Як боржнику не залишитися без власної квартири

Доброго дня, Світлана!

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Відповідно до підп.3 п.10-2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію.

Ця заборона не є абсолютною.

Виняток становлять рішення:

• про стягнення аліментів;
• про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення;
• боржниками за якими є громадяни РФ.

За іншими ж видами зобов'язань, наприклад, кредитними договорами, на час дії воєнного стану на пенсійні виплати стягнення звернено бути не може.

Водночас, зупинення звернення стягнення (у тому числі арешту, як різновиду звернення стягнень за ст. 48 Закону «Про виконавче провадження»), є тимчасовою «пільгою» на період дії воєнного стану і не звільняє боржника від обов’язку виконання зобов’язання.

Статтею 70 Закону «Про виконавче провадження» і на період мирного часу встановлені особливі правила звернення стягнень на пенсію.

З пенсії можуть примусово стягувати кошти у розмірі не більше 20% від розміру пенсії на місяць. Водночас, якщо пенсія є єдиним джерелом існування, то розмір стягнення може бути ще меншим - важливо, аби пенсіонер отримував прожитковий мінімум.

Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник (ч. 1 ст. 50 Закону).

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника (ч.7 ст. 48 Закону).

У разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом (частина третя статті 50 Закону).

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам (ч. 4 ст. 50 Закону).

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно. (п.3 ч. 4 ст. 50 Закону)

У разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення (ч.5 ст. 50 Закону)

З повагою, адвокат Айвазян.