Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
986 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Пункт 6 розділу ІІІ Наказу МВС №515 від 07.12.2009: "Практичний іспит приймається на транспортному засобі ТСЦ МВС або закладу на вибір особи, що складає іспит".
Тобто законодавець чітко визначив обов'язок держоргану надавати ТЗ для складання іспиту. Але вже майже 20 років як дармоїди мрев (а тепер вже тсц) вперто перекладають свої обов'язки на плечі громадян, примушуючи останніх орендувати транспортні засоби по 3000 - 4000 грн в автошколах аби здати практичний іспит.
Реформа обіцяла наявність ТЗ в кожному тсц, але по-факту у 95% випадків здача практичного іспиту на ТЗ тсц можлива лише по категоріям B, іноді C (і то не завжди). Коли ж справа стосується здачі практичного іспиту по категоріям CE або DE - у 100% випадків у дармоїдів тсц відповідь одна "в нас немає таких ТЗ, наймайте в автошколах за свій кошт". Рівень нахабства дармоїдів настільки зашкалює, що вони тепер навіть не цураються заявляти про таку позицію на офіційній інтернет-сторінці головного сервісного центру мвс (https://hsc.gov.ua/2026/02/27/praktichnij-ispit-u-servisnih-tsentrah-mvs-yaki-transportni-zasobi-zabezpechuye-kandidat-samostijno/).
Щомісяця по всій країні провадяться сотні іспитів по категоріям CE, DE, кожен з яких вилазить людині в 3000 - 4000 грн, які вона витрачати не зобов'язана, оскільки законодавець наділив її правом складати іспит на ТЗ тсц мвс. Відсутність у тсц мвс відповідних ТЗ - це не проблема людини, це проблема держави, які остання обіцяла вирішити, піднявши протягом останніх 15 років розмір зборів у більш ніж 10 разів.
Питання до фахівців: чи можливо стягнути з тсц мвс кошти, які людина змушена була витрачати на оренду ТЗ в автошколах, через те що, що тсц мвс фактично порушив право людини складати практичний іспит на ТЗ тсц мвс?
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (1)
Адвокат, м. Миколаїв, 34 роки досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Артеме!
Історія цікава і, на мій погляд, потенційно заслуговує звернення до суду, але вона не така проста, як може здатися на перший погляд.
Пункт 6 розділу III Інструкції, затвердженої наказом МВС № 515 від 07.12.2009 року, передбачає, що "практичний іспит приймається на транспортному засобі ТСЦ МВС або закладу на вибір особи, що складає" іспит. Перед цим пункт 5 того ж розділу уточнює, що "іспит проводиться на транспортному засобі тієї категорії, право керування якою особа бажає отримати". Тобто для категорії CE або DE транспортний засіб має відповідати саме цій категорії.
Позиція ГСЦ МВС, яку вони самі фактично підтверджують полягає в тому, що сервісні центри мають власний автопарк, але переважно для категорії B; деякі ТСЦ мають C, C1, D1 та A, а якщо авто потрібної категорії відсутнє, кандидат має вибір: або зупинитись на ТЗ навчального закладу, або забезпечити його самостійно.
Ось саме тут і виникає правова колізія. Справа в тім, що підзаконна Інструкція дає особі вибір, а публічна адміністративна практика фактично перетворює цей вибір на примус: якщо у ТСЦ немає потрібного ТЗ, особа змушена йти до автошколи та платити.
Проте для вирішення питання про стягнення коштів з СЦ МВС одного лише обурення, навіть цілком зрозумілого, буде замало.
Тобто сильна позиція в суді виглядала б не
“я орендував авто за власні кошти, поверніть мої гроші”,
а так:
"ТСЦ МВС допустив протиправну бездіяльність, оскільки не забезпечив можливості скласти практичний іспит на належному йому транспортному засобі відповідної категорії, хоча нормативний порядок передбачає право особи на такий вибір. Унаслідок цієї бездіяльності особа була змушена понести додаткові витрати на транспортний засіб закладу, які не повинні були покладатися на неї за належного виконання ТСЦ МВС своїх функцій".
Юридично це можна побудувати шляхом подання адміністративного позову: визнати протиправною бездіяльність ТСЦ / РСЦ / ГСЦ МВС щодо незабезпечення можливості складання іспиту на транспортному засобі ТСЦ МВС відповідної категорії та стягнути шкоду. КАС України дозволяє звертатися до адмінсуду у разі порушення прав рішенням, дією або бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, зокрема просити визнати бездіяльність протиправною та зобов’язати вчинити дії.
Вимогу про відшкодування шкоди краще заявляти в одному провадженні з публічно-правовою вимогою. Це важливо, бо за логікою статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені разом із вимогою вирішити публічно-правовий спір; інакше їх можуть віднести до цивільної або господарської юрисдикції.
Матеріально-правовою основою такого позову може бути стаття 1173 Цивільного кодексу України:
"...шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цього органу".
Проте слабке місце такого позову — тлумачення фрази з підзаконного акту: “на транспортному засобі ТСЦ МВС або закладу на вибір особи”.
Перше. Норма не містить прямого обов’язку кожного ТСЦ мати в наявності транспортні засоби всіх категорій, зокрема CE або DE.
Друге. Особі не відмовляли у складанні іспиту як такому, а лише повідомили, що за відсутності ТЗ відповідної категорії іспит може бути складений на ТЗ закладу.
Третє. Оренда або оплата автошколи — це відносини між кандидатом і приватним закладом, а не платіж на користь ТСЦ МВС.
Четверте. ГСЦ МВС публічно попереджає, що система Е-запису відображає, чи є у конкретному ТСЦ транспортний засіб відповідної категорії. Тобто вони можуть казати, що особа заздалегідь бачила відсутність такого ТЗ і сама обрала відповідний спосіб складання.
Однак і контраргумент у громадянина доволі сильний: "якщо нормативний акт передбачає вибір, то адміністративна практика не може цей вибір зводити нанівець. Особа не повинна нести додаткові приватні витрати лише тому, що держава організаційно не забезпечила той варіант складання іспиту, який сама ж передбачила у власному порядку".
Стягнення коштів можливе, але це не “легкий” позов. Найкраще він виглядатиме у випадку, коли особа до іспиту письмово звернулася до ТСЦ / РСЦ / ГСЦ МВС із заявою: “Прошу забезпечити складання практичного іспиту категорії CE/DE на транспортному засобі ТСЦ МВС”, отримала письмову відповідь або зафіксовану відмову/неможливість, після чого була змушена оплатити автошколу. Без такого попереднього письмового звернення ТСЦ буде легше сказати, що особа сама добровільно скористалася ТЗ закладу.
Можна додати й таку вимогу:
зобов’язати відповідний суб’єкт владних повноважень забезпечити можливість складання практичного іспиту на транспортному засобі ТСЦ МВС відповідної категорії, якщо питання ще актуальне для майбутнього іспиту.
Насамкінець хотів би зазначити, що для подання такого позову Вам обов'язково знадобиться досвідчений спеціаліст-правник, а судова справа може втягнути Вас у подальші витрати та забрати чимало часу - мінімум 3-4 місяці.
З повагою, адвокат Айвазян.