Адвокат у КОАС: Оскарження відмови у звільненні по догляду

Вітаю Вас.

Як правило, такі справи розглядаються без виклику сторін. Більше того, у КОАС не може бути швидко, на жаль... Можливо спробуйте розглянути іншу підсудність. Конкретно оскарження відмов по цій підставі не маю, маю успіхи по іншим.

З повагою!

ДОБРОГО ВЕЧОРА, пані ІННО! ВЖЕ НАДАНО ПИСЬМОВУ ВІДМОВУ НА РАПОРТ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ? ЯКІ ПІДСТАВИ ВКАЗАЛА в/ч при відмові?

Як правило ті, хто запрошує "поспілкуватись в офісі" не присутні на даній платформі. Тим більше в сучасних реаліях складно уявити офісну роботу "зубастого" адвоката-бійця, який не є банальним продавцем запитів або рішалою, який за свої комісійні лише виступає посередником по передачі грошей за вирішення питання в суді чи в органі влади.

Ваша ситуація не ексклюзивна. Усі останні роки безліч відмов у звільненні з будь-яких приводів. А остінні пів року ще й Кадровий центр ЗСУ скотився до рівня плінтусу, бо ж туди понабирали невідомо кого і в більшості випадків тепер простіше з командуванням бригади і роду військ вирішити погодження рапорту, ніж з цими ІТ-світилами під керівництвом морського офіцера - керівника Кадрового центру ЗСУ - капітана 1 рангу Олексія Тарасенка.

Дійсно єдиний шлях оскарження - це суд. Звісно ж якщо не покластися на перевірку військового омбудсмена, який розпіарений, але фактично його офіс завалений скаргами військових на безлад в армії, що спричиняє розгляд справ місяцями замість передбачених 30-60 днів.

Суд це довше ніж оскарження обмудсмену. Найшвидший суд - це 3-4 місяці в першій інстанції, без урахування потенційного оскарження в апеляції з метою як мінімум затягування строків набрання рішенням законної сили.

Чому Ви плануєте оскаржувати відмову до Київського окружного адміністративного суду?!

Погоджусь з колегою і завжди на сайті пишу, що КОАС - це "Бермудський трикутник" вітчизняного правосуддя. Там справа може лежати від 6 місяців і навіть кілька років. Суд перевантажений грубими порушеннями прав людини і тисячами позовів до органів Песійного фонду, МВС, Нацполіції, тих же ТЦК, військових частин та ін. органів влади, які знаходяться на території м. Києва та Київської області.

Тому, якщо є змога (підстава обрати інший суд для звернення згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС України) - краще звертатися до суду, який менше завантажений справами.

Згідно з абзацом 2 часини першої статті 25 КАС України, Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача АБО адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо Ваша військова частина має дислокацію (юридично зареєстрована) не в Києві чи Київській області, то краще позиватися в іншому суді ніж Київський ОАС. Це буде швидше, а результат не гірше.

Чинна редакція підстав для звільнення під час дії воєнного стану каже про "необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи" {Абзац тринадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу" в редакції Закону № 4170-IX від 19.12.2024}

Системний аналіз наведених вище правових норм надає підстави для висновку, що військовослужбовці які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану, за наявність таких умов:

- необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка);

- наявність у осіб, які потребують догляду, I чи II групи інвалідності;

- відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

«Відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону № 2232-ХІІ.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.05.2025 у справі № 420/30227/24.

1. Нормативно-правові акти, які врегульовують звільнення за сімейними обставинами:

1. Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008.
2. Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена Наказом Міністра оборони України Від 10.04.2009 року № 170.
3. Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затверджений Наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 року № 531.

Пункт 12.11 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року № 170, в редакції змін від 30.01.2026 р.) визначає, що перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції. Як наслідок, з 02.10.2024 року, саме Додаток 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначає вичерпений перелік документів, які підтверджують право на звільнення через сімейні обставини.

І в тексті рапорту має бути посилання саме на ці документи.

Зокрема за Вашою підставою такі документи -При поданні до звільнення з військової служби за підставами:

5. Через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», подаються:

• копія аркуша бесіди;
• копія рапорту військовослужбовця;
• копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років);
• документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме:

26) у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:

• документи, які підтверджують відповідні родинні зв’язки з цією особою (особами);
• один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
• один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;
• висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді;

Саме цей перелік відповідає Вашій підставі.

2. Процедура звільнення

Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затверджений Наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 року № 531 визначає наступні особливості процедури звільнення:

Військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,- до наступного прямого командира (начальника) «по команді».

Рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах.

Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.

Початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства. У разі направлення рапорту засобами поштового зв’язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу;

Розгляд паперового рапорту військовослужбовця щодо звільнення всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту.

3. Вимоги до рапорту

Пунктом 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

• Підстави звільнення з військової служби;
• Думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
• Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

При звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.

Верховний Суд у Постанові від 29.04.2026 р. у справі № 520/14746/25

https://reyestr.court.gov.ua/Review/136128022 вказав, що при розгляді питання щодо права військовослужбовця на «звільнення по догляду» потрібно приймати до уваги не формальну наявність чи відсутність інших членів сім’ї, а те, хто фактично може та бажає здійснювати такий догляд.

У цій справі, суд констатував: «відповідно до сформованої практики Верховного Суду, під поняттям «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення» слід розуміти не лише їх формальну (юридичну) відсутність, а й відсутність таких осіб у фактичному розумінні, тобто відсутність реальності можливості здійснення ними постійного догляду за особою, яка цього потребує».

Відповідно до сформованої практики Верховного Суду, під поняттям «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення» слід розуміти не лише їх формальну (юридичну) відсутність, а й відсутність таких осіб у фактичному розумінні, тобто відсутність реальності можливості здійснення ними постійного догляду за особою, яка цього потребує.

Отже, у випадку встановлення юридичної наявності відповідної особи суди мали перевірити, чи має така особа реальну можливість здійснювати постійний догляд, з урахуванням конкретних обставин справи та інших об`єктивних факторів.

Це дуже прогресивне та актуальне рішення, яке мають враховувати і інші суди України при розгляді подібних справ.

ОДНАК НЕ УСІ ВИСНОВКИ ПОСТАНОВИ ОДНАКОВО ВИГІДНІ ВСІМ ВІЙСЬКОВИМ.

Законодавство України не містить універсального визначення поняття «член сім`ї», яке підлягало б однаковому застосуванню у всіх видах правовідносин.

Наприклад, відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно з частиною другою статті 64 Житлового кодексу України до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Водночас, згідно зі статтею 1-1 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917- 1991 років» членами сім`ї є чоловік або дружина репресованої особи, діти репресованої особи, у тому числі повнолітні або усиновлені, батьки, вітчим, мачуха репресованої особи, усиновлювач, опікун, піклувальник, а також інші родичі або особи, які на момент здійснення репресій проживали з репресованою особою однією сім`єю і були пов`язані спільним побутом.

Стаття 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачає, що до членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначених у цій статті, належать, зокрема, батьки; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Пункт 70 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначає, що члени сім`ї - чоловік/дружина або прирівняні до них особи, син, дочка, пасинок, падчерка, усиновлена особа, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, зять та невістка і прирівняні до них особи, батько, мати, вітчим, мачуха, усиновлювачі, опікуни чи піклувальники.

Підпунктом 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що членами сім`ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Отже, сімейне та житлове законодавство пов`язує належність до членів сім`ї з фактом спільного проживання, спільного побуту та наявністю взаємних прав і обов`язків. Водночас інші законодавчі акти, зокрема у сфері соціального забезпечення, оподаткування тощо, визначають коло членів сім`ї значно ширше, не обмежуючи його виключно фактом спільного проживання.

Тому, одна і та сама особа в межах різних правовідносин може визнаватися членом сім`ї або не визнаватися таким залежно від функціонального призначення відповідної норми.

З огляду на викладене, буквальне перенесення визначення поняття «член сім`ї», сформульованого в одному нормативно-правовому акті, на правовідносини, що регулюються іншим законом, є неправильним та може призвести до викривлення змісту відповідної правової норми.

За таких обставин, виникає потреба у застосуванні телеологічного та історичного методів тлумачення норми права.

Телеологічне тлумачення полягає у з`ясуванні цілей і завдань правової норми, тобто того, для чого вона була прийнята законодавцем. Застосування цього методу дозволяє встановити справжній зміст норми не лише через її формулювання, а й через її функціональне призначення у системі права.

Історичне тлумачення, своєю чергою, спрямоване на з`ясування волі законодавця на момент прийняття норми, зокрема через аналіз підготовчих матеріалів, умов її ухвалення, попереднього правового регулювання та тих суспільних відносин, на врегулювання яких вона була спрямована.

Ці методи дозволяють встановити, які саме проблеми законодавець мав намір вирішити, запроваджуючи відповідну норму, а також уникнути її тлумачення у відриві від контексту.

Аналіз змін законодавчого регулювання свідчить про трансформацію підходу законодавця до визначення підстав звільнення з військової служби за сімейними обставинами.

Так, попереднє правове регулювання передбачало можливість звільнення у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворими членами сім`ї (зокрема дружиною (чоловіком), дитиною, батьками своїми чи дружини (чоловіка)) без встановлення додаткових умов щодо наявності інших осіб, здатних забезпечити такий догляд.

Водночас із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» законодавець істотно змінив підхід до регулювання цих правовідносин, доповнивши відповідну підставу звільнення умовою відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення.

Зазначені зміни свідчать про те, що законодавець прагнув об`єктивізувати підстави звільнення з військової служби за сімейними обставинами, підвищивши вимоги до їх обґрунтованості.

Якщо раніше достатньою була сама наявність необхідності здійснення догляду, то після внесення змін законодавець пов`язав можливість звільнення з додатковою умовою - відсутністю інших осіб, які можуть забезпечити такий догляд.

Отже, законодавець фактично посилив критерій поважності відповідної підстави, обмеживши її випадками, коли військовослужбовець є єдиною особою, здатною забезпечити необхідний догляд.

Використовуючи у тексті Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» поняття «член сім`ї першого чи другого ступеня споріднення», законодавець не надав його нормативного визначення.

Водночас колегія суддів вважає помилковим застосування у спірних правовідносинах за аналогією положень сімейного чи житлового законодавства для з`ясування змісту поняття «член сім`ї першого чи другого ступеня споріднення».

Так, положення Сімейного кодексу України не оперують категоріями ступеня споріднення у контексті визначення складу сім`ї, а натомість пов`язують належність до членів сім`ї лише з фактом спільного проживання, спільного побуту та наявністю взаємних прав і обов`язків. При цьому сім`ю можуть утворювати й особи, які взагалі не мають ступеню споріднення.

Отже, сімейне законодавство використовує інші критерії для визначення кола членів сім`ї, ніж ті, що закладені у спірній нормі, яка прямо поєднує поняття «член сім`ї» зі ступенем споріднення. Це свідчить про те, що відповідні поняття мають різне контекстуальне наповнення залежно від сфери правового регулювання, а тому їх ототожнення є необґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у розумінні Закону про військову службу поняття «члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення» необхідно тлумачити більш широко - як таке, що охоплює осіб, пов`язаних із відповідною особою родинними відносинами першого чи другого ступеня споріднення, оскільки інше тлумачення призвело б до необґрунтованого звуження сфери застосування спірної норми та суперечило б її меті.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у частині встановлення факту наявності у матері позивача онуки як особи другого ступеня споріднення у розумінні Закону про військову службу. Водночас, сама по собі юридична наявність такої особи не є достатньою для висновку про відсутність підстав для звільнення позивача з військової служби.

Що саме зобов"язувати зробити військову частину - сталої практики немає. Кожен суддя на свій розсуд це вирішує.

Одні судді вказують на відсутність дискреції і однозначність рішення командування, якщо особа подала вичерпний перелік документів і ТЦК підтвердило відсутність інших осіб, які можуть здійснювати догляд, а інші (як то Харківський окружний адмін.суд) - навпаки вмикають режим відмазок та посилання на дискреційні повноваження.

Ось для прикладу Рішення Харківського ОАС від 05.02.2026 р. по справі № 520/16332/25

https://reyestr.court.gov.ua/Review/133851846

Суд традиційно задовольнив позов частково і зобов"язав Військову частину розглянути рапорт про звільнення з військової служби від 12.03.2025 відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та прийняти рішення по суті, з врахуванням висновків суду.

А це вже рішення саме по сімейним обставинам як у Вас.

Рішення Харківського ОАС від 05.05.2026 р. у справі № 520/4388/26

https://reyestr.court.gov.ua/Review/136252362

ОТЖЕ, запорука успіху - наявність підстав для звільнення - тобто відсутність осіб, які можуть здійснювати догляд (відсутні у особи з інвалідністю - рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки) , а так само правильно поданий рапорт і здійснення ТЦК належної перевірки відсутності членів сім"ї І-ІІ ступеня споріднення, які могли б здійснювати догляд. Часто ТЦК пише нісенітниці у своєму Акті...Але військові частини і суди враховують і інші документи, які спростовують його висновок.

ЩАСТИ ВАМ ВИРІШИТИ ВАШУ СИТУАЦІЮ НА СВОЮ КОРИСТЬ!

З повагою та розумінням, Я.О. Турчин

Доброго дня, Інна!

Перш за все треба розуміти конкретнрі обставини Вашої ситуації. Після аналізу дій та рішень ВЧ, військового закладу тощо можна буде більш менш стало спрогнозувати можливість успішного результату. Тому без "поспілкуватись" нічого не вийде.

В цілому досвіду в мене достатньо аби надавати правову допомогу по таких справах.

З повагою, адвокат Айвазян.

Див. постанову Верховного Суду від 06.04.2026 р., справа № 214/3475/24 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/135994394