Чи входить квартира, що була придбана дружиною під час шлюбу до спадщини померлого чоловіка?

Доброго дня, Так, у Вашій ситуації квартира, найімовірніше, входить до складу спадщини померлого чоловіка в частині 1/2, навіть якщо в Державному реєстрі власником зазначені лише Ви.

Поясню чому.

Відповідно до ст. 60 Верховна Рада України Сімейний кодекс України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя незалежно від того, на кого воно оформлене та хто саме вносив кошти.

Тобто сам факт того, що:

• квартира придбана під час шлюбу;
• у договорі прямо зазначено про набуття у спільну сумісну власність;
• договір укладався за згодою чоловіка,

— практично однозначно свідчить про режим спільної сумісної власності.

Те, що у витязі з реєстру зазначені лише Ви, не скасовує права чоловіка на 1/2 частку. Для спільної сумісної власності це типова ситуація: у реєстрі може бути один формальний власник, але юридично майно належить обом.

У такому випадку після смерті чоловіка:

• Ваша 1/2 частка квартири залишається Вашою і не спадкується.
• Інша 1/2 частка входить до складу спадщини чоловіка та спадкується спадкоємцями першої черги — дружиною та дітьми (ст. 1261 ЦК України).

Тобто якщо спадкоємців лише троє:

• Ви;
• двоє дітей,

то 1/2 квартири ділиться між вами трьома у рівних частках.

Фактично після оформлення спадщини частки виглядали б приблизно так:

• у Вас: 1/2 як особиста частка дружини + 1/6 у спадщину = 2/3 квартири;
• у кожної дитини — по 1/6.

Щодо пропуску строку.

Тут є дуже важливий момент: Ви вже відкрили спадкову справу та подали заяву про прийняття спадщини. Це означає, що Ви прийняли спадщину в цілому, а не лише автомобіль.

За законодавством України не потрібно подавати окрему заяву на кожен об’єкт майна. Якщо спадщина прийнята — вона вважається прийнятою щодо всього спадкового майна, яке існувало на день смерті спадкодавця.

Тому сам по собі факт того, що документи на квартиру не були одразу подані нотаріусу, зазвичай не означає втрату права на спадкування цієї частки.

У Вашій ситуації найімовірніше потрібно:

1. Надати нотаріусу документи на квартиру.
2. Попросити включити 1/2 частку квартири до складу спадщини.
3. Оформити:
   • Ваше право власності на 1/2 як частку подружжя;
   • спадкові права на іншу 1/2.

Нотаріус може:

• або самостійно оформити це;
• або направити до суду, якщо виникнуть технічні чи реєстраційні питання.

Щодо продажу квартири.

Формально до завершення спадкового оформлення продаж такої квартири є ризикованим, оскільки:

• частина квартири фактично належить спадкоємцям;
• у тому числі дітям;
• а якщо діти неповнолітні — додатково виникають вимоги щодо дозволу органу опіки.

Нотаріус при продажу дуже ймовірно побачить:

• факт смерті чоловіка;
• дату придбання квартири під час шлюбу;
• режим спільної сумісної власності,

і може відмовити у посвідченні договору до врегулювання спадщини.

Тому безпечний і правильний шлях зараз — спочатку дооформити спадкову справу щодо квартири.

Також важливо: якщо діти неповнолітні, вони вважаються такими, що прийняли спадщину автоматично, навіть без подання заяви.

Рекомендую найближчим часом звернутися саме до того нотаріуса, у якого відкрита спадкова справа, та подати:

• договір купівлі-продажу квартири;
• витяг з реєстру;
• технічний паспорт;
• свідоцтво про шлюб.

У більшості подібних ситуацій питання вирішується без поновлення строків через суд, оскільки спадщина вже була прийнята належним чином.

Доброго дня.

Згідно з нормами Сімейного та Цивільного кодексів України, ваша квартира є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Оскільки вона була придбана під час шлюбу, не має значення, що у Витязі з державного реєстру вказана лише ви (це називається "титульне володіння"). Половина цієї квартири за законом належала вашому чоловікові, а отже, ця частка (1/2) автоматично входить до складу спадщини після його смерті.

Важливо розуміти, що ви не пропустили строк прийняття спадщини на квартиру. У спадковому праві діє принцип універсальності: якщо ви вчасно (протягом 6 місяців) подали заяву про відкриття спадкової справи щодо автомобіля, ви вважаєтеся такою, що прийняли всю спадщину, де б вона не знаходилася і з чого б не складалася. Те, що документи на нерухомість не були подані одразу, не позбавляє вас права оформити її зараз.

Продати квартиру прямо зараз ви не зможете. Будь-який нотаріус при підготовці угоди побачить, що майно купувалося у шлюбі, і вимагатиме згоди іншого з подружжя. Оскільки чоловік помер, "закрити" це питання можна лише через оформлення спадщини. Без виділення частки померлого чоловіка та переоформлення її на спадкоємців право власності вважатиметься юридично незавершеним для продажу.

Вам необхідно звернутися до того самого нотаріуса, який веде справу щодо автомобіля, і надати документи на квартиру. Нотаріус має спочатку видати вам свідоцтво про право власності на вашу частку (1/2) у спільному майні, а іншу половину — розподілити між вами та дітьми як спадщину. Після отримання свідоцтв про право на спадщину та реєстрації прав власності у реєстрі, ви та діти станете повноправними власниками всієї квартири та зможете її продати (з врахуванням прав дітей через органи опіки).

Доброго дня, Ольга!

Якщо квартира була придбана під час шлюбу і в самому договорі прямо зазначено, що вона набувається у спільну сумісну власність подружжя, то сама по собі реєстрація права лише за вами не робить її виключно Вашою особистою власністю.

За статтею 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, а кожна річ, набута за час шлюбу, презюмується спільною, якщо інше не встановлено законом або договором. У вашому випадку договір купівлі-продажу, навпаки, прямо підтверджує режим спільної сумісної власності.

Тому до спадщини після смерті чоловіка мала входити не вся квартира, а його частка у спільному майні подружжя. За загальним правилом частки подружжя у спільному майні є рівними, тобто 1/2 ваша як частка пережившого подружжя, а 1/2 чоловіка входить до складу спадщини. Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Якщо спадкоємцями першої черги є Ви та двоє дітей, то спадкуванню між вами підлягає не вся квартира, а лише 1/2 частина квартири, яка належала померлому. За відсутності інших спадкоємців першої черги ця спадкова частка ділиться між Вами та двома дітьми у рівних частках. Відповідно, після належного оформлення спадкових прав Вам належатиме 1/2 частина квартири як частка у спільному майні подружжя та ще 1/6 частина квартири у порядку спадкування, тобто разом 2/3 частини квартири. Кожній дитині належатиме по 1/6 частині квартири.

Подання нотаріусу під час заведення спадкової справи документів лише щодо автомобіля не обмежує склад спадщини виключно цим майном. Якщо спадкоємець у встановлений статтею 1270 ЦК України шестимісячний строк подав заяву про прийняття спадщини, така заява стосується прийняття спадщини в цілому, а не лише окремого майна, документи щодо якого були подані нотаріусу на момент заведення спадкової справи.

Отже, питання полягає не у пропуску строку для прийняття спадщини, якщо заява була подана Вами своєчасно, а у необхідності доповнення спадкової справи документами щодо квартири та оформлення спадкових прав на частку померлого чоловіка у цьому майні.

Зараз Вам доцільно звернутися до нотаріуса, у провадженні якого перебуває спадкова справа, та надати документи щодо квартири: договір купівлі-продажу, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про смерть чоловіка, документи дітей та інші документи, які нотаріус вважатиме необхідними для оформлення спадкових прав.

Нотаріус повинен врахувати, що з документа, який підтверджує набуття квартири, вбачається можливий режим спільної сумісної власності подружжя. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України прямо передбачає, що при оформленні спадщини нотаріус у випадках, коли з документа про право власності вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен з’ясувати наявність того з подружжя, хто пережив спадкодавця, та має право на 1/2 частку в такому майні.

У разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя видається нотаріусом на підставі письмової заяви того з подружжя, хто пережив спадкодавця. Таке свідоцтво може бути видане на половину спільного майна.

Отже, нотаріально процедура має полягати у тому, що спочатку визначається та оформлюється Ваша частка у спільному майні подружжя, тобто 1/2 частина квартири, а після цього оформлюється право на спадщину щодо частки померлого чоловіка, тобто щодо іншої 1/2 частини квартири.

Якщо діти є малолітніми або неповнолітніми, вони вважаються такими, що прийняли спадщину, незалежно від подання ними окремої заяви про прийняття спадщини, за умови що у встановленому законом порядку від їхнього імені не було подано заяву про відмову від спадщини. Водночас така презумпція прийняття спадщини не звільняє від необхідності нотаріального оформлення їхніх спадкових прав на частку померлого батька у квартирі, якщо така частка входить до складу спадщини.

Щодо можливості продажу квартири, то наявність у Державному реєстрі речових прав запису лише про Ваше право власності не усуває правового режиму спільної сумісної власності подружжя, якщо такий режим виник у момент придбання квартири.

Тому, якщо квартира фактично є спільним майном подружжя, то після смерті чоловіка його частка не припинилася і не перейшла автоматично до Вас як до особи, за якою зареєстровано право власності. Вона увійшла до складу спадщини та підлягає оформленню за спадкоємцями.

У разі продажу квартири без урахування спадкових прав дітей може виникнути ризик подальшого оспорювання договору, а також ризик відмови нотаріуса у посвідченні договору відчуження, якщо зі змісту правовстановлюючих документів буде встановлено, що квартира була придбана під час шлюбу як об’єкт спільної сумісної власності подружжя.

Після оформлення спадкових прав ситуація також залежатиме від віку дітей. Якщо частки у квартирі будуть зареєстровані за неповнолітніми дітьми, відчуження квартири буде можливим лише з дотриманням вимог щодо захисту майнових прав дітей, зокрема за наявності відповідного дозволу органу опіки та піклування.

Таким чином, у Вашому випадку найбільш правильним варіантом є не продаж квартири у поточному стані, а звернення до нотаріуса із документами щодо квартири для доповнення спадкової справи та оформлення частки померлого чоловіка у складі спадщини. Якщо Ви своєчасно подали заяву про прийняття спадщини, то пропуск строку саме через те, що документи щодо квартири не були подані одразу, відсутній. Проблема полягає у необхідності правильно визначити склад спадкового майна та оформити права всіх спадкоємців на частку померлого у квартирі.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, пані Ольго!

Прийміть мої щирі співчуття щодо Вашої втрати! Розумію, що стикатися з документальними та майновими нюансами у такий складний період надзвичайно виснажливо.

Ваша ситуація є досить поширеною в практиці управління майном та спадкового права, і хороша новина полягає в тому, що Ви нічого не втратили і не пропустили.

Ось детальний розбір правового статусу вашої квартири та подальших кроків.

1. Чи входить квартира до спадщини?

Так, половина квартири належить до спадкової маси. Відповідно до Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, незалежно від того, на кого з них воно зареєстроване. Те, що у витязі з реєстру речових прав вказані лише Ви — стандартна практика реєстрації, але визначальним документом є договір купівлі-продажу. Оскільки в ньому прямо вказано, що майно набувається у спільну сумісну власність, закон визнає ідеальні частки подружжя рівними. Тобто 1/2 квартири є власністю Вашого чоловіка, і саме ця частка підлягає спадкуванню.

2. Чи пропущено строк для прийняття цієї частини спадщини?

Ні, строк не пропущено. Згідно з Цивільним кодексом України, діє важливе правило: прийняття частини спадщини означає прийняття всієї спадщини. Не можна прийняти авто і відмовитися від квартири, або навпаки.

Оскільки Ви вчасно (до спливу 6 місяців) звернулися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини щодо автомобіля, Ви та ваші діти автоматично прийняли й усі інші активи, що належали Вашому чоловікові. Відсутність документів на квартиру під час першого візиту не позбавляє Вас права на неї.

3. Чи можете ви зараз продати квартиру як єдина власниця?

Ні, юридично безпечно продати квартиру наразі неможливо. Хоча в реєстрі Ви вказані як єдиний власник, будь-який компетентний нотаріус під час підготовки до угоди купівлі-продажу вивчить правовстановлюючий документ (Ваш договір купівлі-продажу). Побачивши пункт про спільну сумісну власність і згоду чоловіка, нотаріус вимагатиме або його особистої згоди на продаж, або (у разі смерті) свідоцтва про право на спадщину.

Крім того, оскільки є ще два спадкоємці (Ваші діти), продаж квартири в обхід їхніх законних інтересів на частку батька буде порушенням прав неповнолітніх.

Звичайно, є нотаріуси, які без зайвих питань можуть посвідчити продаж Вашої нерухомості, але якщо Ви не хочете судових спорів в майбутньому, то краще оформити спадщину.

Ваші подальші дії

Оскільки спадкова справа вже відкрита і строк сплив, Ви знаходитеся на стадії видачі свідоцтв. Вам необхідно:

1. Звернутися до того ж нотаріуса, який веде Вашу спадкову справу і надати йому договір купівлі-продажу квартири та техпаспорт.
2. Нотаріус видасть Вам Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя (це юридично закріпить Ваші особисті 50% квартири, які не діляться між іншими спадкоємцями).
3. Залишкові 50% (частка чоловіка) будуть поділені між усіма спадкоємцями першої черги, які прийняли спадщину (тобто між Вами та двома дітьми порівну — по 1/6 від усієї квартири кожному).
4. Після того, як діти стануть співвласниками своїх часток, для продажу квартири Вам знадобиться дозвіл органу опіки та піклування.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Вітаю!

ТАК, 1/2 КВАРТИРИ НАЛЕЖАЛО ЧОЛОВІКРВІ.

Сімейним кодексом України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Навіть якщо один з подружжя з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) не мав самостійного заробітку (доходу). Кожна річ, набута за час шлюбу, вважається об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, крім речей індивідуального користування. До спільного майна подружжя входять і їх заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи. Якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, гроші або інше майно, які були одержані за цим договором, також є спільною сумісною власністю. До спільного майна належать також речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя.

Статтею 60 Сімейного кодексу України визначено, що майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Набуваючи у власність майно, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 Сімейного кодексу України).

До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності відноситься:

• майно, придбане за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування);
• прибутки отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші доходи);
• речі придбані одним із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо).

Зазначений перелік не є вичерпним. Так, якщо майно дружини/чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості в наслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

---

Типовою є ситуація, коли подружжя перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, оформлює все спільне майно на когось одного, не замислюючись про оформлення частки у спільному майні.

Перш за все зауважу, що статус майна, яке відноситься до спільного сумісного майна подружжя та порядок оформлення частки у такому майні визначають, зокрема, такі законодавчі акти:

• Цивільний кодекс України;
• Сімейний кодекс України;
• Закон України «Про нотаріат»;
• Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, та ін.

1. Яке майно відноситься до спільного сумісного майна подружжя.

Майно, яке входить до складу спільного майна подружжя визначає Сімейний кодекс України (ст.ст. 60 61 69 СК України).

Стаття 60 СК України передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Частинами 1-3 статті 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Також, об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, перебуваючи у шлюбних відносинах, подружжя може набути наступне спільне сумісне майно, яке підлягає поділу:

1. Нерухоме майно (квартира/будинок/інше).
2. Земельні ділянки.
3. Транспортні засоби.
4. Корпоративні права підприємства.
5. Грошові кошти та ін.

Виходячи із норм Сімейного кодексу, все майно набуте подружжям за період перебування у шлюбі є спільною сумісною власністю подружжя, незалежно від того, хто з них та в якій кількості вніс грошові кошти на його придбання.

2. Офоромлення права власності на частку в спільному майні колишнього подружжя після смерті одного з них.

У випадку смерті колишнього чоловіка чи дружини, близькі родичі звертаються до нотаріуса для відкриття спадщини померлого.

На цей процес законодавством встановлений строк 6 місяців.

Непоодинокі випадки, коли один із колишнього подружжя, вважає, що може успадкувати свою частку у спільному майні подружжя, навіть не замислюючись над тим, що не відноситься до кола спадкоємців свого колишнього чоловіка/дружини, а, отже, згідно з нормами чинного законодавсва не може претендувати на частку у спадщині померлого.

Важливо. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Виходячи із норм діючого законодавства, ½ частка у спільній сумісній власності колишнього подружжя (наприклад, квартири) не входить до складу спадщини після смерті колишнього чоловіка/дружини.

Але, фактично, нотаріуси у більшості випадків не досліджують колишні родинні звʼязки померлого, і до складу спадщини включать все майно, що зареєстроване за померлим.

Тому, у таких випадках, коли дружині або чоловікові стане відомо про смерть іншого, потрібно звернутися до нотаріуса для оформлення права власності на свою частку у спільній сумісній власності колишнього подружжя.

Це можна зробити шляхом отримання у нотаріуса Свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя.

Пункт 4 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат» визначає, що нотаріуси видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) на підставі спільної заяви або в разі смерті одного з подружжя.

Частинами 1-3 статті 71 вказаного Закону передбачено, що у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) свідоцтво про право власності на частку в їхньому спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя) з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.

Зазначене свідоцтво у разі смерті одного з подружжя видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

2.1. Строки подачі заяви нотаріусу.

В першу чергу зазначу, що чинне законодавство не встановлює строків подачі такої заяви одним із подружжя.

Також видача Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя не залежить від видачі Свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлого.

Тобто, той із подружжя, який має намір оформити свою частку у спільному майні може це зробити незалежно від того, чи отримали спадкоємці свідоцтво про право на спадщину. Це пояснюється тим, що частка у спільному майні подружжя не входить до складу спадщини, а отже, не може бути успадкована.

Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд.

У постанові від 17.03.2021 по справі № 761/36415/18 суд сформував висновок: «Видача свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя здійснюється нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з повідомленням спадкоємців померлого. Це не може залежати від отримання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину.»

2.2. Перелік документів для отримання свідоцтва.

Для отримання Свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя потрібно подати нотаріусу разом із заявою такі документи:

1.Документ, що підтверджує шлюбні відносини або розірвання шлюбу (свідоцтво про шлюб/розірвання шлюбу).

2. Документи, що підтверджують право власності колишнього подружжя на спільне майно.

Якщо йдеться про нерухоме майно (квартиру, будинок тощо), нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Для земельної ділянки нотаріус також отримує витяг з Державного земельного кадастру.

Тобто, виключно за наявності вищевказаних документів/відомостей, нотаріус видає одному з подружжя зазначене Свідоцтво.

Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки нотаріус в залежності від обставин нотаріальної дії, яку він вчиняє, має право витребовувати від фізичних/юридичних осіб відомості та документи, які необхідні для її вчинення (ст.4 Закону України «Про нотаріат»).

Якщо нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва (наприклад, через відсутність документів, що підтверджують право власності), оформлення частки в спільному майні колишнього подружжя здійснюється в судовому порядку. З таким порядком можна буде ознайомитися в моїй наступній статті.

ВИСНОВОК:

1.Для оформлення права власності на частку в спільному майні подружжя, необхідною умовою є придбання майна у період шлюбу.

2.Частка у спільному майні колишнього подружжя не входить до складу спадщини і не може переходити іншим спадкоємцям за правом спадкування.

3.Оформити право власності на частку у спільному майні подружжя можливо шляхом отримання Свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, яке видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини, внаслідок смерті чоловіка/дружини.

---

Чи правильно я розумію, що половина квартири все ж таки повинна була відноситись до спадщини чоловіка і мені потрібно було надати документи на квартиру нотаріусу при відкритті спадщини і я пропустила цей строк?

СПАДКОЄМЦЯМИ НА 1/2 КВАРТИРИ Є ВИ, ДІТИ ТА БАТЬКИ ПОМЕРЛОГО.

ЯКЩО ДІТИ НЕПОВНОЛІТНІ, ТО ВОНИ АВТОМАТИЧНО ПРИЙНЯЛИ СПАДЩИНУ.

Спадкування — це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Саме так формулює це поняття ст. 1216 Цивільного кодексу України.

Спадкування згідно з цивільним законодавством існує у двох видах:

• за законом;
• за заповітом.

Спадкування за законом — майно переходить до зазначених в законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості, тобто точно визначеного кола осіб, котрі спадкують одночасно. В українському законодавстві існують 5 черг спадкування порядок черговості, що визначається ст. 1258 Цивільного кодексу України.

Спадкування за заповітом — заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 Цивільного кодексу України).

В українському законодавстві немає поняття «автоматичного прийняття спадщини» у повному розумінні. Для прийняття спадщини необхідно подати заяву до нотаріуса протягом 6 місяців від дня смерті спадкодавця для прийняття спадщини.

«Автоматичним прийняттям спадщини» слід вважати наступні випадки:

– Якщо спадкоємець проживає разом із спадкодавцем на момент його смерті, то вважається, що він автоматично прийняв спадщину, якщо протягом зазначеного терміну не відмовився від неї офіційно (ст. 1268 Цивільного кодексу України).

– Якщо спадкоємцем є малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадкові якщо такі особи не подали особисто або через уповноважених представників відмови від прийняття спадщини (ст. 1268 Цивільного кодексу України).

І що тепер можна зробити, якщо моє припущення вірне? Чи можу я продати цю квартиру як власниця?

ЯКЩО ДІТИ АВТОМАТИЧНО ПРИЙНЯЛИ СПАДЩИНУ, ТО ПРОДАТИ КВАРТИРУ ВИ МОЖЕТЕ ТІЛЬКИ ЗА ПОГОДЖЕННЯ ОРГАНУ ОПІКИ.

Законодавство України поділяє осіб до 18 років на дві категорії:

• малолітні (до 14 років) — не мають права самостійно розпоряджатися майном, всі дії від їхнього імені здійснюють батьки або опікуни;
• неповнолітні (від 14 до 18 років) — можуть брати участь у правочинах, але лише за згодою батьків і органу опіки.

Ключовий момент — без дозволу органу опіки та піклування продаж нерухомості, що належить дитині, неможливий.

У зв`язку з частковою (малолітні діти) та неповною (неповнолітні діти) цивільною дієздатністю дітей правомочності щодо їх майна, відповідно до ст.242 Цивільного кодексу України здійснюють їх батьки (усиновлювачі).

Батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов’язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси (частина перша ст. 177 Сімейного кодексу України).

Батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування:

• відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;
• видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;
• вчиняти правочини щодо:

– об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;

– відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

Порядок провадження органами опіки та піклування визначеної законом діяльності, пов’язаної із захистом майнових прав дитини, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положення частини 3 статті 17 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до Закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.

Так, згідно з частиною 3 статті 18 Закону, органи опіки та піклування зобов’язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Відповідно до частини 4 статті 177 Сімейного кодексу України дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця. Лише в разі гарантування збереження права дитини на житло відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866, дозвіл оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей.

ДОБРОГО ДНЯ, пані ОЛЬГА! ПРИЙМІТЬ МОЇ ЩИРІ СПІВЧУТТЯ ВАШІЙ ВТРАТІ! Заява про прийняття спадщини подається не на конкретне майно, а за фактом смерті другого з подружжя чи іншого родича. Ви приймаєте такою заявою УСЕ майно та майнові права, які належали спадкодавцю. Прийняття спадщини з умовою чи окремого майна - не передбачено законом. Ви не зобов"язані були нотаріусу одразу при поданні заяви про прийняття спадщини за законом (до 6 місяців відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України) - подавати правоустановлюючі документи на майно. Просто окремі нотаріуси так звикли працювати ще з часів "царя Гороха". І зміни законодавства для них недостатні підстави, щоб змінювати стиль здійснення нотаріальної практики та не вимагати усі документи одразу. Але правила оформлення спадщини регулюються законом, а не вигадками нотаріусів. Тому жодних перепон у поділі 1/2 частки квартири між спадкоємцями - не існує.

Тобто ніщо не заважає Вам принести нотаріусу, який завів спадкову справу чи навіть вже встиг видати свідоцтва про право на спадщину в частині авто (транспортних засобів) чи кошти спадкодавця, в будь-який момент після закінчення строку для прийняття спадщини (після 6-місячного строку) - документи на будь-яке майно, яке підлягає оформленню як спадщина та входить до спадкової маси. Це передбачено ст. 1296 - 1298 Цивільного кодексу України.

До спадкової маси у Вашому випадку входить по закону 1/2 частина нерухомого майна, яке придбано у шлюбі. Тобто між спадкоємцями, які прийняли спадщину, має бути поділено 1/2 частину квартири у відповідних долях в залежності від спадкоємців.

Ви звісно можете приховати це і залишити як є. Раніше часто так і робили. Але потім вже інший нотаріус при купівлі-продажу чи покупці - може відмовити у посвідченні угоди і так може вийти, що й свідоцтва про смерть буде недостатньо для підтвердження прав на квартиру.

Особисто я б надав негативну експертну оцінку при аналізі такої угоди купівлі-продажу, бо формально немає гарантій у сторонніх покупців, що не з"явиться інший спадкоємець, який через суд оскаржить результати оформлення спадщини без його участі та повідомлення.

В будь-якому разі Ви маєте право оформити спадщину на частку квартири шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса - в будь-який момент, хоч через 10-20 чи 75 років, дай Вам Боже здоров"я!

Закон жодним терміном не обмежує.

Свідоцтво видається НЕ НА УСЕ МАЙНО, а на кожен вид спадкового майна - ОКРЕМЕ СВІДОЦТВО. Тому часто буває, що знаходяться депозити, пенсійні виплати, банківські рахунки, рухоме чи нерухоме майно, про яке не було відомо. Навіть зустрічав дооформлювали свідоцтво на спадщину на дачні ділянки чи земельні паї.

ОТЖЕ, в описаній Вами ситуації немає нічого страшного. Чи є сенс переоформлювати зараз квартиру шляхом отримання свідоцтва у нотаріуса про це - вирішувати Вам. Можете порадитись з нотаріусом, який веде спадкову справу.

Якщо у Вас немає планів продавати квартиру в найближчі роки - то можете поки що і не отримувати свідоцтво.

В будь-якому разі Ви зможете зробити це в будь-який час, коли це буде потрібно. Єдиний ризик, що якщо це не державна нотаріальна контора, а приватний нотаріус - то нотаріуси теж люди, тобто смертні. І потім може так статися, що нотаріус або припинить діяльність і поїде з України, або помре... Документи приватних нотаріусів у такому випадку передаються в нотаріальний архів області. Потім якщо треба дооформлювати свідоцтва - це стане підставою для ініціювання передачі спадкової справи іншому нотаріусу. А це час і бюрократія на рівні регіональних управлінь юстиції.

В іншому жодних проблем я не бачу. Обов"язок звернутися за свідоцтвом про спадщину у разі наявності у складі спадщини майнових прав на квартиру, передбачений ст. 1297 ЦК України - жодними часовими межами не обмежений.

З повагою та розумінням, Я.О. Турчин

ЯКЩО ВИ ПРОПУСТИЛИ СТРОК ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ:

Прийняття спадщини в Україні регулюється Цивільним кодексом України (далі – Кодекс).

Зокрема, для прийняття спадщини статтею 1270 Кодексу встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (тобто з дня смерті спадкодавця).

Протягом цього строку спадкоємець має звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Якщо цього не зроблено, спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину.

Винятки:

• Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

• Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину.

На жаль, пропуск строків для прийняття спадщини – досить поширена ситуація. Це може статися через різні обставини:

- перебування спадкоємця на лікуванні з приводу тимчасової непрацездатності;

- перебування спадкоємця у відрядженні;

- приховування факту відкриття спадщини іншими спадкоємцями;

- обставини військового часу, які не дозволили спадкоємцю здійснити своє право тощо.

Як діяти, якщо строк для прийняття спадщини пропущений?

1. Звернутися до нотаріуса.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

2. Звернутися до суду.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вітаю Вас, Ольга

Оскільки квартиру було придбано під час шлюбу, то відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України вона є спільною сумісною власністю подружжя. І при цьому не має значення, на чіє ім'я оформлено договір.

Але при спадкуванні до спадщини входить лише 1/2 частка нерухомості. Адже друга половина належить дружині (тобто Вам). Але щоб вона увійшла до спадщини, нотаріус повинен зробити її виділення.

А тепер щодо спадкоємців. І тут ситуація досить цікава.

Оскільки ви не були прописані в квартирі разом з чоловіком, то Вам треба було протягом 6 місяців подати заяву про прийняття спадщини, що Ви і зробили. І при цьому неважливо, що документи на квартиру так би мовити знайшлися пізніше.

Головне, що Ви подали заяву про прийняття спадщини вчасно

А тепер щодо дітей

Якщо вони були на момент відкриття спадщини неповнолітніми, то відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України вони прийняли спадщину автоматично незалежно від місця їх реєстрації. І за таких умов виходить, що частку чоловіка отримали у спадщину діти.

Тоді Вам треба отримати для них Свідоцтва про право на спадщину (за умови, якщо дітям ще не виповнилося 14 років). Починаючи з 14 років вони можуть звернутися до нотаріуса самостійно (ч.3 ст. 1269 ЦК України).

Станом на зараз розподіл квартири виглядає наступним чином. 1/2 квартири ділиться між Вами та дітьми на 3 частини, тобто кожен отримує по 1/6.

Підкажіть, Ви подавали нотаріусу заяву про прийняття спадшини?

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго вечора.

Я не використовую Штучні інтелекти, тому відповідь буде короткою:

1. Спадщину ви вже прийняли (доречі - разом із можливими боргами спадкодавця) подавши Заяву на прийняття автомобіля.

2. Неповнолітні діти вважаються такими, що прийняли спадщину автоматично, незалежно від місця їхньої реєстрації. Тому писати додаткову Заяву не потрібно.

3. Продати квартиру можна за Рішенням Служби у справах дітей (Опікунська рада у районній адміністрації того району, де зареєстровані діти). Щоб отримати такий дозвіл на продаж часток квартири, Опікунській раді треба надати докази того, що дітям Ви надасте у власність нерухоме майно, не гірше (та не дешевше і не менше по площі ніж 1/3 від 1/2 квартири).

4. З переоформленням не затягуйте. З моєї практики - Багато нотаріусів з початку війни призупинили або припинили діяльність, виникло багато проблем із державним нотаріальним архівом, до якого були передані справи таких нотаріусів. Дуже повільно відповідають на запити, а добитись будь-якого документа дуже складно.