повернення майна з комунальної власності

Доброго дня, треба щоб міська ради утворила нове підприємство та передала майно на нього, яке буде виконувати необхідні функції для забезпечення потреб вашої громади.

https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/ne...

договорів ні яких не має, є рішення сесії територіальної ради про передачу в комунальну власність іншої територіальної громади майна (з метою якісного обслуговування спеціалізованим підприємством)

ДОБРОГО ДНЯ, пане АНДРІЮ! Дійсно складне питання. Щоб на нього відповісти - треба бачити документи на підставі яких таке майно передавалося та яким чином, бо це могло бути як передання у власність, так і на договірних засадах спільне використання в рамках утвореного комунального підприємства. Якщо майно передалося у власність іншій громаді, то повернути його неможливо буде скоріш за все. Принаймні без суду так точно. В іншому треба розбиратися з документацією та правовими підставами і їх законністю на момент вчинення таких дій. Бо навіть від дати передачі залежить щось можна вдіяти чи ні.

Наразі ж можу лише повідомити норми права, якими регулюється це питання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі – Закон про місцеве самоврядування) право комунальної власності – право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Не менш важливими є положення ст. 17 Закону, відповідно до яких відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 29 Закону про місцеве самоврядування,

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад;

2) встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;

3) заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;

4) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.

{Підпункт 4 пункту "а" статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законами № 997-XIV від 16.07.99, № 155-IX від 03.10.2019}

Частково на Ваше питання відповідь дає стаття 60 Закону про місцеве самоврядування.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

{Частина перша статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007}

2. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

3. Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.

4. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Визначення місцезнаходження комунального підприємства, установи, організації, що перебуває в управлінні відповідної районної, обласної ради, яке зазначається в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань при державній реєстрації зазначеного комунального підприємства, установи, організації як юридичної особи або державній реєстрації змін до відомостей про таку юридичну особу, здійснюється відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України.

{Частину четверту статті 60 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1025-IX від 02.12.2020}

5. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

{Частина п'ята статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом № 155-IX від 03.10.2019}

6. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

7. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об’єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

{Частина сьома статті 60 в редакції Закону № 1025-IX від 02.12.2020}

8. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

9. Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради мають право:

1) вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад;

2) на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад;

3) мати об'єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

10. Публічна інформація у формі відкритих даних щодо об’єктів права власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єктів їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад, оприлюднюється та регулярно оновлюється, в тому числі за результатами інвентаризації, що проводиться згідно із законодавством, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на офіційних веб-сайтах органів місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

{Статтю 60 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 3590-IX від 22.02.2024}

Таких ситуацій по водопроводам багато щиро кажучи. Але не аналізував саме повернення власності коли одна зі сторін не згодна з цим.

Ось приклад передачі мереж у спільну власність територіальних громад області наприклад.

https://kr-rada.gov.ua/uploads/documents/39754-ris...

Як це все і в які часи оформлювалось у Вас - Ви, на жаль, не повідомили. Тому складно відповісти щось конкретніше.

Щодо судових перспектив, то не можу нічого гарантувати в сучасній ситуації. Судді різні, оцінка суддями таких справ також різна.

Все знову-таки залежить від того яку стратегію захисту обере громада.

Можна у разі наявності зачіпок навіть пробувати визнати протиправною передачу у власність іншої територіальної громади майна, якщо це все робилося наприклад з порушеннями або без рішення сесії ради як представницького органу громади чи якщо оригіналів документів не збереглося.

У свій час коли ми працювали з міською радою одної з областей нахабний керівник енергопостачальної компанії вирішив з міської ради отримувати гроші за те, що вони забезпечують освітлення вулиць (ліхтарі на стовпах).

Ми в свою чергу від імені міської ради запропонували такому підприємливому енергопостачальнику в свою чергу сплачувати плату за користування муніципальною землею, в яку встромлені такі стовпи РЕМ та електроопори і трансформаторні. Вони спочатку сміялися, вказуючи що там же менше 1 метра квадратного площі. Але порахувавши кількість стовпів та енергооб"єктів по місту та перспективну площу землі міста, за яку доведеться платити - вирішили, що їм вигідніше забути про освітлення та віднести це на свої витрати, ніж сваритися з громадою.

Я це до чого. Може, якщо сусідня громада така розумна і вважають, що трубопроводи - їх власність, а не Ваша, то натякнути на такий варіант вирішення питання.

А взагалі, якщо казати щиро, то бажано такі питання вирішувати не в суді, а голові району чи навіть області. Я розумію, що не у всіх районах і областях люди на своєму місці зараз і реально щось роблять для громад окрім воєнних речей, але в довоєнні часи коли голови громад були не фронтменами партій, а дійсно особами, які мали авторитет в громадах, районах, областях - ці питання вирішувалися без ганьби і чублення в судах власне на авторитеті керівників вищого рівня.

Додатково маю нагадати, що відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону про місцеве самоврядування, Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Оскільки у рішенні місцевої ради (як я зрозумів із Ваших уточнюючих відповідей) вказано, що передається для ефективного водопостачання., то можна створити комісію із залученням експертів, представників громадськості та громади, які не є посадовими особами та депутатами і оцінивши ефективність роботи підприємства та водопостачання - прийняти на сесії ради рішення про повернення майна у власність громади.

І хай до суду вже біжить інша громада. Відповідачем бути завжди набагато краще.

Тим більше рішення ради на території громади є обов"язковим. Тобто можливий і такий варіант вирішення проблеми.

Щасти Вам!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня!

Передача мереж у комунальну власність Громади №1 на підставі клопотання КП "Водоканал" потребує ретельного юридичного аналізу. Необхідно вивчити правові підстави та документи, які оформлювали передачу мереж від Громади №2 до Громади №1:

• На якій підставі здійснювалася передача?
• Чи було це рішенням місцевої ради?
• Чи була проведена оцінка майна?
• Чи були враховані інтереси Громади №2?

Якщо під час передачі були допущені процедурні порушення або порушення прав Громади №2, можна розглядати можливість оскарження цієї передачі в судовому порядку.

Підстави для судового позову:

• Порушення інтересів Громади №2. Передача майна, яке було побудоване за рахунок коштів Громади №2, без гарантій доступу до нього, може бути розцінене як порушення прав громади.
• Порушення процедури прийняття рішення. Наприклад, якщо передача була здійснена без належного обґрунтування або без належного врахування думки громади.
• Відсутність еквівалентної компенсації. Якщо передача відбулася без компенсації Громаді №2, це може бути підставою для її скасування.

3. Позов про витребування майна з чужого незаконного володіння

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник майна (Громада №2) має право витребувати його у іншої особи, якщо майно вибуло з її власності без належних підстав.

Громада №2 може подати позов про витребування комунального майна на підставі того, що:

• Передача мереж порушила права Громади №2.
• Громада №1 відмовляється забезпечувати доступ до мереж без додаткової плати або викупу.

4. Визнання договору (акту передачі) недійсним. Якщо в документах є порушення, можна подати позов про визнання акту передачі недійсним (ст. 203, 215 ЦКУ).

Мешканці Громади №2, які є абонентами КП Громади №1, мають укладені договори на водопостачання. Відмова КП від постачання води є порушенням договірних зобов’язань, що дає підстави для судового позову.

КП "Водоканал" зобов’язане виконувати умови договору щодо надання послуг.

Підстави для позову:

• Неналежне виконання зобов’язань за договором.
• Заподіяння шкоди абонентам через припинення водопостачання.
• Можливість відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Абоненти можуть подати колективний позов до КП Громади №1, вимагаючи компенсації та відновлення водопостачання.

Дії КП Громади №1 можуть бути розцінені як зловживання монопольним становищем.

КП "Водоканал" є єдиним постачальником води, що фактично робить його монополістом на території Громади №2.

Відмова від надання послуг без обґрунтованих причин може кваліфікуватися як зловживання монопольним становищем (ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

АМКУ може зобов’язати КП "Водоканал" відновити подачу води. Накласти штраф на КП за зловживання монопольним становищем.

Алгоритм дій для громади 2

1. Зібрати всі документи, що підтверджують передачу мереж, договірні відносини та припинення водопостачання.
2. Подати судовий позов про повернення мереж у комунальну власність Громади №2.
3. Підготувати колективний позов абонентів до КП "Водоканал" за невиконання договорів.
4. Подати скаргу до АМКУ про зловживання монопольним становищем.
5. Звернутися до суду з позовом про порушення договірних зобов’язань між громадами.

Судова перспектива щодо повернення мереж є, якщо буде доведено порушення прав Громади №2.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Андрію!

Питання дійсно непросте, і поки ще для предметної відповіді на нього в мене виникають лише зустрічні питання.

Для розуміння проблеми звернемося до ст. 60 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції від 8.01.25 р., в якій йдеться про комунальну власність громад. Зокрема в статті зазначено:

"1. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

2. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

3. Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби".

Примітка: Тут одразу виникають до Вас наступні питання:На підставі яких нормативних актів (рішень органу управління майном, спільних договорів тощо) обидві громади користувались послугами Водоканалу? Всі ці правові документи бажано бачити і аналізувати, аби визначитись із зобов'язаннями громади 1 і громади 2 по експлуатації Водоканалу та умовам надання їм послуг.

"4. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Визначення місцезнаходження комунального підприємства, установи, організації, що перебуває в управлінні відповідної районної, обласної ради, яке зазначається в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань при державній реєстрації зазначеного комунального підприємства, установи, організації як юридичної особи або державній реєстрації змін до відомостей про таку юридичну особу, здійснюється відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України".

Примітка: При чому, у відповідності зі згаданою тут ст. 93 ЦКУ:"Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.".

Примітка: Крім того, виникає додаткове важливе питання:Який порядок користування Водоканалом був визначений між двома громадами у Вашому випадку? Чи зараховувались кошти за послуги до бюджету певної громади або ж зарахування відбувалось у інший спосіб?

Далі повертаємося до ст. 60:

"5. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Примітка: Як бачите територіальна громада 1, у власності якої знаходиться майно Водоканалу, має багато прав, включно із правом "продавати і вирішувати інші питання щодо його відчуження" Тому тут варто знову повернутись до питання способу користування послугами Водоканалу громади 2. Тобто між громадами діяла якась угода? Якщо так, то її треба обов'язково бачити і аналізувати.

6. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

(ВАЖЛИВО!) 7. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об’єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню".

ВАЖЛИВО!!! Примітка: Це як раз той пункт статті, який , з моєї точки зору, можу надати Вам право і надію на звернення до суду! Оскільки за будь яких обставин борги громади 1 не повинні впливати на погіршення або ж припинення, як у Вашому випадку, надання послуг Водоканала громаді 2.

8. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

9. Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради мають право:

1) вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад;

2) на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад;

3) мати об'єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць".

Примітка: На цей 9-й пункт ст. 60 я би також звернув Вашу увагу. Він, можливо, дає нагоду спробувати вирішити це питання в позасудовому порядку. Проте алгоритм дій в такому випадку слід орієнтувати на той обсяг нормативно правової документації, про який я вже згадував вище.

ПІДСУМУЄМО:

Для предметної відповіді на Ваше питання потрібно мати більше інформації.

Бажання громади 1 аби громада 2 покрила її борги зрозуміле, бо інакше продати чи передати Водоканал громаді 2 в інший спосіб не вийде, оскільки на майно накладений арешт. Але насправді борги громади 1 - це не проблема громади 2.

Судова перспектива, на мою думку, є, але це попередньо, бо я повинен мати додаткову інформацію.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

НИЖЧЕ НАВОДЖУ ЯК МОЖНА СКАСУВАТИ РІШЕННЯ МІСЦЕВОЇ РАДИ:

1. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
2. Право органу місцевого самоврядування скасовувати власні рішення випливає із конституційного повноваження органу місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов’язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб’єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.
3. Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.
4. Виконавчий комітет ради має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.
5. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Однак, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).
6. У Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.
7. Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
8. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
9. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
10. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб’єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

А ОТ ЯКИЙ КОНКРЕТНО ШЛЯХ ОБЕРЕТЕ ВИ, ЗАЛЕЖИТЬ ВІД МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ ТА ПОРАД АДВОКАТА З ЯКИМ ВИ БУДЕТЕ СПІВПРАЦЮВАТИ.

З ТОГО ЩО ВИ НАВЕЛИ, ЖОДНИХ РІШЕНЬ ПРИЙНЯТИ НЕМОЖЛИВО.