Купівля нерухомості з можливим арештом

Доброго дня.

Арешт «на все майно» формально поширюється на будь-які активи боржника, навіть придбані після його накладення. Якщо нотаріус бачить таке обтяження, він має право відмовити у посвідченні угоди. Для вас як покупця ризик полягає у можливому визнанні угоди недійсною або зверненні стягнення на будинок у майбутньому. Лист від банку не зніме арешт — потрібне офіційне рішення виконавчої служби чи суду.

• Арешт «на все майно» означає, що будь-які активи боржника (рухомі чи нерухомі), незалежно від часу придбання, формально підпадають під обмеження.
• Якщо у постанові виконавця прямо зазначено «на все майно», то навіть нові об’єкти (будинок 2018 року) вважаються обтяженими.
• Той факт, що в реєстрі боржників чи «Дії» немає проваджень, не означає автоматичного зняття арешту. Це може бути «завислий» запис, який не був належно закритий.

• Ризик недійсності угоди: якщо угода буде оскаржена, суд може визнати її недійсною, а це - ризик втрати майна.
• Фінансові наслідки: ви можете втратити і гроші, і право власності, якщо арешт не буде знятий.

• Лист від банку підтвердить відсутність претензій, але не має юридичної сили для зняття арешту.
• Виконавча служба визнає лише рішення суду.
• Тобто для вас такий документ не гарантує безпеки угоди.

1. Адвокатський запит до виконавчої служби — отримати офіційне підтвердження, що провадження закрите.
2. Скарга на дії виконавця — якщо арешт «завис», можна подати скаргу в порядку передбаченому ЗУ "Про виконавче провадження".
3. Судове рішення про зняття арешту — найнадійніший варіант, але займає час.
4. Відкладення угоди — поки арешт не буде знятий, купівля є ризикованою.

Вітаю Вас, Дмитре

Перш за все Вам зараз треба ознайомитися з випискою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по будинку. Ії можна взяти в ЦНАП або у того ж нотаріуса. Якщо там є обтяження у вигляді арешту, обов'язково вказується і підстава для його накладення

Оскільки виконавчих проваджень немає, то відомості про арешт у якості обтяжень можуть бути присутніми в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно помилково. Тоді необхідно звернутися до ЦНАП з заявою про скасування відповідного запису.

З собою треба взяти і скріншот сторінки з Єдиного реєстру боржників. Після цього нотаріус повинен посвідчити угоду.

Цілком можливо, що до боржника за стягненням боргу зверталися до суду. Тоді арешт на майно міг накласти суд у якості забезпечення позову. І якщо кредит погашено, арешт може залишатися. Тому доведеться звертатися до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Проте це лише моє припущення. Треба перевірити через court.gov.ua інформацію по судових справах щодо людини. Якщо є запитання, готовий відповісти.

З повагою,

Андрій Брильов

І ось що на додаток хотів сказати. Якщо будинок так би мовити чистий, то він не перебуває під арештом.

Виконавець дійсно налагає арешт на все майно боржника під час виконавчого провадження. Але оскільки в реєстрі боржників людина відсутня, то і не має стосовно неї виконавчих проваджень і, відповідно, арешту.

Відтак, не має перешкод для укладання та посвідчення угоди по будинку.

З повагою,

Андрій Брильов

Вітаю!

Я НЕ РАДЖУ ВАМ КУПУВАТИ ЦЕЙ БУДИНОК, ПОКИ СПІВВЛАСНИК МАЙНА НЕ ВИРІШИТЬ ПИТАННЯ З АРЕШТОМ.

Сімейним кодексом України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Навіть якщо один з подружжя з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) не мав самостійного заробітку (доходу). Кожна річ, набута за час шлюбу, вважається об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, крім речей індивідуального користування. До спільного майна подружжя входять і їх заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи. Якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, гроші або інше майно, які були одержані за цим договором, також є спільною сумісною власністю. До спільного майна належать також речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя.

Статтею 60 Сімейного кодексу України визначено, що майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Набуваючи у власність майно, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 Сімейного кодексу України).

До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності відноситься:

• майно, придбане за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування);
• прибутки отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші доходи);
• речі придбані одним із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо).

Зазначений перелік не є вичерпним. Так, якщо майно дружини/чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості в наслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Доброго вечора, Дмитре!

Чи розповсюджується все таки цей арешт на будинок? Документально я розумію, що він на ньому не записаний, але прихована частка є.

Якщо Ви купите дану нерухомість, то лише кредитор може в судовому порядку визнати договір купівлі-продажу нерухомості недійсним, проте якщо кредит дійсно виплачений (тобто, Вам сказали правду) то навряд чи хтось буде звертатись до суду.

Справа в тому, що за загальним правилом, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві СПІЛЬНОЇ сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Статтею 63 Сімейного Кодексу України передбачено, що дружина і чоловік мають РІВНІ права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Отже, чоловік володіє нерухомістю РАЗОМ з дружиною на праві спільної сумісної власності і рівних частках. Тому дана нерухомість також підлягає арешту, а не наклали його лише тому, що нерухомість була зареєстрована на дружину.

Водночас для продажу нерухомості нотаріус буде вимагати від чоловіка нотаріальну згоду на продаж майна. А якщо нотаріус бачить, що чоловік перебуває в реєстрі боржників, то він не має права посвідчувати договір купівлі-продажу.

Чи можуть бути наслідки для мене як покупця якщо придбати таке майно? Якщо так, то які та від кого саме?

Питання можуть бути від кредитора, який може вимагати визнати договір купівлі-продажу недійсним.

На майно, яке перебуває в режимі спільної сумісної власності, стягнення може бути накладено, якщо суд встановив, що один з подружжя уклав договір в інтересах сім’ї, а те, що було отримано в рамках договору, використано саме на її потреби. Можливими є наступні сценарії розвитку подій:

• кредитор співвласника у випадку, якщо іншого майна недостатньо, має право пред’явити позов щодо виділу частки в натурі зі спільного майна з метою звернення стягнення саме на неї;
• якщо виділити частку зі спільного майна в натурі є неможливим, кредитор може вимагати, щоб боржник продав свою частку та спрямував суму отриманого виторгу на погашення боргу;
• якщо співвласник не погоджується на продаж своєї частки, а інші співвласники не погоджуються на її придбання, кредитор може вимагати продажу такої частки з публічних торгів чи переведення на нього прав і обов’язків, якими володіє співвласник-боржник. В останньому з цих випадків відбувається відповідний перерахунок.

Щодо етапів накладання стягнення, то все розпочинається з судового розгляду справи. Кредитор звертається до суду з позовом про визання договору купівлі-продажу недійсним і спрямовує клопотання щодо опису майна боржника та накладання на це майно арешту. Далі можливі два варіанти розвитку подій – або добровільне виконання рішення суду, або виконання рішення суду державним чи приватним виконавцем.

Єдине що готовий зробити продавець, це надіслати адвокатський запит до банку, щоб отримати підтверджуючий документ, що банк немає ніяких претензій. Виконавчій службі такого документу замало. Та чи буде мені цього достаньо, щоб спати спокійно?

Навіть якщо банк підтвердить відсутність боргу, арешт знімає тільки:

• виконавча служба (на підставі постанови), або
• суд (рішенням).

Для нотаріуса і для Вашої безпеки довідка банку юридично недостатня.

Також якщо є варіанти вирішити цю проблему максмильно швидко, підкажіть будь-ласка як це можна зробити.

Ви звичайно можете знайти нотаріуса, який посвідчить дану угоду та надіятись, що ніхто не буде звертатись до суду.

Проте, є лише два реальні варіанти, щоб Ви спали спокійно:

1. Зняття арешту через виконавчу службу (якщо вдасться відновити матеріали і довести погашення боргу) - зазвичай складно і не швидко.
2. Судове зняття арешту - навіть у спрощеному порядку це місяці.

Інших безпечних обхідних шляхів немає.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю Вам успіхів!

Виконавча служба може оскаржити продаж квартири під арештом, оскільки будь-який продаж арештованого майна є незаконним і прямо заборонений законом, а виконавець зобов'язаний вживати заходів для погашення боргу, тому якщо продаж відбудеться всупереч арешту, він може оскаржувати такий договір купівлі-продажу як недійсний або оскаржувати дії, які призвели до відчуження, щоб повернути майно в іпотечну чи арештовану масу. Якщо квартира вже продана (незаконно) під арештом, виконавча служба або стягувач (кредитор) обов'язково оскаржуватимуть правочин у суді, щоб визнати його недійсним та повернути майно для реалізації і погашення боргу.

Договір купівлі-продажу, укладений щодо майна, яке перебуває під арештом на момент його укладення, є недійсним. Такий стан справ зумовлений тим, що угода порушує пряму законодавчу заборону. Запит визнати договір купівлі продажу недійсним у такій ситуації має під собою вагомі підстави.

Цивільний кодекс України (далі – ЦК України) розрізняє два види недійсних правочинів:

• Нікчемний правочин: Правочин є нікчемним у силу прямої вказівки закону. Для визнання його недійсним у судовому порядку не потрібно, він є недійсним з моменту вчинення. Правочин, вчинений з порушенням прямої заборони, встановленої законом (як у разі продажу арештованого майна), найчастіше є нікчемним.
• Спірний правочин: Правочин, недійсність якого прямо не встановлена законом, але який може бути визнаний таким судом за позовом однієї зі сторін або іншої заінтересованої особи з підстави, встановленої законом.

Основними юридичними підставами для визнання недійсним договору купівлі-продажу арештованого майна є:

• Порушення вимог закону: Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
• Вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства: (Стаття 228 ЦК України). Продаж арештованого майна може бути розцінений як спроба ухилитися від виконання зобов’язань або уникнути звернення стягнення на майно, що суперечить публічному порядку.
• Оскарження правочинів боржника фізичної особи: У контексті банкрутства, Кодекс України з процедур банкрутства передбачає спеціальні підстави для оскарження правочинів, вчинених боржником протягом певного періоду до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, з метою виведення майна з-під можливого стягнення.
• Факт накладення арешту підтверджується відповідним документом, наприклад, протокол накладення арешту на майно або постанова (ухвала) суду чи виконавця.

---

Законом України “Про виконавче провадження” визначено обов’язки виконавця, зокрема обов’язок здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін.

За змістом частини восьмої статті 48 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні – щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці – щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Періодичність проведення таких перевірок чітко визначено Законом України “Про виконавче провадження”, тобто такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, а не одноразово.

ОТЖЕ, ФОРМУВАННЯ "АРЕШТ НА ВСЕ МАЙНО" - ЦЕ ОДИН ІЗ ЗАХОДІВ ПО ВИЯВЛЕННЮ МАЙНА БОРЖНИКА.

Доброго дня, Дмитре!

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Слід зазначити що у разі виникнення потреби, виконавець має повне право обмежити для боржника право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Отже, арешт – це вид обтяження, що обмежує права власника на розпорядження майном.

Арешт з майна боржника може зняти виконавець, який його наклав, або це можна зробити на підставі рішення суду. На жаль, інших варіантів не існує.

Чи розповсюджується все таки цей арешт на будинок? Документально я розумію, що він на ньому не записаний, але прихована частка є.

Так, арешт розповсюджується на все майно чоловіка.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 60 Сімейного Кодексу України).

Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована. У разі, коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними (рішення Касаційного цивільного суду Верховного суду по справі № 343/1294/18).

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї (ч.ч. 2, 4 ст. 65 Сімейного Кодексу України).

Чи можуть бути наслідки для мене як покупця якщо придбати таке майно?

Відповідно до статті 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Право вимагати визнання договору купівлі-продажу недійсним у судовому порядку мають:

• Сторони угоди: Продавець або покупець, якщо їхні права були порушені. Наприклад, покупець, який не знав про арешт.
• Особа, в інтересах якої накладено арешт: Це може бути стягувач за виконавчим провадженням, прокурор, державний орган або інша особа, чиї права чи інтереси порушено угодою.
• Державний або приватний виконавець: У межах виконавчого провадження виконавець має право звернутися до суду з позовом про визнання недійсним правочину щодо відчуження арештованого майна.
• Арбітражний керуючий: У справах про банкрутство керуючий санацією або ліквідатор має право оскаржувати угоди боржника.

Єдине що готовий зробити продавець, це надіслати адвокатський запит до банку, щоб отримати підтверджуючий документ, що банк немає ніяких претензій. Виконавчій службі такого документу замало. Та чи буде мені цього достаньо, щоб спати спокійно?

Цього документу недостатньо. Для того, аби Ви спали спокійно чоловік повинен зняти арешт з майна.

Проте, таку довідку все одно варто отримати хоча б для того, аби зрозуміти чи дійсно кредит був погашений.

Також якщо є варіанти вирішити цю проблему максмильно швидко, підкажіть будь-ласка як це можна зробити.

На жаль, цю проблему неможливо вирішити швидко.

1. Можна оскаржити дії виконавця у судовому порядку.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на правильний спосіб оскарження арешту у виконавчому провадженні. Якщо арешт оспорює сторона виконавчого провадження (сам боржник або стягувач), то слід подавати скаргу на дії державного чи приватного виконавця в порядку цивільного судочинства. Натомість, якщо арешт оскаржує третя особа, яка не є стороною провадження, але чиє право власності порушене арештом, – вона повинна звертатися до суду з окремим позовом про визнання права власності і зняття арешту. Такий правовий висновок наведено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду від 29.06.2023 (справа №208/9810/21) і він допомагає правильно обрати механізм захисту залежно від статусу особи, яка оскаржує арешт.

2. Можна пробувати вирішувати питання на рівні виконавчої служби.

Арешт з майна може зняти безпосередньо сам виконавець в таких випадках:

• у разі закінчення виконавчого провадження;
• якщо будуть виявлені порушення в процедурі накладення арешту;
• якщо буде встановлено недоцільність або неможливість реалізувати арештоване майно.

Проте є й інші підстави для зняття арешту з майна чи коштів, які визначені Законом України «Про виконавче провадження», серед них:

• отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання або здійснення стягнення на такі кошти заборонено законом;
• надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
• отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
• наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
• отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
• погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж здійснення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;

2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;

3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов’язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;

4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;

7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;

9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

В мене в практиці були такі випадки. Нотаріуса ще треба знайти, який погодиться погодити такий правочин.

Ризики дійсно є. Хтось йде на такі ризики, хтось - ні. Ситуація залежить від певних обставин у кожному випадку.

Те, що кредит погашений, це ще не підстава для зняття арешту з майна Боржника.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про виконавче провадження", ДВС (державна виконавча служба) стягує понад суми боргу Виконавчий збір - 10% від суми цього боргу. Ці 10% стягуються з Боржника незалежно від того, погасив він кредит, чи не погасив. Простив борг Боржнику Банк повністю чи частково - неважливо, 10% стягуються окремо і поки їх не заплатять, арешт ДВС не зніме.

Виходів - два.

Перший - знайти виконавче провадження (зараз справи з Луганської області знаходяться в Східному міжрегіональному управлінні Міністерства Юстиції України (0-800-356-917)) і погасити виконавчий збір. Після цього ДВС повинна зняти арешт (якщо немає і не було інших боргів у Боржника).

Другий - викупити борг у Банку у випадку, якщо ще обліковуться хоча б частина заборгованості по кредиту. Таке часто трапляється, не догасив Боржник проценти, або штрафи, або пені - заборгованість залишається і такий Кредитний договір діє і надалі.

Щодо Банку - в якому Банку брали кредит?

Те, що Кредитна справа відсутня у банку - це не аргумент. Вся інформація і документи в Банках максимально оцифровані і знаходяться в системах електронного документообігу. Інформація щодо стану заборгованості видається в будь-якому банку за 5 хвилин в будь-якому його відділенні на території України з Систем автоматизованого обліку банківський операцій (Б-2, Грант, Скрудж, ProFIX/Bank, Diasoft FA#, RS-Bank...).

Якщо ж кредит брали в одному із донецьких або луганських банків, юридичні адреси яких були зареєстровані на 2014 рік у цих областях, то вже складніше, більшість з них ліквідовані Національним банком України, але Кредитні портфелі цих банків були продані іншим фінансовим установам, тому треба писати відповідний запит до НБУ та шукати поточного кредитора.

Якщо з'ясується, що наразі не існує підстав для арешту, але по якимось причинам його зняти неможливо, то залишається тільки судовий процес.

Судовий процес можна провести дистанційно серез систему "Електронний суд".

Для оформлення в майбутньому продажу нерухомості продавець може оформити нотаріальну довіреність.

Вітаю Вас, Дмитре

Вище вже розмістив два повідомлення, але все ж таки хотів по пунктам стисло написати порядок можливих дій.

1. Зараз треба вивчити актуальну виписку з по будинку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по будинку. Якщо арешт є, там зазначається підстава для його накладання.

2. Якщо арешт є, а записи в «Дії» та реєстрі боржників щодо чоловіка відсутні, то скоріше за все це можна пояснити наступним чином.

Банк свого часу міг звертатися до суду з позовною заявою про стягнення боргу за кредитом. І тоді суд міг накласти арешт на майно у якості забезпечення позову. Такий арешт за оформленням відрізняється від того, який накладають при виконавчому провадженні, тому і в Реєстрі боржників інформація відсутня.

Перевірити, чи було забезпечення позову можна наступним чином. На порталі Судової влади (court.gov.ua) переходимо до меню Справи, а потім до Інформація щодо стану розгляду справ.

Далі вводимо повні ініціали громадянина і після цього з’являється список справ в яких він брав участь. Нас цікавить справа за участю банка і за неї можна переглянути документи суду.

Якщо ж забезпечення позову все ж таки було, арешт знімається наступним чином:

• у банку береться довідка про відсутність заборгованості;
• до суду пишеться заява про скасування заходів з забезпечення позову з додаванням копії довідки від банку.

Така заява відповідно до ст.158 ЦПК розглядається судом без виклику сторін у 5-денний термін. Виноситься ухвала, яку суд сам направляє до виконавчої служби, інших інстанцій для оформлення зняття арешту.

З повагою,

Андрій Брильов

Дмитре, якщо треба, я можу перевірити продавця щодо судових справ по ньому. Надійшліть тоді мені в чаті його повні ініціали.

З повагою,

Андрій Брильов