Задайте питання юристу

957 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Кримінальне право, 17 листопада 2025, питання №144082 650₴

Заява у Кіберпол щодо шахрайства

Вітаю. Потрібна консультація щодо звернення про шахрайство.
Подав заяву онлайн у кіберполіцію щодо придбання краденого пристрою. На даний момент я не хочу продовжувати цю заяву, не маю претензій до особи, яка була вказана у зверненні, і взагалі не бажаю взаємодіяти з правоохоронними органами з цього приводу.
Питання: які юридичні повноваження поліції щодо мене у зв’язку з поданою заявою?
Чи варто її закривати, і які ризики або наслідки можуть виникнути, якщо я повністю припиню контакт?
Чи можуть мене офіційно викликати, надсилати повістки або інші документи саме у зв’язку з цією заявою?
Чи може якась процедура тривати без моєї участі, якщо я більше не відповідаю?
Дякую за консультацію.

Відповіді юристів (5)

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    ВИ МАЄТЕ ПРАВО ПОДАТИ ЗАЯВУ, ЩОБ ВАШУ ЗАЯВУ НЕ РОЗГЛЯДАЛИ.

    Щоб відкликати заяву з Кіберполіції, необхідно написати окрему заяву про відкликання та надіслати її на офіційну поштову адресу Департаменту кіберполіції. Важливо скласти заяву з чітким поясненням причин відкликання, щоб вона могла бути розглянута у встановлені строки.

    У заяві вкажіть:

    • Ваші особисті дані (ПІБ, адреса проживання, контактний телефон).
    • Дату подання попередньої заяви.
    • Реєстраційний номер попередньої заяви (якщо він вам відомий).
    • Чітке формулювання про бажання відкликати попередню заяву.
    • Причину відкликання.

    ---

    Питання:

    Які юридичні повноваження поліції щодо мене у зв’язку з поданою заявою?

    ПОВИННІ ВІДКРИТИ КРИМІНАЛЬНУ СПРАВУ

    Чи варто її закривати, і які ризики або наслідки можуть виникнути, якщо я повністю припиню контакт?

    ТАК, ТРЕБА АНУЛЮВАТИ ЗАЯВУ.

    Чи можуть мене офіційно викликати, надсилати повістки або інші документи саме у зв’язку з цією заявою?

    ТАК, ВАС МОЖУТЬ ВИКЛИКАТИ НА ДОПИТИ.

    Чи може якась процедура тривати без моєї участі, якщо я більше не відповідаю?

    В РАЗІ ВІДКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ ПОВИНЕН БІТИ ВИКОНАНИЙ ПЕВНИЙ ПОРЯДОК ДІЙ.

    Найбільш загальні типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування шахрайства такі:

    1) є дані про подію злочину та особу злочинця;

    2) злочинця затримано відразу після вчинення злочину;

    3) є дані про подію злочину, спосіб його вчинення, особа злочинця невідома;

    4) є дані про подію злочину, але механізм вчинення шахрайства і особа злочинця невідомі.

    Залежно від ситуації і версії, що перевіряється, слідчий обирає найбільш доцільні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, визначає їх послідовність і відповідний комплекс.

    На початковому етапі розслідування шахрайства дії слідчого ви­значаються залежно від характеру даних, які в нього є. У процесі роз­слідування мають бути доведені такі обставини:

    • подія шахрайства (час, місце, спосіб вчинення злочину та ін.);
    • винність конкретної особи у шахрайстві і мотиви вчинення злочину;
    • обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого;
    • характер і роз­міри шкоди, заподіяної шахрайством;
    • обставини, що сприяли вчинен­ню шахрайства.

    Для перевірки версії про те, що шахрайства не було, необхідно встановити: чи мав заявник майно і цінності, на які він посилається як на предмет злочинного посягання, чи не міг він його розтратити. У такому разі слід докладно допитати заявника про обставини передання майна та його індивідуальні ознаки. У заявника доцільно з’ясувати, де і коли було придбане майно або цінності, хто знав про їх існування, яким чином відбувалася подія, за яких обставин, в яко­му місці, хто міг бачити передання майна, хто перебував на місці вчинення злочину тощо.

    У разі підтвердження заяви потерпілого порушується кримінальна справа. Якщо з часу вчинення злочину минуло небагато часу, органі­зується спостереження в місцях найбільш ймовірної появи злочинця. За криміналістичними обліками органів внутрішніх справ перевіряєть­ся, чи є у них дані про осіб, які мають властивості, притаманні шахраю, чи не зареєстровані нерозкриті шахрайства, що вчинені способом, аналогічним використаному підозрюваним. Інформацію про особу злочинця важливо одержати від потерпілого і свідків.

    Як свідків допитують осіб, у розпорядженні яких перебувало май­но, незаконно одержане шахраєм, інших осіб, які бачили чи мали контакт зі злочинцем до шахрайства або під час його вчинення.

    При допиті свідків необхідно з’ясувати обставини передання май­на, ознаки зовнішності злочинців, їх одяг, прикмети. Слід визначити, коли їх бачили, про що розмовляли; які дії вказували на те, що зло­чинці переслідували шахрайські цілі, та ін.

    При допиті потерпілого треба з’ясувати: коли і за яких умов шах­рай вчинив обман чи зловживання довірою і заволодів майном; чому потерпілий опинився в цьому місці; чи був він один або з ким-небудь з числа своїх знайомих; чи були будь-які особи разом з шахраєм; як вони поводилися; який спосіб шахрайства застосував злочинець; які предмети чи документи передано шахраю; хто мав відомості про на­явність у потерпілого майна; коли і на підставі чого він запідозрив, що став жертвою злочину; які індивідуальні особливості майна, переда­ного злочинцям; в якому напрямі і за яких обставин злочинці втекли та ін. Цей перелік є приблизним і не охоплює всіх питань, що з’ ясовуються при допиті потерпілого під час розслідування різних форм і видів шахрайства.

    З метою виявлення, фіксації і вилучення слідів злочину та інших речових доказів, з’ ясування обстановки події проводиться огляд місця події або огляд предметів чи документів.

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Алішере!

    Згідно статті 1 Закону України «Про національну поліції», центральним органом виконавчої влади, на який покладається обов'язок служити суспільству шляхом належного забезпечення охорони прав людини і його свобод, який протидіє злочинності, підтримує публічну безпеку і порядок є національна поліція України (далі - поліція) . У пункті 5 частини 1 статті 23 цього Закону зазначено, що до повноважень поліції відноситься здійснення своєчасного реагування та прийняття відповідних заходів на заяви і повідомлення про злочини або події (кримінальні і адміністративні).

    Кіберполіція – це спеціальний підрозділ Національної поліції, який бореться зі злочинами в сфері інформаційних технологій, використовуючи комп'ютери, мережі та телекомунікації. Її основні завдання включають розслідування інтернет-шахрайства, крадіжок даних, атак на системи, а також захист критичної інфраструктури та громадян від кіберзагроз.

    Стаття 25 Кримінального процесуального кодексу України покладає обов'язок на прокурора і слідчого починати досудове розслідування у разі виявлення ознак злочину. Крім цього, статтею 214 КПК позначений термін, протягом якого після прийняття заяви або отримання повідомлення про скоєння злочину, прокурор або слідчий повинні внести інформацію про такий злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань (Реєстр) - і дорівнює він 24 години. Правила та порядок ведення такого Реєстру можна подивитися в Наказі Генеральної прокуратури від 06.04.2016 №139 "Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань". А після цього, протягом ще 24 годин, вищевказані особи зобов'язані почати розслідування.

    Подав заяву онлайн у кіберполіцію щодо придбання краденого пристрою. На даний момент я не хочу продовжувати цю заяву, не маю претензій до особи, яка була вказана у зверненні, і взагалі не бажаю взаємодіяти з правоохоронними органами з цього приводу.

    Коли саме Ви подали заяву про злочин і чи отримали станом на зараз якусь відповідь від поліції?

    Питання: які юридичні повноваження поліції щодо мене у зв’язку з поданою заявою?

    Згідно наведеної вище статті 214 КПК:

    1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

    2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.

    3. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду або отримання довідки, висновку спеціаліста). Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:

    1) відібрано пояснення;

    2) проведено медичне освідування;

    3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;

    4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

    У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно, відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань за першої можливості.

    4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

    Відповідно до статті 55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

    Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

    Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

    Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

    Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.

    За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

    Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

    Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).

    Чи варто її закривати, і які ризики або наслідки можуть виникнути, якщо я повністю припиню контакт?

    Що саме Ви бажаєте закрити? Кримінальне провадження по справі? Чи мова йде про те, що Ви бажаєте забрати заяву з поліції? Якщо так, то це неможливо.

    Приватне обвинувачення — одна з форм обвинувачення в кримінальному процесі, що передбачає притягнення особи, винної у скоєнні злочину, до відповідальності кримінальної не інакше як за скаргою потерпілого, на якого покладається обов'язок підтримувати обвинувачення у суді. Має місце в кримінальних справах про окремі злочини невеликої тяжкості, що не становлять значної суспільної небезпеки такі як про умисне легке тілесне ушкодження, про умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю, але не спричинили тілесних ушкоджень, а також про самоправство, яким було заподіяно шкоди правам та інтересам окремих громадян.

    Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

    Стаття 190 ККУ не віднесена до форми приватного обвинувачення. Отже, навіть, якщо Ви напишите заяву, що не маєте претензій до особи, кримінальне провадження закрито не буде.

    Відповідно до ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо:

    1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення;

    2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;

    3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати;

    4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;

    5) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;

    6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;

    7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення;

    8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу.

    Чи можуть мене офіційно викликати, надсилати повістки або інші документи саме у зв’язку з цією заявою?

    Так, Вас можуть викликати до слідчого, який веде справу для відібрання пояснень по справі. Це стандартна процедура, оскільки Ви є потерпілим у справі про шахрайство.

    Вручення повісток регулює Глава 11 КПК України “Виклик слідчим прокурором, судовий виклик і привід”. Зокрема стаття 135.

    Стаття 135. Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні:

    1. Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

    На практиці ж слідчий дзвонить телефоном до людини чи її адвоката та узгоджує дату на яку вони прийдуть. Але так працює тільки в тому випадку, якщо людина не ухиляється від виклику. Бо для цих випадків є наступна стаття кодексу. Вона регулює яким чином має підтверджуватися, що людина повістку отримала.

    Стаття 136. Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом.

    1. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

    Стаття 137. Зміст повістки про виклик:

    1. У повістці про виклик повинно бути зазначено:1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик;2) найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку;3) ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;5) процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;6) час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;7) процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;8) наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу, та здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження;9) передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з’явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення;10) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.

    Стаття 138 КПК, містить перелік поважних причин неприбуття на виклик. І однією з причин є несвоєчасне одержання повісти про виклик.

    Стаття 138. Поважні причини неприбуття особи на виклик.

    1. Поважними причинами неприбуття особи на виклик є:1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;6) смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;8) інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.

    За неприбуття на виклик можуть накласти штраф. Його розмір залежить від прожиткового мінімуму від одна четвертої до двох прожиткових мінімумів доходів громадян, проте, для того потрібно аби слідчий мав бажання, бо він має звертатися до суду з клопотанням про накладення штрафу.

    Чи може якась процедура тривати без моєї участі, якщо я більше не відповідаю?

    Так, ця справа може тривати і без Вашої участі, проте, з високою імовірністю буде закрита.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго дня, Алішер!

    Питання: які юридичні повноваження поліції щодо мене у зв’язку з поданою заявою?

    Ваше звернення в кіберполіцію є повідомленням про можливий злочин (ч.1 ст. 214 КПК України).

    Це означає, що поліція зобов’язана внести відомості до ЄРДР протягом 24 годин, якщо вбачає ознаки кримінального правопорушення.

    Однак онлайн-повідомлення інколи реєструють як звернення громадянина, а не як повідомлення про злочин і не вся інформація про “крадений пристрій” автоматично тягне внесення в ЄРДР, якщо не встановлено хоча б мінімальних даних.

    Тобто не факт, що взагалі було відкрито кримінальне провадження. В такому випадку можна вважати цю ситуацію завершеною і залишити її позаду, як неприємний спогад.

    Проте, якщо відомості з Вашої заяви були внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань, то розпочинається досудове розслідування і Ви можете мати статус свідка або потерпілого, тому на Вас покладаються відповідні права та обов'язки!

    Чи варто її закривати, і які ризики або наслідки можуть виникнути, якщо я повністю припиню контакт?

    Якщо справу вже відкрито, то Вам не вдасться повністю припинити контакт.

    Ви звичайно можете подати заяву про закриття справи, адже примирилися з порушником, але не факт що її приймуть до уваги.

    Якщо немає складу злочину - тобто, інформація в кримінальному провадженні не відповідає дійсності (відсутність події кримінального правопорушення) або якщо Ви обмовили іншу людину і в заяві описали події, які не відбувалися, з якихось особистих причин, то справу також можуть закрити.

    Але в такому випадку буде відкрите нове кримінальне правопорушення, але вже щодо Вас, адже за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального злочину передбачено кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України і в такому випадку отримтаи вирок можете вжже Ви.

    Стаття 383 ККУ

    1. Завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення - карається виправними роботами на строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до двох років.

    2. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині або із штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинені з корисливих мотивів, - караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

    Тому, Вам вже потрібно йти до кінця та в разі чого не ігнорувати виклики до слідчого.

    Чи можуть мене офіційно викликати, надсилати повістки або інші документи саме у зв’язку з цією заявою?

    На жаль, можуть, незалежно від того який Ви матимете статус - потерпілого чи свідка.

    Відповідно до статті 57 КПК Потерпілий зобов’язаний:

    1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;

    2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;

    3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.

    Відповідно до статті 66 КПК свідок зобов’язаний:

    1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

    2) давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;

    3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв’язку з виконанням його обов’язків.

    Відповідно до ст. 67 КПК України за завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, свідок несе кримінальну відповідальність.

    За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, свідок несе адміністративну відповідальність, накладення грошового стягнення і примусовий силовий привід.

    Чи може якась процедура тривати без моєї участі, якщо я більше не відповідаю?

    Якщо є достатньо доказів для з'ясування всіх обставин справи, досудове розлідування може відбуватися і без Вашої участі.

    Однак, слідчий суддя під час досудового розслідування чи суд під час судового провадження має право за власною ініціативою або за клопотанням слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, його представника здійснити судовий виклик певної особи, якщо слідчий суддя чи суд встановить наявність достатніх підстав вважати, що така особа може дати показання, які мають значення для КП, або її участь у процесуальній дії є обов’язковою.

    Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов’язковою.

    У повістці про виклик повинно бути зазначено:

    1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик;

    2) найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку;

    3) ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;

    4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;

    5) процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;

    6) час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;

    7) процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;

    8) наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу, та здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження;

    9) передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з’явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення;

    10) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.

    Якщо свідок, який був у встановленому КПКУ порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:

    • Від 0.25 до 0.5 розміру мінімальної зп – у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора. (від 2 000 до 4 000 грн);
    • Від 0.5 до 2 розмірів мінімальної зп – у випадку не прибуття на виклик слідчого судді, суду. (від 4 000 – до 16 000 грн).

    У випадку неприбуття свідка без поважних причин або не повідомлення про причини неприбуття до нього можуть застосувати привід.

    Крім того, за злісне ухилення від явки до суду свідка можуть притягти до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Бажаю Вам успіхів!

    Турчин Ярослав Олексійович

    ДОБРОГО ДНЯ, АЛІШЕР! Заяву було подано за фактом крадіжки (ст. 185 КК України)? Ви підписували заяву своїм цифровим підписом? Якщо ні, то довести, що Ви подавали юридично значиму заяву в Кіберпол практично неможливо. За Вас це міг зробити будь-хто.

    Тому Ви не можете нести відповідальність згідно зі ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, якщо не попереджені були про таку відповідальність.

    Якщо Вам не повідомлено про відкриття кримінального провадження та внесення даних в ЄРДР, то маю сумніви, що щось буде розслідуватись без комунікації з Вами. Про заяву забудуть і все. Тим більше тут сумнівна підслідність саме Кіберполіції.

    Водночас, наразі на жаль крадіжка як і шахрайство не є кримінальними правопорушеннями, які відбуваються лише у формі приватного обвинувачення, як було раніше.

    Кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, визначених у ст. 477 Кримінального процесуального кодексу України.

    Тобто слідчий може здійснювати провадження і без Вашої заяви чи подальшої комунікації, навіть якщо Ви примиритесь.

    На жаль громадяни по ряду статей Кримінального кодексу України часто думають, що можна подати заяву, потім її забрати, домовившись з особою, яку обвинуватили... На жаль це працює лише з кримінальними правопорушеннями у формі приватного обвинувачення, перелік яких наведено в ст. 477 КПК України, а інші правопорушення не обов"язково ініціюються та продовжуються на підставі відповідної заяви потерпілої особи. Тобто держава сама має право підтримувати обвинувачення, якщо знайде у певних діях склад кримінального правопорушення чи інше правопорушення, яке вже давно вчинене та є або було предметом розслідування і виявлене з певних джерел, в тому числі із Вашої заяви.

    https://protocol.ua/ua/kriminalniy_protsesualniy_k...

    ТОБТО ВАМ ЦЕ НІЧИМ НЕ ЗАГРОЖУЄ. А ОТ ЛЮДИНУ, ЯКА ПРОДАЛА КРАДЕНЕ - ЦЕ МОЖЕ НЕ ВРЯТУВАТИ, ЯКЩО У ПОЛІЦІЇ БУДЕ БАЖАННЯ ЗАЙМАТИСЯ ЦІЄЮ СПРАВОЮ, ТО ВОНИ МОЖУТЬ ЇЇ ПРОДОВЖИТИ, ЩОДО ЧОГО Я МАЮ ЗНАЧНІ СУМНІВИ - БО БАЖАННЯ І ПОЛІЦІЯ, ЦЕ РІЗНІ РЕЧІ. Над ними треба стояти над головою та постійно тиснути, щоб щось розслідувалося, що цікаве потерпілій стороні, а не самим поліціянтам в плані пріоритетних напрямків діяльності та плану по розслідуванню конкретних статей.

    Тобто, не переживайте, скоріш за все Вас турбувати не будуть.

    З повагою та розумінням, Ярослав ТУРЧИН

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас.

    Вітаю. Потрібна консультація щодо звернення про шахрайство.Подав заяву онлайн у кіберполіцію щодо придбання краденого пристрою. На даний момент я не хочу продовжувати цю заяву, не маю претензій до особи, яка була вказана у зверненні, і взагалі не бажаю взаємодіяти з правоохоронними органами з цього приводу.Питання: які юридичні повноваження поліції щодо мене у зв’язку з поданою заявою?Чи варто її закривати, і які ризики або наслідки можуть виникнути, якщо я повністю припиню контакт?Чи можуть мене офіційно викликати, надсилати повістки або інші документи саме у зв’язку з цією заявою?Чи може якась процедура тривати без моєї участі, якщо я більше не відповідаю?Дякую за консультацію.

    Вам відома доля Вашої заяви? Чи було розпочато кримінальне провадження? Вам відомо щось по цьому питанню?

    На жаль, але у Вашій ситуації важливо розуміти, що факт подання заяви до поліції (навіть онлайн) міг автоматично запустити процедуру її реєстрації в ЄО та попередню перевірку. Після цього правоохоронці мають право зв’язуватися з Вами, уточнювати обставини, витребовувати додаткові пояснення чи документи. Проте жодних санкцій за небажання продовжувати заяву немає: Ви не набуваєте статусу підозрюваного чи обвинуваченого, а максимум - потенційного заявника або свідка. Водночас справу вони не можуть повноцінно розвивати без Ваших пояснень, бо саме Ви є джерелом первинної інформації.

    Якщо Ви вирішили не продовжувати справу, найкращий варіант - подати коротку письмову заяву про відмову від претензій та відсутність бажання брати участь у подальшому розгляді. Це дозволить поліції формально закрити матеріал за відсутністю складу чи події кримінального правопорушення. Якщо ж просто ігнорувати дзвінки та листи, жодної кримінальної чи адміністративної відповідальності за це немає. Максимум - Вам можуть надіслати запрошення дати пояснення як свідку, але навіть у цьому випадку Ви не зобов’язані з’являтися без належно оформленої повістки, а електронні або телефонні звернення не мають сили офіційного виклику.

    Процедура теоретично може тривати без Вашої активної участі, але лише до моменту, коли поліція впевниться, що інформація не підтверджується або не може бути перевірена. Після цього матеріали, як правило, закривають або залишають без подальшого ходу.

    З повагою! Щасти Вам!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України