Включити в реєстр майнових прав придбане нерухоме майно

Доброго дня, Наталія!

Ви пробували внести відомості через Дію?

Перелік документів на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі документів, визначених ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV (далі-Закону):

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва або майбутній об’єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості;10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об’єкта нерухомого майна релігійній організації;13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об’єктом довірчої власності;13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;13-3) договору про передачу страхового портфеля;14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Також державна реєстрація прав може проводитися за заявою, поданою в електронній формі, зокрема, в разі державної реєстрації прав, реєстрацію яких проведено до 01.01.2013 відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, через Дію.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав. Надання інформації з Державного реєстру прав у електронній формі здійснюється в режимі реального часу.

Способи внесення інформації про власника до Державного реєстру прав

Наразі передбачено такі способи внесення інформації про власника до Державного реєстру прав: через портал Дія або через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи) чи нотаріуса.

Для внесення інформації через Дію необхідно:

1.створити електронний підпис (кваліфікований електронний підпис);2. зареєструватися чи авторизуватися в кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису;3. перевірити особисті дані у профілі користувача, оновити їх за необхідності;4. заповнити онлайн-форму на отримання послуги;5. завантажити документи про зареєстровані речові права на об’єкт нерухомості до 01 січня 2013 року у форматі PDF або JPEG;6. перевірити сформовану заяву та підписати її електронним підписом (кваліфікованим електронним підписом.

Для внесення інформації через портал ЦНАП або через нотаріуса необхідно:

1. підготувати паспорт, номер платника податків, правовстановлюючі документи щодо об’єкта нерухомого майна або їхні копії;2. звернутися до нотаріуса/реєстратора з цими документами;для уточнення інформації щодо права власності реєстратор/нотаріус формує письмовий запит до Бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) для особистого звернення;3. звернутися з письмовим запитом до комунального підприємства БТІ за територіальною приналежністю щодо нерухомого майна. Якщо таке бюро ліквідоване, необхідно звернутись до БТІ, яке стало правонаступником архівних документів.

Процес державної реєстрації триває до 5 робочих днів. Однак, якщо державна реєстрація права власності на нерухоме майно проведена лише на паперових носіях в БТІ, розгляд заяви можуть зупинити. В такому разі реєстратор формує та надсилає запит до БТІ для перевірки права власності на основі інформації з документів, доданих до заяви. Строк розгляду — до 30 робочих днів.

Після успішної реєстрації дані про власника з’являться в Державному реєстрі прав і будуть доступні для перегляду.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Процедура реєстрації нерухомості з-за кордону є цілком зрозумілою та відпрацьованою. Ви можете скористатися порталом «Дія», якщо відомості про ваше майно вже містяться в паперових архівах БТІ, але ще не внесені до сучасного електронного реєстру. Для цього знадобиться лише електронний підпис (КЕП) або «Дія.Підпис». Проте, якщо майно потребує первинної реєстрації або внесення змін через представника, найбільш надійним варіантом залишається довіреність.

Оформити таку довіреність за кордоном найпростіше в українському консульстві або посольстві. Перевага цього способу в тому, що документ одразу складається українською мовою за державним зразком і не потребує додаткових засвідчень чи перекладів. Запис на прийом зазвичай здійснюється через систему «е-Консул». Після підписання довірена особа в Україні зможе діяти від вашого імені без вашої фізичної присутності.

Альтернативою є звернення до місцевого іноземного нотаріуса. У такому випадку на документ необхідно буде поставити апостиль (спеціальний штамп, що підтверджує законність документа на міжнародному рівні), а в Україні — зробити нотаріально завірений переклад. Це може бути дорожче і зайняти більше часу, ніж візит до консульства, проте цей варіант зручніший, якщо ви мешкаєте далеко від дипломатичних установ України.

Вашому представнику в Україні для звернення до ЦНАПу або нотаріуса знадобляться оригінал довіреності, копії вашого паспорта та ідентифікаційного коду, а також оригінали правовстановлюючих документів на майно (наприклад, договір купівлі-продажу, свідоцтво про право на спадщину тощо). Також обов'язково надається технічний паспорт на об’єкт нерухомості.

Щодо вартості, то за стандартну реєстрацію протягом 5 робочих днів державне мито у 2026 році становить близько 330 грн. Додатково варто врахувати консульський збір (зазвичай 30–60 доларів/євро) та послуги поштового пересилання документів в Україну.

Доброго дня, пані Наталія!

Якщо мова йде про майно, яке було придбане Вами до 2013 року, то наразі передбачено такі способи внесення інформації про власника до Державного реєстру прав: ОНЛАЙН через портал Дія або ОФЛАЙН через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи) чи нотаріуса.

Для внесення інформації через Дію https://diia.gov.ua/services/derzhavna-reyestaciya... необхідно:

1. Створити електронний підпис (кваліфікований електронний підпис);

2. Зареєструватися чи авторизуватися в кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису;

3. Перевірити особисті дані у профілі користувача, оновити їх за необхідності;

4. Заповнити онлайн-форму на отримання послуги;

5. Завантажити документи про зареєстровані речові права на об’єкт нерухомості до 01 січня 2013 року у форматі PDF або JPEG;

6. Перевірити сформовану заяву та підписати її електронним підписом (кваліфікованим електронним підписом).

Для внесення інформації через портал ЦНАП або через нотаріуса необхідно:

1. Підготувати нотаріальну довіреність (через консульство або іноземного нотаріуса), правовстановлюючі документи щодо об’єкта нерухомого майна або їхні копії;

2. Звернутися до нотаріуса/реєстратора з цими документами;

3. Для уточнення інформації щодо права власності реєстратор/нотаріус формує письмовий запит до Бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) для особистого звернення;

4. Звернутися з письмовим запитом до комунального підприємства БТІ за територіальною приналежністю щодо нерухомого майна. Якщо таке бюро ліквідоване, необхідно звернутись до БТІ, яке стало правонаступником архівних документів;

Процес державної реєстрації триває до 5 робочих днів. Однак, якщо державна реєстрація права власності на нерухоме майно проведена лише на паперових носіях в БТІ, розгляд заяви можуть зупинити. В такому разі реєстратор формує та надсилає запит до БТІ для перевірки права власності на основі інформації з документів, доданих до заяви. Строк розгляду — до 30 робочих днів.

Після успішної реєстрації дані про власника з’являться в Державному реєстрі прав і будуть доступні для перегляду.

Щодо довіреності, то Ви можете оформити її за кордоном у два способи

Варіант 1: У консульстві або дипломатичній установі України https://milan.mfa.gov.ua/consular-services/notaria...

• Ви звертаєтесь до консульства України в країні перебування.
• Консул виконує функції нотаріуса, тому видана там довіреність одразу має таку ж юридичну силу, як і документ, оформлений в Україні.
• Цю довіреність можна просто надіслати в Україну своєму представнику поштою (перекладати чи легалізувати її не потрібно).

Варіант 2: У місцевого іноземного нотаріуса

• Ви йдете до будь-якого місцевого нотаріуса в країні перебування та оформлюєте довіреність.
• На цей документ обов'язково потрібно поставити Апостиль
• Оригінал документа з Апостилем надсилаєте представнику в Україну.
• В Україні цей документ потрібно перекласти українською мовою, і цей переклад має завірити український нотаріус. Лише після цього довіреність прийме реєстратор.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю вам успіхів!

Наталія, на доповнення до моєї відповіді.

Якщо Вам не вдасться внести дані про нерухоме майно до ДРРП, в такому разі буде необхідно оформити довіреність на особу в Україні, яка зможе вирішити питання представляючи Ваші інтереси.

Якщо громадянин України знаходиться за межами країни, він має змогу оформити довіреність, яка буде чинною в Україні, одним із таких способів:

Оформити у консульській установі.

Українські консульства мають повноваження посвідчувати довіреності. Величезною перевагою цього варіанту є те, що така довіреність автоматично визнається в Україні, не потребує легалізації чи перекладу, а також може бути використана одразу після оформлення. Консул також реєструє документ у Єдиному реєстрі довіреностей, якщо це передбачено законодавством (наприклад, при оформленні довіреності на розпорядження майном чи передорученні).

Оформити у нотаріуса іншої країни.

Інший спосіб — звернення до місцевого нотаріуса в країні перебування. Така довіреність складається відповідно до норм законодавства відповідної держави, найчастіше іноземною мовою. Щоб вона набула юридичної сили в Україні, необхідно пройти процедуру легалізації або апостилювання, а також забезпечити переклад українською мовою, засвідчений нотаріально.

Документи, які можуть знадобитися:

1. Паспорт громадянина України (внутрішній або закордонний).
2. Реєстраційний номер облікової картки платника податків.
3. Дані особи, якій надається довіреність (зокрема, копія паспорта).
4. Інші документи, що підтверджують обставини — наприклад, свідоцтва, правовстановлюючі документи, довідки тощо.

Після складання довіреності за межами України важливо забезпечити її юридичну дійсність для використання на батьківщині. Це здійснюється шляхом легалізації — процедури, яка підтверджує, що документ є офіційним і справжнім.

Форма легалізації залежить від країни, де було видано довіреність. У ряді країн достатньо поставити спеціальний штамп — апостиль. Це міжнародно визнаний знак, що засвідчує справжність підпису, посади підписанта, а також (за потреби) автентичність печатки на документі.

Апостиль використовується для спрощення взаємного визнання документів між державами, які є учасницями Гаазької конвенції 1961 року. Таким чином, українцям, які проживають, скажімо, у Франції, Італії, США або Канаді, достатньо апостиля, щоб їхня довіреність була визнана в Україні.

Однак для країн, які не приєдналися до цієї конвенції, може знадобитися повна консульська легалізація — більш тривалий та формалізований процес.

Після легалізації документ зазвичай потребує нотаріально засвідченого перекладу українською мовою для подальшого використання в державних установах України.

З повагою, адвокат Айвазян.

Наталія, також додатково надаю Вам інформацію щодо вартості даної процедури.

З 1 січня 2026 року діють оновлені положення, оприлюднені в Інформаційному листі Нотаріальної палати України «Щодо розмірів адміністративного збору за державну реєстрацію прав та їх обтяжень, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію змін до відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надання інформації/відомостей з 1 січня 2026 року».

Згідно з листом, розрахунок адміністративного збору здійснюється на основі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 2026 рік становить 3 328 грн, та мінімальної заробітної плати - 8 647 грн.

Основні зміни:

Державна реєстрація права власності у стандартний термін (до 5 робочих днів) коштуватиме 330 грн; скорочені строки реєстрації підвищують тариф до 6 660 грн за 1 робочий день та до 16 640 грн за 2 години.

• Реєстрація інших речових прав у стандартний термін обійдеться у 170 грн, а у строки від 2 робочих днів до 2 годин - до 8 320 грн.

• Державна реєстрація прав у результаті нотаріальної дії проводиться за тарифом від 330 грн до 16 640 грн залежно від терміну та об'єкта.

• Адміністративний збір за надання інформації з Державного реєстру у паперовій формі становить 80 грн, у електронній - 40 грн, для нотаріусів при безпосередньому доступі - 130 грн.

• За виправлення технічних помилок, допущених заявником, збір складає 130 грн.

• За державну реєстрацію змін до відомостей про юридичних осіб - від 330 до 1 000 грн залежно від виду змін.

Якщо ж мова буде йти про оформлення довіреності, наприклад, у іноземного нотаріуса, то це питання Ви повинні прояснити саме з останнім. Окрім послуг нотаріуса Вам прийдеться сплатити кошти за пересилання довіреності в Україну та нотаріально завірений переклад, який можна буде зробити в бюро переводів вже на території України.

Вітаю!

Для реєстрації житла в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно потрібно лише оригінал або дублікат правовстановлюючого документа:

1. договір купівлі-продажу;
2. договір дарування;
3. свідоцтво про право власності тощо.

Куди звернутись:

1. до державних реєстраторів виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, районних державних адміністрацій, Центрів надання адміністративних послуг та нотаріусів за місцезнаходженням нерухомості в межах області;
2. до будь-якого державного реєстратора, Центру надання адмінпослуг або нотаріуса України якщо нерухомість знаходиться в АР Крим, м.Севастополь, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях;
3. через застосунок «Дія», крім майна, яке розташоване на окупованих територіях.

• Створіть кваліфікований електронний підпис (КЕП). Зверніть увагу, що за допомогою BankID ви можете зайти до особистого кабінету на порталі “Дія”, але подати заяву без КЕП неможливо — система вимагає саме кваліфікованого електронного підпису для підписання документів. Дізнайтесь, як створити КЕП тут.
• Відскануйте оригінали технічної документації та документів, що підтверджують право власності до 2013 року (наприклад, свідоцтво про право на спадщину, технічний паспорт, договір купівлі-продажу тощо). Зверніть увагу, що потрібно відсканувати кожен документ окремо у форматі PDF. Розмір файлу не повинен перевищувати 8 Мб.

1. Перейдіть на портал Дія (https://diia.gov.ua) та увійдіть до кабінету громадянина за допомогою КЕП.
2. Перевірте та, за потреби, оновіть персональні дані у профілі.
3. Оберіть послугу «Державна реєстрація прав на нерухоме майно».
4. Заповніть онлайн-форму. Відео заповнення заяви доступне тут.
5. Завантажте PDF-файли з правовстановлюючими документами.
6. Підпишіть сформовану заяву КЕПом.
7. Очікуйте на результат.

Статус розгляду заяви буде відображатися в особистому кабінеті на порталі «Дія». Повідомлення про результат (реєстрація або відмова) надійде в особистий кабінет на порталі «Дія» та на електронну пошту.

У разі задоволення заяви

• Ви отримаєте електронне повідомлення: «Ваше право власності на об’єкт нерухомого майна успішно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав. З витягом із реєстру можна ознайомитись у розділі «Отримані документи». Таким чином Ви можете завантажити цифровий варіант витягу.
• Друкований оригінал витягу за бажанням можна отримати в Центрі надання адміністративних послуг або нотаріуса (за окрему плату).

У разі відмови в реєстрації

• У «Дії» з’явиться повідомлення з обґрунтуванням причини відмови (наприклад, недостатня інформація, технічні помилки в документах, невідповідність даних реєстру).
• Що робити далі:
  1. Ознайомтеся з підставами відмови та виправте недоліки (додайте або виправте документи, уточніть дані).
  2. Повторно надішліть заяву через «Дію» або зверніться до ЦНАП/нотаріуса з оновленим пакетом документів.

Термін розгляду:

• До 5 робочих днів з можливістю продовження до 35 робочих днів, якщо потрібно робити запит до БТІ. Зверніть увагу, що якщо документи щодо нерухомості існують лише на папері, державний реєстратор зупиняє розгляд заяви та робить запит у БТІ. Це не є відмовою, просто слід дочекатися відповіді.

Вартість послуги:

• Безоплатно.