Зміна особового рахунку для приватизації квартири

Доброго дня, пані Богдано!

Кропивницька міськрада діяла неправомірно! Вони в будь-якому випадку зобовʼязані були прийняти документи та змінити договір найму або надати вмотивовану письмову відмову!

Дійсно, зовсім нещодавно — 15 лютого 2026 року — було скасовано старий радянський Житловий кодекс 1983 року (зокрема і статтю 106, яка десятиліттями регулювала зміну договору найму та особового рахунку).

Зараз утворився тимчасовий юридичний вакуум. Кабмін та місцеві ради просто ще не встигли розробити та затвердити нові бланки, процедури та регламенти для надання цієї послуги.

Проте, щоб захистити свої права у цей перехідний період Вам потрібно спиратися на Цивільний кодекс України, а саме на статтю 824 https://protocol.ua/ua/tsivilniy_kodeks_ukraini_stattya_824/, яка передбачає, що

1. На вимогу наймача та інших осіб, які постійно проживають разом з ним, та за згодою наймодавця наймач у договорі найму житла може бути замінений однією з повнолітніх осіб, яка постійно проживає разом з наймачем.

2. У разі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть стати усі інші повнолітні особи, які постійно проживали з колишнім наймачем, або, за погодженням з наймодавцем, одна або кілька із цих осіб. У цьому разі договір найму житла залишається чинним на попередніх умовах

Кроки для вирішення ситуації

КРОК 1. Отримайте письмову відмову. Ніколи не погоджуйтеся на усне «ми документи не приймаємо». Подайте весь пакет документів офіційно: або через місцевий ЦНАП, або надішліть цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу виконкому міськради. Влада зобов'язана надати Вам офіційну письмову відповідь (відмову або роз'яснення). Саме цей папір буде Вашим головним юридичним захистом у суді.

КРОК 2. Спирайтеся на Цивільний кодекс. Скасування Житлового кодексу не скасовує Ваших конституційних прав на житло. Відносини щодо оренди (найму) житла паралельно регулюються Главою 59 Цивільного кодексу України, який є чинним. Відсутність затвердженої місцевої процедури — це проблема міськради, а не втрата Вашого права.

КРОК 3. Продовжуйте сплачувати комуналку. Це критично важливо. Поки триває ця бюрократична пауза, сплачуйте за послуги за чинним (старим) особовим рахунком, навіть якщо він оформлений на померлого родича чи попереднього наймача. Зберігайте абсолютно всі квитанції! Це доведе, що Ви є добросовісним користувачем, який фактично утримує майно.

КРОК 3. Письмово повідомте надавачів послуг. Надішліть листи до комунальних служб (водоканал, обленерго, тепломережі). Повідомте їм про Вашу ситуацію, додайте копії свідоцтва про смерть/інших документів-підстав і зазначте, що переоформлення затримується через відсутність процедури в міськраді. Це вбереже вас від раптового відключення послуг.

Що робити далі?

Тут у Вас є два шляхи залежно від терміновості:

1. Почекати. Якщо переоформлення рахунку Вам потрібне просто для порядку, є сенс почекати кілька місяців. Міськради по всій Україні зараз екстрено розробляють нові порядки під новий закон. Коли процедуру затвердять, Ви спокійно здасте папери.
2. Йти до суду. Якщо Ви хочете встигнути приватизувати квартиру, оскільки новий закон також запускає процес поступового скасування приватизації, Вам доведеться діяти через суд. Отримавши письмову відмову міськради, Ви можете звернутися до суду із позовом про визнання за Вами права користування житловим приміщенням та зобов'язання укласти новий договір найму. Наступним кроком буде проходження процедури приватизації.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Доброго дня!

Мова йде про про зміну договору найму житлового приміщення, я вірно розумію? Ви отримали письмову відмову в міській раді чи все відбувалося в усному форматі?

Дійсно, статтями 103, 104, 106 Житлового Кодексу України було врегульоване відповідне питання, проте, той факт, що ЖКУ втратив чинність та у міської ради, поки що не розроблений механізм процедури переоформлення, не надає підстав для відмови органу місцевого самоврядування у прийнятті документів.

Відмова міської ради з мотивуванням про «відсутність діючої процедури у зв’язку зі скасуванням Житлового кодексу» є неправомірною, оскільки скасування окремого нормативного акта не припиняє правовідносин користування комунальним житлом і не звільняє орган місцевого самоврядування від обов’язку розглядати звернення громадян та приймати рішення в межах своєї компетенції. Орган місцевого самоврядування не має права відмовляти у прийнятті та реєстрації заяви з підстав неоновлення внутрішніх порядків або відсутності затвердженого локального регламенту, оскільки такі обставини є внутрішньоорганізаційною проблемою самого органу і не можуть обмежувати реалізацію житлових прав громадян.

Стаття 103 ЖКУ. Зміна договору найму жилого приміщення

Договір найму жилого приміщення може бути змінено відповідно до вимог законодавства України.

Стаття 104 ЖКУ. Зміна договору найму жилого приміщення на вимогу члена сім'ї наймача

Член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу.

У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.

Правила, встановлені частиною першою цієї статті, не поширюються на жилі приміщення в будинках підприємств, установ, організацій найважливіших галузей економіки України (частина перша статті 114), крім випадків, коли наймач одержав приміщення не у зв'язку з трудовими відносинами або коли наймодавець втратив право на його виселення, а також на приміщення в будинках колгоспів.

Стаття 106 ЖКУ. Зміна договору найму жилого приміщення внаслідок визнання наймачем іншого члена сім'ї

Повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.

У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Правила, встановлені частиною першої цієї статті, не поширюються на жилі приміщення в будинках підприємств, установ, організацій найважливіших галузей економіки України (частина перша статті 114), крім випадків, коли наймач одержав жиле приміщення не у зв'язку з трудовими відносинами або коли наймодавець втратив право на його виселення, а також на приміщення в будинках колгоспів.

Громадяни, які проживають в одній квартирі і користуються в ній жилими приміщеннями за окремими договорам найму, в разі об'єднання в одну сім'ю вправі вимагати укладення з ким-небудь з них одного договору найму на все займане приміщення.

У разі відмови наймодавця в укладенні одного договору найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Також скасування ЖКУ не скасовує норм ЦКУ, а саме статті 824, яка визначає порядок заміни наймача у договорі найму житла:

"1. На вимогу наймача та інших осіб, які постійно проживають разом з ним, та за згодою наймодавця наймач у договорі найму житла може бути замінений однією з повнолітніх осіб, яка постійно проживає разом з наймачем.

2. У разі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть стати усі інші повнолітні особи, які постійно проживали з колишнім наймачем, або, за погодженням з наймодавцем, одна або кілька із цих осіб. У цьому разі договір найму житла залишається чинним на попередніх умовах".

Отже, Вам необхідно подати письмову заяву про переоформлення договору найму та внесення змін до облікових даних офіційно — через канцелярію з реєстрацією вхідного номера документу.

Після реєстрації звернення орган зобов’язаний розглянути його у встановлений законом строк (30 днів) та надати письмову відповідь із зазначенням правових підстав прийнятого рішення.

У разі неприйняття документів, ігнорування звернення або надання формальної відписки без прийняття рішення це буде вважатися протиправною бездіяльністю, яка може бути оскаржена спочатку шляхом подання скарги керівнику виконавчого органу чи міському голові, а в подальшому — до адміністративного суду з вимогою визнати бездіяльність протиправною та зобов’язати розглянути заяву по суті.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

ЗАРАЗ ЦЕ ПИТАННЯ ПОКИ ЩО НОРМАТИВНО НЕ ВРЕГУЛЬОВАНЕ - НЕОБХІДНО ЧЕКАТИ ТИПОВОГО ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЕВОЮ ВЛАДОЮ ОПЕРАТОРА СОЦІАЛЬНОГО ЖИТЛА.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про основні засади житлової політики

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20?find=1...

Стаття 12. Житловий фонд територіальних громад

1. Житло житлового фонду територіальних громад використовується у порядку, передбаченому статтями 27, 29 і 30 цього Закону, за рішенням органів місцевого самоврядування, виходячи з потреб та пріоритетів територіальних громад.

2. Контроль за цільовим використанням житлового фонду територіальних громад, його утриманням, експлуатацією та ремонтом здійснюють органи місцевого самоврядування або уповноважені ними органи.

Стаття 15. Розпоряджання та управління житловим фондом

1. Розпоряджання житлом державного житлового фонду, житлового фонду територіальних громад здійснюється власником або уповноваженим ним суб’єктом у межах, визначених законодавством.

3. Розпоряджання житловим фондом територіальної громади здійснює орган місцевого самоврядування самостійно або через уповноваженого ним суб’єкта.

Стаття 20. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлової політики

1. До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлової політики належить:

1) забезпечення реалізації житлової політики на території відповідної територіальної громади, розроблення, затвердження та виконання заходів, завдань і показників стратегії житлової політики територіальної громади та плану заходів з її реалізації, затвердження регіональної стратегії житлової політики у випадках, визначених цим Законом;

2) формування та наповнення житлового фонду територіальної громади, розпоряджання та управління таким житловим фондом;

Стаття 29. Соціальне житло

1. Особам, які потребують соціального захисту, іншим категоріям осіб, визначеним законом, надається соціальне житло. Таке житло має відповідати вимогам до споживчої якості житла.

2. Соціальне житло з державного житлового фонду або житлового фонду територіальної громади надається особам за договором оренди соціального житла на підставі рішення відповідно органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

7. Забезпечення осіб соціальним житлом може здійснюватися шляхом укладення особою договору оренди соціального житла з приватного житлового фонду. У такому разі сплата платежів за оренду соціального житла з приватного житлового фонду залежно від рівня доходу особи (сім’ї), домогосподарства та з урахуванням пільг і гарантій, визначених законом, здійснюється на підставі договору оренди соціального житла відповідно до закону.

12. Порядок надання соціального житла, порядок розрахунку плати за соціальне житло і типовий договір оренди соціального житла затверджуються Кабінетом Міністрів України.

ТИПОВОГО ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ПОКИ ЩО НЕМА.

Стаття 33. Гарантії забезпечення права на житло

1. Держава гарантує кожному право на житло відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

2. Ніхто не може бути виселений із займаного житла або обмежений у праві користування житлом інакше, ніж за рішенням суду та з підстав і в порядку, встановлених законом.

Забороняються виселення, переселення та відселення осіб, на яких поширюється дія цього Закону, яким відповідно до законодавства було надано житло з державного житлового фонду або житлового фонду територіальної громади і які фактично проживають у такому житлі, якщо зберігаються обставини, які були підставою для надання їм такого житла, та/або вони не втратили право на користування таким житлом, а у встановлених законом випадках - право на безоплатне отримання житла для постійного проживання або у власність, без попереднього надання таким особам (їхнім сім’ям) суб’єктами, що здійснюють виселення, переселення чи відселення, іншого житла, придатного для проживання, крім випадків, якщо виселення проводиться добровільно або на підставі рішення суду.