Чи можна написати заявку у поліцію

Доброго ранку.

Треба ознайомитись із Договором на "пригон" авто.

З власної практики можу спрогнозувати повну відсутність будь-якої відповідальності в описаній вами ситуації.

Що робити ? Домовлятись забрати авто та прийдеться звертатись до ремонтників по напрямам - кузовні роботи окремо, підвіска - окремо, двигун окремо.

Нажаль такі реалії не тільки сьогодні, а і останні років 15.

Заяву в поліцію писати немає сенсу, в таких виппдках відмовляють у порушенні кримінальної справи у 99% випадків.

І ще - раджу ігнорувати відповіді, що вам нададуть надалі з чату GPT. Спілкуйтесь з реальними спеціалістами.

Доброго дня!

Чи укладали Ви договір з пригону авто? Чи є у Вас на руках квитанції з банку чи розписки, які фіксують переказ тих $10 300 саме на їхні рахунки?

Описана Вами ситуація з юридичної точки зору є типовим прикладом неналежного виконання послуг та можливого зловживання з боку виконавця, особливо з урахуванням відсутності письмового договору на ремонт і суттєвого перевищення попередньо узгодженої вартості.

Перш за все, важливо розуміти: навіть якщо окремий договір на ремонт не укладався, сам факт передачі авто, погодження ремонту (у переписці, месенджерах) і внесення коштів уже створює правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України та законодавством про захист прав споживачів. Тобто компанія не звільняється від обов’язку діяти добросовісно, обґрунтовувати витрати та погоджувати їх із замовником.

У Вашому випадку є кілька важливих юридичних моментів:

1. Суттєве перевищення кошторису

Попередня оцінка 5–7 тис. доларів і фактичне виставлення понад 15 тис. доларів — це більш ніж подвійне перевищення.

Згідно ч.12 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів" Якщо після укладення договору стане очевидним, що роботи (послуги), зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов"язаний негайно повідомити про це споживача.

Це означає, якщо в процесі ремонту вартість значно зростає, виконавець зобов’язаний:

• завчасно погодити це із замовником;
• надати обґрунтування (рахунки, інвойси, накладні).

Якщо цього не було — такі витрати можуть вважатися непогодженими і Ви не зобов’язані їх оплачувати.

2. Відсутність підтверджуючих документів

Ціни від руки у Viber або фото Excel-таблиці не є належними фінансовими документами. Ви маєте повне право вимагати:

• інвойси/рахунки на закупівлю запчастин;
• товарні накладні;
• підтвердження оплати (чеки, банківські документи);
• інформацію про постачальників.

Без цього вимоги про оплату є юридично слабкими.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів"

Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). У разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

3. Ймовірне завищення вартості запчастин

Якщо Ви вже встановили, що кожна позиція завищена — це може свідчити про:

• недобросовісну господарську практику;
• або навіть ознаки шахрайства (у разі умисного введення в оману).

Але для цього важливо зафіксувати реальні ринкові ціни (скріншоти, комерційні пропозиції, експертна оцінка).

Згідно статті 230 ЦКУ Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману

1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.".

Компанія може намагатися утримувати авто до повної оплати. Але це працює лише щодо обґрунтованої та погодженої заборгованості. Якщо сума спірна — їх право утримання також стає спірним і може бути оскаржене.

Що Ви реально можете зробити

1. Переведіть усе спілкування в офіційну площину. Не переказуйте більше жодних коштів, доки не отримаєте належним чином оформлені документи.

Рекомендую направити компанії офіційну письмову претензію (не лише в месенджер, а й поштою), в якій:

• вимагати повний пакет підтверджуючих документів по кожній витраті;
• вимагати обґрунтований кошторис;
• зазначити, що непогоджені витрати оплачуватись не будуть;
• поставити вимогу про передачу автомобіля.

Це ключовий крок — без нього складніше рухатися далі.

2. Збережіть переписки та докази. Зробіть скріншоти всієї переписки. Збережіть квитанції переказів коштів, підтвердження оплат та індокуметів, що присилали з компанії.

Це буде доказовою базою.

3. Залучення поліції (фіксація факту)

Якщо компанія відмовляється передати авто — це може перейти у площину:

• або цивільного спору (через суд);
• або навіть заяви до поліції (як самоправство чи незаконне утримання майна — залежно від поведінки).

Якщо Ви приїдете забирати авто, а вони відмовляться його віддавати, посилаючись на борг, одразу викликайте поліцію (102).

Компанія може спробувати апелювати до права притримання (ст. 594 Цивільного кодексу). Проте, щоб легально утримувати майно, у них має бути безспірний борг, підтверджений підписаним Вами актом виконаних робіт. Оскільки такого акту немає, їхні дії можуть кваліфікуватися як самоправство (ст. 356 Кримінального кодексу України) або незаконне заволодіння транспортним засобом, або шахрайство.

Поліція навряд чи буде вирішувати фінансовий спір, але вона зафіксує факт того, що авто знаходиться там, і що Вам відмовляються його повернути. Часто сам факт виклику поліції та написання заяви змушує такі компанії йти на поступки.

4. Звернення до Держпродспоживслужби та до податкової

Напишіть скаргу до Держпродспоживслужби про порушення Ваших прав як споживача. Вкажіть, що Вам надають послуги без укладання договору, відмовляються видавати фіскальні чеки та накладні на деталі, а ціна зросла втричі без Вашої письмової згоди. Для бізнесу перевірка з цього органу — це великий ризик штрафів.

Окрім того, додатково зверніться до податкової служби - нехай проведуть перевірку діяльності компанії та їх СТО.

5. Підготовка до суду

Якщо компанія не йде на контакт, єдиний шлях — подавати позов до суду про витребування майна з чужого незаконного володіння та захисту прав споживача.

Якщо Вас обманули, то Ви можете взагалі вимагати розірвання договору пригону авто та повернення коштів (якщо у Вас є докази їх передачі). Якщо добровільно Вам їх не повертають, то Ви можете спробувати у судовому порядку відстоїти свої права. Головне документувати та записувати всі розмови з представниками компанії, щоб у Вас були докази їх неправомірної поведінки.

ВИСНОВОК

У Вашій ситуації виконавець діє непрозоро і з порушеннями законодавства. Ви не зобов’язані оплачувати виставлені суми без належного підтвердження і погодження. Проте, Ви маєте право вимагати прозорого перерахунку цін на запчастини та оскаржувати завищені суми ремонту.

Найефективніша стратегія — це юридично грамотний тиск через претензію, докази і, за потреби, суд.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Вітаю Вас, Євгенія

У Вашій ситуації на мою думку слід діяти наступним чином. Якщо у Вас є докази того, що придбане авто знаходиться в Україні, треба надіслати листа-претензію до продавця з вимогою передати Вам автівку.

Претензія адресується тому, з ким Ви безпосередньо укладали договір.

У випадку незадоволення претензії можна діяти паралельно наступними шляхами:

• звернення зі скаргою до Держпродспоживслужби, адже порушено Ваші права як споживача;
• подача заяви до поліції по факту шахрайства, адже Ви понесли грошові витрати без передання Вам майна.

До речі, заяву до поліції можна писати і тоді, коли не має підтвердження того, що автівка знаходиться в Україні.

У будь-якому випадку, до Ваших звернень слід додати копію договору, докази сплати коштів та скріншоти листування

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго дня, Євгеніія!

Почну з питань, відповіді на які, на мою думку, більше б прояснили ситуацію

Чи існує між Вами та компанією бодай якийсь договір на всі ті послуги, які Ви перерахували? Чи збереглися фіскальні документи щодо перерахування коштів?

Якщо договору не існує, чи відомо Вам з ким саме Ви мали до діла: з ТОВ, ФОП чи фізичною особою?

Це важливо для визначення відповідача, можливості подання скарги до Держпродспоживслужби та оцінки того, чи застосовується Закон України «Про захист прав споживачів».

Чи погоджували Ви кожну закупівлю запчастин окремо, чи йшлося просто про перерахування коштів “на ремонт” загальною сумою?

Чи Ви надсилали компанії письмову вимогу зупинити ремонт і не купувати нові запчастини?

Якщо ще не надсилали — це треба зробити негайно, щоб вони не створювали нові “витрати” після фактичної відмови замовника від подальшого фінансування.

Де зараз перебуває авто: на СТО компанії, у третьої особи, на складі, на митному майданчику чи в іншому місці?

Від цього залежить, кого фактично залучати до повернення авто і кому направляти вимогу.

Чи компанія прямо відмовляється віддати авто без доплати, чи лише усно “натякає” на це?

Якщо відмовляється — треба зафіксувати це письмово: у месенджері поставити пряме питання: “Чи готові ви передати мені авто без сплати додаткових 4700 доларів?

Тепер перейдемо до короткого опису правової суті проблеми для кращого її розуміння

Одразу хочу наголосити на тому, що компанія ні за яких обставин не має права просто вимагати довільно сформовані суми “зі слів”, “від руки у Viber” або з фото Excel-таблиці без документального підтвердження фактичних витрат, погодження кошторису та обсягу робіт/запчастин!

Правовідносини тут можна кваліфікувати як змішаний договір: послуги з підбору/доставки авто, організація ремонту, закупівля запчастин, можливо — договір підряду або посередницькі послуги. Навіть якщо письмового договору на ремонт не укладали, сам факт передачі авто, листування, оплати 10 300 доларів, рахунків/таблиць і домовленостей у Viber може підтверджувати наявність фактичних договірних відносин.

За ст. 843 ЦК України, якщо ціна роботи або спосіб її визначення не встановлені договором, вона визначається з урахуванням звичайних цін за аналогічні роботи та необхідних витрат. Тобто виконавець не може самовільно виставляти будь-яку суму без підтвердження, що такі витрати були реальними, необхідними і погодженими із замовником.

За ст. 844 ЦК України, кошторис на виконання робіт стає частиною договору лише з моменту його підтвердження замовником. Тож у разі виникнення необхідності істотно перевищити приблизний кошторис, підрядник зобов’язаний своєчасно попередити замовника. Якщо замовник не погоджується з перевищенням, він має право відмовитися від договору, а підрядник може вимагати оплату лише фактично виконаної частини роботи. Якщо ж підрядник своєчасно не попередив про необхідність перевищення кошторису, він не може автоматично перекладати ці витрати на замовника.

Окремо важливо: за ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевіряти хід і якість роботи, а якщо робота виконується настільки повільно, що її завершення у строк стає явно неможливим, або якщо очевидно, що робота не буде виконана належним чином, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Якщо компанія є суб’єктом господарювання, а авто замовлялося для особистих потреб, застосовується також Закон України “Про захист прав споживачів”. Він поширюється на відносини між споживачами та виконавцями робіт/послуг, а споживач має право на належну якість продукції та обслуговування, а також на захист своїх прав державою.

Щодо утримання авто

Теоретично компанія може посилатися на ст. 594 ЦК України про право притримання речі до оплати боргу. Але це можливо лише тоді, коли існує дійсний, належно підтверджений і строковий борг щодо оплати цієї речі або пов’язаних із нею витрат. Якщо сума є спірною, не підтверджена первинними документами, не погоджена замовником, а компанія не довела реальні витрати, саме по собі посилання на “ви нам винні ще 4700 доларів” не є безумовною підставою не віддавати авто.

Тому Ваша позиція в даному випадку може бути така: "я не відмовляюся оплатити реально понесені, необхідні та погоджені витрати, але відмовляюся оплачувати непідтверджені, завищені та односторонньо сформовані суми. До надання документів вимога про доплату є необґрунтованою".

Фото Excel-таблиці або написані від руки суми у месенджері не є належним підтвердженням фактичної закупівельної вартості запчастин. Це може бути внутрішній розрахунок компанії, але аж ніяк не доказ реальної ціни придбання! Вам же потрпібні реальні документальні підтвердження витрат. Ними можуть бути:

• рахунки/інвойси на кожну запчастину;
• чеки, квитанції, платіжні доручення, банківські виписки щодо фактичної оплати;
• видаткові накладні або інші документи про отримання запчастин;
• акти виконаних робіт;
• перелік уже встановлених запчастин і перелік запчастин, які лише замовлені/очікуються;
• документальне підтвердження, які саме позиції були погоджені замовником;
• підстави збільшення вартості ремонту з 5–7 тис. доларів до 15 тис. доларів;
• повернення невикористаних коштів, якщо частина з 10 300 доларів не підтверджена реальними витратами.

Що можна вимагати від виконавця прямо зараз

видати авто власнику або письмово пояснити правову підставу його утримання;

надати повний документальний звіт про використання 10 300 доларів;

зупинити закупівлю нових запчастин без письмового погодження;

не здійснювати жодних додаткових робіт без письмового затвердження кошторису;

повернути невикористані кошти або різницю між отриманими коштами та документально підтвердженими витратами;

Ну, а тепер практичний алгоритм дій. Вам необхідно:

1. Зібрати докази: усе листування у Viber/Telegram, фото таблиць, голосові повідомлення, платіжні документи на 10 300 доларів, попередню оцінку ремонту 5–7 тис. доларів, документи на авто, фото стану авто, дані компанії/ФОП.
2. Направити письмову претензію компанії цінним листом з описом вкладення, а також продублювати на email/Viber. У претензії вимагати: надати документи по кожній запчастині; надати акти виконаних робіт; припинити закупівлі без погодження; передати авто власнику; письмово обґрунтувати, якщо вони вважають, що мають право утримувати авто.
3. У претензії встановити строк — наприклад, 3 робочі дні на передачу авто і 5 робочих днів на надання повного фінансового звіту.
4. Окремо письмово повідомити: подальше збільшення кошторису, закупівля запчастин або виконання робіт без письмового погодження не приймаються і оплаті не підлягають.
5. Якщо авто не віддають — викликати поліцію за місцем фактичного знаходження авто і подати заяву про незаконне утримання майна. Поліція може намагатися сказати, що це “цивільно-правовий спір”, але заяву все одно потрібно зареєструвати, бо факт утримання майна треба зафіксувати.
6. Подати скаргу до Держпродспоживслужби як споживач, якщо компанія надавала послуги фізичній особі для особистих потреб.
7. Якщо мирно не вирішиться — подавати позов до суду. Можливі вимоги: зобов’язати повернути авто; стягнути безпідставно отримані або невикористані кошти; стягнути збитки; визнати необґрунтованою вимогу про доплату 4700 доларів; витребувати майно з чужого незаконного володіння, якщо авто фактично не повертають.

Головна практична порада: не платити додаткові 4700 доларів без первинних документів і письмового погодженого кошторису. Спочатку — письмова претензія з вимогою документів і повернення авто. Потім — поліція для фіксації утримання, Держпродспоживслужба і суд.

Про порядок звернення до Держспоживслужби:

У скарзі треба посилатися на те, що виконавець не надав повної, достовірної та своєчасної інформації про вартість послуг і запчастин, не оформив належний кошторис, не підтвердив витрати первинними документами, істотно збільшив попередньо озвучену вартість ремонту та фактично пов’язує повернення авто з оплатою непідтвердженої суми.

Правова база: ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» гарантує споживачу право на належну якість продукції та обслуговування, безпеку, необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію/послугу, а також право на звернення до суду та інших уповноважених органів за захистом порушених прав.

Стаття 15 цього Закону передбачає право споживача на інформацію про продукцію/послугу, зокрема про її ціну, умови придбання та інші істотні умови.

До скарги потрібно додати:

• копії платіжних документів про оплату 10 300 доларів;
• скріншоти листування у Viber/Telegram;
• фото Excel-таблиць, рукописних списків, повідомлень із цінами;
• документи на авто;
• докази попередньої оцінки ремонту 5–7 тис. доларів;
• порівняльну таблицю із завищенням цін, якщо вона є;
• копію письмової претензії до компанії та докази її направлення;
• відповідь компанії, якщо вона була.

Подати скаргу можна до територіального органу Держпродспоживслужби за місцезнаходженням компанії або через офіційні канали звернення громадян. Бажано подавати письмово: поштою цінним листом з описом вкладення або через офіційну електронну адресу відповідного управління, із накладенням КЕП за можливості.

У прохальній частині скарги можна просити:

• провести перевірку дій суб’єкта господарювання;
• надати оцінку факту ненадання достовірної інформації про вартість послуг і запчастин;
• перевірити обґрунтованість вимоги про додаткову оплату 4700 доларів;
• перевірити факт відсутності належно оформленого кошторису, актів, рахунків та документів щодо фактичних витрат;
• вжити заходів реагування у межах повноважень;
• надати письмову відповідь за результатами розгляду скарги.

Важливо: Держпродспоживслужба не завжди може прямо “змусити повернути авто” або “стягнути кошти”. Її роль — провести перевірку, зафіксувати порушення прав споживача, застосувати заходи впливу до суб’єкта господарювання. Але відповідь/акт перевірки може стати корисним доказом для суду.

Про порядок звернення до суду

До суду варто звертатися, якщо компанія не повертає авто, не надає документів, вимагає доплату без належного підтвердження або відмовляється повернути невикористані кошти.

Юрисдикція залежить від статусу сторін. Якщо замовник, як у Вашому випадку, — фізична особа, яка замовляла послугу для особистих потреб, а відповідач — компанія/ФОП, це цивільна справа про захист прав споживача. Позов подається до місцевого загального суду.

За загальним правилом позови до юридичної особи подаються за її місцезнаходженням, а до ФОП/фізичної особи — за зареєстрованим місцем проживання/перебування відповідача. Але у справах про захист прав споживачів діє альтернативна підсудність: позов може подаватися також за місцем проживання споживача, місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Це передбачено ч. 5 ст. 28 ЦПК України.

У позові можна заявляти такі вимоги залежно від фактичної ситуації:

• зобов’язати відповідача повернути автомобіль власнику;
• зобов’язати передати авто разом із документами, ключами, придбаними запчастинами та актом фактичного стану авто;
• стягнути невикористані або безпідставно отримані кошти;
• стягнути збитки, якщо через дії компанії виникли додаткові витрати;
• визнати необґрунтованою вимогу про оплату додаткових 4700 доларів, якщо вона не підтверджена документально;
• стягнути моральну шкоду, якщо є підстави;
• стягнути судові витрати, включно з витратами на правничу допомогу.

Якщо компанія фактично утримує авто і є ризик, що його розберуть, перемістять, продадуть, пошкодять або приховають, разом із позовом варто подавати заяву про забезпечення позову. За ст. 149 ЦПК України суд може вжити заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду чи ефективний захист права.

У заяві про забезпечення позову можна просити, наприклад:

• заборонити відповідачу відчужувати, розукомплектовувати, передавати третім особам або переміщувати автомобіль;
• зобов’язати відповідача забезпечити збереження авто;
• накласти арешт на автомобіль як на предмет спору;
• передати автомобіль на відповідальне зберігання власнику або іншій визначеній особі — якщо для цього є достатні підстави.

Також можна просити суд витребувати у відповідача документи, якщо самостійно отримати їх неможливо. За ст. 84 ЦПК України учасник справи, який не може самостійно надати доказ, має право подати клопотання про витребування доказів судом. Це доречно щодо інвойсів, накладних, актів, рахунків, документів про закупівлю запчастин, документів про виконані роботи.

До позову треба додати:

• документи, що підтверджують право на авто або оплату його придбання;
• документи про передачу авто компанії/СТО;
• платіжні документи на 10 300 доларів;
• листування з компанією;
• таблиці/списки із цінами;
• докази попередньої оцінки ремонту;
• претензію до компанії та докази її направлення;
• порівняльний аналіз ринкових цін на запчастини;
• докази відмови повернути авто або вимоги доплатити 4700 доларів;
• скаргу до Держпродспоживслужби та відповідь, якщо вона вже є.

Важливо! Щодо судового збору: за ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов’язаними з порушенням їхніх прав. Тому якщо позов правильно обґрунтований саме як споживчий, позивач може в ньому заявляти про звільнення від сплати судового збору.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня. Тут наявні ознаки цивільно-правового спору з елементами можливого кримінального правопорушення, тому діяти доцільно паралельно у двох напрямах.

Передусім слід виходити з того, що навіть за відсутності письмового договору правовідносини між Вами та виконавцем ремонту виникли фактично, що допускається положеннями Цивільний кодекс України. Однак відсутність чітко погодженого кошторису та письмових умов значно ускладнює доведення обсягу зобов’язань сторін і створює підґрунтя для зловживань.

Систематичне завищення вартості запчастин, відсутність підтверджуючих документів (рахунків, чеків, інвойсів), а також вимога додаткових коштів без належного обґрунтування можуть свідчити про ознаки шахрайських дій, передбачених Кримінальний кодекс України. У такому випадку Ви маєте право звернутися із заявою до поліції. Водночас слід розуміти, що правоохоронні органи часто кваліфікують подібні ситуації як цивільний спір, якщо відсутній прямий умисел на заволодіння коштами, тому результат залежить від зібраних доказів.

З практичної точки зору, Вам доцільно:

По-перше, направити на адресу компанії письмову вимогу (претензію) про:

• надання підтверджуючих документів щодо кожної придбаної запчастини (рахунки, накладні, інвойси);
• обґрунтований кошторис виконаних робіт;
• повернення автомобіля у визначений строк;
• пояснення підстав збільшення вартості ремонту.

По-друге, зафіксувати всі наявні докази: переписку у месенджерах, фото рахунків, перекази коштів, домовленості щодо вартості ремонту. Це матиме ключове значення як у поліції, так і в суді.

По-третє, Ви маєте право вимагати повернення автомобіля, однак виконавець може посилатися на так зване «право притримання майна» до повного розрахунку. Таке право також передбачене Цивільний кодекс України, але воно є законним лише за умови, що сума боргу є обґрунтованою та підтвердженою. У разі явного завищення вартості такі дії можуть бути оскаржені.

По-четверте, у разі відмови повернути автомобіль або надати документи, Ви можете:

• звернутися до поліції із заявою про можливе шахрайство;
• подати позов до суду про витребування майна (автомобіля) та/або визнання вимог виконавця необґрунтованими.

Окремо варто зазначити, що перед поданням заяви до поліції доцільно чітко сформулювати, у чому саме полягає обман: наприклад, штучне завищення цін, введення в оману щодо вартості ремонту, відсутність фактичного придбання запчастин за заявленими цінами.

Отже, відповідь на Ваше питання — так, звернення до поліції є можливим, однак найбільш ефективною стратегією є поєднання: письмова претензія + збір доказів +, за необхідності, звернення до суду, із паралельним поданням заяви про можливе кримінальне правопорушення.

Доброго дня.

Тут всі ознаки недобросовісної ділової практики. Оскільки сума фактичних витрат перевищила попередній кошторис удвічі без вашої письмової згоди, ви маєте повне право вимагати прозорості. Відсутність офіційного договору на ремонт є певною проблемою як для Вас так і для компанії: з одного боку, вам важче довести порушення термінів, з іншого — компанії буде вкрай складно юридично обґрунтувати правомірність нарахування боргу в $4700 за відсутності погоджених специфікацій.

Першим кроком має бути повна зупинка будь-яких платежів. Вам необхідно офіційно (бажано через месенджер, де велася комунікація, та рекомендованим листом на юридичну адресу компанії) витребувати фіскальні чеки або інвойси на вже закуплені запчастини. Аргументуйте це тим, що виявлена вами розбіжність із ринковими цінами ставить під сумнів цільове використання внесених $10 300. Згідно із законом, виконавець не має права в односторонньому порядку збільшувати вартість робіт без повідомлення замовника.

Якщо ви є власником автомобіля за документами (наявний техпаспорт або митні документи на ваше ім’я), компанія не має законних підстав утримувати ваш транспортний засіб. Це кваліфікується як незаконне заволодіння майном. Ви можете приїхати на місце стоянки автомобіля з евакуатором та документами на авто. У разі перешкоджання виїзду — викликайте поліцію для фіксації факту обмеження доступу до вашої власності. Фінансові претензії компанія повинна висувати вам у судовому порядку, а не шляхом «заручництва» машини.

Для тиску на компанію підготуйте порівняльну таблицю: вартість запчастин у їхньому списку проти реальних цін на ринку. Попередьте менеджерів, що у разі відмови надати реальні чеки та повернути авто, ви звернетеся до Державної податкової служби (щодо ведення діяльності без належної документації та ймовірного ухилення від податків) та до суду з позовом про безпідставне збагачення. Часто загроза офіційної перевірки змушує такі компанії йти на компроміс і віддавати авто без додаткових доплат.

Найбільш раціональним виходом буде фіксація вже виконаних робіт, оплата за фактом (якщо вони доведуть витрати документами) та негайне перевезення автомобіля на інше СТО. Не залишайте авто там для завершення ремонту, оскільки конфлікт лише поглиблюватиметься, а якість робіт після вашої відмови платити може суттєво знизитися. Рекомендую залучити спеціаліста (чи складіть самі) для складання офіційної претензії — це зазвичай діє набагато ефективніше, ніж усні суперечки у Viber.

Вітаю!

У ВАШОМУ ВИПАДКУ ПИСАТИ ЗАЯВУ В ПОЛІЦІЮ НЕМАЄ СЕНСУ, БО У ВАС ІЗ СТО ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ.

Відносини між Замовником та Виконавцем щодо ремонту (технічного обслуговування) автомобілей регулюється Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів» та Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2014 № 615.

Статтею 10 Закону України «Про захист прав споживачів» (положення якої поширюють на проведення ремонту авто) передбачені наступні права споживача:

"1. Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.

2. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

3. У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

4. За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Якщо істотні недоліки було виявлено в роботі (послузі), виконаній з матеріалу споживача, споживач має право вимагати на свій вибір або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків.

Зазначені вимоги можуть бути пред'явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.

{Абзац третій частини четвертої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 }

5. У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

6. Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

7. Про відступи від умов договору та інші недоліки в роботі (послузі), що не могли бути виявлені при звичайному способі її прийняття, споживач зобов'язаний повідомити виконавцеві не пізніше трьох діб після їх виявлення.

8. Виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги), або відтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.

{Частина восьма статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 465-IX від 16.01.2020 - щодо набрання чинності див. абзац другий пункту 1 розділу II}

9. Виконавець зобов'язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв'язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг). Виконавець не звільняється від відповідальності, якщо рівень його наукових і технічних знань не дав змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг).

Якщо виконання робіт (надання послуг) вимагає використання додаткових матеріалів, такі матеріали повинні відповідати вимогам безпеки, встановленим законодавством до таких матеріалів.

10. Виконавець несе відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров'ю або майну споживача, що виникла у зв'язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виконання ним робіт (надання послуг), незалежно від рівня його наукових і технічних знань, що дає змогу виявити їх властивості, згідно із законодавством.

11. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) виникає необхідність у додаткових роботах (послугах), що не були передбачені умовами договору, виконавець зобов'язаний одержати від споживача дозвіл на виконання таких робіт (надання послуг).

Будь-які додаткові роботи (послуги), виконані (надані) виконавцем без згоди споживача, не створюють для споживача будь-яких зобов'язань щодо їх оплати.

12. Якщо після укладення договору стане очевидним, що роботи (послуги), зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов'язаний негайно повідомити про це споживача.

Виконавець зобов'язаний таким же чином повідомити споживача, якщо вартість робіт (послуг) може істотно зрости, ніж можна було очікувати під час укладення договору.

Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) без штрафних санкцій з боку виконавця у разі виникнення обставин, передбачених в абзацах першому та другому цієї частини.

13. Вимоги цієї статті не поширюються на виконання робіт з гарантійного ремонту."

Також у п. 55 Правил передбачені права Замовника, зокрема, останній має право на відшкодування у повному обсязі збитків, завданих його майну, та шкоди здоров’ю внаслідок неналежного виконання послуг, відмовитись від оплати послуг, не передбачених договором тощо.

Для досудового врегулювання спору, наприклад при неякісному проведенні ремонту транспортного засобу (як і при підготовці доказової бази до суду) необхідно заручитися підтверджуючими документами, що робота проведена неякісно. Зокрема, можливо провести діагностику на іншій СТО, бажано із залученням представника попередньої СТО, до якої Ви маєте претензії. Можливо також провести відповідну експертизу.

За результатами перевірки, необхідно підготувати претензію в СТО, яка надала неякісні послуги із своїми вимогами, в чому допоможе адвокат по спорам з СТО.

---

Закон України "Про захист прав споживачів" встановлює основні принципи, права та обов'язки споживачів і виробників, а також регулює відносини між ними. Одним з важливих аспектів цього закону є досудове врегулювання спорів.

Досудове врегулювання спорів — це процес, який спрямований на вирішення розбіжностей між споживачами й виробниками або постачальниками товарів і послуг без звернення до суду. Метою досудового врегулювання спорів є спрощення процедур вирішення конфліктів, зменшення судових витрат та швидке вирішення проблем споживачів.

Першим кроком у вирішенні спору є звернення споживача до продавця або виробника з вимогою усунути порушення своїх прав. На цьому етапі сторони можуть самостійно домовитись про усунення недоліків товару, заміну на якісний товар, повернення грошової суми чи надання додаткових послуг.

Законодавство України визначає наступний порядок звернення до продавця або виробника:

• Виявлення порушення: Споживач повинен виявити порушення своїх прав, пов'язане з якістю, безпекою, комплектністю або іншими характеристиками товару або послуги.
• Збір доказів: Споживач має зібрати докази, які підтверджують порушення його прав, такі як чеки, товарно-транспортні документи, гарантійні талони, фотографії, відео тощо. Окрім того, важливо зауважити, що у разі необхідності, для встановлення причини недоліків товару або некоректного надання послуг, може бути проведена експертиза за рахунок продавця або виробника. Результати експертизи є доказом у спорі та можуть бути використані для врегулювання конфлікту між сторонами.
• Складання претензії: Споживач має скласти письмову претензію до продавця або виробника, описуючи проблему, вимоги та строк вирішення проблеми (зазвичай, він становить 14 календарних днів). У претензії слід вказати ім'я, прізвище та контактні дані споживача, детальний опис порушення прав споживача, надати копії доказів, зазначити вимоги споживача також можна зауважити, що в разі неможливості вирішення конфліктної ситуації в добровільному порядку, споживач має право на звернення до органів захисту прав споживачів.
• Надсилання претензії: Претензію слід відправити рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто передати продавцю чи виробнику, отримавши квитанцію про отримання документів.
• Очікування відповіді: Продавець або виробник має розглянути претензію та надати відповідь протягом 14 календарних днів з дня її отримання. Відповідь має містити інформацію про задоволення вимог споживача або обґрунтовану відмову у задоволенні вимог.

Якщо продавець або виробник не відповідає на вимоги споживача або не забезпечує їх виконання, споживач може звернутися до місцевих органів державного захисту прав споживачів. Ці органи здійснюють контроль за дотриманням законодавства у сфері захисту прав споживачів та можуть вжити заходів, щоб забезпечити виконання вимог споживача.

В Україні за контроль дотримання законодавства у сфері захисту прав споживачів відповідають наступні органи:

1. Державна служба України з питань безпеки продуктів та захисту споживачів (ДСБПЗС) – це головний орган у системі захисту прав споживачів на національному рівні. ДСБПЗС забезпечує контроль якості товарів та послуг, проводить розслідування порушень прав споживачів, а також вносить пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері захисту прав споживачів.
2. Територіальні органи ДСБПЗС – регіональні структурні підрозділи Державної служби з питань безпеки продуктів та захисту споживачів. Вони здійснюють контроль за дотриманням законодавства на місцевому рівні та надають консультації споживачам у вирішенні проблем, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
3. Органи місцевого самоврядування також можуть брати участь у захисті прав споживачів, розробляти та реалізовувати відповідні програми, сприяти забезпеченню безпеки продуктів та послуг на своїй території.
4. У разі виявлення порушень прав споживачів пов'язаних з якістю, безпекою продуктів харчування, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та побутової хімії, контроль може здійснюватися також за допомогою Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів (ДСБХПЗС).
5. Щодо контролю якості і безпеки медичних товарів та послуг, Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (ДСЛЗКН) відповідає за контроль у сфері медичних товарів, лікарських засобів та медичних послуг, що гарантує захист прав споживачів на якісні та безпечні медичні продукти та послуги.
6. У сфері телекомунікацій, інтернет-послуг та поштових послуг, контролюючим органом є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ). Вона відповідає за контроль та дотримання законодавства у сфері зв'язку та інформатизації, що стосується захисту прав споживачів.
7. Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) контролює дотримання законодавства у сфері енергетики та комунальних послуг, забезпечуючи права споживачів на якісні та доступні послуги в цій сфері.
8. У сфері фінансових послуг контроль за дотриманням законодавства здійснює Національний банк України (НБУ) та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), які відповідають за захист прав споживачів фінансових послуг та регулювання фінансового ринку відповідно.
9. У сфері транспортних послуг контроль за дотриманням законодавства здійснює Міністерство інфраструктури України та його підрозділи, такі як Державна авіаційна служба України, Державна служба України з безпеки на транспорті та інші, які забезпечують захист прав споживачів у сфері транспортних послуг.

Якщо досудове врегулювання спору не дає результатів, споживач може звернутися до суду за захистом своїх прав. У такому випадку рекомендується залучити адвоката, який допоможе правильно оформити позов та представити інтереси споживача у суді.

Під час звернення до продавця або виробника у спорах про захист прав споживачів важливо дотримуватися встановлених законодавством порядку та строків, зібрати достатньо доказів та чітко формулювати свої вимоги. У разі не вирішення ситуації на досудовому етапі, споживач може звернутися до компетентних органів або суду для захисту своїх прав і законних інтересів. Не забувайте, що важливим аспектом є дотримання всіх формальностей та процедур, встановлених законодавством, для забезпечення ефективного захисту прав споживачів.

Зверніть увагу, що споживач має право звернутися до суду без попереднього звернення до продавця або виробника, але передсудове врегулювання спору має безліч переваг, зокрема:

Економія часу та ресурсів. Досудове врегулювання спорів зазвичай займає менше часу, ніж судовий процес, оскільки не вимагає відведення часу на підготовку документів, очікування судових засідань та виконання судових рішень.

Гнучкість. Медіація та інші форми досудового врегулювання дозволяють сторонам самим визначати умови вирішення спору та розробляти креативні рішення, які відповідають їх потребам та інтересам.

Конфіденційність. Досудове врегулювання спорів забезпечує конфіденційність процесу, що дозволяє сторонам відкрито обговорити проблеми та запропонувати компромісні рішення без страху розголошення інформації про спір або можливого негативного впливу на їх репутацію.

Збереження стосунків між сторонами. Досудове врегулювання спорів може допомогти сторонам зберегти та відновити партнерські стосунки, оскільки спілкування між ними здійснюється в менш конфронтаційному середовищі, а медіатор зосереджується на допомозі сторонам знайти взаємовигідне рішення.

Підсумовуючи вищезазначене, можна прийти до висновку, що звернення до суду є крайнім заходом. Отже, перед зверненням до суду важливо використати всі надані законодавством засоби для врегулювання конфлікту. Досудове врегулювання спорів у справах про захист прав споживачів є важливим механізмом, який надає можливість сторонам вирішити конфлікт без звернення до суду. Процес досудового врегулювання спорів включає звернення до продавця або виробника, органів державного захисту прав споживачів, проведення експертизи, медіацію та, у разі необхідності, звернення до суду.

В цьому випадку вкрай необхідна допомога кваліфікованого юриста, оскільки судова практика у таких справах дуже незначна, так як власник автомобіля намагається вирішити питання сам, допускає величезну кількість помилок і заводить ситуацію в глухий кут, коли добитися захисту своїх прав вже практично неможливо.

!!! ЩЕ РАЗ - ВАМ НЕОБХІДНА ДОПОМОГА АДВОКАТА!!!

Вітаю, у вашій ситуації вимога про додаткову оплату є сумнівною і не створює автоматичного обов’язку її сплачувати, якщо вона не підтверджена документально та не була погоджена з вами як замовником. По суті, навіть за відсутності підписаного письмового договору між вами і СТО виникли цивільно-правові відносини, оскільки ви передали автомобіль, погодили виконання робіт і здійснили оплату. Такі відносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та законодавством про захист прав споживачів. Це означає, що виконавець зобов’язаний діяти добросовісно, прозоро формувати вартість робіт і погоджувати всі істотні умови, зокрема ціну та обсяг ремонту. Ключове порушення у вашому випадку - це суттєве збільшення вартості ремонту без погодження. Якщо вам попередньо озвучували орієнтовну суму, а в процесі вона фактично зросла в рази, виконавець мав обов’язок завчасно вас повідомити і отримати згоду. Без цього додаткові роботи або витрати вважаються такими, що не узгоджені, і не підлягають оплаті. Закон прямо передбачає, що будь-які додаткові послуги без згоди замовника не створюють для нього фінансових зобов’язань.

Окремо важливо, що будь-які фінансові вимоги повинні бути підтверджені первинними документами. Повідомлення у месенджерах, таблиці чи довільні розрахунки не є належним доказом витрат. Ви маєте право вимагати повний пакет документів, який підтверджує реальність кожної витрати - рахунки, накладні, чеки, платіжні документи, акти виконаних робіт. Без цього неможливо встановити чи дійсно витрати були понесені і чи є вони обґрунтованими.

Також варто враховувати, що за цивільним законодавством ціна робіт повинна відповідати звичайним ринковим умовам. Якщо вартість запчастин або робіт значно завищена, це може свідчити про недобросовісну поведінку виконавця. У такому випадку ви маєте право оскаржувати такі нарахування і вимагати перерахунок.

Щодо утримання автомобіля - виконавець дійсно може посилатися на право притримання майна до моменту оплати. Але це правило працює лише тоді, коли борг є безспірним, погодженим і підтвердженим. Якщо сума є спірною, не підтверджена документами або сформована односторонньо, таке утримання фактично втрачає правову підставу і може бути оскаржене.

З практичної точки зору, у вас є чітка позиція: ви не відмовляєтесь оплачувати фактичні, необхідні та погоджені витрати, але не зобов’язані платити за те, що не було погоджено або документально підтверджено.

Правильний алгоритм дій у такій ситуації наступний. Перш за все потрібно перевести спілкування у офіційну площину і зафіксувати свою позицію письмово. Необхідно направити претензію, в якій вимагати:

• надати повний фінансовий звіт по використаних коштах
• підтвердити кожну витрату документами
• обґрунтувати збільшення вартості ремонту
• припинити виконання додаткових робіт без погодження
• передати автомобіль власнику

Обов’язково потрібно зібрати доказову базу, всі переписки, квитанції про оплату, домовленості щодо вартості, фото чи інші матеріали. Це буде основою для подальшого захисту прав.

У більшості випадків такі спори мають цивільно-правовий характер тому поліція не вирішує питання боргу. Але якщо автомобіль фактично не повертають, звернення до поліції доцільне для фіксації факту утримання майна. Паралельно можна звернутися до органів захисту прав споживачів зі скаргою на дії виконавця, оскільки ненадання інформації про ціну, відсутність документів та самовільне збільшення вартості є прямим порушенням прав споживача. Якщо питання не вирішується добровільно, воно підлягає вирішенню в судовому порядку. У суді можна вимагати повернення автомобіля,стягнення переплачених або невикористаних коштів, відшкодування збитків, а також визнання вимог про додаткову оплату необґрунтованими.

Отже, ви не зобов’язані оплачувати суму, яка сформована без вашої згоди і не підтверджена документально. Основний акцент потрібно робити на фіксації порушень, вимозі документів і юридично правильному оформленні своїх вимог. Це створює сильну позицію як для переговорів так і для можливого судового захисту.

З повагою, Адвокат Середницький

Вітаю Вас.

Замовила у компанії авто з Америки під ключ, авто приїхало до них на ремонт у вересні місяці, попередня оцінка ремонту складала у 5-7 тис $ по факту на сьогоднішній день 15 тис $ і це тільки запчастини, після моніторингу цінової політики було виявлено що майже кожна позиція запчастин завищена від 20 до 100$ мінімум а таких позицій біля 60. Договору по ремонту не було складено. Оплату за запчастини було внесено 10300 $ і зараз ще висить один список на 4700 $ який я вже відмовляюсь платити. Як можна забрати авто без внесення коштів або щоб вони надали реальну ціну вартості яку було витрачено? Надають ціни тільки від руки написано у вайбер або занесено до таблиці у ексель звідти просто зроблене фото . Які можливі дії у такому випадку?

Ситуація у Вас, на жаль, класична для таких історій з авто під ключ. Проблема в тому, що етап ремонту у Вас фактично залишився без належного юридичного оформлення. Попередня оцінка у 5-7 тис. доларів, якщо вона не закріплена у договорі або хоча б у погодженому кошторисі, не має обов’язкової сили. Тому компанія зараз користується цим і накручує вартість, пояснюючи це додатковими роботами чи зміною цін. Те, що Ви виявили завищення по запчастинах - виглядає цілком реалістично, але довести це юридично без первинних документів значно складніше.

Щодо самого авто - треба розуміти реальність: швидше за все, вони його не віддадуть без повного розрахунку. По факту вони утримують автомобіль як гарантію оплати своїх витрат, і це типова практика. Навіть якщо їх позиція сумнівна, забрати авто і не платити - це не той сценарій, який швидко працює. Для цього доведеться або йти у жорсткий конфлікт, або в суд, а це час, нерви і ризик, що авто ще довго буде стояти у них.

Тому зараз найбільш адекватна лінія поведінки - це не просто відмовлятись платити, а почати тиснути юридично. Вам потрібно вимагати від них нормальні підтвердження: звідки ціни, де закуповувалися запчастини, які саме роботи виконані. Не фото в вайбері, а документи - рахунки, накладні, будь-які підтвердження витрат. Паралельно варто зафіксувати свою позицію письмово: що така вартість не погоджувалась, що Ви бачите завищення і вимагаєте обґрунтування.

Якщо говорити відверто, найреальніший вихід - це домовлятись і зменшувати фінальну суму, а не намагатись забрати авто без оплати взагалі. Варіант із судом існує, і таких справ дійсно багато, але це вже довга історія, де потрібно буде вибудовувати доказову базу, а автомобіль увесь цей час може залишатись у них. Тому тут питання більше в тому, що для Вас зараз важливіше - швидко закрити ситуацію з мінімальними втратами чи йти в принциповий конфлікт.

З повагою! Щасти Вам!