Договір про розділ спільно нажитого майна

ДОБРОГО ВЕЧОРА, АННА! Ця дата від руки проблем не створить. В будь-якому разі при виявленні відмінність у договорі та копії можна пояснити помилкою іспанського нотаріуса. В іншому зміст договору тлумачить суд у разі наявності спору щодо його змісту.

Згідно з Цивільним кодексом України, тлумачення змісту правочину (а отже, і договору) можливе за наявності спору між сторонами. Тлумачення може здійснюватися судом, але лише на вимогу однієї або обох сторін.

Тлумачення правочину – це з’ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Правило favor conractus не передбачене цивільним законодавством. Хоча не виключається його застосування з урахуванням загальних засад приватного права (стаття 3 ЦК України). З огляду на принцип тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову КЦС Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17).

Але проблеми можуть бути в іншому.

Квартира від якої відмовився Ваш чоловік - оформлена на Вас? Ви проводили її державну реєстрацію?

Згідно з частиною п"ятою статті 93 Сімейного кодексу України, За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

Тобто, якщо квартира була на Вас двох оформлена, то нотаріус в Україні може не визнати шлюбний договір в цій частині, адже він може суперечити положенням закону.

Тому нотаріус в Україні може винести відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки зміст договору суперечить закону (у разі передачі за змістом шлюбного договору у власність одному з подружжя нерухомого майна та іншого майна, право на яке підлягає державній реєстрації), а тому може розглядатися недійсним.

Це звісно повний маразм і взагалі нівелює саму суть шлюбного договору... але такий закон, поки його Конституційний Суд України не визнав неконституційним, навіть така недолугість та фактичний пережиток радянщини - має місце.

Водночас. в Україні шлюбний договір практично фікція. адже законодавець сплюндрував свободу договору, вказавши ще й в частині четвертій статті 93 Сімейного кодексу України Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені цим Кодексом, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

Тобто договір фактично не може вирішувати питання поділу майна з відходом від оціночних категорій надзвичайно невигідного матеріального становища, рівності та справедливості. У кожного судді своє мірило цих понять і чітких алгоритмів оцінки "вигідного" чи "невигідного становища" немає. Тож і виникає дуже багато рішень, які визнають справедливий договір між подружжям - таким, що ставить одного з них у надзвичайно невигідне матеріальне положення.

Внаслідок цього шлюбний договір часто оскаржується в судах і не дає ніяких гарантій та захисту його підписанту.

В іншому, на жаль 100 % оцінити ситуацію не можу, бо треба дивитись усі документи та оцінювати їх цілісно в тому вигляді, в якому вони будуть подаватися українському нотаріусу, щоб спрогнозувати оцінку нотаріусом цього всього.

Укладення договору на українській мові взагалі надзвичайно проблемне, адже в Україні можуть стверджувати, що іспанський нотаріус не володіє українською мовою і не міг посвідчувати договір на українській мові, а лише на іспанській. Фактично нотаріус посвідчує лише особу підписантів та підписи під договором. Тому до таких договорів ставляться надзвичайно критично в Україні.

Щасти Вам!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (тимчасово проживаю в м. Гамбург, Німеччина)

Доброго дня, Анна!

Вам, звичайно, було б бажано оформити даний договір на іспанській мові, а вже потім перекласти на українську та завірити переклад нотаріально. У Вашому варіанті нотаріус посвідчив тільки підпис під угодою, але не зміст самого документу.

Якщо ми говоримо про виправлення помилок нотаріусом відповідно до українського законодавства, то згідно із Наказом МЮУ від 22.12.2010 № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства":

6.16. У разі виявлення нотаріусом у тексті нотаріального документа, який створений ним у результаті вчинення нотаріальної дії, технічної помилки, яка не змінює змісту документа та не впливає на права особи(іб), щодо якої(их) було вчинено нотаріальну дію (описка, друкарська або граматична помилка), нотаріус може виправити таку помилку.

Помилка у тексті нотаріального документа виправляється у всіх примірниках такого документа одночасно.

Виправлення помилки повинно відповідати відомостям, що містяться в документах, які були подані нотаріусу для вчинення нотаріальної дії, або отримані безпосередньо з єдиних та державних реєстрів.

Виправлення технічної помилки застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію, після посвідчувального напису, із зазначенням дати та проставленням свого підпису і печатки на такому застереженні.

При цьому всі виправлення мають бути зроблені таким чином, щоб можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане, а потім закреслене.

Згідно із законодавством України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) не мав самостійного заробітку (доходу).

Як відомо, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Іноді подружжя після розлучення намагається мирним шляхом узгодити питання щодо поділу спільного майна. Вирішення такого питання здійснюється шляхом укладання між ними договору про поділ майна подружжя.

Сімейним кодексом України визначено, що дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою (ст. 69). Визначення вищезгаданого договору в законодавстві відсутнє. З аналізу наявних норм та умов договору можна надати таке визначення: договір про поділ майна подружжя є домовленістю між чоловіком і дружиною про порядок та умови розподілу майна, яке перебуває в їх спільній сумісній власності. Після укладання договору спільне майно розподіляється між подружжям, в результаті чого спільна власність припиняється.

Абз. 2 ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України встановлено, що договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має посвідчуватися нотаріально.

Згідно з вищезгаданою нормою, якщо договір стосується поділу нерухомого майна, він обов’язково має бути нотаріально посвідчений. Водночас законодавство не містить спеціальних норм щодо форми договору, предметом якого не є нерухоме майно. У таких випадках слід керуватися загальними правилами, які визначені в Цивільному кодексі України. Однак практика йде таким шляхом, що всі договори про поділ майна подружжя, незалежно від його предмету, нотаріально посвідчуються.

Що стосується істотних умов договору про поділ майна подружжя, то законодавство не врегульовує питання щодо обов’язкових умов для такого договору. Відповідно до Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Істотною умовою договору про поділ майна подружжя є предмет договору. Під час укладення договору необхідно встановити обсяг спільного нажитого майна, джерела його придбання та вартість. У договорі зазначається перелік майна, яке переходить в особисту приватну власність до кожного з подружжя, яким чином буде здійснюватися та оформлятися (у разі потреби) передача майна, терміни його передачі тощо.

Підстави розірвання договору.

У зв’язку з тим, що відсутні спеціальні норми, які встановлюють порядок та підстави розірвання договору про поділ майна подружжя, під час вирішення такого питання слід керуватися загальними нормами, встановленими ЦК України. Згідно із законодавством, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Також договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.

Визнання договору недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Згідно з положеннями ст. 204 ЦК України, правочин вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5-6 ст. 203 Кодексу.

Аналіз судової практики показує, що сторони найчастіше посилаються на такі підстави для визнання договору про поділ майна подружжя недійсним як порушення в договорі принципу рівності часток та/або помилки щодо обставин, які мають істотне значення.

Наприклад, у Постанові Верховного Суду від 31.10.2018 р. у справі №752/18987/16-ц зазначено, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, що мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і характеристик речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (ч. 1 ст. 229 ЦК України).

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно була і має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не може бути підставою для визнання правочину недійсним.

Неправильне сприйняття особою фактичних обставин під час укладення спірного правочину про поділ майна подружжя, який був укладений за добровільною згодою сторін, ознайомлення з його змістом, на думку суду, вказує на відсутність підстав для визнання договору про поділ майна подружжя недійсним. Посилання на незнання, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, не може бути визнано як помилка у розумінні ст. 229 ЦК України, оскільки незнання закону чи його неправильне тлумачення однією зі сторін не може бути підставою для визнання правочину недійсним. До того ж, згідно зі ст. 60 СК України, дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності належить все майно, набуте подружжям за час шлюбу.

Порушення принципу рівності часток подружжя при укладенні договору про поділ майна за ст. 69 СК України — добровільне укладання договору про поділ майна подружжя передбачає можливість сторін відступити від рівності часток подружжя у спільно набутому майні за час шлюбу. Виходячи із зазначеного, суди вказують, що такі договори укладаються за добровільною згодою сторін. Таким чином, для визнання договору про поділ майна подружжя недійсним необхідно мати вагомі підстави, які підтверджуються достатніми та допустимими доказами.

Отже, договір про поділ майна подружжя, що є спільною сумісною власністю подружжя, визначає виключно порядок поділу спільного майна. Цей договір є зручним способом для вирішення питання щодо поділу майна між колишнім подружжям з можливістю відступити від принципів рівності та самостійно встановити обсяг і перелік майна для кожного з них.

Для уникнення в майбутньому судових спорів з приводу розірвання або визнання недійсним договору, необхідно максимально узгодити всі важливі питання щодо поділу, переходу часток та/або майна, виконання сторонами своїх зобов’язань тощо.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас!

Для того, щоб у Вас не було проблем з реєстраційними органами в Україні перш за все потрібно щоб саме оригінал договору про поділ спільного майна був належним чином нотаріально засвідченим та мав всі істотні умови.

Договір про поділ спільного майна не є шлюбним договором.

Істотною умовою договору про поділ майна подружжя є предмет договору. При укладанні договору необхідно встановити обсяг спільного нажитого майна, джерела його придбання та його вартість.

В договорі про поділ майна подружжя зазначається перелік майна, яке переходить в особисту приватну власність до кожного з подружжя. Також те, яким чином буде здійснюватися і як оформлятися (за необхідності) передача майна, строки його передачі та інше.

Згідно пункту 54-2 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Для державної реєстрації права власності у зв’язку з поділом майна, що відповідно до закону належить на праві спільної сумісної власності подружжю (колишньому подружжю), або виділом майна дружині, чоловікові із складу всього майна подружжя подається відповідні договір або рішення суду.

Незалежно від наявності державної реєстрації права власності на майно за тим з подружжя (колишнього подружжя), якому таке майно переходить у власність, проводиться державна реєстрація права власності у зв’язку з набуттям права власності на майно, набуте у результаті такого поділу.

Згідно пункту 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Для державної реєстрації права власності у зв’язку з поділом, виділом частки або об’єднанням земельної ділянки, закінченого будівництвом об’єкта подаються:

1) документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, закінчений будівництвом об’єкт, що поділяється, частка з якого виділяється чи об’єднується (крім випадків, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли для державної реєстрації права власності подається документ, передбачений підпунктом 2 цього пункту);

2) договір про поділ спільного майна або договір про виділ у натурі частки із спільного майна, або відповідне рішення суду (у разі належності земельної ділянки, закінченого будівництвом об’єкта, що поділяється або частка з якого виділяється, на праві спільної власності та прийняття співвласниками рішення щодо поділу спільного майна або виділу в натурі частки із спільного майна, що має наслідком припинення права спільної власності для всіх або одного із співвласників, що здійснює виділ у натурі частки).

Підстави розірвання договору про поділ майна подружжя

Згідно з законодавством розірвання договору про поділ майна подружжя допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Також, договір про поділ майна подружжя може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору про поділ майна подружжя іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі розірвання договору про поділ майна подружжя зобов’язання сторін припиняються.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Це не документ. У Вас цей договір не приймуть українські нотаріуси. А якщо нотаріуса знайдете - не факт, що потенційні покупці погодяться купляти нерухомість по таким документам.

Робіть нормальний договір розділу майна на іспанській мові, апостилюйте, потім в Україні переклад на українську засвідчите нотаріально.