Чи можуть звинувачувати в невиконанні наказу.

Доброго дня, Дмитро!

Якщо в момент видання наказу Ви знаходились на лікуванні та маєте всі підтверджувальні документи, то яким чином Ви могли виконати вищезгаданий наказ? Вас повідомили хоча б усно?

Наказ ‒ обов’язкова вимога начальника/командира про виконання або невиконання підлеглим певних службових дій.

Командир ‒ це особа, якій військовослужбовець підпорядковується за службою, тобто тимчасово або постійно є підлеглим.

Відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України право командира ‒ віддавати накази і розпорядження, а обов’язок підлеглого ‒ їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження.

Порядок віддання й виконання наказів передбачено статтями 35-38 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Так, накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв’язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.

Командир відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень. За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.

Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.

Військовослужбовець зобов’язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов’язаний доповісти командирові, який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові, а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов’язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

У разі коли військовослужбовець, який виконує наказ, отримав від іншого командира, старшого за службовим становищем чи військовим званням, новий наказ, що стане перешкодою для виконання попереднього, він доповідає про це командирові, який віддав наступний наказ, і після отримання його згоди припиняє виконання попереднього наказу.

Статтею 41 Кримінального кодексу України передбачено, що наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов’язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.

З повагою, адвокат Айвазян.