Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
977 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
У женщины есть временная инвалидность второй группы и недееспособность, срок которой закончился два года назад. Инвалидность была дана впервые в 2022 году на период до 2024 года. Женщина три года живёт с мамой, а опекун родной брат приезжает редко. Женщина самостоятельная, ее здоровье улучшилось, она хочет работать и отменить инвалидность и недееспособность. Но юридически она гражданин Украины и по документам Украины она является инвалидом недееспособным в Украине. Женщина живёт за границей и планирует поехать отменить инвалидность и недееспособность в Украине в этом году, когда она заработает деньги на поездку в Украину. Маме 73 года. Мама без инвалидности дееспособная. У мамы никогда не было инвалидности. Напишите, пожалуйста, в случае, если женщине нужно будет юридически иметь опекуна, который живёт с ней, тогда родная мама имеет право временно оформить опеку над своей дочкой до дня, когда женщина сможет поехать в Украину для отмены инвалидности и недееспособности? Или без оформления опекунства родная мама может присматривать за дочкой и жить вместе с дочкой, чтобы дочка была не одна до дня, когда дочка (взрослая женщина) сможет поехать в Украину отменить инвалидность и недееспособность?
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (2)
Юрист, м. Харків, 28 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю Вас, Олено
Нижче я відповів на Ваше перше запитання. Погляньте будь-ласка.
З повагою,
Андрій Брильов
Адвокат, м. Миколаїв, 34 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Олена!
Згідно із положеннями ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заява до суду про визнання громадянина недієздатним або обмежено дієздатним може бути подана:
– членами сім’ї, близькими родичами,
– органом опіки та піклування,
– психіатричним закладом.
Заявник і орган опіки та піклування мають бути присутні під час судового розгляду цієї справи. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 299 Цивільного процесуального кодексу України( далі – ЦПК України).
Заява про визнання особи недієздатною подається до суду за місцем проживання особи, щодо якої розглядатиметься справа про недієздатність, а у випадку, якщо особа така перебуває на лікуванні — за місцем знаходження психіатричного закладу (ч. 1 ст. 295 ЦПК України). До заяви мають бути додані докази такого психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.
Згідно ч. 6-8 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання недієздатності визначається судом, але не може перевищувати двох років. За заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи визнаної недієздатною суд знову ж таки, може скасувати рішення щодо недієздатності в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану. Такий стан обов’язково має бути підтверджений висновком нової судово-психіатричної експертизи.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦК України, якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування.
Особа, щодо якої суд розглядає справу про визнання її недієздатною, згідно ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» має право отримати безоплатну вторинну правову допомогу протягом розгляду справи в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 63 ЦК України, опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника (ч. 4 ст. 63 ЦК України).
Опікун недієздатній особі призначається судом за поданням органу опіки та піклування (ст. 60 ЦК України).
З повагою, адвокат Айвазян.