легализация P2P переводов

Доброго дня, Денисе!

Якщо ви не хочете займатися торгівлею P2P як фізособа, а плануєте відкрити ФОП для такої діяльності – дуже вірогідно, що стикнетеся з певними складнощами. Варіантів може бути два:

1. Реєстрація ФОП на загальній системі оподаткування – для здійснення операцій з криптовалютою. Проте ми пам’ятаємо, що закон про віртуальні активи прийнятий не був і не зрозуміло, який статус має криптовалюта в Україні. Наприклад, якщо б криптовалюта мала статус цінних паперів чи валюти, то можна було б реєструвати відповідні КВЕДи (для брокерської діяльності чи обміну валют) і працювати. Наразі незрозуміло, які підходять для P2P КВЕДи та як вести облік доходів, витрат. Про це пише ДПС у своєму роз’ясненні.
2. Реєстрація ФОП на спрощеній системі оподаткування – взагалі заборонена для P2P, в тому числі і здійснення розрахунків з використанням криптовалюти. Адже, згідно з п. 291.6 ПКУ, здійснювати розрахунки ФОП на єдиному податку може виключно в грошовій формі – готівкою чи безготівковим способом. А статус криптовалюти не визначений, тому і приймати оплату, здійснювати перекази чи операції обміну з використанням активу не можна. Це буде негрошовий розрахунок і пряме порушення умов перебування на спрощеній системі. ДПС підтверджує, що займатися діяльністю, пов’язаною з криптовалютою, ФОП-«спрощенцям» заборонено.

Наразі найбільш законодавчо прийнятним варіантом є сплата податків з торгівлі P2P в якості фізичної особи, а не підприємця. В такому випадку достатньо показати дохід в річній декларації, нарахувати й сплатити збори, а потім використовувати кошти на власний розсуд.

Як платити податки з торгівлі Р2Р:

• Якщо доходи отримані від іноземного контрагента – дохід від діяльності з торгівлі криптовалютою включають до загального річного доходу як іноземний. Наприклад, ви торгуєте на Binance P2P – податкова в Україні вважатиме отриманий дохід з біржі іноземним.
• Якщо кошти отримані від фізособи, що є резидентом України (P2P торгівля), податки декларують як інший дохід фізичної особи.

В будь-якому з вищезазначених випадків база оподаткування – всі кошти, які фізособа отримує від операцій з торгівлі криптовалютою. Тобто, сплатити треба 18% ПДФО і 5% військового збору. Декларацію про майновий стан і доходи подати до 1 травня року, що йде наступним за тим, в якому було отримано доходи, податки від торгівлі P2P сплатити до 1 серпня.

Тут є один важливий нюанс: податкова вказує, що платити податки треба зі всього доходу, який отриманий від операцій з криптовалютою – тобто, всіх коштів. І тут з’являються проблеми: якщо ви, наприклад, купили криптовалюту за 10 000 грн. (в еквіваленті), а продали за 11 000 грн., то база для оподаткування – вся сума (11 000 грн.), а не різниця. І це невигідно.

Проте навіть у такому випадку ДПС вказує, що все ситуативно. І з огляду на те, що криптовалюта в Україні не має правового статусу, стверджувати щось дуже важко.

Якщо ж ви, все таки, спробуєте зареєструвати ФОП для арбітражу криптовалют, питання вибору КВЕДів стане першою проблемою на шляху до легалізації такої діяльності. Наразі, на жаль, таких немає, адже криптовалюта не має правового статусу в Україні.

За умови, що це був би фінансовий актив, можна було б вибрати 66.19, наприклад (допоміжна діяльність у галузі фінансових послуг) чи 64.19 (грошове посередництво, яке, правда, може потребувати отримання ліцензії НБУ). Але крипта – не фінанси, і такі КВЕДи не підійдуть.

Іноді айтівці реєструють КВЕДи для P2P, які підходять для роботи в ІТ-сфері – 62.09 (діяльність у сфері інформаційних технологій), 63.11 (оброблення даних і розміщення інформації на веб-узлах) та інші. Але все це також не дасть змогу легально займатися P2P, оскільки не відображає в повній мірі саме цей вид діяльності.

Тому зареєструвати такі КВЕДи для P2P-торгівлі можна і навіть почати працювати, але є великий ризик отримати покарання за порушення від податкової.

Отже, ви зареєстрували ФОП, вказали певні КВЕДи і почали торгувати. Як платити податки? Спрощена система точно не підходить для торгівлі P2P, тому 2 і 3 групи єдиного податку, які зазвичай вибирають підприємці для сфери ІТ, навіть не розглядаємо.

Перебуваючи на загальній системі, вам потрібно сплачувати такі податки:

• 18% ПДФО (податок з доходів фізособи).
• 5% військового збору.
• 22% ЄСВ.

База оподаткування – всі кошти, що ви отримали на рахунок, адже підтвердити витрати ви навряд чи зможете. Для зменшення бази оподаткування витрати повинні входити у поданий в п. 177.4 ПКУ перелік, мати документальне підтвердження, бути сплаченими. Тому доведеться сплатити 45% податку від всіх коштів, що «зайшли» на рахунок.

Крім того, на всі операції ФОП повинен мати первинні документи, а їх, знову ж таки, у тих, хто займається торгівлею P2P, зазвичай немає. Тому в принципі така діяльність з точки зору податкової виходить незаконною для підприємця. А ще згадаємо відсутність КВЕДів для P2P, які відображали б вид діяльності і що робота за незареєстрованими напрямками також є порушенням.

Отже, варіант з ФОП як на спрощеній, так і на загальній системі не розглядається через неможливість зареєструвати потрібні для роботи КВЕДи (бо їх немає), відсутність первинних документів під час ведення діяльності (а вони мають бути у кожного ФОПа на всі операції), дуже високі ставки податків.

Ви можете просто вести діяльність як фізична особа – вносити отриманий дохід в річну декларацію і сплачувати податки від P2P торгівлі на загальних підставах. Декларацію подаємо до 1 травня, податки сплачуємо до 1 серпня поточного року за рік минулий. Тобто, в 2025 році до 1 травня і 1 серпня ви маєте відзвітувати за весь 2024 рік і сплатити податки відповідно.

https://monefy.ua/blog/reiestratsiia-fop-dlia-p2p-torhivli/#:~:text=Реєстрація%20ФОП%20на%20спрощеній%20системі,формі%20–%20готівкою%20чи%20безготівковим%20способом.

Щодо зарахування коштів на скретч-карту ФОП:

На думку ДПС у разі, коли продавець надає для оплати реквізити картки, а не рахунку він повинен проводити такі розрахунки з застосуванням РРО / ПРРО.

Так, у своїх роз’ясненнях (ІПК ДПС від 27.01.2023 №181/ІПК/99-00-07-04-01-06 та ГУ ДПС у Харківській обл. від 16.03.2023 №556/ІПК/20-40-07-08-13) податківці зазначать, що якщо продавцем для оплати за товар / послуги надано покупцю / споживачу реквізити свого електронного платіжного засобу, така операція вимагає застосування РРО / ПРРО на загальних підставах.

Нагадаємо, що відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265), РРО / ПРРО та РК не застосовується при виконанні банківських операцій.

Податкова надала роз’яснення які операції відносяться до банківських для застосування п. 1 ст. 9 Закону №265 (ІПК від 07.12.2023 4553/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК). І до таких операцій, зокрема відносяться перерахування коштів із поточного рахунку на поточний рахунок у форматі IBAN Registry: 2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010.

Отже, незважвючи на те, що кошти, які зараховуються за номером картки-ключ, потрапляють на поточний рахунок продавця, податкова все одно вимагає проведення таких коштів через РРО.

Щодо можливого вирішення ситуації в майбутньому у зв'язку із прийняттям законопроекту, який регулюватиме оподаткування ВА.

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти у першому читанні доопрацьований законопроєкт про регулювання та оподаткування віртуальних активів.

Згідно з цим законопроєктом віртуальний актив - це особливий вид цифрового об'єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).

Віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Водночас, редакція, запропонована до першого читання, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України "Про платіжні послуги".

Законопроєкт поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:

• токени з прив'язкою до активів - їх вартість стабілізується шляхом прив'язки до активів, таких як валюта чи майно;

• токени електронних грошей - прив'язані до однієї офіційної валюти;

• інші віртуальні активи - категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут запропоновано модель, відповідно до якої регулятор визначатиме, які саме віртуальні активи будуть належати до цієї категорії.

Податок на доходи фізичних осіб. Пропонується:

• вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;

• оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;

• фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;

• не оподатковувати доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати, а також вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отриманих виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;

• збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);

• для ВА, придбаних до набрання чинності цим Законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО - 5%.

Податок на прибуток юридичних осіб. Вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами). Перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора.

Податок на додану вартість. Не є об'єктом оподаткування ПДВ:

• операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім:

а) продажу та обміну NFT;

б) продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;

• послуги постачальників послуг, пов'язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах).

Спрощена система оподаткування. Операції з ВА заборонені платникам єдиного податку. Не мають права використовувати спрощену систему постачальники послуг, пов'язаних з оборотом ВА.

Крім цього, законопроєкт зобов'язує постачальників послуг, пов'язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України.

За невиконання цих обов'язків передбачаються штрафи, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році - 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років - 25% від встановленого розміру штрафу).

Очікується, що у разі прийняття, зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

На сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні. Зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею.

І офіційно працювати з криптовалютою можна лише на загальній системі оподаткування або декларувати даний дохід як іноземний та сплачувати податки як фізособа.

Загалом існують такі варіанти дій:

1. Дочекатися коли приймуть та запрацює новий законопроект про легалізацію криптовалюти https://biz.ligazakon.net/news/235756_komtet-skhva... (орієнтовно з 1 січня 2026 року)

Даний законопроект передбачає податкову амністію, яка надасть можливість легалізувати наявні криптоактиви за пільговою ставкою (5%), а перехідний період дозволить бізнесу адаптуватися до нових вимог без ризику значних штрафів.

Ключовий принцип майбутнього оподаткування криптовалюти досить простий: податки платяться лише при виведенні у фіат (традиційні гроші). Тобто, поки ви просто тримаєте криптоактиви або обмінюєте одну криптовалюту на іншу, податкових зобов’язань не виникає. Ставки податку складають:

• 18% податок на доходи фізичних осіб (з чистого доходу)
• 5% військовий збір

Податок нараховується за формулою: сума продажу мінус витрати на придбання. Наприклад, якщо ви купили криптовалюту за 1000 гривень, а продали за 1500, то податок сплачується з 500 гривень чистого доходу. Важливо відзначити, що збитки від операцій з криптовалютою можна буде переносити на наступні податкові періоди, зменшуючи базу оподаткування до повного відшкодування збитків.

Випадки звільнення від оподаткування

Не всі операції з криптовалютою підлягатимуть оподаткуванню. Звільняються від податків:

1. Дохід від криптовалюти, який за рік не перевищує розмір мінімальної заробітної плати
2. Приріст вартості криптовалюти до моменту її продажу (конвертації у фіат)
3. Обмін однієї криптовалюти на іншу

Ці виключення суттєво спрощують життя криптоінвесторам, особливо тим, хто займається ходлінгом (довгостроковим утриманням) або переміщенням активів між різними криптовалютами. Податкове навантаження виникає лише при фактичному отриманні прибутку в традиційних грошах, що є справедливим та економічно обґрунтованим підходом.

2. Зареєструвати ФОП та здійснювати Вашу діяльність з КВЕДом 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. Якщо забажаєте можете зареєструвати й інші КВЕДИ – програмування, консультування, рекламна діяльність, тощо. Але тут є свої нюанси, адже цей варіант більше підходить, якщо Ви отримуєте оплату за свої послуги в криптовалюті, а не здійснюєте р2р торгівлю.

Якщо Ви виводите кошти на банківські рахунки без реєстрації ФОП, то рано чи пізно Ви можете попасти під фінмоніторинг.

Обсяг критеріїв, за якими банк має право ініціювати перевірку клієнта досить обширний, але можна виділити основні з них, які беззаперечно стануть підставою для фінмоніторингу:

• Клієнт здійснює постійні перекази за кордон або отримує перекази з-за кордону, отримує кредити чи позики з-за кордону.
• Здійснення транзакцій з азартними іграми та лотереями.
• Клієнт зареєстрований за адресою масової реєстрації або його адреса реєстрації є вигаданою.
• Розмір витрат клієнта перевищує розмір надходжень на рахунок.
• Клієнт отримує кошти від віртуальних активів (криптовалюти) на суму понад 30 000 гривень.
• Клієнт регулярно здійснює або отримує значну кількість переказів (це може бути будь-яка кількість переказів та на будь-які суми, банк зіставляє інформацію про доходи клієнта та звичні обороти по рахунку, при їх невідповідності клієнт є ризиковим).
• Якщо у клієнта відбулись значні зміни в розмірах фінансових операцій.
• Новостворений суб’єкт господарювання переказує та /або отримує значні суми коштів.
• Клієнт регулярно отримує перекази та одразу переводить їх у готівку.

Якщо ж Ви потрапите під фінансовий моніторинг, то в найкращому випадку – Ви просто виведете кошти в інший банк, а гіршому – банк повідомить податкову і Вам нарахують - 18% ПДФО та 1,5% військовий збір за дохід отриманий на карту. Також можливий штраф за здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації (стаття 164 КУпАП)

З повагою, юрист Дерій В.О.!