Поворотна позика виплачувалась замість зарплати. Як не постраждати працівнику в суді

Консультації у формі "запитання-відповіді" - недостатньо.Необхідно дослідити висновки Верховного Суду у подібних спорах, адже лише вони мають враховуватись усіма судами України. Без такого дослідження судові позови, первісні чи зустрічні, можуть бути безуспішними з покладенням судових витрат на позивачів, відповідачів.

Доброго дня!

Можливість надання позики працівникам, як правило, передбачається в колективному договорі (у разі його наявності на підприємстві). Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, доцільно узгодити можливість надання позики працівникам з власником підприємства або прописати таку норму в статуті підприємства. Такі самі норми мають бути прописані як у Положенні про надання позики на підприємстві, так і безпосередньо в договорі між підприємством та працівником.

На підставі зазначених внутрішніх документів у разі надання позики працівникові підприємство обов’язково укладає з ним відповідний договір. Саме в договорі зазначаються сума позики, термін та умови її повернення. Якщо повернення позики проводитиметься частками, то має бути передбачено графік її повернення. Слід зауважити: якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначено моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена працівником-позичальником протягом 30 днів з дня пред’явлення позикодавцем такої вимоги (якщо інше не встановлено договором).

Видача позики проводиться на підставі заяви працівника та відповідного наказу по підприємству. Підтвердженням надання позики є виписка банку про перерахування коштів на картку працівника або видатковий касовий ордер у разі видачі позики готівкою.

У Вашому випадку обов’язок повертати “поворотну фіндопомогу” відсутній, адже:

• не укладено жодного письмового договору позики (ст. 1047 ЦКУ — договір позики понад 170 грн або якщо позикодавець юрособа - обов’язково укладається письмово);
• працівників не ознайомлювали з наказами;
• виплати мали систематичний характер (щомісячно) - це ознака заробітної плати, а не позики;
• у 4ДФ не відображалися, тому це класична ознака “тіньової зарплати”.

Загалом працівники можуть подати колективне звернення до ТОВ з вимогою провести перевірку бухобліку та виправити відображення “заборгованості”, додатково можуть вимагати провести службове розслідування щодо фіндиректора та паралельно звернутися у Держпраці або ДПС, щоб зафіксувати факт прихованої заробітної плати.

У більшості випадків взаємодії з контролюючими органами достатньо, щоб виправити ситуацію, але якщо спадкоємці або керівництво ТОВ подадуть безпідставні вимоги та у бухобліку на Вас вішають вигадані борги, то потрібно готуватися до суду.

Є ще також варіант, що підприємство як надало позику, так анулює (пробачить) борг працівникам за договором позики, але є нюанси, адже договору як такого укладено не було і для цього повинна бути згода керівництва. На жаль, в такому випадку є податкові наслідки для працівників, адже якщо разова сума позики перевищувала 2000 грн, то прощений борг вважається додатковий благом і підлягає сплаті ПДФО та ВС.

Якщо прощена сума не перевищить 25% мінімальної зарплати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, то вона не потрапить до оподатковуваного доходу фізособи (пп. 165.1.55 ПК). Для 2025 року — 2000 грн. Усе, що понад цю суму, для фізособи — оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага (пп. «д» пп. 164.2.17 ПК).

З повагою, юрист Дерій В.О.!