Какой закон, что дочка инвалид имеет право получить помощь матери?

Доброго дня!

Стаття 198 Сімейного кодексу Украни передбачає, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Оскільки 2-га група інвалідності офіційно визнається непрацездатністю, дочка має право подати позов до суду на стягнення аліментів з матері.

Згідно з Житловим кодексом, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право користування цим приміщенням. Навіть якщо мати поїде, право дочки жити в цій квартирі зберігається.

Якщо дочка через стан здоров'я не може сама себе обслужити (приготувати їжу, прийняти ліки), а мати є єдиною близькою людиною поруч, то її дії можуть розглядатися через призму статті 135 Кримінального кодексу України (Залишення в небезпеці): Завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через хворобу або інший безпорадний стан. Це серйозне правопорушення, якщо мати знає, що дочка не виживе одна.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Олена!

Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. (стаття 198 Сімейного кодексу України)

Право на аліменти мають повнолітні дочка і син:

• які мають інвалідність І, II та III груп;
• які продовжують навчатися у відповідних навчальних закладах, такі аліменти присуджуються на строк до досягнення сином/донькою 23 років.

Вони можуть працювати, навчатися і одержувати заробітну плату, стипендію, пенсію і доходи від бізнесу тощо. Проте цього заробітку (доходу) пенсії, стипендії може бути недостатньо для їх нормального існування в рамках прожиткового мінімуму.

Отже, батьки зобов’язані утримувати своїх непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні.

Наступні аспетки впливають на шляхи вирішення даної ситуації:

Родинний зв'язок між дочкою, сином та батьками. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану;

Непрацездатність дочки, сина. Непрацездатність – це стан здоров’я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров’я. Повна втрата працездатності визначається як настання пенсійного віку. Непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані особами з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю. Непрацездатність повнолітніх дочки, сина може бути як тимчасовою, так і постійною. У цьому випадку законодавець має на увазі постійну непрацездатність, яка встановлювалася медико-соціальними експертними комісіями Мінохорони здоров´я України (МСЕК) до 01.01.2025 року, а починаючи з 01.01.2025 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) ;

Потреба дочки, сина в матеріальній допомозі. Суд при встановленні потреби дочки, сина у матеріальній допомозі має брати прожитковий мінімум за основу і вирішувати справу з урахуванням всієї сукупності фактичних обставин;

Здатність батьків надавати матеріальну допомогу. Судом за основу має братися установлений законом прожитковий мінімум. Разом з тим суд має враховувати розмір витрат, які батьки змушені нести (наприклад, у зв'язку із власною хворобою тощо). Якщо доходи батьків з урахуванням необхідних витрат забезпечують їм прожитковий мінімум, вони можуть визнаватися такими, що здатні надавати матеріальну допомогу. В будь-якому випадку суд має оцінювати всі обставини справи в сукупності.

Добровільність батьків утримувати дочку, сина. У випадку, якщо батьки уникають свого обов’язку утримувати дочку, сина, можливе вирішення проблеми за наявності нерухомого майна у батька/матері, шляхом укладання договору про припинення права на аліменти для дочки, сина, у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням наступних обставин (стаття 182 Сімейного кодексу України):

При визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

З повагою, адвокат Айвазян.