власник ТЗ (ФО) є співвласником ЮО яка буде використовувати цей ТЗ для перевезень. які документи

Доброго дня!Зазвичай в таких ситуаціях роблять в простій письмовій формі договори позички ТЗ між ФО та ЮО.Для цього Вам немає необхідності звертатись до нотаріуса, але при використанні ТЗ будуть дотримані всі формальності та не виникатиме проблем у разі форс-мажорів.

Вітаю Вас.

якщо фіз особа має у власності вантажний ТЗ. хоче використати цей ТЗ для перевезень для цілей компанії, співвласником якої він є. які документи мають бути між ним як власником авто та тов, співвласником якої він є. Договір оренди не підходить бо потребує нотаріального завірення. власник авто не є фоп. можливо він як керівник компанії може надати свій власний тз без договору? як це оформити

Як варіант - укладення договору позички (безоплатного користування транспортним засобом) між фізичною особою та ТОВ. На відміну від оренди, позичка не потребує нотаріального посвідчення, але дозволяє законно закріпити використання авто компанією. У договорі варто визначити умови користування, відповідальність за технічний стан і витрати на утримання ТЗ.

Якщо власник авто одночасно є керівником компанії, то просто “надати” транспорт без будь-якого договору він не може - це створить ризики як для бухобліку, так і для податкових перевірок. Тому навіть у такій комбінації сторін варто укласти хоча б спрощений письмовий договір позички з підписами обох сторін і рішенням (протоколом) учасників ТОВ, що таке користування погоджено.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня. Щоб можна було списувати паливо-мастильні матеріали - необхідно внести цей ТЗ до Статутного капіталу ТОВ.

Вноситься за Рішенням Загальних Зборів по вартості згідно експертної оцінки.

З практики, з боку ДПС виникає безліч питань, впритин до донарахувань податкових зобов'язань фізичній особі (позичкодавцю), або невизнання витрат у бухобліку ТОВ (користувачу) на ПММ по Договорам майнової позички.

Доброго дня, пані Юлія!

Якщо автомобіль засновника планується використовувати у госпдіяльності, в обліку підприємства це має підтверджуватися документально.

Якщо передбачено, що автомобіль буде використовуватися безоплатно, слід оформити договір позички (безоплатного користування майном). За договором позички одна сторона безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні річ для користування протягом установленого строку. Правовому регулюванню договору позички присвячено гл. 60 ЦКУ, і на такі відносини поширюються норми гл. 58 ЦКУ щодо оренди.

Договори позички у фізособи наземних самохідних транспортних засобів обов'язково укладаються письмово, водночас відповідно до ч. 4 ст. 828 ЦКУ можуть нотаріально не посвідчуватися.

Особа, яка є засновником, учасником, керівником, членом органу управління або контролю юрособи, має право передати в безоплатне користування майно. Частиною 2 ст. 829 ЦКУ встановлено лише обмеження, що юрособа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником.

Укладають договір безоплатного використання на строк, установлений договором за погодженням сторін. Якщо ж строку в договорі не встановлено, така угода вважається укладеною на невизначений строк, і кожна зі сторін має право у будь-який момент відмовитися від договору. У договорі може бути прописано й інший порядок попередження про розірвання договору, підписаного на невизначений строк.

Враховуючи норми ст. 801 та ст. 833 ЦКУ, підприємство (в особі користувача або наймача) зобов'язане підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. До поняття «витрати щодо підтримання речі, переданої у користування, у належному технічному стані» слід відносити лише ті витрати, що необхідні для забезпечення нормального стану та збереження речі. Це, наприклад, витрати, пов'язані з поточним ремонтом автомобіля (такі витрати відповідно до ст. 776 ЦКУ несе підприємство, якщо інше не встановлено договором). Щодо витрат на капітальний ремонт, то їх несе власник автомобіля, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 776 ЦКУ).

Отже, хто зі сторін несе ремонтні витрати, залежить від умов договору безоплатного користування. При цьому власник автомобіля може прийняти рішення компенсувати суму витрат на ремонт автомобіля або не компенсувати.

Передачу автомобіля в безоплатне користування оформлюють актом приймання-передачі у двох примірниках. Затвердженої форми такого акта немає, тож підприємство має право розробити свою форму, щоправда, з дотриманням обов'язкових реквізитів. Під час передачі автомобіля фізособа повинна передати техпаспорт.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Юлія!

Це має бути договір позички. За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними ( ч.2 ст.827 ЦКУ ).

У ч.3 ст.827 ЦКУ зазначено, що до договору позички застосовують ті самі положення ЦКУ (а саме, глава 58 ЦКУ), що й до договору оренди.

ДПС у своїх роз’ясненнях не заперечує, що поточний ремонт та/або технічне обслуговування транспортного засобу, переданого в позичку на безоплатній основі, має проводити користувач (позичкоотримувач). При цьому, у фізичної особи-позичкодавця додаткове благо не виникатиме.

При цьому, капітальний ремонт має проводитись за рахунок позичкодавця, в іншому випадку у фізичної особи – позичкодавця виникатиме дохід у вигляді додаткового блага (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс «ЗІР» (категорія 103.02).

Витрати, пов’язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач (ст.801 ЦКУ). Документування використання автомобіля у господарській діяльності здійснюється за загальним правилом, як для власних чи орендованих автомобілів.

За умов даного варіанту використання автомобіля звасновником у особистих цілях є неприйнятним, оскільки таке використання може створюватиме оподатковуваний дохід, адже витрати на утримання автомобіля, переданого у позичку нестиме підприємство.

Розгорнуту відповідь на всі свої питання Ви зможете знайти у нижченаведеній статті https://online.dtkt.ua/2016/12/47647:

"Отже, якщо підприємство використовує автомобіль свого засновника, який є директором, то варто, щоб угоду від імені підприємства підписував, наприклад, заступник директора. Адже, відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦКУ, «представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є...». Виходить, керівник не має права підписувати договір одночасно від свого імені та від імені підприємства як його представник. Тому краще, щоб таку угоду від імені підприємства підписувала інша особа, уповноважена на такі дії довіреністю, що видається директором підприємства. А якщо ця особа не є директором, то підприємство може укласти договір зі своїм засновником — це законом не заборонено.

У разі якщо використання автомобіля передбачає оплатне користування, така операція має всі ознаки оренди.

Якщо передбачено, що автомобіль буде використовуватися безоплатно, слід оформити договір позички (безоплатного користування майном). За договором позички одна сторона безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні річ для користування протягом установленого строку.

У будь-якому разі, незалежно від виду договору, договір найму транспортного засобу, однією стороною якого є фізособа, укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізособи підлягає нотаріальному посвідченню згідно з ч. 2 ст. 799 ЦКУ. Договір без нотаріального посвідчення буде нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦКУ). Недотримання нотаріального посвідчення договору може призвести до негативних наслідків в обліку, приміром ризику щодо ПК з ПДВ (адже всі суми ПДВ, які є складовою ПК, повинні підтверджуватися зв'язком із госпдіяльністю підприємства).

Проте договори позички у фізособи наземних самохідних транспортних засобів, згідно з ч. 4 ст. 828 ЦКУ, можуть нотаріально не посвідчуватися

Законодавство не містить чіткого визначення поняття «наземний самохідний транспортний засіб», водночас пп. «b» ст. 1 Європейської угоди, що стосується праці екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (ЕСТР) (підписана 01.07.70 р., Україна приєдналася 07.09.2005 р.), під автомобілями розуміє будь-який механічний самохідний транспортний засіб (крім сільгосптракторів). Статтею 9 Конституції визначено, що чинні міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано ВРУ, є частиною національного законодавства України, тому автомобілі все ж таки належать до наземних самохідних транспортних засобів.

Особа, яка є засновником, учасником, керівником, членом органу управління або контролю юрособи, має право передати в безоплатне користування майно. Частиною 2 ст. 829 ЦКУ встановлено лише обмеження, що юрособа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником.

Укладають договір (як оренди, так і безоплатного використання) на строк, установлений договором за погодженням сторін. Якщо ж строку в договорі не встановлено, така угода вважається укладеною на невизначений строк, і кожна зі сторін має право у будь-який момент відмовитися від договору. У договорі може бути прописано й інший порядок попередження про розірвання договору, підписаного на невизначений строк.

Враховуючи норми ст. 801 та ст. 833 ЦКУ, підприємство (в особі користувача або наймача) зобов'язане підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. До поняття «витрати щодо підтримання речі, переданої у користування, у належному технічному стані» слід відносити лише ті витрати, що необхідні для забезпечення нормального стану та збереження речі. Це, наприклад, витрати, пов'язані з поточним ремонтом автомобіля (такі витрати відповідно до ст. 776 ЦКУ несе підприємство, якщо інше не встановлено договором). Щодо витрат на капітальний ремонт, то їх несе власник автомобіля, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 776 ЦКУ).

Витрати, пов'язані з використанням автомобіля, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач. Але ЦКУ встановлює обов'язок нести такі витрати, проте не визначає порядку сплати податків. Враховуючи норму ч. 2 ст. 1 ЦКУ, до податкових відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Тому обов'язок сплати транспортного податку покладається на особу, на яку зареєстровано легковий автомобіль (див. ст. 267 ПКУ). Підприємство може лише відшкодувати власнику витрати на сплату податку.

Передачу автомобіля в оренду (або безоплатне користування) оформлюють актом приймання-передачі у двох примірниках. Затвердженої форми такого акта немає, тож підприємство має право розробити свою форму, щоправда, з дотриманням обов'язкових реквізитів.

Під час передачі автомобіля фізособа повинна передати технічну документацію.

Прямих обмежень не передбачено щодо витрат на обслуговування: ПММ, паркування, технічне обслуговування. Важливо: зазначені витрати повинні відображатися в обліку на підставі документів, які підтверджуватимуть зв'язок використання автомобіля з госпдіяльністю підприємства.

У бухобліку отримання автомобіля в оренду (або безоплатне користування) відображається на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи» за вартістю орендодавця, що зазначається в договорі операційної оренди. Амортизація на автомобіль, взятий в оренду (або безоплатне використання), орендарем не нараховується.

Якщо підприємство понесло витрати на поліпшення (модернізація, дообладнання, реконструкція тощо), що зумовили збільшення майбутніх економічних вигід, які первісно очікувалися від його використання, ці витрати відображають як капітальні інвестиції у створення інших необоротних матеріальних активів та обліковують на субрахунку 117 (незалежно від виду договору). Фактично всі витрати на такий ремонт (дообладнання) капіталізуються на субрахунку 153. Згодом створюється об'єкт інших необоротних матеріальних активів і вводиться в експлуатацію. Далі у бухгалтерському обліку така вартість підлягатиме амортизації. Методи амортизації, які можна застосувати для амортизації інших необоротних матеріальних активів: прямолінійний або виробничий.

Для платників податку на прибуток, які визначають податкові різниці для розрахунку податкової амортизації, витрати на поліпшення (ремонт) орендованих (узятих у користування) основних засобів, на погляд податківців, зараховуються як окремий об'єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.

Витрати на підтримання автомобіля в робочому стані будуть витратами періоду, в якому вони здійснені (або визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, якщо оренда є складовою собівартості).

Щодо орендних платежів, то слід врахувати норму: «Належна за користування об'єктом операційної оренди плата визнається витратами згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигід, пов'язаних із використанням об'єкта операційної оренди». Якщо, приміром, підприємство оплатить послуги оренди автомобіля за півроку наперед, витрати визнаватимуться поступово, як це передбачено договором. Тоді сплачена сума авансу у підприємства відобразиться як аванс або за дебетом рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів» із майбутнім відображенням витрат.

Страховий платіж, як правило, сплачується не помісячно, а авансом на рік чи квартал. Тоді сплачені страхові платежі не відразу потрапляють до витрат, а також частинами включаються до витрат відповідних періодів (місяців дії страхового договору). Спочатку сплачена сума у підприємства відобразиться як аванс або за дебетом рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» із майбутнім віднесенням цієї суми частинами на витрати відповідних періодів.

Кілька слів щодо використання автомобіля безоплатно за договором позички:

Неправильно стверджувати, що за таким договором підприємство отримує послуги безоплатно. Пояснюється це тим, що природа договору є безоплатною. Враховуючи ознаки доходу, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови що оцінка доходу може бути достовірно визначена, — отже, підстав визнавати дохід як з безоплатно отриманих послуг за договором позички, немає. Проте всі понесені витрати на обслуговування відображаються в обліку підприємства, адже вони пов'язані з використанням автомобіля в господарській діяльності".

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

1.

БЕЗ НОТАРІАЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ, ОРЕНДА НЕМОЖЛИВА.

Сторонами договору оперативної оренди транспортного засобу можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, в т. ч. ФОП. Незалежно від того, ким є сторони договору оренди транспортного засобу, він завжди укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 799 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ). У випадку, якщо однією зі сторін договору оренди транспортного засобу є фізична особа, то такий договір підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 799 ЦКУ). У разі невиконання цієї вимоги такий договір є нікчемним і не створює юридичних наслідків (ч. 1 ст. 220 ЦКУ).

2.

ВНЕСТИ АВТО В СТАТУТНИЙ КАПІТАЛ.

Щоб внести авто до статутного капіталу юрособи, необхідно оформити протокол засновників, провести грошову оцінку автомобіля, скласти акт приймання-передачі та переоформити право власності на товариство. Це майно стає власністю підприємства і відображається в його бухобліку.

3.

НАЙКРАЩИЙ - ДОГОВІР ПОЗИЧКИ.

ПОВНИЙ ОПИС ПРОЦЕСУ:

https://gazeta.vobu.ua/archives/20385

ЗРАЗОК ДОГОВОРУ:

https://www.mogol-alfa.com.ua/ua/blanki/dogovir-po...

Постанови Другого апеляційного адмінсуду від 11.04.2023 у справі № 480/10216/21 та від 21.02.2023 у справі № 480/8914/21:

ДОГОВІР ПОЗИЧКИ ТЗ НЕ ПІДЛЯГАЄ НОТАРІАЛЬНОМУ ПОСВІДЧЕННЮ.