Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
981 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Приватна фірма відмовила у наданні інформації на письмовий запит працівника про надання копій документів з його особової справи. Запитувані документи витребовувалися на підставі ЗУ "Про доступ до публічної інформації". Чи правомірна така відмова підприємства? Яким законом надалі керуватися, щоб отримати такі документи.
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (2)
Адвокат, м. Київ, 26 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю!
Працівник має повне законне право на ознайомлення зі своєю особовою справою, включаючи можливість отримання копій документів та тимчасового користування справою за погодженням з керівництвом.
Це право базується на положеннях Закону України № 2297-VI від 01.06.2010 «Про захист персональних даних». Згідно з п. 3 ст. 8 цього закону, кожен працівник, як суб'єкт персональних даних, має гарантоване право на доступ до своїх персональних даних, які обробляє роботодавець.
Процедура видачі особової справи регламентується Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5. Відповідно до них, для отримання особової справи у тимчасове користування працівнику необхідно отримати дозвіл керівника установи або начальника відділу кадрів.
Юрист, м. Полтава, 6 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня!
Відмова підприємства у Вашому випадку є правомірною, але лише з точки зору обраного Вами інструменту. Використання Закону України «Про доступ до публічної інформації» для отримання документів з особової справи — це поширена юридична помилка.
Закон «Про доступ до публічної інформації» регулює доступ до даних, які були створені або отримані суб'єктами владних повноважень (держоргани, мерії тощо) або стосуються використання бюджетних коштів.
Приватна фірма не є розпорядником публічної інформації у розумінні цього закону.
Особова справа — це не публічна інформація. Це конфіденційні персональні дані. Документи в особовій справі (копії паспорта, накази про призначення, заяви) не становлять суспільного інтересу в контексті прозорості влади.
Щоб отримати копії документів, вам потрібно змінити правову підставу. Для працівника приватної фірми існують два основні шляхи:
1. Кодексом законів про працю України (КЗпП) — стаття 49, яка прямо зобов'язує власника або уповноважений ним орган видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати, а також копії документів, які стосуються працівника (якщо це не порушує права інших осіб).
2. Законом України «Про захист персональних даних» — стаття 16
Ваша особова справа — це база персональних даних, а Ви є їх суб'єктом. Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних. Ви можете подати запит про доступ до персональних даних, де вимагати ознайомлення з даними та отримання їх копій.
Стаття 16КЗпП передбачає порядок доступу до персональних даних
3. Суб'єкт відносин, пов'язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу (далі - запит) до персональних даних володільцю персональних даних.
4. У запиті зазначаються:
1) прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит (для фізичної особи - заявника);
2) найменування, місцезнаходження юридичної особи, яка подає запит, посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка засвідчує запит; підтвердження того, що зміст запиту відповідає повноваженням юридичної особи (для юридичної особи - заявника);
3) прізвище, ім'я та по батькові, а також інші відомості, що дають змогу ідентифікувати фізичну особу, стосовно якої робиться запит;
4) відомості про базу персональних даних, стосовно якої подається запит, чи відомості про володільця чи розпорядника персональних даних;
5) перелік персональних даних, що запитуються;
6) мета та/або правові підстави для запиту.
5. Строк вивчення запиту на предмет його задоволення не може перевищувати десяти робочих днів з дня його надходження.
Протягом цього строку володілець персональних даних доводить до відома особи, яка подає запит, що запит буде задоволено або відповідні персональні дані не підлягають наданню, із зазначенням підстави, визначеної у відповідному нормативно-правовому акті.
Запит задовольняється протягом тридцяти календарних днів з дня його надходження, якщо інше не передбачено законом.
6. Суб'єкт персональних даних має право на одержання будь-яких відомостей про себе у будь-якого суб'єкта відносин, пов'язаних з персональними даними, за умови надання інформації, визначеної у пункті 1 частини четвертої цієї статті, крім випадків, установлених законом.
З повагою, юрист Дерій В.О.!