Чи можливо оскаржити договір дарування частки нерухомості колишнього чоловіка і нового обдарованого і як правильно?

Доброго дня!

Колишній чоловік уклав договір дарування частки нерухомості з іншою особою без повідомлення співвласника, право власності на частку вже зареєстровано в реєстрі.

Законодавство не зобов'язує співвласника повідомляти інших співвласників про те, що він хоче подарувати свою частку нерухомості.

Положення про переважне право перед іншими особами на купівлю частки майна, яке знаходиться у спільній власності, стосується лише договору купівлі-продажу майна. Отже, на договір дарування положення статті 362 ЦК не поширюються.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 12 жовтня 2021 року у справі № 725/4816/19.

Згідно статті 361 Цивільного кодексу України Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності

Згідно статті 362 Цивільного кодексу України У разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

ОТЖЕ, ЯКБИ СПІВВЛАСНИК ПРОДАВ СВОЮ ЧАСТИНУ, ТО ІНШИЙ СПІВЛАСНИК МАВ ПРАВО НА ПЕРШОЧЕРГОВИЙ ЇЇ ВИКУП ЗГІДНО СТАТТІ 362 ЦКУ. АЛЕ ЯКЩО ЧАСТКА БУЛА ПОДАРОВАНА, ТО СПІВВЛАСНИКУ НЕ ПОТРІБНО ОТРИМУВАТИ ЗГОДУ ІНШИХ СПІВВЛАСНИКІВ.

Додатково можете ознайомитись з корисним матеріалом https://biz.ligazakon.net/news/206858_vs-zaznachiv...

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, якщо власність видалена в натурі у кожного, то ви не зможете нічого оскаржити.

Поділ нерухомого майна в натурі — це правова процедура, що регламентує виділення кожному співвласнику майна, що відповідає його частці в загальному праві власності на об'єкт нерухомого майна

Стаття 361 ЦКУ Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Можна було, щось вдіяти якщо, би не було поділу часток в натурі, тоді би діяло наступне:

Існують особливості укладання договору дарування, коли його учасниками є подружжя. Згідно зі ст. 67 Сімейного кодексу України (далі - СК) чоловік, дружина мають право укласти з іншою особою договір дарування щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном.Якщо об’єктом договору дарування є спільне майно подружжя, то повинна бути нотаріально посвідчена письмова згода другого з подружжя. Оскільки для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово і нотаріально засвідчена (ст. 65 СК). При посвідченні договорів про відчуження житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Тому, на осіб, які припинили шлюбні відносини, проте мають нерухоме майно та намір укласти договір дарування, поширюються вказані вище правила, щодо нотаріально посвідченої згоди іншого співвласника майна.

Доброго дня, Тетяна!

Суд поділив будинок і і земельну ділянку між подружжям, але там є невідповідності в рішенні і по фактичних документах (будинок за рішенням суду добудований, а по документах - недобудований і ще кілька таких моментів). Сам поділ буде згодом оскаржуватись, питання в іншому.

Допоки поділ не оскаржений, рішення суду є законим, а отже, чоловік мав право подарувати саме ту частку, яка була йому присуджена за рішенням суду.

Щодо "будинок за рішенням суду добудований, а по документах - недобудований і ще кілька таких моментів" мається на увазі описка у рішенні суду?

У Вашому випадку не потрібна згода іншого співвласника, оскільки чоловік подарував свою частку у спільній частковій власності, а не продав останню.

Відчуження частки у спільній частковій власності здійснюється із дотриманням права переважної купівлі, зміст якого розкритий у ст. 362 Цивільного кодексу України.

• У разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

• Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

• Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

• Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.

• У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

• Передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.

• Право переважної купівлі не поширюється на договори дарування, довічного утримання (догляду), міни, виділу частки співвласнику у натурі;

• Право переважної купівлі поширюється на договори міни, якщо частка обмінюється на речі визначені родовими ознаками і особа, яка має право переважної купівлі пропонує відчужувану річ того ж роду, в тій же кількості і ті є ї ж якості.

Щодо оскарження договіру дарування:

За законодавством України, оскарження договору дарування можливе лише в судовому порядку, із заявою позовної вимоги про визнання договору недійсним.

Існує кілька вимог, порушення яких дає підстави для визнання угоди недійсною (нікчемною або оспорюваною):

1. Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Найпоширені ситуації, коли звертаються до суду про визнання договору дарування недійсним.

1. Договір дарування плутають із заповітом. Тут варто пам’ятати, що право власності на майно за договором дарування переходить до обдарованого одразу після укладення такого договору. А за заповітом право власності на майно переходить тільки після смерті спадкодавця та оформлення спадщини.
2. Документи були підроблені, і це потрібно довести при оскарженні.
3. Дарувальник оформив договір під тиском третіх осіб, які змусили його підписати, застосувавши силу і погрози по відношенню до нього або його близьким.
4. Якщо угода проведена дарувальником в результаті помилки, обману, залежного стану, коли дарувальник був змушений здійснити її внаслідок важких життєвих обставин на невигідних для себе умовах.
5. Відсутня згода чоловіка (дружини) на дарування спільно нажитого майна, завірені нотаріально.
6. Якщо обдаровуваний був співробітником соціальних служб, а також державних структур і, доглядаючи за старими, отримав дарчу.
7. Дарувальник в момент підписання дарчої знаходився в неадекватному стані і не усвідомлював до кінця значимість своїх вчинків.

ОГЛЯД судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо вирішення спорів, пов’язаних з укладенням, розірванням та визнанням недійсним договору дарування https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_f...

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Згідно зі статтею 362 ЦК у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Положення про переважне право перед іншими особами на купівлю частки майна, яке знаходиться у спільній власності, стосується лише договору купівлі-продажу майна. Отже, на договір дарування положення статті 362 ЦК не поширюються.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 12 жовтня 2021 року у справі № 725/4816/19.

https://biz.ligazakon.net/news/206858_vs-zaznachiv...

Вітаю Вас.

На мій погляд, справа доволі складна. Переважне право викупу діє лише при продажу частки нерухомого майна, але не при даруванні.

Проте це не означає, що договір дарування неможливо оскаржити. Можливі підстави для оскарження договору дарування є наступними:

1. Зловживання правом або удаваний правочин:

Якщо є підстави вважати, що договір дарування укладений з метою приховати інший правочин (наприклад, купівлю-продаж, щоб обійти ваше переважне право викупу), можна доводити його удаваний характер (ст. 235 ЦК України).

Судова практика знає випадки, коли "дарування" було визнано купівлею-продажем із наступним застосуванням права переважного викупу.

2. Недотримання форми або порядку укладання

Якщо нотаріус порушив процедуру, наприклад, не перевірив невідповідність даних у судовому рішенні та документах на нерухомість, можна доводити порушення вимог до посвідчення договору.

3. Обман або введення в оману

Якщо обдарований не був поінформований про судові суперечки щодо нерухомості, це можна використати як аргумент у справі.

Якщо доведеться доводити недобросовісність нотаріуса, слід подати скаргу до Нотаріальної палати України.

4. Порушення прав іншого співвласника

У судовій практиці зустрічаються випадки, коли договір дарування оскаржувався, якщо він створював перешкоди у користуванні майном іншому співвласнику.

Наприклад, якщо новий обдарований починає чинити перешкоди у користуванні вашою часткою (зачиняє доступ, змінює замки, проводить незаконне перепланування), можна посилатися на порушення ваших прав як співвласника (ст. 391 ЦК України).

З повагою! Щасти Вам!