Оформлення опіки чи групи інвалідності?

Доброго дня, так ви можете оформити опіку , це буде підставою для отримання відстрочки ( вам треба буде мати такі документи рішення суду про опіку) але оформлення опіки це дуже тривалий процес і займе мінімум пів року.

Для оформлення відстрочки, раджу вам отримати довідку лкк форми 080-4/о про потребу постійного догляду. У такому разі, ви зможете оформити відстрочку. Для отримання довідки лкк вам треба звернутися до сімейного лікаря для отримання направлення на ЛКК.

Для встановлення опіки та піклування необхідно звертатися до суду або органу опіки та піклування за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Опікун та піклувальник призначається:

• над недієздатною чи обмежено дієздатною особою - судом за поданням органів опіки та піклування;

• суд встановлює опіку та піклування у разі визнання особи недієздатною, обмеження цивільної дієздатності особи.

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду та розглядається в порядку окремого провадження за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

• над малолітньою та неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування.

У всіх перелічених випадках опікун та піклувальник призначається судом за поданням органу опіки та піклування.

• Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.( ч.6 ст. 300 Цивільно процесуального кодексу України - )
• Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.(ч.7 ст.300 Цивільно процесуального кодексу України)

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи

Доброго дня, Олександре!

У мене хвора мати, паралізована права частина тіла, не розмовляє. Діагноз - геморагічний інсульт. До 2012 року була інвалідність 2 групи (шизофренія), але зняли, тому що кілька років не підтверджували. Зараз перебуває в центрі реабілітації в Києві - привезли за місцем мого (50 років, Буча) і сестри (56 років, Київ) проживання.

Хочу дізнатися покроково процедуру оформлення опіки над нею.

Якщо ми говоримо про опіку, то остання встановлюється у судовому порядку та передбачає визнання особи недієздатною. Процес не швидкий та займе в Вас певний час.

Проте, у Вашому випадку, з урахуванням хвороби матері, не бачу потреби встановлювати опікунство саме для отримання відстрочки. Вашій матері достатньо буде отримати висновок ЛКК про потребу у постійному догляді.

Даний висновок надасть Вам право на відстрочку за пунктом 9 частини першої статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", навіть за умови того, що в Вас є сестра та Ваша матір не має І або ІІ групи інвалідності.

Згідно статті 23 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text

1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

«9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду».

Відповідно до Постанови КМУ від 16.05.2024 року №560 «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»:

«Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка). Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд».

Перелік документів, що подаються військовозобов’язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу:

«для особи, яка потребує постійного догляду, — довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ;

для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю, — документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);

для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), — документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім’ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарськоконсультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу іншого працездатного члена сім’ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім’ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Які документи потрібні?

Якщо ми говоримо про встановлення опіки у судовому порядку, то:

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заява до суду про визнання громадянина недієздатним або обмежено дієздатним може бути подана:

– членами сім’ї, близькими родичами,

– органом опіки та піклування,

– психіатричним закладом.

Заявник і орган опіки та піклування мають бути присутні під час судового розгляду цієї справи. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 299 Цивільного процесуального кодексу України.

Заява про визнання особи недієздатною подається до суду за місцем проживання особи, щодо якої розглядатиметься справа про недієздатність, а у випадку, якщо особа така перебуває на лікуванні — за місцем знаходження психіатричного закладу (ч. 1 ст. 295 ЦПК України). До заяви мають бути додані докази такого психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.

Згідно ч. 6-8 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання недієздатності визначається судом, але не може перевищувати двох років. За заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи визнаної недієздатною суд знову ж таки, може скасувати рішення щодо недієздатності в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану. Такий стан обов’язково має бути підтверджений висновком нової судово-психіатричної експертизи.

Опіка над фізичною особою, яка внаслідок стійких психічних розладів не може самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки, встановлюється судом за поданням органу опіки та піклування.

Заява про призначення опікуном подається заявником до органу опіки та піклування за територіальною належністю.

До заяви про призначення опікуна додаються:

• копії паспорту особи, що виявила бажання стати опікуном, та реєстраційного номеру облікової картки платника податків (за наявності);
• копії паспорту повнолітньої особи, щодо якої розглядається питання визнання недієздатною, та реєстраційного номеру облікової картки платника податків (за наявності);
• копії документів, які підтверджують родинний зв’язок між майбутнім опікуном та підопічним;
• медичний висновок про стан здоров’я особи, що потребує опіки (консультативний висновок лікаря-психіатра, тощо);
• довідка медичного закладу про стан здоров’я майбутнього опікуна;
• довідки про те, що майбутній опікун не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога;
• довідки про місце проживання майбутнього опікуна та підопічного;
• витяг про несудимість, який підтверджує те, що майбутнього опікуна не було засуджено за скоєння тяжкого злочину;
• характеристика з місця роботи майбутнього опікуна (в разі якщо він працює);
• копії документів, які підтверджують право власності на майно підопічного, що підлягатиме опіці;
• заяви-згоди повнолітніх членів сім’ї майбутнього опікуна та підопічного на здійснення опіки.

Скільки приблизно часу займають всі узгодження?

Якщо ми говоримо про постійний догляд, то це точно не займе в Вас занадто багато часу, з урахуванням хвороб Вашої матері. Все, що потрібно - пройти ЛКК (лікарсько-консультативну комісію).

Щодо встановлення опіки, то дане питання може затягнутися мінімум на півроку й передбачає судовий розгляд справи, подання органу опіки та піклування з приводу призначення саме Вас опікуном та судово-психіатричну експертизу.

Чи можливо в цьому випадку отримати відстрочку від мобілізації?

Як я і казав вище Ви можете отримати відстрочку і на підставі здійснення постійного догляду за своєю матір'ю, і на підставі опікунства над недієздатною особою.

Якщо Ви бажаєте встановити опіку над матір'ю, то радив би Вам для початку оформити відстрочку на підставі постійного догляду (після того, як матір отримає висновок ЛКК) і вже потім спокійно займатись опікою, не думаючи про те, що Вас можуть мобілізувати, поки буде розглядатися справа у суді.

Чи потрібно оформлювати спочатку групу інвалідності, а потім догляд?

Група інвалідності не обов'язкова ані в першому, ані в другому випадку.

З повагою, адвокат Айвазян.