допомоги. Суми коштів, що належать прийомним дітям, переходять у розпорядження прийомних батьків і витрачаються ними на утримання прийомних дітей.

4. Метою створення дитячого будинку сімейного типу є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Дитячий будинок сімейного типу - окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Батьки-вихователі - особи, які беруть на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - вихованці).

Вихованці проживають і виховуються у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку. Після досягнення 18-річного віку такі особи у разі продовження навчання в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти можуть за їх вибором продовжити проживати і виховуватися у цьому дитячому будинку сімейного типу до закінчення відповідних закладів освіти.

Особи з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, яким встановлено інвалідність, за їх вибором можуть продовжити проживати і виховуватися у дитячому будинку сімейного типу до досягнення ними 23-річного віку незалежно від того, чи навчаються вони у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти.

Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.

2.

ЗАКОН УКРАЇНИ

"Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"

Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

5) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

6) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

8) усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;

ххх

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 16 травня 2024 р. № 560

ПОРЯДОК

проведення призову громадян на військову службу

під час мобілізації, на особливий період

Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення56. Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов’язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

57. Для розгляду питань надання військовозобов’язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії...

58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов’язані (крім заброньованих) особисто подають на ім’я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов’язаного підлягає обов’язковій реєстрації.

60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов’язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв’язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.У разі позитивного рішення військовозобов’язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов’язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.До ухвалення комісією рішення військовозобов’язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

63. Військовозобов’язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

ДОДАТОК 5 ПОСТАНОВИ КМУ 560 ВИЗНАЧАЄ ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ ВІДСТРОЧКИ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ ЗА ЦИМ ПУНКТОМ (п.5 ст.23):

5)для підтвердження інвалідності дитини - медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу;для підтвердження родинних стосунків з батьками (для рідних батьків) - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника - рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування та свідоцтво про народження дитини; для усиновителів - рішення суду про усиновлення та свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

6) для підтвердження захворювання дитини - довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (форма первинної облікової документації № 080-3/о);

для підтвердження виховання дитини - довідка про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації (військової адміністрації) адміністрації, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центром з нарахування та здійснення соціальних виплат (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги);для підтвердження родинних стосунків з батьками (для рідних батьків) - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника - рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування, свідоцтво про народження дитини;для усиновителів - рішення суду про усиновлення; свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;для прийомних батьків - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до прийомної сім’ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім’ї за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 826), свідоцтво про народження дитини;для батьків-вихователів - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 825), свідоцтво про народження дитини

8) для підтвердження статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, - витяг із рішення районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про надання дитині (дітям) статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;для патронатних вихователів - договір про патронат над дитиною, типова форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 р. № 893 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 69, ст. 4386);для опікунів, піклувальників - рішення районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради або рішення суду про встановлення опіки, піклування; для усиновлювачів - рішення суду про усиновлення;для прийомних батьків - договір про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї відповідно до додатка до Положення про прийомну сім’ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 926; 2006 р., № 6, ст. 299);для батьків-вихователів - договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу відповідно до додатка до Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 925; 2006 р., № 6, ст. 299)

3.

ДЛЯ ПЕРЕТИНУ КОРДОНУ ВАМ ПОТРІБНО МАТИ ДІЮЧИЙ ВОД ТА ОФОРМЛЕНУ ВІДСТРОЧКУ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ.

ОФІЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

https://dpsu.gov.ua/ua/news/Nayavnist-viyskovo-obl...

"... громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які мають відстрочку від призову чи виключені з військового обліку за станом здоров’я, мають право на перетин кордону за наявності інформації в військово-облікових документах про отримання такої відстрочки (виключення з військового обліку) або довідки за формою, визначеною у додатку 6 до вищезазначеного Порядку (560)."

ххх

ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів Українивід 27 січня 1995 р. № 57(у редакції постанови Кабінету Міністрів Українивід 25 серпня 2010 р. № 724)

"Правила перетинання державного кордону громадянами України"

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#T...

2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, за наявності свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями), посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, в якому зазначено статус “дитина з інвалідністю”, або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років (їх нотаріально засвідчених копій);

Виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, зазначених в абзацах третьому - сьомому, дев’ятому і десятому цього пункту та пункті 2-2 цих Правил, може здійснюватися самостійно без осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду, чи дітей, визначених пунктом 2-2 цих Правил, на підставі довідки про перебування таких осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду, чи дітей, визначених пунктом 2-2 цих Правил, на консульському обліку, документів (їх нотаріально засвідчених копій), що дають право на виїзд, які передбачені відповідно в абзацах третьому - сьомому, дев’ятому і десятому цього пункту та пункті 2-2 цих Правил, та документів, зазначених у пункті 2 цих Правил.

Громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, зазначені в абзацах третьому - сьомому, дев’ятому і десятому цього пункту, які супроводжували осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду, чи дітей, визначених пунктом 2-2 цих Правил, для виїзду за межі України, зобов’язані повернутися в Україну не пізніше повернення на територію України осіб, яких вони супроводжували.

ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ ВІДСТРОЧКИ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ, ВИ БУДЕТЕ МАТИ ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ

Батько треба позбавити БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ- тоді дитина отримає статус "дитини позбавленої батьківського піклування ".