Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
999 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Доброго дня.
Потрібна консультація щодо розірвання шлюбу в судовому порядку в Україні.
Я та дружина вже близько 4 років постійно проживаємо за кордоном. Обоє маємо українську реєстрацію місця проживання у місті К., але фактично в Україні не проживаємо. Раніше в Україні орендували квартиру, але були зареєстровані окремо — кожен за адресою своїх батьків у м.К.
Між нами відсутній спір щодо розірвання шлюбу. Дружина згодна на розлучення, не заперечує проти позову та готова подати заяву про визнання позову і прохання розглянути справу без її участі. Після розірвання шлюбу вона бажає залишити моє прізвище і дітей..
У нас є неповнолітні діти. Спору щодо місця проживання дітей наразі немає — діти залишаються проживати разом із матір’ю. Питання аліментів планується вирішувати окремим позовом у майбутньому. Так само можливий окремий позов щодо поділу майна.
У зв’язку з цим прошу надати консультацію з таких питань:
1. Чи потрібно у нашій ситуації подавати довідку про склад сім’ї або довідку про місце проживання?
2. Чи достатньо для суду лише української реєстрації сторін?
3. Чи можливо подати позов дистанційно з-за кордону:
- шляхом направлення документів міжнародною поштою чи внутрішньою поштою з адреси в Україні?
4. Який повний перелік документів необхідний у нашій ситуації?
5 Чи потрібно нотаріально посвідчувати заяву відповідачки про визнання позову?
6 Чи можливо розглянути справу без особистої участі сторін?
7 Які ризики або типові проблеми можуть виникнути у подібній ситуації?
Буду вдячний за рекомендації щодо найбільш швидкого та правильного способу оформлення розірвання шлюбу.
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (11)
Адвокат, м. Запоріжжя, 26 років досвіду
Спілкуватися у чатіДобрий день.
Все можна зробити без нотаріусів та довідок через Ситсему Електронний Суд.
Всі документи Ви з Дружиною можете підписати електронним підписом через ДІЮ.
Краще для цього найняти юриста досвідом або Адвоката.
1. Замість Довідки про склад сім'ї потрібен документ, що підтверджує місце реєстрації («прописку»). Тобто це - Витяг з реєстру територіальної громади — можна завантажити в додатку або на порталі «Дія».
2. Української реєстрації достатньо.
3. Електронний суд.
4. Документи:
Позовна заява.Оригінал свідоцтва про шлюб. (На вимогу Судді , можливо, прийдеться вислати поштою до Суду).Копії свідоцтв про народження дітей.Копії паспортів та ідентифікаційних кодів (РНОКПП) вашого та дружини.Документи про реєстрацію місця проживання ( Витяги з «Дії»).Квитанція про сплату судового збору (платіжку можна сформувати та оплатити онлайн на сайті суду або через Електронний суд).Заява від дружини про визнання позову та розгляд справи за її відсутності.5. Ні. Подати Заяву можна з Електронним підписом через ДІЮ і Електронний суд.6. Можливо.7. Суддя може дати строк на примирення 6 місяців..Юрист, м. Київ, 10 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, розірвання шлюбу вєможливе лише у судовому порядку за взаємною згодою подружжя за наявності неповнолітніх дітей, що виключає можливість звернення до органів ДРАЦС і зумовлює виключно судовий порядок відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України. Факт постійного проживання обох сторін за межами України не перешкоджає розгляду справи українським судом, оскільки ключовим є процесуальна підсудність, яка визначається за зареєстрованим місцем проживання відповідача в Україні або останнім відомим місцем його проживання. Наявність української реєстрації є достатньою юридичною підставою для відкриття провадження, тоді як довідки про склад сім’ї або фактичне проживання не є обов’язковими доказами та не мають вирішального значення для суду в справах про розірвання шлюбу.
Подання позову у сучасних умовах повністю можливе в дистанційному форматі, при цьому використання паперової пошти не є обов’язковим, оскільки процесуальне законодавство України передбачає подання документів та участь у справі через підсистему «Електронний суд» (ЄСІТС). Саме електронний суд є найбільш ефективним і юридично коректним способом звернення, оскільки дозволяє подати позов, додатки, заяви сторін та отримувати процесуальні документи суду в електронній формі без фізичного пересилання кореспонденції. За наявності кваліфікованого електронного підпису або участі адвоката через електронний кабінет процес може повністю здійснюватися дистанційно, включно з поданням заяв про розгляд справи без участі сторін.
Перелік документів у такій категорії справ залишається стандартним і включає позовну заяву про розірвання шлюбу, копії паспортів та ідентифікаційних номерів сторін, свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження дітей, квитанцію про сплату судового збору, а також, за потреби, підтвердження реєстрації місця проживання. Додатково може подаватися заява відповідача про визнання позову та згоду на розгляд справи за його відсутності, яка для належної процесуальної сили зазвичай оформлюється у нотаріальній формі, оскільки це забезпечує беззаперечність волевиявлення сторони.
Розгляд справи без особистої участі сторін є повністю допустимим і широко застосовується судами, особливо у випадках, коли обидві сторони подали заяви про визнання позову та просили розглянути справу за їх відсутності. У такому разі суд, як правило, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що істотно скорочує строки розгляду.
Основні процесуальні ризики у подібних справах пов’язані не з суттю спору, оскільки він відсутній, а з технічними аспектами оформлення та подання документів, зокрема правильним визначенням підсудності, належним підтвердженням адреси відповідача та коректним оформленням заяви про визнання позову. Окрему увагу суд може приділяти захисту інтересів неповнолітніх дітей, однак за відсутності спору між батьками та узгодженості їх позицій це зазвичай не ускладнює ухвалення рішення про розірвання шлюбу.
У підсумку дана категорія справ за наявності взаємної згоди сторін є відносно простою та прогнозованою з точки зору судової практики, а найбільш ефективною процесуальною формою реалізації права на розірвання шлюбу є саме електронне подання через «Електронний суд» без необхідності використання паперової пошти чи фізичного звернення до суду.
Зразок позовної заяви. За посиланням.
https://pr.dp.court.gov.ua/sud0430/informacia/22/3...
Адвокат, м. Миколаїв, 35 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Максиме!
За викладених Вами обставин розірвання шлюбу можливе тільки в судовому порядку, оскільки у подружжя є неповнолітні діти.
Справа вирішується судом: або за спільною заявою подружжя на підставі статті 109 СК України, або за позовом одного з подружжя на підставі статей 110, 112 СК України. У Вашому випадку практично простішим виглядає саме позов одного з подружжя про розірвання шлюбу, а відповідачка може подати заяву про визнання позову та заяву про розгляд справи без її участі.
Дійсно, питання аліментів і поділу майна не обов’язково вирішувати в межах справи про розірвання шлюбу. Їх можна заявляти окремими позовами. Це навіть доцільно, якщо мета зараз — максимально швидко розірвати шлюб без ускладнення справи додатковими вимогами.
Позов подається за правилами ЦПК України. Загальне правило підсудності — за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача, тобто дружини, відповідно до статті 27 ЦПК України. Водночас частина друга статті 28 ЦПК України дозволяє подавати позов про розірвання шлюбу за зареєстрованим місцем проживання або перебування позивача, якщо на його утриманні є малолітні чи неповнолітні діти, або якщо він не може виїхати до місця проживання відповідача з поважних причин. Також за домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Судовий збір за подання позову про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Це прямо передбачено статтею 4 Закону України «Про судовий збір». Станом на 2026 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3328 грн, тому судовий збір за такий позов складає 1331,20 грн.
Після розірвання шлюбу особа, яка змінила прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право або надалі іменуватися цим прізвищем, або відновити дошлюбне прізвище. Це передбачено статтею 113 СК України. Тому якщо дружина бажає залишити Ваше прізвище, окремого спору з цього приводу немає, достатньо зазначити це у її заяві або просто не ставити питання про зміну прізвища.
Довідка про склад сім’ї або довідка про фактичне місце проживання у Вашій ситуації не є обов’язковим документом для самого факту розірвання шлюбу. ЦПК України вимагає, щоб до позову були додані докази на підтвердження обставин, на які посилається позивач, але спеціальної вимоги про довідку про склад сім’ї саме у справі про розірвання шлюбу немає. Основними документами будуть свідоцтво про шлюб та свідоцтва про народження дітей.
Для суду достатньо української зареєстрованої адреси сторін, оскільки саме зареєстроване місце проживання або перебування використовується для визначення територіальної підсудності за статтями 27, 28 ЦПК України. Фактичне проживання за кордоном саме по собі не позбавляє український суд можливості розглянути справу, якщо сторони є громадянами України, шлюб зареєстрований в Україні або підлягає розірванню за українським правом, а у сторін є зареєстровані адреси в Україні.
Подати позов дистанційно можливо. Найкращий варіант — через «Електронний суд», якщо у позивача є кваліфікований електронний підпис. Також документи можна направити поштою до відповідного суду. Якщо відправляти з-за кордону міжнародною поштою, це можливо, але практично довше і складніше з доказами відправлення. Якщо є довірена особа в Україні, можна підписані документи передати їй, а вона направить їх внутрішньою поштою до суду. Головне — щоб позов був підписаний позивачем або його представником, а до нього були додані належні копії документів і квитанція про сплату судового збору.
Подати позов дистанційно можливо й через адвоката в Україні. Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат, а згідно зі статтею 62 ЦПК України його повноваження підтверджуються, зокрема, довіреністю або ордером. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги, а ордер є документом, який посвідчує повноваження адвоката на надання такої допомоги відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
У такому варіанті позивач може укласти договір з адвокатом, надати йому необхідні документи в електронному вигляді, після чого адвокат самостійно підготує позов, сформує пакет додатків, сплатить або додасть квитанцію про сплату судового збору, подасть документи до суду через власний електронний кабінет у ЄСІТС та надалі буде отримувати процесуальні документи від суду.
При тому сторонам не обов’язково особисто перебувати в Україні або самостійно направляти документи до суду поштою. Їхня участь фактично зводиться до надання адвокату копій документів, погодження тексту позову, підписання необхідних заяв, а з боку відповідачки — подання заяви про визнання позову та прохання розглянути справу без її участі.
Закон прямо не вимагає нотаріального посвідчення заяви відповідачки про визнання позову. Визнання позову регулюється статтею 206 ЦПК України: відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, а суд за наявності законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Так, справа може бути розглянута без особистої участі сторін. Учасник справи має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Це відповідає статті 211 ЦПК України. Якщо обидві сторони подадуть такі заяви, а відповідачка додатково визнає позов, суд може розглянути справу без їхньої присутності.
Основні ризики у подібних справах пов’язані не з самим фактом проживання за кордоном, а з формальними процесуальними моментами. Суд може залишити позов без руху, якщо не додано квитанцію про судовий збір, копії документів для відповідачки, свідоцтва про шлюб або свідоцтв про народження дітей, якщо неправильно визначено суд або не зазначено повні дані сторін. Також можливий ризик затягування, якщо суд призначить строк для примирення. За частиною сьомою статті 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд і надати строк для примирення подружжя, який не може перевищувати шести місяців, але за відсутності спору та за наявності заяви відповідачки про визнання позову підстав для тривалого строку зазвичай менше.
Найбільш швидкий варіант — подавати позов про розірвання шлюбу без вимог про аліменти, місце проживання дітей і поділ майна. У позові достатньо зазначити, що шлюбні відносини фактично припинені, сторони близько 4 років проживають за кордоном, спільне сімейне життя не ведеться, спір щодо дітей відсутній, діти залишаються проживати з матір’ю, питання аліментів і майна не є предметом цього позову. Від відповідачки бажано одразу подати заяву про визнання позову, згоду на розгляд справи без її участі та підтвердження, що вона не заперечує проти розірвання шлюбу і бажає залишити шлюбне прізвище.
З повагою, адвокат Айвазян.
Юрист, м. Полтава, 6 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Максиме!
Ваша ситуація є досить поширеною і цілком вирішуваною дистанційно. Оскільки у Вас є неповнолітні діти, розірвання шлюбу відбувається виключно в судовому порядку. Щоб процес пройшов швидко - Ви та дружина повинні зареєструватися в системі Електронний суд. За таких умов не потрібно наймати адвоката та надсилати поштою копію позовної заяви відповідачу
Оптимальним шляхом у вашому випадку є подання класичної позовної заяви (один із подружжя виступає позивачем, інший — відповідачем), де відповідач повністю визнає позов. Це дозволяє уникнути складної процедури укладання та нотаріального посвідчення обов'язкового договору про виховання та утримання дітей, який вимагався б при поданні спільної заяви.
Нижче навів детальні відповіді на Ваші запитання згідно з чинним законодавством України.
Ні, не потрібні. Довідки про склад сім'ї втратили свою актуальність. Для ідентифікації сторін та визначення підсудності суду достатньо надати копії паспортів з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні (або витяг з реєстру територіальної громади, якщо у Вас ID-картка).
Так, абсолютно. Згідно з Цивільним процесуальним кодексом України, позов подається за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Якщо Ви виступатимете позивачем, а дружина — відповідачкою, позов необхідно подавати до відповідного районного суду міста К. (за адресою її реєстрації). Те, що Ви фактично проживаєте за кордоном, не позбавляє український суд юрисдикції.
Так, можливо. У Вас є три варіанти:
Варіант 1. Через систему «Електронний суд» (Найкращий варіант): Якщо у вас є кваліфікований електронний підпис (КЕП) або Дія.Підпис, ви можете подати позов онлайн. Це найшвидший і найзручніший спосіб для тих, хто за кордоном.
Варіант 2 Поштою. Ви можете надіслати підписаний пакет документів міжнародною поштою безпосередньо на адресу суду в Україні. Також можна передати документи довіреній особі в Україні, яка відправить їх внутрішньою поштою (Укрпоштою/Новою Поштою).
Варіант 3. Через адвоката. Укласти договір з українським адвокатом (це також можна зробити електронно), який подасть документи від вашого імені.
Якщо подача заяви на розлучення через суд відбувається за допомогою ресурсу «Електронний суд», то спочатку потрібно пройти реєстрацію у системі. Авторизація відбувається через цифровий підпис. Далі на сайті необхідно заповнити спеціальну форму-заявку.
Потрібно зробити та прикріпити до заяви (у форматі PDF-файлу) скан-копії таких документів:
1) Свідоцтво про шлюб.
2) Свідоцтво про народження дітей.
3) Ваш паспорт, РНОКПП
4) Квитанція про оплату судового збору (станом на 2026 рік – 1331,20 грн., або 1064.96 грн якщо подаватимете через електронний суд). Судовий збір можете також сплатити через систему «Електронний суд», в такому випадку квитанцію прикріпляти не потрібно.
5) У разі подання позову через систему Електронний суд – перевіряється наявність у дружини (відповідача) електронного кабінету. Якщо кабінету немає, то Вам додатково потрібно укрпоштою надіслати копію позову чоловіку і до самого позову додається квитанція та опис вкладення про відправку копії позову Відповідачу поштою.
Переваги розірвання шлюбу через «Електронний суд»:
Слідкувати за ходом справи можна в електронному реєстрі судових справ за своїм прізвищем, ім’ям та по-батькові. Всі додаткові заяви, такі як заява про розгляд без Вашої участі та без участі відповідача - також можна надсилати через електронний суд. Займає увесь розгляд справи від 2 до 6 місяців. Після винесення рішення Ви отримаєте оповіщення через електронний суд і саме рішення УкрПоштою на адресу Вашого проживання.
Це залежить від способу подання:
Не потрібно, якщо дружина зареєструється в системі «Електронний суд» і підпише свою заяву про визнання позову власним КЕП або Дія.Підписом.
Так, бажано, якщо заява буде подаватися в паперовому вигляді і надсилатися поштою. Суддя має бути впевнений, що підпис дійсно належить Вашій дружині. Засвідчити підпис можна в консульстві України (прирівнюється до нотаріального) або у місцевого іноземного нотаріуса (в такому разі на документ потрібно буде поставити апостиль та зробити нотаріальний переклад українською).
Так. Для цього і Ви (у позовній заяві або окремим клопотанням), і Ваша дружина повинні прямо заявити прохання: «розглянути справу без моєї участі на підставі наявних у справі матеріалів». Суди регулярно і без проблем розлучають пари за таких умов. Також дружина у своїй заяві має вказати про бажання залишити ваше прізвище після розлучення (це її законне право).
1. Відсутність оригіналу свідоцтва про шлюб. Деякі судді можуть залишити позов без руху і вимагати оригінал цитуючи застарілу Постанову Пленуму Верховного Суду України. Проте, це буде неправомірно. Тому в позові потрібно писати актуальні правові позиції Верховного Суду, щоб такого не було.
2. Строк на примирення. Суд має право надати подружжю строк на примирення (від 1 до 6 місяців). Щоб цього уникнути, у позовній заяві варто чітко розписати, що Ви тривалий час не ведете спільне господарство, проживаєте окремо за кордоном, збереження сім'ї неможливе і суперечить вашим інтересам та інтересам дітей. Заява дружини про визнання позову також мінімізує цей ризик.
3. Поштові затримки суду. Суд зобов'язаний повідомити відповідача за місцем реєстрації в Україні. Якщо дружина не забиратиме листи з суду за українською адресою, засідання можуть переносити. Тому: Дружині варто зареєструвати електронний кабінет в «Електронному суді», щоб усі судові виклики приходили їй туди, або ж оперативно подати заяву про визнання позову та розгляд без її участі, що знімає проблему повідомлень.
З повагою, юрист Дерій В.О.!
Щиро бажаю Вам успіхів!
Адвокат, м. Харків, 20 років досвіду
Спілкуватися у чатіДОБРОГО ДНЯ, МАКСИМЕ! ТАК ВИ БЕЗ ПРОБЛЕМ МОЖЕТЕ РОЗЛУЧИТИСЬ ДИСТАНЦІЙНО ОСОБИСТО або ЧЕРЕЗ ПРЕДСТАВНИКА. СУДИ ЗАРАЗ ЧЕРЕЗ ПРАКТИКУ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЯК ПРАВИЛО ЛОЯЛЬНО ДО ЦЬОГО СТАВЛЯТЬСЯ. Звісно зустрічаються ще судді "старої закалки" (це не обов"язково судді призначені в 90-х, іноді навпаки судді старшого віку більш прогресивні, ніж так звана "молодь" 40-50 років).
Як би там не було маю десятки кейсів щодо розлучень в такому форматі за цей та минулі роки. В кінці відповіді наведу певні рішення судів, в яких були аналогічні до Вашої ситуації. Навіть без подання свідоцтва про шлюб в оригіналі, бо зараз має пріоритетне значення електронна форма Актового запису, а не свідоцтво.
Оскільки є офіційним партнером Державного підприємства "ДІЯ", маю право приймати актові записи із ДІЇ в електронному вигляді від клієнтів та відповідно подавати їх до суду як офіційні електронні докази.
Для дистанційного розлучення треба мати ДІЯ.Підпис або електронний підпис будь-якого надавача послуг.
Відповіді на Ваші питання наступні.
Ні. Цей документ не подається. І взагалі майже 10 років такий документ більше не видається жодним органом. Його замінили витяги з Реєстру територіальної громади щодо реєстрації особи або осіб за відповідною адресою.
Враховуючи, що дані в реєстр вносяться не завжди належним чином, я на практиці рекомендую клієнтам перед поданням до суду позову - пересвідчитись чи їх місце проживання дійсно зареєстроване за даними ЕЛЕКТРОННИХ РЕЄСТРІВ, а не у паперовому вигляді.
Якщо у паспорті є відмітка, а витяо не формується. то можна це виправити дистанційно.
Актуалізація даних у Реєстрі територіальної громади https://diia.gov.ua/services/aktualizaciya-danih-u...
Звісно Ви можете додати до позову Витяг з Реєстру територіальної громади, який формується у застосунку "ДІЯ" (Державний портал електронних послуг) на смартфоні або у браузерній версії з використанням цифрового підпису.
Але це не обов"язково. Принципове значення має саме адреса ВІДПОВІДАЧА. Суд з"ясовує і перевіряє її самостійно після отримання позову, щоб виключити маніпуляції та подальше скасування рішення через непідсудність йому справи.
Зокрема, відповідно до ч. 1, 6- 10 ст. 187 ЦПК України:
1. За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
6. У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
7. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п’яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
8. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
9. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
10. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Так, достатньо. Згідно з постановами Верховного Суду в процесуальному плані має значення лише місце реєстрації в Україні відповідача, а не фактичне місце проживання. Виключення з цього лише тимчасово окуповані території та ВПО, але і то не проблема, бо підсудність таких справ визначена і передана іншим судам.
Якщо адреса перебування відповідача невідома, його викликають в суд оголошенням.
Але суд сам в будь-якому разі подає запит до бази Державного демографічного реєстру та до ЦНАП (Реєстр територіальної громади), щоб встановити адресу проживання сторін.
Як правило це займає від кількох днів до місяця у суду.
Після цього суд - перевіривши, що справа йому підсудна, відкриває провадження у справі.
Відповідно до ст. 27 Кодексу позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
А згідно зі ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Застосування даної норми вимагає наявності принаймні однієї з таких підстав:
Тобто, за наявності однієї з вищенаведених підстав дружина – громадянка України може звернутися до суду за своїм зареєстрованим місцем проживання чи перебування на території України.
Крім того, ст. 29 ЦПК України передбачає, що підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею ВС, визначеним у порядку, передбаченому ст. 33 цього Кодексу, одноособово.
Відповідно до ч. 9, 10 ст. 20 ЦПК України, Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред’являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
ОТЖЕ, традиційно позов подається до суду за місцем "прописки" (реєстрації) відповідача. Якщо у Вас є домовленість з цього приводу, то Ви можете розподілити ролі як вигідніше з процесуальної точки зору. Хто позивач, а хто відповідач. Звісно якщо є впевненість у другій стороні, щоб не було прикрих змін підходу до ситуації з боку дружини. Маю це проговорити, бо з досвіду зустрічав різні випадки на жаль.
Щиро не рекомендую ніякі міжнародні пошти. Не завжди вона доходить до суду належним чином, бо суди не виймають пошту тижнями (якщо мають абонскриньку у відділенні), а самі поштові кур"єри не доставляють документи до судів або не передають, бо формально отримувач - це суд (юридична особа) і представник має бути уповноважений довіреністю на отримання міжнародних відправлень. Плюс наше правосуддя в підходах до поштових документів застаріле. Досі пріоритет надається описам вкладення. В цивілізованому світі не мають уявлення як правило, що таке опис вкладення і як його оформлювати. А ще "вишенка на торті" - мовою правосуддя є українська мова. А іноземні компанії в кращому разі працюють англійською, або взагалі своєю мовою. Тож формально - якщо суддя буде діяти по принципу надмірного формалізму - може заявити, що потрібен переклад усіх документів пошти, які викладені не українською мовою.
Незважаючи на те, що сім"ї значної частини державних службовців та суддів за кордоном зараз, ці самі судді часто у практиці нахабно ставляться до нас - громадян, які за кордоном. В тому числі з недовірою до документів, які надсилаються з-за кордону.
Є набагато прогресивніший та цивілізованіший спосіб, який ще й безкоштовний на відміну від міжнародних пошт. Цей шлях - це система "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Там Ви можете подати позов в електронному вигляді, а так само уповноважити електронною довіреністю свого представника.
https://cabinet.court.gov.ua/
Саме цей шлях має найбільшу довіру у системи та підтверджує судді, що позов і визнання позову подали не Ваші родичі, які хочуть розбити сім"ю наприклад, а дійсно Ви з дружиною. Все інше потім можна з легкістю оскаржити. Бо очевидним є те, що люди, які офіційно за даними Державної прикордонної служби перебували за межами України - не могли подавати документи через Укрпошту.
Електронний суд - це державний абсолютно безкоштовний сервіс (звісно судовий збір за звернення до суду з позовом сплачувати і там треба, але з приємним бонусом у вигляді знижки 20 %, яку надає держава по Закону України "Про судовий збір" для подання документів у електронному вигляді).
І на майбутнє - для громадян, які не проживають за адресою реєстрації в Україні - наявність зареєстрованого електронного суду - це дуже ефективний запобіжник від того, що без Вас суд в Україні розгляне якусь справу де Ви будете відповідачем. Часті випадки таких речей - оформлення на Вас без Вас кредитів (банки чи онлайн мікро-фінансові контори), вигадані постачальниками послуг ЖКХ (ЖКГ) борги, оформлення на Вас без Вашого перебування в Україні штрафу поліцією чи ДТП та ін. Я за останні роки чого тільки не зустрічав.
Навіть нещодавно виграли в Києві в першій інстанції та Київському апеляційному суді (постанова від 28.04.2026 р.) справу де дуже підприємлива сім"я, яку представляв "начебто простий дідусь" намагався стягнути з колишніх квартирантів (договір з якими припинився за 6 місяців до початку війни) - майнову та моральну шкоду (загалом 90 тисяч грн.) за залиття квартири наступними квартирантами в грудні 2021 року, з якими у них не було договору і які б їм нічого не заплатили. Як наслідок маючи спільних знайомих (знаючи про проживання моїх клієнтів за кордоном з 2022 року) дана сім"я з адвокатшею своєю вигадали шахрайський план - направити вимогу на адресу реєстрації в Києві моїх клієнтів-попередніх орендарів, а потім тихенько провести суд, поки громадяни за кордоном і не отримують пошту, посилаючись на друзів-свідків та твердження, що начебто мої клієнти продовжили проживання в квартирі і надалі, після закінчення дії договору, який не передбачав пролонгації.
Прикрою помилкою такої шахрайської схеми було те, що у клієнтів був електронний кабінет, зареєстрований за моєю порадою і я в перший же день реєстрації справи в суді - повідомив їм про поданий позов. Як наслідок через своєчасний захист та надання суду заперечень - на людей не повісили вигаданий борг 90 тисяч (з яких 40 % - це не фактичні збитки за залиття квартири, а витрати на адвоката, послуги приватного експерта, моральна шкода та судовий збір).
Я це веду до того, що електронний кабінет в ЄСІТС - це дуже ефективний та корисний інструмент в часи схем та шахрайства, з яким держава не може боротися належним чином, а ми - громадяни, як би там не було і де б не жили, за формальною ознакою як мінімум громадянства, а то й "прописки" (реєстрації місця проживання) формально прив"язаний до України та підсудний судам в Україні у цивільних, адміністративних та ін. Знаю, що є багато противників цифровізації та подібних сервісів, але це рівносильно відмові від комп"ютера чи телефона в 2026 році. Це актуальна вимога сучасності. При цьому незалежно від того, чи має людина кабінети, ДІЮ та ін. - держава знає про людину все і зберігає її дані так само як і людей, які мають такі кабінети. Портал ДІЯ та електронні кабінети, в тому числі в системі "Електронний суд" - це вікно громадянина для доступу до своїх даних, які формує держава. Наприклад кілька клієнтів плануючи розлучення - звернули увагу лише через Реєстр, що їх дані були або некокректно перекладені в базі або допущена помилка у свідоцтвах про шлюб. Це може бути або не та буква в прізвищі при перекладі старих актових записів, які оформлювалися не українською мовою, або свідома помилка - в ПІБ, датах народження тощо. Іноді буває незазначення РНОКПП (індивідуального податкового номеру) в державній базі, що унеможливлює повноцінну реєстрацію розлучення органом ЗАГС (РАЦС). А в вік діджиталізації в Україні - відсутність запису в електронному Реєстрі - це для держави відсутність факту припинення шлюбу. При цьому можна мати скільки завгодно рішень суду на руках про те, що шлюб розірваний. Хтось називає це цифровою диктатурою, але це реалії сьогодення, подобається нам це чи ні. Ось і Ви звертаєтесь до юристів онлайн, бо це сучасно та ефективно, ніж шукати заочно через родичів адвоката місцевого, який досі сидить в офісі та гилить ціни, бо офіс, штат, адвокатські внески і податки самі себе не оплатять.
У кожній ситуації перелік документів визначається індивідуально. Як правило цей перелік у справах про розлучення обмежується самим позовом, документом про сплату судового збору, копією паспорта громадянина України позивача та (за наявності) відповідача, РНОКПП, копією свідоцтва про шлюб або актового запису про шлюб з Порталу Дія (телефонна версія). Якщо є діти - подається також копія свідоцтва про народження дітей. Але і це не обов"язково.
Щоб все пройшло в електронному форматі - бажано, щоб дружина мала на момент подання позову зареєстрований електронний кабінет в системі "Електронний суд" https://cabinet.court.gov.ua/
Тоді весь процес пройде повністю в електронному форматі. В тому числі відсутня необхідність направлення Укрпоштою копії відзиву відповідачу. А крім того подання відзиву та зазначення в ній прохання розглядати за відсутності відповідача - дозволить суду не переносити засідання у справі, надаючи шанс відповідачу прийняти участь у справі - шляхом подання відзиву та ін.
Як правило - НІ. Якщо подавати через "Електронний суд" - 100 % ні, оскільки підписаний електронним підписом документ згідно з законом має юридичну силу власноручного підпису. У випадку ж класичного подання поштою - судді мають різні підходи. Але і в цьому випадку я не зустрічав вимоги більшості суддів про подання нотаріальної заяви, хоча я б будучи суддею - ставився до таких речей з обережністю. Бо наприклад якби планував розлучення, то ніщо не завадило б відправити від імені дружини заяву з її підписом щодо визнання позову чи взагалі позову від її імені. Маючи на руках копії паспортів - зімітувати це не проблема.
Саме тому я дуже погано ставлюся до пошти та пересилки нею офіційних документів. Особу відправника традиційно ніхто не перевіряє, бо там сидять звичайні робітники, а не фахові дипломовані юристи.
Особисто я не вважаю спосіб направлення звичайною поштою належним, адже це простір для зловживань і підробок, бо суддя не може однозначно перевірити чи підписана заява поштою саме тією особою, яка зазначена. Навіть копія паспорта - додана до такого документу не завжди дає впевненість, бо знову-таки суддя не є експертом - графологом та не може "на око" провести почеркознавчу експертизу документа. А у спірних моментах такі речі мають принципове значення і можуть бути спокусою для сторін та їх адвокатів, особливо у питаннях поділу майна та ін.
Звісно високі шанси, що суд прийме без запитань будь-який папірець. Але особисто я вважаю збереження цього - рудиментом (пережитком) попередньої правової епохи, який має бути прибраний, бо є чинником зловживань, як і інші паперові документи зараз, які виконані не на захищених бланках.
Звісно. Це наразі є найбільш традиційним форматом розгляду в суді після прийняття нової редакції Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), бо у таких справах все зрозуміло. Право на розлучення в сучасній концепції сімейного права - БЕЗУМОВНЕ. Суддя не може сказати - я вважаю, що Вам треба час на примирення, розлучення недоцільне та інше. Примус до шлюбу і перебування в ньому - ЗАБОРОНЕНИЙ. На цьому неодноразово звертав увагу Верховний Суд у своїх постановах 2023 - 2026 років.
Як правило зараз судді так і розглядають справи, бо у них таке навантаження у більшості судів, що їм не до вислуховувань "історій спільного життя подружжя, яке не вдалося". Сучасна концепція правосуддя та шлюбу грунтується на формальностях та чітко визначеному процесуальному регламенті. Право на розлучення є? - Є, позов подано належний ? - Так. Факт перебування у шлюбі на момент подання позову та розгляду підтверджено?! - Так. Все інше - не має для суду правового значення. Наразі навіть наявність дітей до 1 року вже не є перешкодою до розлучення.
Справа розглядається у спрощеному позовному провадженні. Якщо обидві сторони подають заяву про розгляд за їх відсутності - суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Частина 4 статті 19 ЦПК України передбачає, що Спрощене позовне провадження призначене для розгляду:
1) малозначних справ;
2) справ, що виникають з трудових відносин;
3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд;
4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Справи про розірвання шлюбу розглядаються в порядку СПРОЩЕНОГО позовного провадження. Це імперативна норма процесуального закону.
Ризики різні бувають. Більшість з них я Вам навів. Найбільший ризик - неадекватний суддя, яка почне замість актуальної практики Верховного Суду 2020 - 2026 років, враховувати постанови Пленуму вже неіснуючого Верховного Суду України 2006 року, в яких тлумачиться Цивільний процесуальний кодекс України в редакції до 2017 року, що іноді викликає вимоги, які наразі не існують.
Але і в цих випадках, якщо судді вказати на чинну практику, яку він має враховувати - все стає на своє місце. У мене таких було за 3 роки лише 2 з більше 40 позовів про розірвання шлюбу в судовому порядку. Ці судді були з "окремого юридичного князівства" міста Харкова. Тому у Вашому випадку певен все буде добре.
Судді різні. І кожен ставе свої вимоги процесуально-бюрократичні та чіпляється до свого.
Як правило краще працювати з фахівцем, а не займатися самостійно цим питанням. Тоді Ви уникаєте численних процесуальних помилок, які деякі недобросовісні судді використовують для відмови у розгляді справ чи сповільненні їх розгляду.
Був клієнт з Канади, так один із суддів (теж у Харкові) - вимагав оригінал свідоцтва про шлюб, знову-таки цитуючи рудиментарну постанову Пленуму ВСУ, яка існувала в реаліях, коли свідоцтво про шлюб видавалося одне єдине і дійсно зберігалося у справі суду при розлученні. Але ж це було до 2010 року, коли ДРАЦС видавав свідоцтво про розірвання шлюбу за наслідком ухваленого судового рішення. З 2010 року свідоцтво ДРАЦС не видає. Дані в Реєстр ДРАЦСГ вносить ДРАЦС за автоматизованою або паперовою взаємодією суду та органу реєстрації. Тобто від громадянина в цьому плані нічого не вимагається.
В іншому - загальних рецептів немає. Кожна справа індивідуальна і має свої нюанси, які обговорюються не публічно. Адже по-перше це конфіденційні речі, а по-друге - кожен фахівець у галузі права має свої напрацювання, які він теж не хотів би поширювати на широку публіку колег, які можуть привласнити ці напрацювання та підходи собі. Наприклад я (теж проживаючи наразі за кордоном - в Німеччині) працюю з "електронним правосуддям" та електронними даними з Державного реєстру актових записів цивільного стану громадян. Дуже мало в Україні фахівців, які використовують цей спосіб судячи з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Ось приклади справ про розлучення, які вів в аналогічних до Ваших випадках особисто я для клієнтів з Канади, Великобританії, США, Німеччини, Польщі, Словаччини, Італії, Росії, Казахстану, Франції, Іспанії «під ключ» (без їх участі):
1. Заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 26.02.2026 р. у справі № 636/8755/25, позов громадянки України, яка перебуває в Канаді, до чоловіка, який перебуває в Україні, задоволено. Позов було подано на підставі електронних документів, в т.ч. електронної довіреності та актових записів.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/134438581
2. Рішення Ніжинського районного суду Чернігівської області від 08.09.2025 р. у справі № 740/4491/25.
КЕЙС майже 100 % схожий на Ваш. Позивач проживає в Канаді. Дружина - відповідач проживає в Польщі. Оригінали актових записів відсутні. Позов подано було на підставі електронного актового запису про шлюб 07.08.2025 р. Дружина за моїм керівництвом подала до суду через "Електронний суд" заяву про визнання позову. Рішенням від 08.09.2025 р. позов задоволено, шлюб розірвано. Рішення набрало законної сили з 09.10.2025 р. та було отримано в паперовому вигляді для проставлення апостилю.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/130017172
3. Рішення Основ’янського районного суду м. Харкова від 07.10.2025 р. у справі № 646/7458/25, позов громадянки України, яка перебуває у Німеччині, до чоловіка, який перебуває за кордоном (країна не відома). Позов було подано на підставі електронних документів, в т.ч. електронної довіреності та актових записів.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/130786975
4. Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.10.2025 року у справі № 539/3582/25, позов громадянина України, який перебуває у Словаччині, до дружини, яка перебуває в Німеччині (справа ускладнена тим, що позивач втратив свідоцтво про шлюб, а у додатку ДІЯ був відсутній актовий запис про шлюб через невказання в Реєстрі РАГСом його податкового номеру, за яким йде іденттифікація та підтягуються документи) усувати дистанційно помилку в Реєстрі РАГСу. Після цього позивач надав мені як партнеру Порталу «Дія» відповідний актовий запис в електронному вигляді).
https://reyestr.court.gov.ua/Review/131134898
5. Рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16.10.2025 року у справі № 175/9384/25, позов громадянки України, яка знаходиться у Польші, до громадянина України, який знаходиться там же. Обидві сторони зареєстровані та одружилися в м. Краматорську Донецької області, тому справа ускладнена була тим, що Краматорський міський суд Донецької області припинив здійснення судочинства, а підсудність справ було змінено шляхом їх передачі іншому суду згідно з рішенням Вищої ради правосуддя.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/131060240
6. Заочне рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 11.11.2025 року у справі № 650/4651/25, позов громадянина України, що зареєстрований на ТОТ в Херсонській області і живе в Німеччині, до дружини, яка живе в Україні (місце реєстрації – ТОТ в Херсонській області). Позов ускладнений тим, що у позивача немає на руках жодних документів про шлюб і місцезнаходження / місце реєстрації відповідачки йому невідоме. Суд за відомим місцем реєстрації відповідачки припинив здійснення судочинства з 24.02.2022 р., а підсудність справ було змінено шляхом їх передачі іншому суду згідно з рішенням Вищої ради правосуддя.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/131786477
7. Рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 15.07.2025 р. у справі № 342/355/25.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/128848255
8. Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 05.06.2025 р. у справі № 954/211/25, позов громадянки України, яка перебуває в Польщі, до чоловіка, який перебуває в Україні (справа ускладнена тим, що позивачка звернулася до суду до початку війни та суд у м. Каховка, маловідомій процедурі «відмови у відновленні провадження та роз'ясненні судом права на звернення до суду з новим позовом»)
https://reyestr.court.gov.ua/Review/127896713
9. Заочне рішення Сквирського районного суду Київської області від 14.04.2025 р. у справі № 376/47/25.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/126601948
10. Рішення (заочне) Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 02.04.2025 р. у справі № 177/379/25.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/126272612
11. Заочне рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 25.03.2025 р. у справі № 491/125/25.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/126075689
12. Рішення Жовтневого (Олександрівського) районного суду м. Запоріжжя від 17.03.2025 р. у справі № 331/898/25.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/126157963
13. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 04.12.2024 р. у справі № 953/10397/24, позов громадянина України, який перебуває в Канаді до дружини, яка перебуває у Словаччині.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/123489127
14. Заочне рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19.09.2024 р. у справі № 175/7472/24
https://reyestr.court.gov.ua/Review/121813053
15. Заочне рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 03.07.2024 р. у справі № 954/25/24, позов громадянина України, який перебуває в Італії, до дружини, яка перебуває на непідконтрольній Україні території.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/120174692
16. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21.03.2024 р. у справі № 752/157/24, позов громадянина України, який перебуває в США, до дружини, яка перебуває в Україні.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/119200601
17. Рішення Ірпінського районного суду Київської області від 26.02.2024 р. у справі № 367/5944/23, справа була ускладнена тим, що позивач і відповідач проживають за однією адресою, відповідач найнявши адвоката – затягував судовий процес шляхом клопотання про надання часу для примирення. Врешті-решт суд задовольнив позов після подання позивачкою заяви про відсутність будь-яких дій відповідача щодо примирення і використанням цього інструменту для затягування справи.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/117223837
18. Рішення Орджонікідзевського (Індустріального) районного суду м. Харкова від 12.01.2024 р. у справі № 644/6197/23, позов громадянки України, яка перебуває у Польщі, до чоловіка, який перебуває у Польщі. Суд не хотів розпочинати справу без надання оригіналу свідоцтва про шлюб.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/116282042
19. Рішення Миронівського районного суду Київської області від 17.07.2018 р. у справі № 371/1546/17 за позовом громадянки, яка проживає за кордоном до свого чоловіка, місце проживання якого їй невідоме. Оскільки рішення суду нею було втрачене, в березні 2026 року ми отримали дистанційно дублікат рішення для проставлення апостилю, належним чином оформлене та засвідчене головою суду, бо суддя на той час вже не виконував повноваження.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/75675046
Це звісно не повний перелік рішень, які подібні до Вашого кейсу. Загалом за останні роки допоміг більш ніж чотирьом десяткам співгромадян цивілізовано розлучитись через систему "Електронний суд". І це було набагато дешевше ніж оплата адвокатам всередині України, які беруть плату за подання позову від Вашого імені, ордер, враховують у ціні позову монопольну узгодженість цін для адвокатури та паперові витрати, які зараз в 21 столітті виглядають смішно, бо ж цивілізація давно перейшла в діджитал, а нас досі намагаються певні люди тримати в часах Фелікса Дзержинського та стосах паперової макулатури, яку часто навіть не можуть належним чином оформити згідно з вимогами діловодства.
У Вашому випадку якщо дружина подасть заяву про визнання позову та розгляд справи за її відсутності - процес має пройти максимально швидко, з урахуванням навантаженості судді та ефективності роботи відповідного суду. Чому? - Бо у судді не буде приводу переносити засідання, формально забезпечуючи право відповідача на відзив, участь та захист.
Конкретно про строки спрогнозувати не можу, адже не знаю який саме суд буде розглядати справу, в тому числі з урахуванням графіку відпусток на літо у суддів та інших факторів.
ЩАСТИ ВАМ У ВИРІШЕННІ СВОГО ПИТАННЯ!
З повагою та розумінням, Я.О. Турчин (м. Гамбург, Німеччина)
Адвокат, 8 років досвіду
Спілкуватися у чатіДобрий день,
1. Чи потрібно у нашій ситуації подавати довідку про склад сім’ї або довідку про місце проживання?
Потрібна інформація про реєстрацію місця проживання того хто подає позов - позивача. Підсудність справи визначається за місцем реєстрації відповідача. Суд самостійно направляє запит для встановлення місця проживання відповідача.
2. Чи достатньо для суду лише української реєстрації сторін?
Достатньо.
3. Чи можливо подати позов дистанційно з-за кордону:- шляхом направлення документів міжнародною поштою чи внутрішньою поштою з адреси в Україні?
Можна через електронний суд самостійно або через представника адвоката. Повністю дистанційно без поштових відправлень. Направляти поштовим відправленням не варто.
4. Який повний перелік документів необхідний у нашій ситуації?
Паспорт, код позивача, свідоцтво про шлюб, якщо паспорт ІД, то довідка про реєстрацію місяця проживання.
5 Чи потрібно нотаріально посвідчувати заяву відповідачки про визнання позову?
Заява подається після відкриття провадження. Також можна подати через електронний суд. Підписується відповідачем. Нотаріус не потрібен.
6 Чи можливо розглянути справу без особистої участі сторін?
Можна. Інколи суд так і призначає справу без виклику сторін. Але буває з викликом сторін, тоді треба написати заяву про розгляд без участі.
7 Які ризики або типові проблеми можуть виникнути у подібній ситуації?
Судовий збір становить 1331 грн.
Щоб справа розглянулась за одне судове засідання бажано, щоб у суду були докази отримання позовної заяви та повістки про виклик відповідачем. Оскільки відповідач за кордоном, то написання заяви про визнання позову є доказом поінформованості про позов.
Ще можуть попросити оригінал свідоцтва про шлюб. Це нічим не передбачено, але у мене були такі справи. Але це якщо подавати паперовий позов.
Також при поданні позову через електронний суд мають бути докази направлення позову відповідачу, а зробити це перебуваючи за кордоном буде складно. Лист має бути рекомендований з описом вкладення. Або зареєструватися обом в електронному суді, тоді направлення відбуватиметься в межах електронного суду.
Але найкращий варіант довірити справу адвокату і не розбиратися у всьому самостійно.
Адвокат Ірина МАМАЙ
Юрист, м. Харків, 28 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю Вас, Максиме
Ви можете оформити розлучення навіть знаходячись за кордоном через український суд в режимі онлайн. Для цього існує Електронний суд. І тут є наступні варіанти.
Варіант 1 Подача спільної заяви з дружиною. Це дозволяє ст. 109 Сімейного кодексу України.
Але є один важливий нюанс. Перед подачею заяви Ви повинні укласти з дружиною письмову угоду щодо порядку подальшого виховання дітей, спілкування з ними.
Якщо там будуть пункти щодо алиментів, то такий договір додатково підлягає нотаріальному посвідченню. І зробити це можна через консульство або місцевого нотаріуса. Якщо доведеться скористатися послугами нотаріуса, на угоді треба поставити апостиль і зробити нотаріальний переклад українською.
Варіант 2 Подача позовної заяви до другого подружжя.
В ній треба вказати, з ким будуть проживати діти. Якщо ініціатором позову буде дружина, вона також повинна вказати, чи бажає вона після розлучення повернути собі дівоче призвище або ні. Коли позов буде подано через Електронний суд, другій з подружжя пише заяву, що він погоджується з заявою і не заперечує проти розлучення.
Ось які рекомендації щодо прискорення процесу можна дати.
1. Треба завести Вам та дружині власні кабінети в Електронному суді.
2. В спільній заяві (або позові) треба попросити розглянути справу без участі сторін у порядку спрощеного провадження.
Тоді розгляд справи займе приблізно 60 днів. Після того, як рішення суду вступить в силу, саме воно підтвердить розірвання шлюбу. Додатково отримувати свідоцтво через РАЦС не потрібно.
Ось, мабуть і все. Якщо залишилися ще питання, готовий відповісти.
З повагою,
Андрій Брильов
Юрист, м. Дніпро, 26 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня.
Оскільки у вас є неповнолітні діти, розірвання шлюбу в Україні можливе виключно в судовому порядку. Наявність офіційної реєстрації місця проживання (прописки) в місті К. у обох сторін є цілком достатньою підставою для звернення до суду цього міста, навіть якщо ви фактично проживаєте за кордоном. Окремі довідки про склад сім'ї або місце проживання наразі подавати не потрібно, адже суду достатньо ваших паспортних даних із відмітками про реєстрацію та свідоцтв про народження дітей.
Позовну заяву можна подати повністю дистанційно без візитів в Україну. Найбільш швидким та сучасним способом є використання державної системи «Електронний суд», де вам і дружині знадобиться лише український ЕЦП (наприклад, Дія.Підпис). Також залишається варіант із надсиланням документів паперовою поштою — міжнародною безпосередньо з-за кордону або внутрішньою через родичів в Україні, проте це значно подовжить терміни розгляду справи.
Для судового процесу вам знадобиться стандартний пакет документів: оригінал свідоцтва про шлюб (він обов'язково залишається в матеріалах справи), копії свідоцтв про народження дітей, копії паспортів та ідентифікаційних кодів обох сторін, а також квитанція про сплату судового збору, який у 2026 році становить 1211,20 грн. Оскільки дружина бажає залишити ваше прізвище, а діти проживатимуть із нею, про це слід окремо зазначити в тексті позову, щоб у суду не виникало додаткових питань.
Заява дружини про визнання позову та розгляд справи за її відсутності є ключовим інструментом для прискорення процесу. Якщо така заява подається в електронному вигляді через систему «Електронний суд» і підписується її особистим ЕЦП, нотаріально завіряти її не потрібно. Якщо ж ви обираєте паперовий формат та надсилаєте документи поштою, таку заяву краще посвідчити в консульстві України або у місцевого нотаріуса за кордоном (з апостилем та перекладом), щоб у судді не виникло сумнівів щодо справжності підпису.
Справа може бути розглянута судом повністю без вашої особистої участі. Для цього вам у позові, а дружині у своїй заяві необхідно чітко вказати прохання розглядати справу за вашої відсутності. Головними ризиками в такій процедурі є можливе затягування строків через поштову пересилку документів або через неналежне сповіщення сторін, якщо дружина не користуватиметься електронним кабінетом. Повна згода обох із вас та використання «Електронного суду» дозволять отримати рішення про розлучення за 1–2 місяці.
Адвокат, м. Київ, 22 роки досвіду
Доброго дня.
Звертайтеся допоможу оформити розлучення.
Адвокат, м. Чернігів, 8 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю Вас, Максиме!
У зв’язку з цим прошу надати консультацію з таких питань:
1. Чи потрібно у нашій ситуації подавати довідку про склад сім’ї або довідку про місце проживання?2. Чи достатньо для суду лише української реєстрації сторін?3. Чи можливо подати позов дистанційно з-за кордону:- шляхом направлення документів міжнародною поштою чи внутрішньою поштою з адреси в Україні?4. Який повний перелік документів необхідний у нашій ситуації?5 Чи потрібно нотаріально посвідчувати заяву відповідачки про визнання позову?6 Чи можливо розглянути справу без особистої участі сторін?7 Які ризики або типові проблеми можуть виникнути у подібній ситуації?
У Вашій ситуації, на мій погляд, справа про розірвання шлюбу виглядає як одна з найбільш спокійних категорій сімейних спорів, оскільки між сторонами фактично відсутній конфлікт щодо самого розлучення. І це дуже важливо, адже саме наявність спору зазвичай створює основні проблеми та затягує процес на місяці або навіть роки.
Те, що дружина не заперечує проти розірвання шлюбу, готова подати заяву про визнання позову та просити суд розглядати справу без її участі - це вже суттєво спрощує ситуацію. Аналогічно позитивним моментом є й те, що наразі між Вами немає спору щодо дітей. Тобто суду не потрібно буде визначати місце проживання дітей, порядок спілкування чи одразу вирішувати питання аліментів.
Щодо довідок про склад сім’ї або місце проживання, у Вашій ситуації, на мій погляд, вони не є критично необхідними. Українські суди у справах про розірвання шлюбу в першу чергу дивляться на:
- факт реєстрації шлюбу;
- наявність дітей;
- підсудність;
- волевиявлення сторін щодо припинення шлюбу.
Оскільки у Вас обох зберігається українська реєстрація місця проживання у місті К., цього зазвичай достатньо для визначення територіальної підсудності справи. Тобто сам факт того, що Ви фактично проживаєте за кордоном, не позбавляє Вас можливості розлучатися саме через український суд.
Більше того, практика таких справ після 2022 року стала дуже поширеною. Українські суди вже давно працюють із ситуаціями, коли обидві сторони перебувають за межами України.
Щодо подачі позову дистанційно - так, це цілком реально. На практиці зараз використовують кілька варіантів:
направлення документів міжнародною поштою;
направлення документів українською поштою через представника або родичів;
подача через систему Електронний суд за наявності КЕП;
подача через адвоката в Україні.
На мій погляд, якщо є можливість, найзручніше це або адвокат, або “Електронний суд”. Бо міжнародна пошта іноді створює проблеми зі строками доставки, а також із підтвердженням отримання документів судом.
Щодо переліку документів - у Вашій ситуації базово знадобляться: позовна заява про розірвання шлюбу, копія свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження дітей, копії паспортів сторін, документ про сплату судового збору, документи щодо місця реєстрації (за наявності), заява відповідачки про визнання позову та прохання розглядати справу без її участі.
Також я би радив одразу у позові максимально чітко прописати що спору щодо дітей немає, що питання аліментів буде вирішуватись окремо, що питання поділу майна наразі не є предметом спору, що сторони фактично припинили сімейні відносини давно.
Щодо заяви відповідачки про визнання позову, формально не у всіх випадках суди вимагають нотаріального посвідчення, але якщо документ надсилається з-за кордону без особистої участі сторони, я би все ж радив робити його максимально сильним доказово. Особливо якщо справа розглядатиметься без присутності дружини. На практиці нотаріальне посвідчення або посвідчення через консульство значно зменшує ризик зайвих питань від суду.
Розгляд справи без особистої участі сторін - абсолютно можливий. Більше того, у Вашій ситуації це виглядає як цілком реалістичний сценарій. Якщо обидві сторони подадуть відповідні заяви та суд не побачить спору між сторонами, справа може бути розглянута фактично за письмовими матеріалами.
Але тут є важливий нюанс: іноді окремі суди все ж намагаються викликати сторони або відкладати справу, особливо якщо бачать дітей у шлюбі. Це залежить від конкретного судді та суду. Тому повністю виключати затягування процесу я би не став.
Щодо типових ризиків у таких справах, вони зазвичай не у самому розірванні шлюбу, а у супутніх питаннях: аліменти, поділ майна, визначення місця проживання дітей, міжнародне виконання рішень, подальші спори щодо виїзду дітей тощо.
Саме тому дуже важливо вже зараз максимально акуратно формулювати документи та не створювати випадкових конфліктних точок у позові.
Окремо звернув би увагу ще на один момент: якщо дружина бажає залишити Ваше прізвище після розірвання шлюбу, це абсолютно допустимо, і це можна прямо зазначити у позові або її заяві. Суд не буде в цьому бачити проблеми.
На мій погляд, у Вашій ситуації найбільш правильний і швидкий варіант - це:
- грамотно підготувати позов;
- додати письмову позицію дружини про відсутність заперечень;
- максимально прибрати зі справи будь-які інші спори;
- просити розгляд без участі сторін.
Тоді справа має всі шанси пройти максимально спокійно та без зайвих ускладнень.
З повагою! Щасти Вам!
Юрист, м. Харків, 28 років досвіду
Спілкуватися у чатіВітаю Вас, Максиме
Ось який варіант може Вам підійти, якщо користатися системою Електронний суд.
1. Ви подаєте позов до суду до дружини (або вона до Вас) за місцем реєстрації в Україні. В позові заявляється клопотання про розгляд справи без участі позивача.
2. Інша сторона пише відзив про те, що не заперечує проти розлучення і просить розглянути справу без її участі.
Справу буде розглянуто протягом 1-2 місяців. Коли рішення суду вступить в силу оформлювати свідоцтво про розірвання шлюбу через РАЦС не потрібно.
Схема проста. Але для її реалізації треба щоб Ви з дружиною створили кабінети в Електронному суді.
Також за подачу позову треба сплатити судовий збір 1331,20 гривень. Але оскільки подача документів проходить через Електронний суд знижка складе 20 відсотків
З повагою,
Андрій Брильов