Питання по закритих кримінальних проваджень за статтями 407, 408.

Доброго дня, Іване!

Доброго вечора. Поясніть будь-ласка. А то ми тут з хлопцями щось не розумієм. Якщо особа здійснила сзч вперше. Повернулася назад на службу. Справу в зв'язку з тим що повернулася закрили. Тобто виходить, що вчинила перше правопорушення по сзч. А якщо йде ще раз і вчиняє дизертирство по ст. 408. То що ще раз може вернутися взяти згоду командира і служити дальше?

Ні, в такому варіанті військовослужбовець вже вичерпав можливості для повернення: "особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу".

І поясніть будь-ласка, яка різниця взагалі між статями 407 та 408. І для чого дві статті по фактично одному злочину?

Склади цих двох кримінальних правопорушень суміжні, однак різниця між ними полягає в тому, що, на відміну відсамовільного залишення військової частини або місця служби, дезертирство має на меті ухилитися від військової служби не тимчасово, а назавжди. Таку правову позицію в постанові від 01.12.2022 р. у справі No 297/2178/21 окреслив Верховний Суд.

Також кваліфікують ці діяння за різними статтями Кримінального кодексу України (далі – КК України):

– якщо під час дії воєнного стану військовослужбовець пішов у СЗЧ або несвоєчасно повернувся на службу без поважних причин більше ніж на 3 доби, настає кримінальна відповідальність за ч. 5 ст. 407 КК України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років;

– якщо ж військовослужбовець у період воєнного стану вчинив дезертирство, то відповідальність настане за ч. 4 ст. 408 КК України. Санкція зазначеної статті передбачає позбавлення волі вже строком від 5 до 12 років, і відповідальність настане за фактичний термін відсутності в місці служби навіть менше ніж одну добу.

З повагою, адвокат Айвазян.