Кримінальне впровадження неповнолітнім

Відповідно до статті 22 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося 16 років. Діти віком до 14 років не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, але до них можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру. Особи, що вчинили кримінальні правопорушення у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності лише за:

1. умисне вбивство (статті 115-117);
2. посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правничої допомоги, представника іноземної держави (статті 112, 348, 379, 400, 443);
3. умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статті 345, статті 346, 350, 377, 398);
4. умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, 377, 398);
5. жорстоке поводження з тваринами (стаття 299);
6. диверсію (стаття 113);
7. бандитизм (стаття 257);
8. терористичний акт (стаття 258);
9. захоплення заручників (статті 147, 349);
10. зґвалтування (статті 152);
11. сексуальне насильство (статті 153);
12. крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308);
13. грабіж (статті 186, 262, 308);
14. розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308);
15. вимагання (статті 189, 262, 308);
16. умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частина друга та третя статті 399);
17. пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277);
18. угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278);
19. незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 289);
20. хуліганство (стаття 296).

Згідно статті 66 КК України вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім є обставиною, яка пом'якшуює покарання.

Пунктами 1 та 2 частини другої статті 52 КПК України визначено, що особам, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, або стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, забезпечується обов’язкова участь захисника з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою.

Обов’язок залучити захисника за призначенням згідно з процесуальним законодавством покладається на слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня. Обмеження волі не застосовується до неповнолітніх.

Неповнолітнього, який вперше вчинив кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу.

До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:

1) штраф;

2) громадські роботи;

3) виправні роботи;

4) пробаційний нагляд;

5) позбавлення волі на певний строк.

Суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру:

1) застереження;

2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

4) покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків;

5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.

Така навчальна установа-це спецПТУ, закритий заклад для засуджених неповнолітніх.