Женщина ворвалась во двор, оскорбляла и угрожала.

Доброго дня, Юрію!

В реалістичному варіанті наслідок для жінки у подібній ситуації може коливатися від адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство до кримінальної відповідальності у разі, якщо будуть належно доведені незаконне проникнення до Вашого володіння, реальні погрози вбивством або пошкодження майна. В більшості подібних побутових конфліктів, якщо немає тілесних ушкоджень, значної шкоди майну та переконливих доказів реальних погроз, справа найчастіше завершується саме адміністративною відповідальністю.

Відповідно до статті 173 КУпАП:

"Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, -

тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб".

Якщо Ви зможете довести, що біля вашого дому жінка не просто лаялася, а висловлювала саме реальні погрози вбивством, і у вас були підстави реально боятися їх виконання, тоді вже може йтися про ст. 129 ККУ. Звичайні образи самі по собі зазвичай для цієї статті не достатні — треба, аби погроза виглядала реальною і була сприйнята, як дійсно небезпечна.

Стаття 129 ККУ. Погроза вбивством:

"1. Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, -

карається пробаційним наглядом на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк.

2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років".

Той факт, що жінка зайшла до Вашого двору без дозволу, також може мати значення. Стаття 162 ККУ охоплює незаконне проникнення не лише до житла, а й до іншого володіння особи. Однак, в даному випадку дуже важливо, аби були докази саме незаконного проникнення всупереч вашій волі: свідок, відео, виклик поліції, пояснення.

Стаття 162 ККУ. Порушення недоторканності житла.

"1. Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, -

караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років".

Щодо Вашого майна, то якщо останнє фактично не було пошкоджене, статтю 194 ККУ, скорше за все, не застосують.

Стаття 194 ККУ. Умисне знищення або пошкодження майна.

"1. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, -

карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років".

Варто враховувати, що свідчення сусідки, ваша заява до поліції, можливі фото, відео, записи з камер, а також фіксація безладу чи пошкоджень мають велике значення для того, яку саме правову оцінку в підсумку отримають дії жінки.

Водночас Ви також маєте право вимагати відшкодування майнової та моральної шкоди у порядку цивільного судочинства, якщо зберете підтвердження: фото безладу, відео, показання сусідки, копію заяви до поліції, чеки на зіпсовані речі, докази психологічних наслідків щодо стану Вашого здоров'я, якщо вони мали місце.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути:

• порушення майнових (ст.386, ст.396 ЦК України);
• особистих немайнових прав особи(ст.280 ЦК України), а також зобов’язань у випадках, передбачених договором або законом або розірвання договору (ст.611 ЦК України);
• прийняття неправомірних рішень, а також дій чи бездіяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб ( ст. 1167 ЦК України);
• заподіяння каліцтва, іншого ушкодження здоров’я або смерті особи (ст.1168 ЦК України) тощо.

Моральна шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Незалежно від наявності вини відшкодовується шкода у випадках, передбачених ч.2 ст.1176 ЦК України.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об’ємі особою, яка її завдала.

З повагою, адвокат Айвазян.

Добрий вечір. У подібній ситуації слід зазначити, що остаточна кваліфікація дій вказаної особи безпосередньо залежить від сукупності фактичних обставин, характеру зібраних доказів та тих об’єктивних даних, які будуть офіційно зафіксовані органами поліції під час проведення перевірки за поданою заявою.Виходячи з наявної інформації у поведінці жінки вбачаються ознаки складу одразу кількох правопорушень, що можуть розглядатись як в адміністративному, так і в кримінальному порядку. Зокрема, первинний епізод агресії у закладі що супроводжувався нецензурною лайкою, образами та спробами нанесення тілесних ушкоджень, має ознаки дрібного хуліганства, відповідальність за яке передбачена ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що тягне за собою накладення штрафу, громадські роботи або адміністративний арешт строком до 15 діб. Подальше переслідування потерпілої на вулиці та ініціація конфліктної ситуації створюють підстави для оцінки дій як провокації, при цьому застосування потерпілою перцевого балончика у відповідь на агресію може бути кваліфіковане як стан необхідної оборони згідно зі статтею 36 Кримінального кодексу України, оскільки такий захід був спрямований на негайнеприпинення протиправних дій і, за умови відсутності шкоди здоров’ю нападниці є правомірною формою самозахисту.

Епізод із самовільним проникненням на територію приватного домоволодіння, де агресивна поведінка, висловлення погроз, розкидання речей та спроби пошкодження майна можуть бути кваліфіковані як самоправство за статтею 356 КК України або ж як кримінальне хуліганство за статтею 296 КК України, якщо буде доведено факт грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства. Окрім того, за умови встановлення реальності погроз, що викликали обгрунтовані побоювання за безпеку життя чи здоров’я можливе порушення провадження за статтями Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за погрозу насильством. Таким чином правові наслідки для правопорушниці варіюються від адміністративних санкцій до обмеження волі, залежно від того, як правоохоронні органи оцінять ступінь суспільної небезпеки її дій. Ключову роль у доказуванні відіграватимуть свідчення сусідки як очевидця подій, відеозаписи з камер спостереження та задокументовані поліцією наслідки безладу у дворі що в сукупності дозволить перевести справу з площини адміністративного проступку в площину кримінальної відповідальності за системні та агресивні дії.

У підсумку, міра відповідальності для порушниці від адміністративного арешту до 15 діб за дрібне хуліганство до кримінальних санкцій у разі кваліфікації за статтями про хуліганство чи самоправство- прямо залежить від повноти доказової бази. Для забезпечення невідворотності покарання критично важливо надати поліції вичерпні пояснення, залучити свідків та офіційно зафіксувати факти безладу чи пошкодження майна на території домоволодіння. Саме якість зібраних доказів визначить остаточну правову кваліфікацію дій особи та суворість її відповідальності.

З повагою, Адвокат Середницький

Вітаю!

ПЕРШ ЗА ВСЕ ВАМ НЕОБХІДНО БУДЕ ДОПОМОГА АДВОКАТА, ЩОБ РОЗІБРАТИСЯ В СИТУАЦІЇ ТА ДОПОМОГТИ ВАМ ЗРОБИТИ НЕОБХІДНІ КРОКИ - НЕМОЖЛИВО ГОВОРИТИ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ КЛНКРЕТНОЇ ОСОБИ, КОЛИ НЕ БАЧИШ ВСІХ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ.

АЛЕ, З ВАШИХ СЛІВ, У ДІЯХ ОСОБИ, ВБАЧАЮТЬСЯ ОЗНАКИ ПЕВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ.

Агресивна поведінка жінки у стані алкогольного сп’яніння залежно від ситуації може кваліфікуватися по-різному. Наприклад, якщо порушниця нецензурно ображала Вас , то щодо неї виникає відповідальність як за дрібне хуліганство (ст. 173 КУпАП). Суд може призначити їй штраф від 51 до 119 грн, громадські роботи, виправні роботи чи навіть адміністративний арешт на строк до 15 діб.---

З ПРИВОДУ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ:

Відповідно до Кримінального кодексу України, погрози можуть бути кваліфіковані як кримінальні правопорушення. Залежно від обставин події, суд може керуватися:

1. Статей 129 КК. Погроза вбивством. Якщо вона розцінюється реальною та реалізованою, а людина відчуває від погроз душевні хвилювання, винного можуть позбавити волі на строк до 2 років.
2. Статей 189 КК. Здирництво, підкріплене погрозами. Це досить важке правопорушення, за яке можуть позбавити волі терміном від 3 років. В особливо тяжких випадках покарання збільшується до 10-12 років залежно від складу злочину.
3. Статей 355 КК. Примус до виконання або невиконання цивільно-правових зобов'язань, зокрема — із застосуванням погроз. Людина, якій погрожували, може подати заяву до правоохоронних органів, щоб притягнути винного до відповідальності. Це можуть бути виправні роботи або обмеження волі терміном до 2 років, а також арешт строком до 6 місяців.
4. Окремий «червоний прапорець» — втручання у ваше житло під тиском або з погрозами. Незаконне проникнення, спроби «виселити» вас чи дії, що посягають на недоторканність житла, тягнуть кримінальну відповідальність за ст. 162 ККУ (а не плутати з «таємницею приватного життя» ст. 182 ККУ). Якщо конфлікт доходить до спроб виламати двері, нав’язливо проникнути всередину чи погрожувати силоміць «виселити», — це окрема підстава для відкриття кримінального провадження.

Якщо вам погрожують, важливо зібрати достатню доказову базу. Підійдуть різні елементи, які можуть підтвердити факт погроз:

• Аудіо- та відеозаписи. Озвучені під час особистої розмови, по телефону або в месенджері слова зловмисника можна записати та використовувати як доказ погроз.
• Свідчення свідків. Що робити, якщо вам погрожують у громадському місці? У цьому випадку можна попросити про допомогу третіх осіб, які були присутні при конфлікті: їх свідчення стануть підтвердженням інциденту.
• Скріншоти. Текстові повідомлення можна зафіксувати як за допомогою програм, так і зробивши знімок зі смартфона. Це дозволить суду дати справедливу правову оцінку погрозам.
• Медичні документи. Якщо потерпілий відчуває душевні хвилювання, це може бути доказом інциденту. Для цього будуть потрібні відповідні висновки психолога або психотерапевта.

Правильна оцінка погроз є важливим чинником кваліфікації інциденту як злочину. Емоційні та різкі висловлювання не завжди визнаються достатніми для порушення кримінальної справи. Однак погроза вважається реальною, якщо вона:

1. Конкретна та однозначна. Наприклад, кривдник каже "я уб'ю тебе" або "влаштую підпал твого будинку". Особливо явною вважається погроза, за якої людина докладно описує/озвучує те, як саме вона збирається вчинити злочин.
2. Викликає у вас сильний страх і занепокоєння. Маються на увазі ситуації, коли зловмисник погрозами викликає у вас серйозні душевні хвилювання. Особливо, якщо це підкріплено медичними висновками.
3. Звучить переконливо. Наприклад, зловмисник має можливість і намір реалізувати погрозу. Зокрема, знає адресу вашого проживання або має інформацію про рідних і близьких.

Доброго дня, Юрію!

Розумію, що це була дуже стресова та неприємна ситуація. Захищати себе та свій дім — це Ваше законне право. Добре, що Ви вже викликали поліцію та написали заяву, а також маєте свідка.

Залежно від того, як поліція (дізнавач або слідчий) кваліфікує її дії, вона може бути притягнута до адміністративної або кримінальної відповідальності.

І. Адміністративна відповідальність (найбільш імовірний варіант)

Оскільки фізичної шкоди та пошкодження майна немає, її дії (образи в закладі, переслідування, розкидання речей у дворі) найчастіше розцінюються як Дрібне хуліганство (стаття 173 КУпАП).

Що це: Нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій.

Максимальне покарання за цією статтею: Адміністративний арешт на строк до 15 діб. (Інші варіанти: штраф від 51 до 119 грн, або громадські/виправні роботи).

ІІ. Кримінальна відповідальність (якщо справі дадуть серйозніший хід)

Оскільки жінка цілеспрямовано прийшла до Вас додому і зайшла на приватну територію (у двір), поліція може розглянути її дії через призму Кримінального кодексу України (ККУ).

1. Порушення недоторканності житла (стаття 162 ККУ): Під житлом у законі мається на увазі не лише сам будинок, а й огороджена територія навколо нього (подвір'я). Незаконне проникнення на цю територію проти волі власника — це кримінальний проступок.

Максимальне покарання: Обмеження волі на строк до 3 років. (Інші варіанти: штраф до 1700 грн або виправні роботи до 2 років).

2. Хуліганство (стаття 296 ККУ, частина 1): Якщо поліція вирішить, що її дії відрізнялися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом (переслідування, вторгнення, погрози).

Максимальне покарання: Обмеження волі на строк до 5 років. (Інші варіанти: чималий штраф від 17 000 до 34 000 грн або пробаційний нагляд до 3 років).

3. Погроза вбивством (ст. 129 ККУ): Застосовується лише у випадку, якщо вона погрожувала саме вбивством або тяжкими тілесними ушкодженнями, і у Вас були реальні підстави боятися, що вона це зробить.

Максимальне покарання: Обмеження волі на строк до 2 років або арешт до 6 місяців.

Важливі нюанси щодо ваших дій:

Те, що Ви дали здачі (без завдання тілесних ушкоджень) і застосували перцевий балончик під час її нападу, розглядається як необхідна оборона. Важливо, щоб у Ваших свідченнях було чітко вказано, що Ви захищалися від її агресії та переслідування.

Показання Вашої сусідки є ключовим доказом, особливо щодо факту незаконного проникнення у двір та погроз.

Обов'язково дізнайтеся номер Вашої справи (якщо її внесли до ЄРДР — номер кримінального провадження, або просто реєстраційний номер заяви) та контакти слідчого, який нею займається, щоб контролювати процес.

Якщо поліція ігнорує Вашу заяву та не відкриває кримінальне провадження.

І такому випадку Вам потрібно подати скаргу на бездіяльність працівників поліції до слідчого судді та вказати вимогу про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Згідно статті 214 Кримінального процесуального кодексу

1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.

3. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду або отримання довідки, висновку спеціаліста). Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:

1) відібрано пояснення;

2) проведено медичне освідування;

3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;

4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно, відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань за першої можливості.

4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

5. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) прізвище, ім’я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;

7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

6. Слідчий, дізнавач невідкладно у письмовій формі повідомляє керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п’ятою цієї статті.

7. Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Здравствуйте.

Из практики - максимум, что ей грозит - мелкое хулиганство ст.173 Кодекса Украины об административных правонарушениях.

И то, вряд ли.

Полиция спустит на тормозах. Таких вызовов ("бытовуха") у полиции 50% на день. Если каждый случай бытовых ссор будут расследовать и доводить до Суда, то штат полиции нужно будет увеличить в 2 раза...

Как правило, подобные Заявы вообще не вносят в ЄРДР (Єдиний реєстр досудових розслідувань).

Как бы это цинично не звучало - но это наши реалии на сегодняшний день.

Если Вы или Ваш Адвокат не будете участвовать (предоставллять доказательства, привлекать свидетелей, оспаривать в Суде бездействие следователя...) в процессе (административном или уголовном) - не внесут ваше Заявление даже в ЄРДР.