Задайте питання юристу

979 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Земельне право, 24 лютого 2026, питання №146782 550₴

Допоховання рiдного в могилу

Добрий день.
Суть питания : на кладовищi РТI похована сестра моеï жiнки, вже 15 рокiв. Мiсяць тому поховали поруч тещу поруч, було мiсце. Тестю вже 90 рокiв. Бажаемо допоховати зверху на доньку, прошло 15 рокiв. Чи можливо, зпираючись на законодавство, це робити? Чи можете допомогти нестандартним, чи навпаки, стандартным шляхом?
Дякую за вiдповiдь.

Відповіді юристів (6)

    Турчин Ярослав Олексійович

    ДОБРОГО ДНЯ, пане ОЛЕКСАНДРЕ! Співчуваю Вашій втраті. Це важке питання, але з точки зору українського законодавства та санітарних норм, Ваше бажання цілком обґрунтоване та реальне.

    Основним документом, що регулює це питання, є Закон України «Про поховання та похоронну справу» та Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ (ДСанПіН 2.2.2.028-99).

    Згідно з нормами, підпоховання в ту саму могилу (труна на труну) дозволяється після завершення цвинтарного періоду.

    В Україні стандартний цвинтарний період становить 20 років. Проте, за рішенням місцевих органів санітарного нагляду, цей термін може бути скорочений до 15 років, якщо дозволяють кліматичні та ґрунтові умови.

    Оскільки минуло саме 15 років, Ви перебуваєте на межі цього терміну. Якщо ґрунт на кладовищі РТ (Рівне-Тинне або інше, залежно від абревіатури) сприяє швидкій мінералізації, дозвіл отримати реально.

    Стандартний шлях (Офіційний, згідно з законодавством)

    Вам потрібно звернутися до адміністрації кладовища або до комунального підприємства (КП), яке опікується ритуальними послугами у Вашому місті (іншому населеному пункті).

    Необхідні документи для вирішення питання:

    1. Свідоцтво про смерть сестри дружини (перше поховання).
    2. Оригінал свідоцтва про смерть тестя (коли настане час).
    3. Документи, що підтверджують родинний зв'язок (тесть є батьком першої померлої).
    4. Посвідчення про поховання (якщо воно видавалося на першу могилу).

    Офіційне підпоховання "труна на труну" потребує дозволу санітарно-епідеміологічної служби (або органу, що виконує їхні функції зараз, адже в різних регіонах реформування системи санепіднагляду відбувається зі своєю специфікою та швидкістю).


    "Нестандартні" та практичні рішення

    Якщо адміністрація посилається на те, що 20 років ще не минуло, існують інші варіанти:

    Кремація (найпростіший шлях). Підпоховання урни з прахом у могилу дозволяється незалежно від терміну останнього поховання. Санітарні норми тут не діють, оскільки немає біологічного розпаду. Це знімає всі юридичні перепони.

    Глибина могили. Якщо Ви плануєте традиційне поховання, адміністрація може дозволити це, якщо глибина першого поховання дозволяє "доставити" другу труну з дотриманням шару землі між ними (мінімум 0,5 м) та верхнього шару ґрунту (1,5 м).

    Ділянка поруч. Оскільки Ви щойно поховали тещу поруч, можливо, є технічна можливість дещо розширити межі ділянки або використати вільний проміжок, не порушуючи цілісність першої могили.

    Рекомендації щодо дій саме зараз.

    1. Перевірте документи та переконайтеся, що у Вас є свідоцтво про смерть сестри та документи про спорідненість.
    2. Поговоріть з доглядачем кладовища. Неофіційна розмова часто дає більше розуміння, як саме на цьому конкретному об'єкті вирішуються такі питання. Так-так, сумнозвісний "хабар" (вдячність) в наших реаліях більш дієвий, ніж закон.
    3. Розгляньте варіант кремації. Для людини це може здатися складним рішенням, але з точки зору закону - це 100% гарантія того, що сім'я зможе бути похована разом.

    Згідно з ч. 3 - 6 ст. 25 Закону України "Про поховання та похоронну справу", Після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов’язання поховати померлого, як користувачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання) спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) видається відповідне свідоцтво, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

    Це свідоцтво дає право його пред’явнику на встановлення намогильних споруд у межах могили (родинного поховання), вирішення питання про проведення підпоховання, здійснювати інші дії, пов’язані з використанням місця поховання, якщо це не суперечить законодавству.

    На могилах (місцях родинного поховання) можуть встановлюватися намогильні споруди, склепи за індивідуальним замовленням у межах, встановлених для могили (родинного поховання). Встановлені намогильні споруди, склепи реєструються спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) у книзі обліку намогильних споруд, форму якої затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

    Забороняється здійснювати поховання інших померлих (підпоховання), встановлення намогильної споруди, склепу без згоди користувача місця поховання (користувача місця родинного поховання).

    Стаття 26 цього ж Закону вказує нам, що Поховання померлих може здійснюватися шляхом:

    • закопування в могилі труни з тілом померлого;
    • спалювання в крематорії труни з тілом померлого та закопування в могилі чи розміщення в колумбарній ніші урни з прахом померлого;
    • розвіювання праху померлого.

    З урахуванням етнічних, релігійних чи культурних традицій поховання померлих може здійснюватися іншим способом.

    Поховання померлих здійснюється з дотриманням вимог санітарно-епідеміологічного законодавства.

    Оскільки в країні в сучасних реаліях воєнного стану, переважно анархія в цих питаннях, а санітарно-епідеміологічна служба фактично була знищена у доСOVID-ні часи і повноцінно так і не відновлена, то переконаний, що усі ці бюрократичні нюанси - зайві. Можете спробувати здійснити задумане самочинно, із залученням відповідної організації з надання ритуальних послуг. Як правило це всі свої люди, які вирішують ці питання без будь-яких напружень та суворого дотримання законодавства.

    ОТЖЕ, в залежності від ситуації, як правило це робиться і ніхто з Вами судитися не буде, так само і перешкоджати у діях на власній могилі, якщо це не зачіпає інтереси користувачів сусідніх ділянок чи інших родичів.

    З повагою та розумінням, Я.О. Турчин

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго дня, Олександре!

    Згідно з пунктом 7.2 Державних санітарних правилам та норм (ДСанПіН 2.2.2.028-99) https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028588-99#Te...

    Використання закритого кладовища або окремих ділянок діючого кладовища для повторного поховання (поховання труни в родинну могилу) може бути допущене тільки після завершення кладовищного періоду (не раніш, ніж через 20 років після останнього захоронення) за погодженням з місцевими органами державної санітарно-епідеміологічної служби. Поховання урни з прахом у родинну могилу дозволяється незалежно від часу, що пройшов від попереднього поховання в неї труни.

    Отже, підхоронення в існуючу могилу можливе, але є певні умови:

    1. Підхоронення дозволяється лише після завершення кладбищенського періоду. В Україні він зазвичай становить 20 років. Проте, за погодженням з місцевою санітарно-епідеміологічною службою, цей термін може бути скорочений (залежно від складу ґрунту та кліматичних умов).
    2. Ви повинні мати свідоцтво про смерть першої особи (сестри дружини) та документи, що підтверджують родинний зв'язок тестя з нею (він є батьком - це пряма лінія).

    Якщо 20 років ще не минуло, а адміністрація кладовища посилається на нормативи, є кілька варіантів:

    • Кремація. На підхоронення урни з прахом санітарні норми (термін у 15-20 років) не поширюються. Урну можна підхоронити в родинну могилу в будь-який час. Це знімає всі питання з боку закону та санітарних служб.
    • Глибина поховання: Якщо Ви наполягаєте на похованні труною, адміністрація може вимагати перевірки стану ґрунту. Якщо перше поховання було зроблено глибоко, а нове дозволяє витримати шар землі над верхньою труною, іноді йдуть назустріч через «комісійне обстеження».
    • Офіційний запит до адміністрації: Зверніться до адміністрації кладовища РТІ з письмовою заявою для отримання індивідуального дозволу.

    Ваші кроки зараз:

    1. Перевірте документи - чи є у Вас оригінал свідоцтва про смерть сестри дружини та документ на могилу.
    2. Зверніться до адміністрації кладовища та прямо запитайте про скорочення кладбищенського періоду до 15 років.
    3. Розгляньте варіант кремації. Це найбільш етичний і законний спосіб обійти часові обмеження, якщо адміністрація буде категорично проти традиційного підхоронення.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Згідно з законодавством, підпоховання в існуючу могилу («труна на труну») регулюється такими актами:

    Закон України «Про поховання та похоронну справу» (Стаття 25): передбачає право на створення родинного поховання.

    ДСанПіН 2.2.2.028-99 (Державні санітарні правила та норми): встановлюють поняття «кладбищенський період».

    За стандартом підпоховання дозволяється через 20 років після останнього поховання. Проте, згідно з п. 3.13 ДСанПіН, цей термін може бути скорочений до 15 років за погодженням з місцевими органами санітарно-епідеміологічного нагляду (якщо дозволяють склад ґрунту та рівень підземних вод). Оскільки пройшло саме 15 років, ви перебуваєте на межі цього дозволу.

    Підпоховання дозволяється лише близьким родичам. Батько та донька — це пряма спорідненість, що повністю відповідає нормам.

    Потрібна згода власника посвідчення про поховання (особи, на яку оформлена могила доньки) та свідоцтва, що підтверджують родинний зв'язок.

    Вам необхідно звернутися до адміністрації кладовища РТІ з документами (свідоцтво про смерть доньки, документи про спорідненість батька). Оскільки 15 років уже пройшло, вони можуть надати дозвіл одразу або після формального запиту до санітарної служби.

    Якщо адміністрація наполягатиме на 20-річному терміні, ви можете замовити експертизу стану ґрунту (це законна процедура), яка часто підтверджує можливість поховання через 15 років. Також альтернативою є підпоховання урни з прахом після кремації — у цьому випадку термін у 15-20 років не діє, і це можна робити в будь-який час.

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Олександре!

    Відповідно до статті 26 ЗУ "Про поховання та похоронну справу" поховання померлих може здійснюватися шляхом:
    • закопування в могилі труни з тілом померлого;
    • спалювання в крематорії труни з тілом померлого та закопування в могилі чи розміщення в колумбарній ніші урни з прахом померлого;
    • розвіювання праху померлого.
    Поховання померлих здійснюється з дотриманням вимог санітарно-епідеміологічного законодавства.

    Відповідно до пункту 7.2. ДЕРЖАВНИХ САНІТАРНИХ ПРАВИЛ ТА НОРМ "Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України" Використання закритого кладовища або окремих ділянок:

    Використання закритого кладовища або окремих ділянок діючого кладовища для повторного поховання (поховання труни в родинну могилу) може бути допущене тільки після завершення кладовищного періоду (не раніш, ніж через 20 років після останнього захоронення) за погодженням з місцевими органами державної санітарно-епідеміологічної служби. Поховання урни з прахом у родинну могилу дозволяється незалежно від часу, що пройшов від попереднього поховання в неї труни.

    Отже, Вам потрібно звернутися до адміністрації кладовища із проханням надати дозвіл на підхоронення. Чи маєте Ви всі необхідні документи для того?

    Вам будуть необхідні:

    • Свідоцтво про смерть.
    • Документи про родинний зв’язок.
    • Згода користувача місця поховання (того, на кого оформлено “свідоцтво про поховання”).
    • Свідоцтво/довідка про перше поховання (або дані з книги реєстрації поховань).

    Чи розглядаєте Ви варіант кремації чи мова йде тільки про підхоронення труни?

    Про яке саме кладовище йде мова?

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    Законодавство чітко визначає порядок та правила поховання померлих в Україні, у тому числі санітарні норми щодо дозволеного рядка, якщо родичі ухвалюють рішення підпоховати покійного. Відповідь на запитання, за скільки років можна ховати в одну могилу, залежить від вибору формату похорону.

    У правилах передбачені також варіації поховання:

    • кремація з наступним підпохованням урни;
    • традиційний спосіб, коли тіло померлого в труні опускають у землю.

    Якщо близькі віддають перевагу традиційному способу повторного поховання у споріднену могилу, обряд дозволяється не раніше, ніж через 15 років з моменту першого поховання(але тут є особливості):

    • Закон України «Про поховання та похоронну справу» передбачає право на створення родинного поховання - стаття 25.
    • ДСанПіН 2.2.2.028-99 (Державні санітарні правила та норми): встановлюють поняття «кладбищенський період».За стандартом підпоховання дозволяється через 20 років після останнього поховання.
    • Згідно з п. 3.13 ДСанПіН, цей термін може бути скорочений до 15 років за погодженням з місцевими органами санітарно-епідеміологічного нагляду (якщо дозволяють склад ґрунту та рівень підземних вод).

    ОТЖЕ, МОЖЛИВІСТЬ ПІДПОХОВАННЯ НЕОБХІДНО ВИРІШУВАТИ З АДМІНІСТРАЦІЄЮ КЛАДОВИЩА.

    У випадку з кремацією та бажанням поховати в те саме місце лише урну з прахом, обмежень за термінами не передбачено.

    Правилами підпоховання до родичів дозволено ховати на одному місці:

    • подружжя, шлюб яких зареєстрований у РАГСі, при цьому лише факт вінчання не має юридичної сили;
    • батьків із дітьми, зокрема прийомними;
    • племінників з дядьком/тіткою;
    • двоюрідних братів/сестер;
    • колишніх чоловіка та дружину, але при виконанні низки умов;
    • онуків з бабусями/дідусями.
    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас.

    На жаль, але у даній сиуації питання регулюється не практикою кладовища, а чіткими санітарними нормами.

    Відповідно до пункту 7.2 Державні санітарні правила та норми ДСанПіН 2.2.2.028-99, повторне поховання труни в родинну могилу допускається лише після завершення так званого кладовищного періоду - не раніше ніж через 20 років після останнього поховання. Крім того, таке повторне поховання потребує погодження з місцевими органами державної санітарно-епідеміологічної служби.

    У Вашому випадку після поховання доньки минуло 15 років. Це означає, що встановлений 20-річний строк ще не завершився. Відповідно, поховання ще однієї труни зверху в межах цієї ж могили наразі суперечитиме чинним санітарним нормам і законних підстав для його проведення немає.

    Водночас законодавство прямо передбачає виняток: поховання урни з прахом у родинну могилу дозволяється незалежно від часу, що минув після попереднього поховання труни. Тобто якщо розглядати варіант кремації, урну можна поховати без очікування 20-річного строку.

    Щодо нестандартних шляхів, то будь-яке поховання труни до спливу 20 років без відповідного погодження буде порушенням санітарних правил і може спричинити відмову адміністрації кладовища або подальші правові наслідки. Практично реалістичними варіантами є:

    1. дочекатися спливу 20 років;
    2. розглянути варіант кремації;
    3. за наявності місця - оформити окреме поховання в межах родинної ділянки без порушення санітарних вимог.

    З повагою! Щасти Вам!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України