Средние тяжкие и вымогательство?

Доброго дня, Валентине!

Предметом вимагання є не тільки майно, але і право на майно, а також дії майно­вого характеру. Право на майно - документ, що дозволяє отримати у свою власність майно (наприклад, заповіт на квартиру, договір дарування машини, боргова розписка тощо). Дії майнового характеру - це, наприклад, вимога підвищити в посаді, видати безкоштовну путівку на курорт тощо.

1. Об’єктивна сторона вимагання виражається у незаконній вимозі передачі чужо­го майна чи права на майно або вчиненні будь-яких дій майнового характеру з по­грозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.

Таким чином, діяння може виявлятися лише в активній поведінці - у незаконній вимозі: а) чужого майна; б) права на чуже майно; в) вчинення будь-яких дій майново­го характеру, на які винний не має права.

Цією ознакою вимагання відрізняється від складу примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань (ст. 355 КК), які за своїм змістом є дійсно законними (наприклад, вимога віддати борг, пов’язана з погрозою насильством до особи, яка дійсно є боржником).

Потерпілими від вимагання можуть бути: власник, особа, якій майно ввірене на законній підставі, близькі родичі цих осіб (батьки, діти, бабуся, дідусь, сестри, брати).

1. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є спосіб вимагання - погроза запо­діяння шкоди потерпілому або його близьким родичам, зміст якої може бути різним. Це не лише погроза насильством (наприклад, нанести побої), а й обмеженням прав, свобод або законних інтересів вказаних осіб (наприклад, заборонити роботу на ринку), пошкодженням чи знищенням їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому відан­ні чи під охороною (наприклад, спалити гараж), або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (наприклад, оголо­сити дані про усиновлення потерпілим дитини, про наявність захворювання, про ін­тимне життя тощо). Ці відомості можуть бути дійсними або вигаданими, ганебними або ні, важливо лише, щоб потерпілий чи його близькі родичі бажали зберегти їх у таємниці.

Погроза може бути виражена усно, письмово, жестами, демонстрацією зброї тощо. У будь-якому разі важливо встановити, що винний, застосовуючи погрозу, залякує потерпілого, прагне до того, щоб у потерпілого склалося переконання про реальність, дійсність реалізації цієї погрози, якщо він не виконає пред’явленої вимоги. Тому, на­віть у тому випадку, якщо винний і не думав розголошувати відомості або погрожував непридатною зброєю чи її макетом, а потерпілий сприймав таку погрозу як реальну (на що саме і розраховував винний), - вчинене є вимаганням.

1. При вимаганні суб’єкт злочину вимагає передати майно чи право на майно або вчинення дій майнового характеру в майбутньому (через годину, завтра, через тиждень та ін.). При цьому сама погроза також звернена в майбутнє: вона буде реалізована лише після того, як не буде виконана вимога. У потерпілого є час прийняти певне рішення - виконувати чи не виконувати цю вимогу. Якщо винний вимагає негайно передати йому майно під загрозою негайного застосування насильства (або його фактичного застосу­вання), то все вчинене становить грабіж або розбій (залежно від тяжкості насильства).
2. Вимагання вважається закінченим з моменту пред’явлення вимог, пов’язаних з погрозою. Якщо потерпілий не погодився виконати вимогу і винний з помсти реа­лізував свою погрозу та умисно заподіяв потерпілому чи його близьким родичам шкоду, необхідна кваліфікація за сукупністю певної частини ст. 189 і відповідної статті Особливої частини, яка передбачає відповідальність за фактично спричинену шкоду (наприклад, статті 122 або 194 КК).
3. Суб’єктивна сторона - тільки прямий умисел, корисливі мотив та мета, зміст яких розкритий при аналізі крадіжки (див. коментар до ст. 185 КК).
4. Суб’єкт злочину - будь-яка особа, що досягла до вчинення вимагання 14 років (див. ст. 22 КК).
5. Частина 2 ст. 189 КК передбачає відповідальність за вимагання, вчинене по­вторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з викорис­танням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому. Такі ознаки, як повторність вимагання та вчинення ви­магання за попередньою змовою групою осіб, були розкриті при аналізі таких самих ознак крадіжки (див. коментар до ст.185 КК).

Вимагання, вчинене службовою особою з використанням свого службового ста­новища, потребує звернення до ч. 1 ст. 364 КК, в якій розкривається поняття зловжи­вання службовим становищем, та до частин 3 і 4 ст. 18 та до примітки 1 ст. 364 КК, у яких дається визначення службової особи.

Погроза вбивством повністю охоплюється ч. 2 ст. 189 КК і додаткової кваліфікації за ст. 129 КК не потребує. Для наявності погрози тяжким тілесним ушкодженням слід встановити, що шкода, якою погрожував винний, відповідає ознакам тяжкого тілес­ного ушкодження (див. коментар до ст. 121 КК).

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КК кваліфікуючою ознакою є також вимога, поєднана з фактичним пошкодженням чи знищенням майна. Особливість такого вимагання в тому, що сама вимога підкріплюється вже реальним пошкодженням чи знищенням майна. Тобто для того, щоб досягнути мети, винний, одночасно з вимогою передати майно чи право на майно або вчинення дій майнового характеру в майбутньому, частково або повністю робить непридатним інше майно потерпілого чи його близьких родичів. При цьому, якщо таке пошкодження або знищення вчинювалося шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або спричинило майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, вчинене по­винно кваліфікуватися за сукупністю ч. 2 ст. 189 та ч. 2 ст. 194 КК. Щодо змісту понять пошкодження або знищення майна див. коментар до ст. 194 КК.

Поняття значної шкоди потерпілому як кваліфікуючої ознаки, передбачене ч. 2 ст. 189, визначено в примітці 2 до ст. 185 КК.

У частині 3 ст. 189 КК особливо кваліфікованим визнається вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, або таке, що завдало май­нової шкоди у великих розмірах. Поняття насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, розкрито в коментарі до ч. 1 ст. 187 КК, а поняття майнової шкоди у великих розмірах - у примітці 3 до ст. 185 КК.

Частина 4 ст. 189 КК передбачає вимагання, що завдало майнової шкоди в особ­ливо великих розмірах або вчинене організованою групою, або поєднане із реальним заподіянням тяжкого тілесного ушкодження. Ці ознаки за своїм змістом аналогічні таким же ознакам крадіжки і розбою, розглянутим раніше (див. коментар до статей 185, 187 КК).

Вимагання, поєднане з реальним застосуванням насильства, дуже схоже з на­сильницьким грабежем (ч. 2 ст. 186 КК) та розбоєм (ст. 187 КК), тому, щоб виключи­ти помилки у кваліфікації, слід враховувати, що реальне застосування насильства до потерпілого чи його близьких родичів має на меті підкріплення вимоги, залякування потерпілого більш серйозними наслідками, якщо вимога передачі майна, права на майно, вчинення дій майнового характеру не буде виконана в майбутньому, у зазна­чений винним строк. На відміну від цього при насильницькому грабежі та в разі роз­бою мета насильства - негайна передача майна.

З повагою, адвокат Айвазян.