Транспедикулярна фіксація (ВЛК)

Доброго дня!

Який буде висновок ВЛК?

Прийняття рішення щодо придатності до військової служби віднесено виключно до компетенції ВЛК.

Порядок визначення ступеня придатності до військової служби визначено в «Положенні про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затверджене Наказом Міноборони України від 14.08.2008 № 402 .

Перш за все Вам потрібно, щоб Ваші діагнози були підтверджені належними медичними документами. Як правило це форма первинної облікової документації № 028/о “Консультаційний висновок спеціаліста”, історія хвороби, Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого: форма № 027/о.

Згідно пункту 3.11. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України у разі коли лікарям ВЛК ТЦК та СП важко остаточно визначити стан здоров’я військовозобов’язаного, він направляється лікарем - членом ВЛК на амбулаторне або стаціонарне обстеження з подальшим оглядом ВЛК ТЦК та СП, з унесенням відповідного запису про направлення до ЕСОЗ. Після проведення обстеження складається Акт дослідження стану здоров’я (додаток 10), який підписується керівником закладу охорони здоров’я (установи). Акт подається до ВЛК ТЦК та СП на розгляд. Якщо обстеження проводилось у закладі охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.

Для того щоб Вас визнали непридатним до військової служби потрібно, щоб Ваш діагноз підпадав під пункт "А" статті 64 Розкладу хвороб або у Вас були виявлені значні порушення функцій.

До статті 64 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1) Включено: хвороби хребта (дорсопатії) та їх наслідки М40-М54 (кіфоз і лордоз, сколіоз, остеохондроз хребта, спондилоліз, спондилолістез, ураження міжхребцевих дисків, інші дорсопатії).

А) зі значними порушеннями функцій - Непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку

Б) з помірними порушеннями функцій - Придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони

В) з незначними порушеннями функцій; за наявності об’єктивних даних без порушень функцій - Придатні

Згідно Пояснень щодо застосування статті 64 Розкладу хвороб (додаток 2)

1) до пункту «А» належать:

• інфекційний спондиліт з частими (два та більше разів на рік) загостреннями, значними порушеннями функцій та стійкою втратою працездатності;
• спондилолізний спондилолістез III-IV ступенів (зміщення більше ніж на половину поперечного діаметра тіла хребця) з постійно вираженим больовим синдромом;
• деформуючий спондильоз та міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, що супроводжуються функціональною нестабільністю II-III стадій (зміщення тіл хребців більше 3 мм під час функціональних проб) та вертебробазилярною недостатністю;
• деформуючий спондильоз і міжхребцевий остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта, що супроводжуються глибокими пара- та тетрапарезами з порушеннями функцій сфінктерів, із синдромом бокового аміотрофічного склерозу, а також поліомієлітичним, каудальним, після тривалого (не менше 3 місяців) стаціонарного лікування без стійкого клінічного ефекту;
• фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози IV ступеня) з різкою деформацією грудної клітки (реберний горб та інше) та значним порушенням функції зовнішнього дихання III ступеня за рестриктивним типом;
• суміжна часткова або корпоректомія за наявності будь-якого виду фіксації;
• нестабільний спондилолістез більше 1/3 з неврологічною симптоматикою.

У шийному відділі хребта:

• окципітоспондилодез;
• при дискектоміях з міжтіловим корпородезом на двох і більше рівнях;
• трансартикулярний спондилодез гвинтами (більше 4 гвинтів);
• лямінектомії 3 дужок і більше.

У грудному відділі хребта:

• транспедикулярний спондилодез гвинтами (більше 6 гвинтів).

У поперековому відділі хребта:

• міжтіловий корпородез кейджем у поєднанні з транспедикулярним металоспондилодезом на 4 гвинтах або транспедикулярний спондилодез 6 гвинтами та більше з міжтіловим корпородезом та без нього.

При дискектоміях з міжтіловим корпородезом на двох і більше рівнях - застосовувати пункт «а», при стабілізації одного рівня - пункт «б».

2) до пункту «Б» належать:

• остеохондропатії хребта (кіфози, структурні та неструктурні сколіози III ступеня) з помірною деформацією грудної клітки та порушенням функції зовнішнього дихання II ступеня за рестриктивним типом;
• інфекційний спондиліт з нечастими загостреннями (1 раз на рік та рідше);
• поширений (ураження трьох та більше міжхребцевих дисків або тіл хребців у кожному з відділів хребта) деформуючий спондильоз II ступеня та міжхребцевий остеохондроз з множинними масивними клювоподібними розростаннями в ділянці міжхребцевих сполучень та полірадикулярним синдромом без стійкого клінічного ефекту після повторних (два та більше разів на рік) стаціонарних лікувань;
• спондилолізний спондилолістез II ступеня (зміщення на половину поперечного діаметра тіла хребця) з больовим синдромом;
• стан після видалення міжхребцевого диска (для обстежуваних за графою I Розкладу хвороб).

У шийному відділі хребта:

• міжтіловий корпородез кейджем на одному рівні або трансартикулярний спондилодез 4 гвинтами;
• лямінектомії 1-2 дужок.

У грудному відділі хребта:

• транспедикулярний спондилодез гвинтами (4-6 гвинтів).

У поперековому відділі хребта міжтіловий корпородез кейджем (1 рівень) або транспедикулярний спондилодез 4 гвинтами.

ОТЖЕ, при транспедикулярному спондилодезі 6 гвинтами - Вас повинні визнати непридатним до військової служби за статтею 64 "А" Розкладу хвороб.

Чи має сенс після такої операції подавати на групу інвалідності?

Ви маєте право податися на групу інвалідності, проте все буде в першу чергу залежати від того чи підпадаєте Ви під нові Критерії встановлення інвалідності, затверджені постановою КМУ 1338.

Підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов’язкових умов:

• стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;
• обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;
• необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

Проходження медичного огляду військовослужбовців регулюється Наказом МО від 14.08.2008 року №402.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text

СТУПІНЬ ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІЙ ВАШОГО ОРГАНІЗМУ ТА ПРИДАТНІСТЬ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ВИЗНАЧАЄ ТІЛЬКИ ВІЙСЬКОВО - ЛІКАРСЬКА КОМІСІЯ.

Постанови ВЛК приймаються на підставі (Наказ МОУ 402) Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).

ВАША ХВОРОБА Є В ПЕРЕЛІКУ (СТ.64), АЛЕ СТУПІНЬ ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІЙ ВАШОГО ОРГАНІЗМУ МОЖЕ ВСТАНОВИТИ ТІЛЬКИ ЛІКАР-ФАХІВЕЦЬ ПОРІВНЯВШІ ВАШІ ПОКАЗНИКИКИ ТА ВИМОГИ НАКАЗУ МОУ 402.

ЗРОБИТИ ЦЕ ОНЛАЙН НЕ ЗМОЖЕ НАВІТЬ ЛІКАР.

НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ІНВАЛІДНОСТІЮ ТАКОЖ МОЖЕ ВСТАНОВИТИ ТІЛЬКИ ЛІКАР-ФАХІВЕЦЬ.

Доброго дня, Юрію!

Відповідно до статті 64 Розкладу хвороб Наказу МОУ №402:

1) до пункту «а» належать:

• інфекційний спондиліт з частими (два та більше разів на рік) загостреннями, значними порушеннями функцій та стійкою втратою працездатності;
• спондилолізний спондилолістез III-IV ступенів (зміщення більше ніж на половину поперечного діаметра тіла хребця) з постійно вираженим больовим синдромом;
• деформуючий спондильоз та міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, що супроводжуються функціональною нестабільністю II-III стадій (зміщення тіл хребців більше 3 мм під час функціональних проб) та вертебробазилярною недостатністю;
• деформуючий спондильоз і міжхребцевий остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта, що супроводжуються глибокими пара- та тетрапарезами з порушеннями функцій сфінктерів, із синдромом бокового аміотрофічного склерозу, а також поліомієлітичним, каудальним, після тривалого (не менше 3 місяців) стаціонарного лікування без стійкого клінічного ефекту;
• фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози IV ступеня) з різкою деформацією грудної клітки (реберний горб та інше) та значним порушенням функції зовнішнього дихання III ступеня за рестриктивним типом;
• суміжна часткова або корпоректомія за наявності будь-якого виду фіксації;
• нестабільний спондилолістез більше 1/3 з неврологічною симптоматикою.

У шийному відділі хребта:

• окципітоспондилодез;
• при дискектоміях з міжтіловим корпородезом на двох і більше рівнях;
• трансартикулярний спондилодез гвинтами (більше 4 гвинтів);
• лямінектомії 3 дужок і більше.
• У грудному відділі хребта:
• транспедикулярний спондилодез гвинтами (більше 6 гвинтів).

У поперековому відділі хребта:

міжтіловий корпородез кейджем у поєднанні з транспедикулярним металоспондилодезом на 4 гвинтах або транспедикулярний спондилодез 6 гвинтами та більше з міжтіловим корпородезом та без нього.

При дискектоміях з міжтіловим корпородезом на двох і більше рівнях - застосовувати пункт «а», при стабілізації одного рівня - пункт «б».

Який буде висновок ВЛК?

Оскільки Ви маєте діагноз транспедикулярний спондилодез 6 гвинтами, то Вас повинні визнати непридатним до проходження військової служби.

Відповідно до вищезгаданого Наказу МОУ №402:

Пункт 3.4 глави 3 розділу II:

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров’я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов’язаний, що характеризують його стан здоров’я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Пункт 3.5 глави 3 розділу II:

Військовозобов’язаний під час проведення медичного огляду зобов’язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Пункт 3.11 глави 3 розділу II:

У разі коли лікарям ВЛК ТЦК та СП важко остаточно визначити стан здоров’я військовозобов’язаного, він направляється лікарем - членом ВЛК на амбулаторне або стаціонарне обстеження з подальшим оглядом ВЛК ТЦК та СП, з унесенням відповідного запису про направлення до ЕСОЗ. Після проведення обстеження складається Акт дослідження стану здоров’я (додаток 10), який підписується керівником закладу охорони здоров’я (установи). Акт подається до ВЛК ТЦК та СП на розгляд. Якщо обстеження проводилось у закладі охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.

Чи має сенс після такої операції подавати на групу інвалідності?

Відповідно до Постанови КМУ №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи":

Критерії визнання особи особою з інвалідністю.

8. Підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов’язкових умов:

• стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;
• обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;
• необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.

9. Для осіб, що мають захворювання та стани, визначені в додатку, встановлюється інвалідність на підставі медичних записів, що підтверджують відповідне захворювання та стан.

10. Особі, що визнається особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється одна з таких груп інвалідності:

• перша (I), яка поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров’я особами з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді;
• друга (II);
• третя (III).

11. Третя група інвалідності встановлюється особам, які мають помірний ступінь (1 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

12. Друга група інвалідності встановлюється, якщо особа має виражений ступінь (2 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені порушення та їх комбінації, які в сукупності спричиняють виражене (2 ступінь) обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

13. Перша група інвалідності встановлюється, якщо особам має значний ступінь (3 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

До I групи належать особи з найважчим станом здоров’я, які повністю не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, повністю залежні від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій або які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.

З повагою, адвокат Айвазян.