Чи можна зобов'язати ТЦК внести дані про виключення з обліку в систему Оберіг згідно з військовим квитком

Вітаю Вас, Ірина

У Вашому випадку доцільно зробити запит до міського та обласного архіву.

Адже там копія висновку ВЛК повинна бути. До запиту треба додати копію військового квитка.

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго дня.

Згідно п.11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони;

надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів” шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони;

Згідно п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів

Згідно ст. 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів" призовник, військовозобов’язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про звернення громадянˮ громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з статтею 20 Закону України “Про звернення громадянˮ звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Отже:

1. Подайте звернення до ТЦКСП щодо виправлення інформації в Реєстрі;

2. Отримайте відповідь від ТЦКСП;

3. У разі відмови - зверніться до адміністративного суду з позовними вимогами щодо зобов'язання ТЦКСП виправити дані в Реєстрі.

https://unba.org.ua/publications/10491-yak-zmusiti...

Доброго дня, пані Ірино!

Якщо з моменту медичного огляду пройшло більше п'яти років, копію свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) видає відповідний архів Міністерства оборони України. Тому вам потрібно звернутись саме до нього.

Чи є відмітка у паперовому ВОД про те, що сина було саме виключено, а не знято?

ЦІЛКОМ МОЖЛИВО, ЩО ПОНОВЛЕННЯ НА ВІЙСЬКОВОМУ ОБЛІКУ ВІДБУЛОСЯ НЕПРАВОМІРНО! ПРОТЕ, ПЕРЕД ТИМ ЯК ЩОСЬ ДІЯТИ СПОЧАТКУ ПОТРІБНО ПРОНАЛІЗУВАТИ ЗАПИСИ У ВІЙСЬКОВО-ОБЛІКОВОМУ ДОКУМЕНТІ ВАШОГО СИНА. ЧИ Є У ВАС МОЖЛИВІСТЬ НАДАТИ ДЛЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ФОТО ПАПЕРОВОГО ВІЙСЬКОВОГО КВИТКА? (ПЕРСОНАЛЬНУ ІНФОРМАЦІЮ МОЖЕТЕ ЗАКРЕСЛИТИ)

Якщо Ваш син був саме ВИКЛЮЧЕНИЙ з військового обліку і про це є відмітка у паперовому ВОД, але ТЦК неправомірно взяли його на облік (останнім часом після прийняття постанови КМУ 932 та внесення змін до постанови КМУ 1487 такі випадки почастішали), то йому потрібно рекомендованим листом з описом вкладеного направити до ТЦК заяву з вимогою внести інформацію про його виключення з обліку до Реєстру Оберіг. До заяви потрібно прикріпити копію паперового ВОД. Якщо протягом 5 робочих днів - зміни не будуть внесені - син зможе оскаржити таку бездіяльність ТЦК у судовому порядку. Суди масово задовольняють такі позови

Згідно пункту 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів

У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (крім військовозобов’язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п’яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.

Якщо протягом цього терміну ТЦК не внесе зміни до Реєстру, то товариш може у судовому порядку оскаржити бездіяльність ТЦК та зобов'язати їх внести інформацію про його виключення до Реєстру Оберіг.

Вже є достатньо судових рішень, де суд став на сторону громадянина та зобов'язав ТЦК розглянути заяву про внесення до Єдиного реєстру даних про його непридатність до військової служби. З ними можете ознайомитись за посиланням:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/121032746

https://reyestr.court.gov.ua/Review/123439118

https://reyestr.court.gov.ua/Review/124339725

https://reyestr.court.gov.ua/Review/123584610

МАЙТЕ НА УВАЗІ, якщо згідно паперового ВОД син є невійськовозобов’язаним та виключеним з військового обліку, то поновлювати його на військовому обліку ТЦК не мали права, адже згідно п.2 ч.1 ст.37 "Про військовий обов'язок і військову службу" взяти на військовий облік можуть громадян, які ЗНЯТІ за наказом МОУ, а якщо син є ВИКЛЮЧЕНИМ з військового обліку згідно ЗАКОНУ, підтвердженням цього є відповідна відмітка у військово-обліковому документі, а згідно законодавства діючого на сьогоднішній день поновлення на військовому обліку виключених з нього – не передбачене.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти ПОМ'ЯКШУЮТЬ АБО СКАСОВУЮТЬ відповідальність особи .

У СИНА НЕМАЄ ОБОВ’ЯЗКІВ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНОГО ТОМУ ВАС НЕ МОЖУТЬ ПРИТЯГНУТИ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам та Вашому сину успіхів!

Доброго дня, Ірина!

Так, Ваш син може подати позов до адміністративного суду про визнання бездіяльності ТЦК протиправною та зобов'язання вчинити певні дій, а саме внести дані про виключення з обліку до Реєстру згідно даних про виключення у військовому квитку.

Факт того, що в особовій справі Вашого сина відсутня довідка ВЛК, не скасовує того факту, що чоловік був виключений з військового обліку у зв'язку зі станом здоров'я, про що є відповідні відмітки у ВК.

Чи можете Ви прикласти ВК до питання?

По-суті, ТЦК наголошує на тому, що не може внести інформацію стосовно визнання Вашого сина непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку до Реєстру, так як дані про нього відсутні, хоча разом із заявою Вашого сина ТЦК отримав копію військово-облікового документу, в якому міститься інформація, яка необхідна ТЦК для внесення даних до Реєстру.

Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

У Положенні про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі – Положення №154) зазначено наступне:

1. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

8. Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов’язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

9. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов’язаним та резервістам.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).

Згідно пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов’язаних та резервістів військово-облікових документів;

виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов’язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов’язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники — особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники — особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці — особи, які проходять військову службу;

військовозобов’язані — особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти — особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Частиною 1 статті 27 Закону №2232-ХІІ визначено, що у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров’я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» № 1951-VIII від 16.03.2017 (далі – Закон № 1951-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII, єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно із статтею 2 Закону № 1951-VIII основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Статтею 3 Закону № 1951-VIII визначено, що основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Частиною п’ятою статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Відповідно до частини восьмої та дев’ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно частини першої та четвертої статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У відповідності із статтею 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов’язаного та резервіста належать:

1) прізвище, відомості про зміну прізвища;

2) власне ім’я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені;

3) по батькові (за наявності);

4) дата народження;

5) місце народження;

6) стать;

7) місце проживання та місце перебування;

7-1) номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти;

8) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов’язаного, резервіста;

8-1) відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов’язаного, резервіста;

9) реквізити паспорта громадянина України та документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії);

9-1) відомості про громадянство (зміну громадянства);

10) відомості про смерть особи або оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою;

11) відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності);

12) відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи);

13) реєстраційний номер облікової картки платника податків;

14) відцифрований образ обличчя особи;

15) відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України;

15-1) відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок);

16) реквізити документа про освіту (серія, номер, дата видачі, заклад освіти, що видав, рівень освіти, професія, галузь знань, спеціальність);

16-1) відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти;

16-2) відомості про досвід роботи за спеціальністю;

17) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності;

18) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акта до суду);

19) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили;

20) відомості про наявність судимості (зняття чи погашення судимості);

20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення);

21) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;

22) відомості про статус ветерана війни;

23) відомості про володіння іноземними мовами;

24) відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї;

25) відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки;

26) відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну;

27) реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія);

28) реквізити посвідчення тракториста-машиніста (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, категорія);

29) реквізити кваліфікаційного посвідчення члена палубної команди судна внутрішнього плавання, іншого кваліфікаційного документа, яким підтверджуються професійні компетентності для безпечної експлуатації судна внутрішнього плавання, міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, посвідчення судноводія малого судна/водного мотоцикла, іншого документа, що надає право на управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, кваліфікація);

30) реквізити свідоцтва пілота повітряного судна (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія);

31) відомості про примусове виконання рішення щодо особи-боржника (реквізити та відомості виконавчого документа);

32) відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин;

33) відомості про внутрішньо переміщену особу;

34) відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно із статтею 8 Закону України № 1951-VIII до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; відомості про участь у бойових діях.

Статтею 9 Закону України № 1951-VIII визначено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Згідно частини першої статті 14 Закону № 1951-VIII, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Відповідно до частини третьої статті 14 Закону України № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Отже, за змістом вказаних норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів задля забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Органи ведення Реєстру, зокрема, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, оскільки ведення реєстру включає внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними та резервістами.

Також, пунктом 4 Постанови КМУ №559 від 16 травня 2024 року «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів і форми такого документа» (далі – Порядок №559) передбачено, що:

«У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п’яти робочих днів з дня реєстрації заяви»

При тому, нормами законодавства не встановлено, що внесення , виправлення, коригування або доповнення даних Реєстру після надання відомостей військовозобов`язаними є правом органу ведення Реєстру, а навпаки, визначено, як обов`язок органу, відповідального за ведення Реєстру.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

ВАМ НЕОБХІДНО ВИРІШИТИ ЦЕ ПИТАННЯ.

На військову службу під час мобілізації призиваються військовозобовʼязані та резервісти, які не мають підстав для відстрочки та визнані придатними до служби. Порядок здійснення мобілізації та надання відстрочки від призову регулюється постановою КМУ №560, законами “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обовʼязок та військову службу”.

Особи, які були виключені з військового обліку мають статус невійськовозобовʼязаних. Відповідно такі громадяни не повинні дотримуватись правил військового обліку та не мають військового обовʼязку.

Це означає, що виключеним з військового обліку НЕ можуть:

1. Вручити повістку про виклик до ТЦК та СП.
2. Направити на проходження ВЛК.
3. Поставити на облік військовозобовʼязаних.
4. Мобілізувати на військову службу.

Громадяни України, які раніше були виключені з військового обліку, не повинні поновлюватися, оновлювати військово-облікові документи чи проходити військово-лікарську комісію. Єдине, що вони мають зробити ‒ це встановити «Резерв+» і прослідкувати, щоб програма підтягнула актуальні дані про їхню невійськовозобов’язаність.

Ст. 37 ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу" визначено перелік громадян, які підлягають виключенню з військового обліку, зокрема визнані ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. Громадянин, який виключений з військового обліку за станом здоров’я, не є військовозобов’язаним. Повторну ВЛК та медогляд взагалі можуть проходити виключно військовозобов’язані громадяни, які перебувають на військовому обліку.

До випадків, що не передбачають повторної постановки на військовий облік відносяться:

• особи, визнані ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
• особи, які досягли граничного віку перебування в запасі.

Особу не можуть повторно відправити на ВЛК, оскільки він не перебуває на військовому обліку, так як виключений з нього, та не підлягає повторному взяттю на військовий облік.

Рішення про визнання непридатним може бути скасоване регіональною ВЛК (а не недійсне) з обгрунтуванням скасування, про що Вас повинні повідомити завчасно, надати рішення про скасування з наведенням підстав. Вам необхідно вимагати надання рішення про скасування Вашого рішення ВЛК і якщо його не нададуть, Ви маєте право відмовитись від проходження повторного ВЛК.

Дуже багато галасу про рішення РНБО про перевірки ТЦКСП ТА ВЛК.

Рішення РНБО не є НОРМАТИВНИМИ ДОКУМЕНТАМИ. РНБО дорадчій орган: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/183/98-%D0%B2%...

Рішення РНБО можуть бути введені в дію Указами Президента України. Але Указом Президента неможливо відмінити рішення ВЛК.

Рішенням РНБО постанови ВЛК НЕ СКАСОВУЮТЬСЯ. ТІЛЬКИ ЯКЩО БУДЕ ДОВЕДЕНО, ЩО КОНКРЕТНЕ РІШЕННЯ ВЛК ПІДРОБЛЕНЕ, ТІЛЬКИ ТОДІ ЙОГО СКАСУЮТЬ. БЕЗПІДСТАВНЕ СКАСУВАННЯ ТРЕБА ОСКАРЖУВАТИ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ.

Ще раз наголошую, що рішення ВЛК може бути скасовано тільки на конкретних підставах. Перевірка ВЛК не тягне автоматично скасування всіх їх рішень. Карна справа - доведеність підробки рішення ВЛК - скасування рішення ВЛК. Тільки Так!

ТІЛЬКІ РІШЕННЯ СУДУ ПО КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ, ДЕ БУДЕ ДОВЕДЕНО, ЩО ВИ ОТРИМАЛИ РІШЕННЯ ВЛК НЕЗАКОННО, МОЖЕ ВІДМІНИТИ ЗАКЛЮЧЕННЯ ВЛК ПРО ВАШУ НЕПРИДАТНІСТЬ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

---

ВАМ НЕОБХІДНА ДОПОМОГА АДВОКАТА - АДВОКАТ ПОВИНЕН З АРХІВУ ПІДНЯТИ ЖУРНАЛ РІШЕНЬ ВЛК ЗА 2014 РІК, ЩОБ ДОВЕСТИ, ЩО ВАШ СИН ВИКЛЮЧЕНИЙ З ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ (ЯКЩО ЗАПИС У ПАПЕРОВОМУ ВОД НЕ СПРИЙМАЄ ТЦКСП).

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИПОСТАНОВА

від 16 травня 2024 р. № 559Київ

Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів і форми такого документа

Відповідно до частини дев’ятої статті 1 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” Кабінет Міністрів України постановляє:

2. Установити, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.

ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів Українивід 16 травня 2024 р. № 559

ПОРЯДОКоформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів

3. Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває на військовому обліку Збройних Сил або був виключений з такого обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

4. У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (крім військовозобов’язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п’яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.

У разі невідповідності відомостей, зазначених у військово-обліковому документі у паперовій формі (зокрема відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу), відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, призовник, військовозобов’язаний або резервіст, який перебуває на військовому обліку, або громадянин України, який був виключений з військового обліку (крім військовозобов’язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), повинен сформувати військово-обліковий документ в електронній формі відповідно до пункту 6 цього Порядку. Зміни у військово-облікові документи у паперовій формі зазначених громадян України не вносяться, а військово-облікові документи у паперовій формі, відомості в яких не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, вважаються недійсними.

5. Військово-обліковим документом призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

ЯК БАЧИМО, ТЕ ЩО НАВЕДЕНО В ПАПЕРОВОМУ ВОД ТА НЕ ВІДОБРАЖЕНО В РЕЄСТРІ, НЕ СПРИЙМАЄТЬСЯ ТЦКСП.

Доброго дня. Так, зобов’язати ТЦК внести відомості про виключення з військового обліку до системи «Оберіг» можливо, навіть якщо в їхній особовій справі відсутній сам висновок ВЛК, але є відповідний запис у військовому квитку.

Військовий квиток є офіційним документом суворої звітності. Запис про виключення з військового обліку вноситься туди виключно на підставі висновку військово-лікарської комісії та наказу ТЦК. Тому аргумент «у справі немає висновку ВЛК» не є законною підставою для відмови. Втрата або неналежне зберігання документів є відповідальністю самого ТЦК, а не громадянина. Наявність чинного запису у військовому квитку підтверджує факт виключення з обліку і є достатньою правовою підставою для внесення цих відомостей до реєстру «Оберіг».

На практиці це вирішується шляхом подання письмової заяви до ТЦК з вимогою внести коректні дані до реєстру. У заяві слід послатися на конкретний запис у військовому квитку (дата, формулювання, підстава виключення) та додати копії відповідних сторінок квитка, паспорта і РНОКПП. Важливо, щоб заява була зареєстрована з вхідним номером. Відповідь ТЦК зобов’язаний надати у строк до 30 днів. Якщо ТЦК відмовляє письмово або ігнорує звернення, така бездіяльність може бути оскаржена до обласного ТЦК, Міністерства оборони або в адміністративному суді. Судова практика у подібних справах, як правило, стає на бік громадян, якщо факт виключення підтверджений військовим квитком.

Що стосується отримання копії висновку ВЛК 2014 року, то відсутність цього документа в особовій справі ТЦК також не означає, що його неможливо знайти або відновити. Висновки військово-лікарських комісій зберігаються в архівах до 25 років. Насамперед доцільно подати архівний запит до того військового госпіталю або ВЛК, де проводився медичний огляд, якщо це відомо. Якщо точне місце проведення ВЛК встановити неможливо, запит варто направити безпосередньо до Центрального архіву Міністерства оборони України. У запиті необхідно вказати повні дані сина, рік проходження ВЛК, орієнтовну дату та мету отримання копії документа.

У разі, якщо архіви підтвердять відсутність збереженого висновку, ТЦК не звільняється від обов’язку врегулювати статус. За законом саме ТЦК повинен або відновити втрачені документи на підставі наявних записів, або направити особу на повторну ВЛК для підтвердження стану здоров’я. При цьому повторний огляд не означає автоматичної мобілізації, особливо якщо мова йде про хронічні або незворотні захворювання, які вже були підставою для виключення з обліку.

Таким чином, якщо ваш син був виключений з військового обліку за станом здоров’я, він не є військовозобов’язаним і не підлягає мобілізації, а дані в реєстрі «Оберіг» мають повністю відповідати записам у військовому квитку. Відмова ТЦК внести ці відомості або посилання на втрату документів є неправомірною і може бути ефективно оскаржена.

Добрий день,

Ви письмово зверталися в ТЦК за інформацією щодо ВЛК 2014 року?Довідка ВЛК є в особовій справі, має бути в особи, яка проходила ВЛК (по ходу вам не дали або втрачена) та в медичній установі, де проходив ВЛК військовозобов'язаний чи призовник.

Можна без цієї довідки писати заяву в ТЦК про внесення інформації до реєстру щодо виключення з військового обліку. Отримати відмову та оскаржувати її в суд.

В більшості випадків добитися результату можна тільки так.

З повагою, адвокат Ірина МАМАЙ

Вітаю Вас.

Як отримати копію висновку ВЛК про виключення мого сина з обліку за станом здоров'я у 2014 році (є запис у військовому квитку), якщо ТЦК повідомив, що в особовій справі немає такого висновку.

Цікава ситуація. Ви подавали запити до ТЦК та СП чи зверталися просто усно? На мій погляд, варто спробувати дії по декільком напрямам: адвокатські запити до відповідного ТЦК, а також до обласного ТЦК та СП.

Тому умовно Вашу діяльність можна поділити на 2 кроки:

Перший крок - подати письмову заяву (або адвокатський запит) до відповідного ТЦК з вимогою надати копію висновку ВЛК 2014 року або письмово повідомити, де саме він зберігається (архів ТЦК, обласний ТЦК, архів ВЛК, військовий госпіталь, при якому працювала ВЛК). У заяві обов’язково слід послатися на конкретний запис у військовому квитку (дата, формулювання «виключений з військового обліку», стаття Розкладу хвороб). Саме ТЦК зобов’язаний здійснювати архівний розшук таких документів.

Другий напрямок - звернення до архіву закладу, при якому діяла ВЛК. У 2014 році ВЛК зазвичай функціонували при військкоматах або військових медичних установах. Якщо відомо, де саме проходив огляд (місто, район, лікарня, госпіталь), туди подається окремий запит про надання копії висновку ВЛК або виписки з протоколу засідання комісії. Навіть якщо медична частина реорганізована, її архів зазвичай переданий правонаступнику.

Якщо ТЦК формально відповідає, що документів немає і не вживає заходів для їх пошуку, наступний крок - скарга до обласного ТЦК або до Міноборони з вимогою відновлення документів військового обліку на підставі наявних доказів.

Ключове: відсутність висновку в особовій справі не анулює виключення з військового обліку, а є проблемою ведення архіву ТЦК. Саме з цієї позиції й варто будувати всі подальші звернення.

З повагою! Щасти Вам!

ДОБРОГО ВЕЧОРА, ІРИНА! ІНСТРУМЕНТИ СУДОВОГО ЗАХИСТУ ЗВІСНО Є, але Зобов"язати внести на жаль суд не може. Бо в цьому моменті українське адміністративне судочинство "отруєне" псевдоєвропейською практикою концепції "дискреційних повноважень", яку зловмисно взяли на озброєння в українській судовій системі при утворенні адміністративних судів та прийнятті Кодексу адміністративного судочинства України. Влада вигадала, що це по-європейськи, коли суд зв"язаний по рукам та ногам і не може зобов"язати орган влади прийняти конкретне рішення в інтересах громадянина, особливо коли орган влади чи посадовець загрався у свавілля і безкарно грубо та цинічно порушує законні права громадян. Тому тепер суди відмовляються зобов"язати орган влади чи посадову особу до повноважень якої віднесено повноваження прийняти таке рішення - адже це начебто його власна дискреція. Як правило Одеський та Харківський окружні адміністративні суди (найбільше саме ці суди розглядають такі справи) приймають рішення про визнання бездіяльності ТЦК по розгляду протиправними та зобво"язання вчинити певні дії - розглянути та прийняти рішення. При цьому якщо письмової відмови у внесенні від ТЦК не було, то суд не розглядає по суті законність та підставність внесення до Реєстру таких даних, тому на моє переконання краще здобути відповідь-відмову ТЦК по суті питання, а не з формальних підстав, як правило це відмова або відписка про необхідність особистої явки. Звісно ж щоб мобілізувати.

Так, суд формально має та ЗОБОВ"ЯЗАНИЙ прийняти таке рішення, яке б було ефективним способом судового захисту, що виключає ПОВТОРНУ потребу у зверненні до суду. Але з ТЦК це не можливо, бо там на кожне рішення суду вигадують нову чергову схему порушення закону без відповідальності для себе.

Ось як суди мотивують відмову зобов"язати ТЦК прийняти конкретне рішення.

З метою забезпечення ефективного способу захисту прав позивача, суд вважає необхіднимзобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 17.09.2025 про внесення актуальних даних провиключення позивача з військового обліку до Єдиного державного Реєстру призовників,військовозобов`язаних та резервістів.

Разом із цим, суд звертає увагу на поняття дискреційних повноважень, яке наведене у РекомендаціїКомітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яку прийняв Комітет Міністрів 11.03.1980 на 316-йнараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, якіадміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто,коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращимза даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуаціїміж альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Згідно із позицією Верховного Суду, яка сформована, зокрема, у постановах від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі № 461/2579/17, від20.03.2018 у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі №569/16681/16-а, від 12.04.2018 справі №826/8803/15, від 21.06.2018 у справі № 274/1717/17, від 14.08.2018 у справі № 820/5134/17, від17.10.2019 у справі № 826/521/16, від 30.03.2021 у справі № 400/1825/20, від 14.09.2021 у справі №320/5007/20 та від 27.09.2021 у справі №380/8727/20, дискреційні повноваження - це можливістьдіяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинитиконкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію)суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею; завданняправосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуваннідотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади; принцип розподілу владизаперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдинимкритерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди єконтроль легальності; перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду івиходить за межі адміністративного судочинства; адміністративний суд не може підміняти іншийорган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, якізаконодавством віднесенні до компетенції цього органу.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний тазаконно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретнідії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборіваріанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливоюознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті,суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користьпозивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такогорішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владнихповноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішитипитання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом урішенні.

Позиція Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 245 КАС України , а саме, щодо можливості зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом , висловлена у постановах від04.09.2021 у справі № 320/5007/20, від 14.09.2021 у справі №320/5007/20, від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 та від 13.10.2022 у справі №380/13558/21.

Також суд враховує правову позицію, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від10.09.2020 у справі № 806/965/17 та від 27.09.2021 у справі № 380/8727/20, відповідно до якої у разі,якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певногорішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на йогоневідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов,то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж такимсуб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання особою усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинензобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Таким чином, у випадку коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади вімперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд може зобов`язативідповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділенийдискреційними повноваженнями, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені приприйнятті оскаржуваного рішення, та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосуватипри вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Варто наголосити, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення праваособи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновленняпорушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається завідсутності обставин для застосування дискреції.

Зобов`язання позивача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захистузастосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. Дійсно, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у судувиникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема,зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, абошляхом зобов`язання прийняти рішення.

Однак, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти рішення може бутизастосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібнихрезультатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Зважаючи на те, що до суду не надано доказів надання відповіді на заяву позивача про внесеннявідомостей, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги позивача частково шляхом визнанняпротиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача щодо внесення відомостей доЄдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та зобов`язаннявідповідача розглянути цю заяву та надати йому відповідь по суті.

Відповідно до підпункту 12 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України 11 квітня 2024 року № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов’язку, виданий до дня набрання чинності цим Законом, є чинним та не потребує обов’язкової заміни у випадку (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа.

Пунктом 2 Постанови КМУ від 16.05.2024 р. № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів і форми такого документа» (далі – Порядок № 559), установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.

Згідно з абз.1 п. 3 Порядку № 559, Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває на військовому обліку Збройних Сил або був виключений з такого обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 4 Порядку № 559, У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (крім військовозобов’язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п’яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.

Пункт 5 Порядку № 559 визначає, що Військово-обліковим документом призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», в електронній формі (далі – військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Згідно з останнім абзацом ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», у громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Оскільки військово-обліковий документ у паперовому вигляді до актуалізації відомостей в Реєстрі «Оберіг» є первинним, а дані у паперовому військово-обліковому документі не були поставлені жодним з органів військового управління під сумнів, вважаю що дані мають бути внесені в Реєстр відповідно до приписів Постанови КМУ № 559.

Відділи районних ТЦК та СП є структурними підрозділами відповідних районних ТЦК та СП областей - не є органами ведення Реєстру «Оберіг», оскільки це повноваження надано саме районним (об’єднаним районним), міським (районним у містах, об’єднаним міським) ТЦК та СП. При цьому на органи ведення Реєстру покладено обов’язок забезпечення ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (ч. 8, 9 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів»).

Військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).

Відповідно до абз. 3, 7, 18, 21-22 пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487 (в чинній редакції від 16.12.2025 р.), визначено наступні обов’язки районних (міські) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки:

3) здійснення взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

7) організація та забезпечення зберігання облікової документації призовників, військовозобов’язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

18) виключення з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які в тому числі, визнані непридатними до військової служби;

21) викоання архівно-довідкової роботи з питань військового обліку;

22) виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Неналежне виконання покладених на орган військового управління обов’язків щодо зберігання, втрата, знищення чи інші причини відсутності у ТЦК та СП первинної облікової документації щодо військовозобов’язаних та виключених з обліку – не може обмежувати права таких громадян у відносинах з державою, а так само ставити під сумнів правовідносини, що виникли у зв’язку з прийнятими раніше рішеннями щодо військового обліку.

Тому, вважаю, що подібна ситуація має бути виправлена шляхом внесення відповідних змін до Реєстру «Оберіг» щодо виключення з військового обліку такої особи, яке було прийнято раніше, в іншому випадку порушення органом військового управління (який є суб’єктом владних повноважень) приписів та конституційних гарантії існування держави та органів державної влади, як слушно зазначив П’ятий апеляційний адміністративний суд (м. Одеса) у своїй постанові від 23.10.2025 р. – «Підриває авторитет демократичної держави».

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Європейська конвенція з прав людини (ЄКПЛ) та практика ЄСПЛ є джерелом права в Україні.

В рішенні ЄСПЛ від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, пункт 70), Суд вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 наголошено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, «inter alia», санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Порушення органом державної влади процедур з огляду на дотримання заявником (громадянином) визначених законодавством вимог, є порушенням конституційного принципу належного урядування, що знайшов закріплення, зокрема у статті 6 (органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України), статті 8 (в Україні визнається і діє принцип верховенства права), статті 19 (органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України) Конституції України.

Відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні КСУ від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 року, верховенство права – це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема в закони, які за змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. При цьому справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Отже, ця юридична позиція Конституційного Суду України поширюється і на необхідність врегулювання органами публічної влади «правової процедури», яка визначає критерії справедливого ставлення органів публічної влади до особи.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019, Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених статтями 3, 5, 6, 8, 19 Основного Закону. Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.

Тому, коли йдеться про реалізацію компетенції у межах дискреції суб`єктом владних повноважень, такі суб`єкти зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правова процедура (fair procedure – справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Установлена правова процедура як складова частина принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 та від 8 липня 2021 року у справі № 160/674/19.

У рішенні у справі «Kopecку v. Slovakia» (заява № 44912/98, п. 52) ЄСПЛ узагальнив висновок про належне правове підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування у наступний спосіб: якщо суть вимоги особи пов`язана з правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя – наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. також рішення у справах: «Vilho Eskelinen and Others v. Finland», п. 94, заява № 63235/00 [25]; «Haupt v. Austria», п. 47, заява № 9816/82 [26]; «Radomilja and Others v. Croatia», п. 142, заява № 25376/06 [27]; «Draon v. France», п. 65, заяви № 1513/03, №11810/03 [28] та ін.).

Правова позиці ЄСПЛ щодо наявності достатнього правового підґрунтя для виникнення в особи легітимних очікувань неодноразово була застосована у національній судовій практиці.

СУДОВА ПРАКТИКА

Практика Харківського окружного адміністративного суду (Харківський ОАС) у справах щодо зобов'язання ТЦК внести відомості про виключення з військового обліку до реєстру «Оберіг» на підставі паперових документів є стабільною та переважно позитивною для позивачів.

Основні висновки до яких приходить Харківський ОАС у своїй практиці:

1. Пріоритет паперового документа: Якщо особа була виключена з обліку (наприклад, за станом здоров’я або за віком), і це підтверджується відміткою у військовому квитку чи іншому паперовому документі, дані в електронному реєстрі «Оберіг» повинні відповідати цим відомостям.
2. Протиправна бездіяльність: Суд розцінює невнесення актуальних даних до реєстру «Оберіг» як протиправну бездіяльність ТЦК. ТЦК зобов’язаний актуалізувати інформацію, щоб статус «на обліку» в електронній системі змінився на «виключений».

• Неможливість повторного взяття на облік: Харківський ОАС неодноразово визнавав протиправними дії ТЦК щодо «автоматичного» або повторного взяття на облік осіб, які вже були законно виключені з нього раніше, навіть якщо це відбулося багато років тому (наприклад, на підставі записів у квитках радянського зразка).

ОДНАК, повторюсь, практика Харківських судів (перша та апеляційна інстанції) виходить з того, що зобов"язати прямо внести дані не можна.

Для прикладу.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 р.по справі № 520/29061/24

https://reyestr.court.gov.ua/Review/124915638

Тут суд зобов"язав внести дані про виключення в Реєстр. Однак, це рішення в частині зобов"язання внести було змінене Другим апеляційним адміністративним судом згідно з постановою 2ААС від 21 січня 2026 р. у справі № 520/29061/24 на формулювання - Зобов`язати ___ РТЦК та СП Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2024 та додані до неї документи про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Постанова 2ААС від 21 січня 2026 р. по справі № 520/29061/24 https://reyestr.court.gov.ua/Review/133458093

Ще свіжіше рішення суду першої інстанції, Харківського ОАС (не набрало ще законної сили) від 14 січня 2026 р. № 520/26681/25 https://reyestr.court.gov.ua/Review/133299765

Тому особисто я не вбачаю реально сенсу вимагати зобов"язати внести дані. Всеодно буде часткове задоволення. Хіба що потім подаючи після ухилення ТЦК від виконання рішення суду чи відмови- коли звернутися вдруге, вказати, що судом вперше було обрано незважаючи на вимоги неефективний судовий спосіб захисту. Але тоді треба бути готовим, що суд поверне лише частину судового збору. В ідеалі якщо людина виключена з обліку та має інвалідність, тоді можна користуватися в суді пільгою зі сплати судового збору.

Щасти Вам з захистом законних прав та інтересів !

З повагою та розумінням, Я.О. Турчин