Задайте питання юристу

965 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Нерухомість, 12 листопада 2025, питання №143905 350₴

Борг по комуналці з прописаної людини

Вітаю!
Питання таке, як мені уникнути сплати боргів по наданим комунальним послугам, якщо я тільки прописаний в квартирі і не виступаю власником майна (взагалі квартира в комунальній власності)
Контекст: до мене звертається з позовною заявою київтеплоенерго про примусове стягнення заборгованості, як з відповідача 2. Відповідачем 1 є мій батько, на котрого заключений договір найму та особовий рахунок. Більше прописаних осіб в квартирі немає (мати була виписана батьком)
Проблема в тому, що я навіть і не знав за ті борги, мені як грім з ясного неба прилетіло повідомлення в дії про відкриття провадження проти мене та батька. Тобто після розлучення батьків, я весь час проживав з матірʼю, з батьком не контактував

Тож як не платити батькові борги, враховуючи те, що він людина яка не працює постійно, мешкає в селі (не за місцем реєстрації) і часто пиячить. А якщо і працює, то не отримує білу зарплату, тобто таку, яку суд може стягнути
Я ж в своєму випадку маю офіційну роботу, та білу зарплатню, тобто суд за бажанням зможе з мене стягнути цю заборгованість
P.S. сума не маленька, тільки Київтеплоенерго борг у 80тис.грн. Загальний же буде десь під 150

Відповіді юристів (10)

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    Враховуючи те, що Ви вчасно не подали до суду підтвердження того, що фактично не проживаєте у квартирі (якщо встигнете подайте відзив на позов, в я якому документально підтвердьте, що не мешкали в квартирі), стягнення заборгованості за рішенням суду відбувається солідарно. Щоб уникнути відповідальності в подальшому, Вам необхідно знятися з реєстрації та зафіксувати факт непроживання у вказаній квартирі.

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Ярославе!

    На жаль, відповідно до статті 9 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

    Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного Кодексу України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

    Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

    Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

    Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

    Контекст: до мене звертається з позовною заявою київтеплоенерго про примусове стягнення заборгованості, як з відповідача 2. Відповідачем 1 є мій батько, на котрого заключений договір найму та особовий рахунок. Більше прописаних осіб в квартирі немає (мати була виписана батьком).

    Як я і зазначив вище, Ви разом із батьком, як зареєстровані у нерухомості, несете солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати комунальних послуг.

    Проблема в тому, що я навіть і не знав за ті борги, мені як грім з ясного неба прилетіло повідомлення в дії про відкриття провадження проти мене та батька.

    Коли саме Вам надійшла ухвала про відкриття провадження, оскільки остання була винесена ще 9-го вересня, тобто, два місяці тому. Ви отримували за адресою реєстрації копію позовної заяви? Чи подавали відзив на позов у встановлені в ухвалі суду строки? Вам відомо за який саме період стягується заборгованність?

    Тож як не платити батькові борги, враховуючи те, що він людина яка не працює постійно, мешкає в селі (не за місцем реєстрації) і часто пиячить. А якщо і працює, то не отримує білу зарплату, тобто таку, яку суд може стягнути.

    Це буде доволі складно зробити. До прикладу, рішення Шевченківський районний суду м. Запоріжжя по справі № 336/8837/25:

    "Суд звертає увагу на те, що факт не проживання особи у квартирі, в якій особа зареєстрована та факт відсутності її в цій квартирі, не звільняє її від обов`язку нести витрати з оплати житлово-комунальних послуг.

    Схожі за змістом висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі №757/29813/17-ц, які відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

    Відповідачами не надано жодного належного та допустимого доказу, на підтвердження того, що вони протягом періоду нарахування заборгованості не отримували послуги від відповідача або те, що позивачем такі послуги не надавались. Матеріали справи також не містять доказів щодо того, що позивачем надавались послуги не належної якості, оскільки відповідачі не звертались до позивача в претензійному порядку.

    Окремо суд зауважує, що вартість послуги з надання теплової енергії у житлове приміщення, розраховується не з врахуванням кількості осіб, зареєстрованих у житлі, а на загальну площу житлового приміщення (опалювальну).

    Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

    Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому позов необхідно задовольнити повністю та стягнути з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача заборгованість".

    Отже, Вам навряд чи вдасться уникнути сплати заборгованності за опалення.

    Проте, щодо інших послуг, то згідно статті 7 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

    Тобто, якщо Ви зможете підтвердити той факт, що не проживаєте у даній квартирі вже доволі довший час та не користуєтеся комунальними послугами, то теоретично маєте можливість уникнути сплати за іншими боргами перед постачальниками комунальних послуг. Станом на зараз тільки «Київтеплоенерго» подало до суду?

    Як також відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного процесуального кодексу України, за домовленістю з кредитором Ви можете укласти мирову угоду.

    Мирова угода – це письмова домовленість, що укладається сторонами спору з метою його врегулювання на основі взаємних поступок. Вона стосується предмету спору, регламентує права і обов’язки сторін та не має порушувати права чи інтереси третіх осіб.

    Мирова угода, укладена між сторонами, подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.

    Питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення вирішується судом протягом 10 днів з моменту надходження до суду відповідної заяви, про що видається ухвала.

    Я ж в своєму випадку маю офіційну роботу, та білу зарплатню, тобто суд за бажанням зможе з мене стягнути цю заборгованість.

    Скорше за все, саме так і станеться. Суд винесе рішення про стягнення з Вас та батька заборгованності. Після того стягувач, отримавши виконавчий лист, звернеться до виконавчої служби. Виконавець, в свою чергу, відкриє виконавче провадження та стягуватиме з Вас борг.

    Тож, на жаль, за опалення прийдеться сплачувати борг або у примусовому порядку, або у добровільному.

    Чи маєте Ви можливість знятись з місця реєстрації, оскільки у подальшому Вам прийдеться сплачувати за комунальні послуги, так як Ваш батько цього не робить? В іншому ж випадку Вас знову чекатиме позов про стягнення заборгованності.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго ранку, Ярославе!

    На жаль, в даному випадку ситуація непроста, адже згідно законодавства з Вас можуть стягнути заборгованість за теплоенергію, навіть, якщо Ви в квартирі фактично не проживали, але були зареєстровані. Тобто, законодавці зробили все, щоб незважаючи на те, що Ви не отримували та не споживали послуги, Ви все рівно зобов'язані платити.

    Ваше судове засідання заплановане через 7 днів. Чи подавали Ви відзив на позовну заяву? Це потрібно було зробити протягом 15 днів після отримання ухвали суду. Якщо ні, то Вам потрібно буде надавати свої пояснення вже під час розгляду справи.

    Згідно пункту 6 частини 1 статті 7 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги "

    Споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (КРІМ постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

    Згідно частини 3 статті 9 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги "

    Дієздатні особи, які проживають та/або ЗАРЕЄСТРОВАНІ у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

    На жаль, так як Ви зареєстровані за адресою, де є заборгованість по комунальним послугам, то Ви є відповідачем у справі і несете солідарну відповідальність по оплаті послуг. Водночас, Ви можете спробувати пояснити суду, що не користувались даними послугами, адже проживали в іншій квартирі.

    Судове засідання призначене на 19.11, тому Вам до цього часу потрібно підтвердити факт свого перебування за іншою адресою відповідною довідкою https://guide.diia.gov.ua/view/vydacha-dovidky-pro... та https://guide.diia.gov.ua/view/vydacha-akta-obstez...

    Якщо довідку не встигаєте зробити, то оформіть будь-яке інше підтвердження того, що Ви фактично проживаєте в іншому місці (наприклад, показання свідків).

    Якщо суд не прийме до уваги Ваші пояснення, то на жаль, доведеться сплачувати заборгованість. Можна спробувати домовитись про відстрочення або розстрочення заборгованості. Або Ви можете спробувати укласти мирову угоду з київтеплоенерго.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Брильов Андрій Юрійович

    Вітаю Вас, Ярославе.

    Підкажіть будь-ласка, за який період у позовній заяві стягується борг?

    З повагою

    Андрій Брильов.

    Брильов Андрій Юрійович

    Ярославе, питання ось у чому.

    Враховуючи те, що суму до стягнення заявлено велику, цілком можливо, що Київтеплоенерго бажає отримати борг через суд за усі роки його існування. Я вже неодноразово мав справу з такими випадками.

    Але насправді для стягнення комунальних боргів діє строк позовної давності у 3 роки. Щоправда, з 2 квітня 2020 року по 4 вересня 2025 року перебіг строків було призупинено законодавством.

    Якщо і незважаючи на це є відрізок часу, по яким строк минув, то варто писати до суду заяву про застосування позовної давності. У іншому випадку буде стягнуто усю суму боргу.

    З повагою,

    Андрій Брильов

    Брильов Андрій Юрійович

    Вітаю Вас, Ярославе

    Ваша проблема дійсно має певну законодавчу невизначеність. Але ось яку правову позицію на захист можна побудувати разом з застосуванням позовної давності.

    Частина 3 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" звучить так:

    "Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями з оплати житлово-комунальних послуг"

    Тобто, умовою покладення солідарної відповідальності за комунальні борги є не тільки реєстрація за відповідною адресою, але ще і користування комунальними послугами.

    Ось ще довод. Відповідно до п.5 ч.2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" Індивідуальний споживач зобов’язаний:

    "оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами"

    А споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

    Тобто Ви не є в розумінні Закону споживачем комунальних послуг

    Довод про саме користування як підставу для оплати наданих комунальних послуг підтверджено постановою Верховного Суду України від 25 березня 2020 року по справі № 211/3347/18. Там, зокрема, зазначено

    "Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними"

    Відтак, перед Вами стоїть завдання довести суду, що Ви не користувалися опаленням у квартирі батька. Про це також варто прямо заявити і в відзиві на позовну заяву.

    Зробити це можна різними шляхами. Наприклад, якщо Ви мешкаєте в іншому населеному пункті, підійдуть довідка з місця роботи. У випадку, коли у Вас або у дружини є у власності інше житло, підійдуть свідоцтво про шлюб, Витяг з реєстру прав на нерухоме майно або договір оренди квартири.

    З повагою,

    Андрій Брильо

    Брильов Андрій Юрійович

    Ярославе, ось що мені ще спало на думку. Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України:

    "За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором".

    Згідно з ч.1 ст. 903 ЦК України

    "Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором".

    З наведених норм ЦК можна зробити такі висновки.

    Послуги, у тому числі з опалення, під час їх надання одночасно і споживаються. Відтак, якщо зареєстрована у квартирі людина там взагалі не проживає, вона ті самі послуги не споживає. Тому мова про надання послуг не йде. А відтак відсутній і обов'язок по оплаті.

    Цей аргумент також доцільно викласти у відзиві на позовну заяву.

    З повагою,

    Андрій Брильов

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас.

    Вітаю!Питання таке, як мені уникнути сплати боргів по наданим комунальним послугам, якщо я тільки прописаний в квартирі і не виступаю власником майна (взагалі квартира в комунальній власності)Контекст: до мене звертається з позовною заявою київтеплоенерго про примусове стягнення заборгованості, як з відповідача 2. Відповідачем 1 є мій батько, на котрого заключений договір найму та особовий рахунок. Більше прописаних осіб в квартирі немає (мати була виписана батьком)Проблема в тому, що я навіть і не знав за ті борги, мені як грім з ясного неба прилетіло повідомлення в дії про відкриття провадження проти мене та батька. Тобто після розлучення батьків, я весь час проживав з матірʼю, з батьком не контактувавТож як не платити батькові борги, враховуючи те, що він людина яка не працює постійно, мешкає в селі (не за місцем реєстрації) і часто пиячить. А якщо і працює, то не отримує білу зарплату, тобто таку, яку суд може стягнут.Я ж в своєму випадку маю офіційну роботу, та білу зарплатню, тобто суд за бажанням зможе з мене стягнути цю заборгованість P.S. сума не маленька, тільки Київтеплоенерго борг у 80тис.грн. Загальний же буде десь під 150

    Так, на жаль, у подібних випадках сам факт реєстрації має істотне значення. Відповідно до статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», усі дієздатні особи, які проживають або зареєстровані у житлі споживача, несуть солідарну відповідальність за оплату комунальних послуг. Тобто навіть якщо ви не є власником і договір укладений не на вас, формально ви розглядаєтеся як співспоживач, який користується послугами. Саме тому “Київтеплоенерго” і вказало вас другим відповідачем у позові - закон дозволяє їм це робити.

    Втім, ситуація не безвихідна. Солідарна відповідальність не означає, що суд автоматично стягне кошти саме з вас. У процесі можна довести, що ви фактично не проживали у квартирі, не користувалися комунальними послугами і не брали участі в утриманні житла. Це може підтверджуватись документами про проживання за іншою адресою, довідками з місця роботи, свідченнями сусідів або іншими доказами, які демонструють вашу відсутність за спірною адресою протягом відповідного періоду.

    Таким чином, Ваше завдання - показати суду, що реєстрація мала лише формальний характер, а фактичного користування послугами не було. У такому разі суд може звільнити вас від відповідальності, переклавши обов’язок сплати боргу виключно на основного споживача - Вашого батька.

    З повагою! Щасти Вам!

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 р. № 572, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

    Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

    Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

    Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

    Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

    Відповідно до ч.1. ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

    Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

    Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

    Згідно п. 6 ст. 7 Закону на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

    Брильов Андрій Юрійович

    Вітаю Вас, Ярославе

    Ось приклад з останньої судової практики. В рішенні Черкаського районного суду Черкаської області від 11.11.2025 року по справі № 707/3731/25 вказано наступне.

    "Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувалися ними".

    Тобто, ще раз наголошую про те, що Вам треба довести що Ви не користувалися послугами опалення у квартирі батька.

    З повагою,

    Андрій Брильов.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України