Укладення договору на компослуги

Критерій, який визначає ситуацію, коли двостороннє підписання договору на комунальні послуги не є обов'язковим, базується на публічному характері таких договорів та застосуванні механізму, що називається публічною офертою (публічним договором приєднання).

Критерій відсутності двостороннього підписання

Головним критерієм є те, що постачальник комунальних послуг (наприклад, водоканал, обленерго, тепломережа) діє на ринку як монополіст або суб'єкт, що надає послуги невизначеному колу споживачів на стандартних умовах.

Згідно зі статтями 633, 634 Цивільного кодексу України та Законом України «Про житлово-комунальні послуги», такі договори є публічними договорами приєднання:

1. Публічна оферта: Постачальник публікує стандартний (типовий) договір на своєму офіційному сайті, в ЗМІ або на інформаційних стендах. Це є пропозицією (офертою) укласти договір.
2. Акцепт (прийняття пропозиції): Споживач погоджується з умовами цього договору не шляхом підписання паперового примірника, а шляхом вчинення конкретних дій, які свідчать про його бажання отримати послугу.
3. Фактичне споживання: Ці дії називаються конклюдентними діями. Прикладом є:
   • Подача заяви на підключення послуги (часто робиться одноразово).
   • Фактичне споживання послуги (відкриття крана, користування світлом).
   • Оплата першого чи наступних рахунків за послуги.

Отже, критерій — це факт фактичного споживання послуги після публікації постачальником публічної оферти. З моменту початку користування послугами споживач вважається таким, що приєднався до умов типового договору.

Фіксація взаємних прав і обов'язків сторін

Права та обов'язки фіксуються наступним чином:

• Для постачальника: Всі умови зафіксовані у тексті типового публічного договору, який затверджений Кабінетом Міністрів України (для різних послуг існують свої типові форми) та опублікований постачальником.
• Для споживача: Його обов'язки виникають з моменту початку споживання послуги та оплати рахунків. Підтвердженням є виставлені рахунки, квитанції про оплату, покази лічильників, зафіксовані в системі постачальника.

Таким чином, паперовий підпис замінюється фактом приєднання до стандартних умов шляхом споживання послуг.

Чи є вимога відмовитись від підписання імперативною?

Так, для постачальника це часто є імперативною вимогою.

Постачальники комунальних послуг (особливо монополісти) зазвичай не мають опції "узгодження інших варіантів" умов договору. Вони зобов'язані застосовувати типовий публічний договір, затверджений державою, для всіх споживачів однаково.

• Споживач не може вимагати зміни умов типового договору. Він може лише приєднатися до нього в цілому.
• Вибір варіантів за узгодженням неможливий щодо умов договору (ціни, права, обов'язки), але можливий щодо формулювання самого факту укладення. Зазвичай споживачу пропонують підписати заяву-приєднання або сам договір у паперовому вигляді, щоб мати додаткове документальне підтвердження, але це лише формалізація вже існуючих відносин, а не зміна їх суті.

Якщо одна зі сторін наполягає на фізичному підписанні (частіше споживач, який бажає мати "мокрий" підпис на руках), постачальник може піти назустріч і підписати примірник, але текст договору залишиться незмінним — типовим.

Отже, імперативною є не відмова від підписання, а вимога застосування типових умов, які не підлягають індивідуальному узгодженню.