Задайте питання юристу

998 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Сімейне право, 31 травня 2026, питання №149026 870₴

Розірвання шлюбу із-за кордону

Доброго дня. Півроку тому з дружиною розписалися через дію (запис про шлюб маємо тільки в електронному форматі), зараз хочемо обидва розірвати шлюб. Суспільного майна та дітей немає. Обидва за кордоном (у різних країнах) проте не хочемо робити заяву через консульство. Наскільки я розумію онлайн наразі таку заяву зробити неможливо (будь ласка виправте мене, якщо помиляюсь), тож хотів би дізнатися, як відбувається процедура розірвання через довіреність і скільки це може коштувати?

Відповіді юристів (9)

    Корнійчук Євген

    Доброго дня. У вашому випадку розірвання шлюбу можливе лише у судовому порядку. Якщо ви маєте кваліфікований електронний підпис, ви иодете подати позов через систему «Електронний суд» без необхідності оформлення довіреностей.

    Щодо довіреності.

    Якщо Ви не бажаєте звертатися до консульства України, довіреність може бути оформлена у місцевого нотаріуса за місцем Вашого перебування з подальшим апостилюванням або консульською легалізацією (залежно від країни) та перекладом на українську мову.

    Після цього представник в Україні зможе подати позов та супроводжувати справу без Вашої особистої участі.

    Самий найкращій варіант укласти договір про надання правової допомоги де спеціаліст атрішить ваше питання без довіреності на підставі ордеру на представництво без вашої участі під ключ.

    Щодо вартості.

    Обов'язковим платежем буде судовий збір за подання позову про розірвання шлюбу..

    Вартість послуг адвоката залежить від регіону та конкретного спеціаліста,

    На мою думку, у Вашій ситуації найбільш простим та економічно доцільним варіантом буде звернення до адвоката в Україні для подання позову про розірвання шлюбу через суд із подальшим поданням другим із подружжя заяви про визнання позову. За відсутності спору щодо дітей та майна такі справи, як правило, розглядаються без ускладнень і не потребують особистого прибуття сторін до України.

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Попри те, що укласти шлюб у Дії зараз можна повністю дистанційно, розірвати його в такому ж онлайн-форматі наразі дійсно неможливо. Оскільки ви обоє перебуваєте за кордоном і не бажаєте звертатися до консульства, єдиним законним шляхом припинення шлюбу є судовий порядок. Процедуру можна провести повністю дистанційно для вас, залучивши представників (адвокатів) в Україні, які діятимуть від вашого імені.

    Якщо йти шляхом подачі спільної заяви подружжя, вам обом доведеться оформлювати нотаріальні довіреності в країнах вашого перебування. Такі довіреності від іноземних нотаріусів вимагатимуть обов’язкового проставлення апостиля (або консульської легалізації) та подальшого нотаріального перекладу вже в Україні. Далі ваші представники подають документи до суду, який розглядає справу в порядку окремого провадження протягом 1-2 місяців.

    Існує значно простіший та дешевший альтернативний варіант — розлучення через позов одного з подружжя. У цьому випадку один із вас (наприклад, ви) укладає договір про правову допомогу з українським адвокатом в електронному вигляді (через КЕП/ЕЦП або обмінявшись сканами). Адвокату для представництва в суді нотаріальна довіреність не потрібна — він діє на підставі ордера. Адвокат подає позовну заяву, а дружина направляє до суду електронну або письмову заяву про те, що вона позов визнає і просить розглядати справу за її відсутності.

    Загальна вартість процесу у 2026 році складатиметься з кількох частин. Обов'язковий судовий збір за подачу позову становить 1 211,20 грн. Послуги адвоката в Україні за підготовку документів та супровід справи «під ключ» в середньому обійдуться у 3 000 – 8 000 грн. Якщо ви оберете варіант із довіреностями, додадуться витрати на закордонних нотаріусів та апостиль (від €30 до €150 за кожну довіреність) і вартість їх перекладу в Україні (близько 1 000 грн). Позовний варіант із залученням одного адвоката є найбільш економічно вигідним.

    Брильов Андрій Юрійович

    Вітаю Вас, Юрію.

    Ось який варіант може Вам підійти, щоправда доведеться звертатися до суду за допомогою Електронного суду.

    1. Ви подаєте позов до суду до дружини (або вона до Вас) за місцем реєстрації в Україні. В позові заявляється клопотання про розгляд справи без участі позивача.

    2. Інша сторона пише відзив про те, що не заперечує проти розлучення і просить розглянути справу без її участі.

    Справу буде розглянуто протягом 1-2 місяців. Коли рішення суду вступить в силу оформлювати свідоцтво про розірвання шлюбу через РАЦС не потрібно.

    Схема проста. Але для її реалізації треба щоб Ви з дружиною створили кабінети в Електронному суді.

    Також за подачу позову треба сплатити судовий збір 1331,20 гривень. Але оскільки подача документів проходить через Електронний суд знижка складе 20 відсотків

    З повагою,

    Андрій Брильов

    Турчин Ярослав Олексійович

    ДОБРОГО ВЕЧОРА, пане ЮРІЮ! ТАК ВИ БЕЗ ПРОБЛЕМ МОЖЕТЕ РОЗЛУЧИТИСЬ ДИСТАНЦІЙНО ОСОБИСТО або ЧЕРЕЗ ПРЕДСТАВНИКА. АЛЕ НА ЖАЛЬ ДІЙСНО лише в судовому порядку, адже пан Федоров та Мінцифри не виконали обіцянку запровадити еНотаріат та дистанційне розлучення. В кращому випадку це запровадять через рік, а може й не запровадять, як було з уже бета-тестуванням Е-Нотаріату, який обіцяли запустити з 01.01.2026 р. та який восени 2025 року вже "бета-тестували". Тобто на "почекаємо кілька місяців" можна навіть не розраховувати. І це не тому, що мені хочеться так Вам сказати. Це об"єктивна реальність та знання як працює система. Зараз Федоров вже міністр оборони, тому йому не до минулих проектів. Отже, саме зараз лише судовий шлях розлучення і гарантію даю, що до осені ніяких альтернативних шляхів впроваджено не буде точно. Особливо враховуючи нові обіцянки закручування мобілізаційного законодавства та те, що багато хто буде таким чином намагатися захистити майно від штрафів та інших санкцій та потенційних ризиків. І це ми не враховуємо фактор можливих ризиків чергових хакерських атак на реєстри Мін"юсту або інші підстави для обмеження доступу до реєстрів державою, які бувають на регулярній основі.

    СУДИ ЧЕРЕЗ ПРАКТИКУ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯК ПРАВИЛО, ЛОЯЛЬНО СТАВЛЯТЬСЯ ДО РОЗЛУЧЕНЬ через СУДОВИЙ ПОЗОВ і не вигадують ніяких бюрократичних чи формальних перепон як то час на примирення, виклик в засідання та ін. Все проходить цивілізовано та повінстю дистанційно. Звісно зустрічаються ще судді "старої закалки" (це не обов"язково судді призначені в 90-х, іноді навпаки судді старшого віку більш прогресивні, ніж так звана "молодь" 40-50 років), які вигадують певні велосипеди. Але з більшістю суддів уже розуміння досягнуте щодо цифрового правосуддя та практики використання цифрових актових записів на підтвердження факту перебування у шлюбі.

    Оскільки аналогічні чи подібні до Вашого питання останній рік - два трапляються часто - відповідь частково копіює мої вже раніше надані відповіді (звісно ж з урахуванням Вашої особистої ситуації та актуальних нюансів), що пояснює швидкість надання цієї відповіді. Пишу це з метою виключення обвинувачень у використанні Штучного інтелекта та ін. через швидкість розміщення великого за обсягом тексту. Наприклад ось аналогічний текст відповіді - https://uristy.ua/ua/question/148937

    Тепер про Ваше питання. Буду намагатися вказати все головне, але без великого обсягу деталей (оскільки Ваше питання чомусь відкрите на широкий загал та доступне усім, хто зайде на сайт). Маю десятки кейсів щодо розлучень в такому форматі (без наявності паперового свідоцтва та у повністю дистанційному форматі) за цей та минулі роки. В кінці відповіді наведу певні рішення судів, в яких були аналогічні до Вашої ситуації. Навіть без подання свідоцтва про шлюб в оригіналі, бо зараз має пріоритетне значення саме електронна форма Актового запису, а не свідоцтво. Особливо якщо воно не отримувалося.

    Оскільки є офіційним партнером Державного підприємства "ДІЯ", маю право приймати актові записи із ДІЇ в електронному вигляді від клієнтів та відповідно подавати їх до суду як офіційні електронні докази з електронною печаткою ДП "ДІЯ", що прирівнює такі документи до паперових.

    Для дистанційного розлучення треба мати ДІЯ.Підпис або електронний підпис будь-якого надавача послуг і Вам, і дружині (Монобанк, Приватбанк). А також, щоб не займатися поштовими пересиланнями документів - бажано мати обом з подружжя зареєстровані в системі "Електронний суд" особисті кабінети. Це безкоштовно і дуже корисно для нас усіх, хто перебуває за кордоном. Далі поясню що це і з чим його їдять. Як зареєструвати кабінет теж за потреби поясню, бо вже маю таку інструкцію внаслідок значного обсягу клієнтів в аналогічних кейсах.

    Але думаю у Вас принаймні Дія.Підпис чи ЕЦП є, адже Ви одружувались онлайн.

    Спільну заяву до суду подати ДИСТАНЦІЙНО - нереально. Хоча певен Вам будуть теоретики писати, що це можливо, не знаючи як працює на практиці система. Дистанційно можна лише подати позов до суду, тобто в безспірному порядку через суд розлучитись дистанційно неможливо.

    ОТЖЕ, ЄДИНИЙ ШЛЯХ - ЦЕ ПОЗОВ ДО СУДУ В ЯКОМУ ОДИН БУДЕ ПОЗИВАЧЕМ, А ІНШИЙ - ВІДПОВІДАЧЕМ. При цьому для швидкості процесу - бажано, щоб відповідач подав зяву про визнання позову. Це спростить завдання та виключить перенесення судом засідань для надання можливості відповідачу прийняти участь чи подати свою позицію.

    Якщо Вам не принципово хто буде позивачем, а хто відповідачем і це спільне рішення - це питання треба окремо узгоджувати. Із власного досвіду та практики маю вказати, що коли жінки - позивачі, то розлучають швидше. Чому?! - Мабуть це пояснюєтсья таким ганебним явищем як "ухилянтофобією" в державних структурах. Тобто кожен громадянин чоловічої статі апріорі викликає в сімейних судових питаннях - підозру на спробу ухилитися від мобілізації, військового обов"язку, штрафу та ін. Що іноді затягує процес. А завжди хочеться все зробити найшвидше.

    Ні. Звісно в мене ще не було справ, щоб суд відмовлявся розлучати чи вимагав військово-облікові документи, але всеодно процеси з позивачами - жінками йдуть гладше.

    ТЕПЕР ЩОДО САМОЇ ПРОЦЕДУРИ та ТЕХНІЧНИХ НЮАНСІВ.

    Принципове значення має адреса ВІДПОВІДАЧА. Суд з"ясовує і перевіряє її самостійно після отримання позову, щоб виключити маніпуляції та подальше скасування рішення через непідсудність йому справи. Іноді, в цьому плані теж має варіативне значення хто буде відповідач в розрізі адреси "прописки" (реєстрації) місця проживання. Особливо якщо це суд зі значним навантаженням (суди столиці наприклад чи справа підсудна суду на тимчасово окупованих територіях і треба дивитись якому суду на підконтрольній території передали підсудність відповідного району).

    Зокрема, відповідно до ч. 1, 6- 10 ст. 187 ЦПК України:

    1. За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

    Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

    6. У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

    7. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п’яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

    8. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

    9. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

    10. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

    Згідно з постановами Верховного Суду в процесуальному плані має значення лише місце реєстрації в Україні відповідача, а не фактичне місце проживання. Виключення з цього лише тимчасово окуповані території та ВПО, але і то не проблема, бо підсудність таких справ визначена і передана іншим судам.

    Якщо адреса перебування відповідача невідома, його викликають в суд оголошенням.

    Але суд сам в будь-якому разі подає запит до бази Державного демографічного реєстру та до ЦНАП (Реєстр територіальної громади), щоб встановити адресу проживання сторін.

    Як правило це займає від кількох днів до місяця у суду. Додатково перевіряємо перед поданням позову у Дії чи в Реєстрі тер.громади є дані про місце проживання, бо з цим іноді бувають проблеми, якщо особи прописувалися ще до 2016 року і дані не були внесені коректно в РТГ ЄДДР.

    Після цього суд - перевіривши, що справа йому підсудна, відкриває провадження у справі. Коли подаєте Витяги з Реєстру РТГ ЄДДР, взяті з ДІЇ - процес йде швидше. Іноді суди навіть відкривають провадження без запиту до ЦНАП та ДМСУ. Якщо це буде Ірпінський районний суд Київської області (за умови реєстрації відповідача у м. Буча), то їм після подій 2022 року мали встановити нове обладнання і процес йде часом швидше, ніж у інших судів в яких обладнання 10-20-річної давності.

    Листом від 16.03.2021 р. № 176/0/158-21 Верховний Суд роз’яснив, що юрисдикція місцевих районних судів поширюється на територію відповідних районів, що були ліквідовані. Суди повинні продовжувати здійснювати правосуддя в межах існуючої територіальної юрисдикції до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів.

    Територіальна юрисдикція Ірпінського міського суду Київської області охоплює наступні населені пункти: міста Ірпінь, Буча, селища Ворзель, Гостомель та Коцюбинське.

    Відповідно до ст. 27 Кодексу позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

    А згідно зі ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

    Застосування даної норми вимагає наявності принаймні однієї з таких підстав:

    • Утримання позивачем малолітніх або неповнолітніх дітей;
    • Стан здоров’я чи інші поважні причини унеможливлюють звернення позивача до суду іноземної держави;
    • Подружжя має домовленість щодо розгляду позову про розірвання шлюбу за місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

    Тобто, за наявності однієї з вищенаведених підстав дружина – громадянка України може звернутися до суду за своїм зареєстрованим місцем проживання чи перебування на території України.

    Крім того, ст. 29 ЦПК України передбачає, що підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею ВС, визначеним у порядку, передбаченому ст. 33 цього Кодексу, одноособово.

    Відповідно до ч. 9, 10 ст. 20 ЦПК України, Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

    Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред’являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

    ОТЖЕ, традиційно позов подається до суду за місцем "прописки" (реєстрації) відповідача. Якщо у Вас є домовленість з цього приводу, то Ви можете розподілити ролі як вигідніше з процесуальної точки зору. Хто позивач, а хто відповідач. Звісно якщо є впевненість у другій стороні, щоб не було прикрих змін підходу до ситуації з боку дружини. Маю це проговорити, бо з досвіду зустрічав різні випадки на жаль.

    Щиро не рекомендую ніякі міжнародні пошти, а лише цифровий шлях подання позову. Це звільнить від процесуальних перепон та тверджень суду в Україні, що він не має впевненості, що позивач є належним та повноважним, а не це підроблений позов від неідентифікованої достовірно особи. Цифровий підпис по справі знімає усі питання в такому разі.

    Не завжди листи / позови доходить до суду належним чином, бо суди не виймають пошту тижнями (якщо мають абонскриньку у відділенні), а самі поштові кур"єри не доставляють документи до судів або не передають, бо формально отримувач - це суд (юридична особа) і представник має бути уповноважений довіреністю на отримання міжнародних відправлень. Плюс наше правосуддя в підходах до поштових документів застаріле. Досі пріоритет надається описам вкладення. В цивілізованому світі не мають уявлення як правило, що таке опис вкладення і як його оформлювати. А ще "вишенка на торті" - мовою правосуддя є українська мова. А іноземні компанії в кращому разі працюють англійською, або взагалі своєю мовою. Тож формально - якщо суддя буде діяти по принципу надмірного формалізму - може заявити, що потрібен переклад усіх документів пошти, які викладені не українською мовою.

    Незважаючи на те, що сім"ї значної частини державних службовців та суддів за кордоном зараз, ці самі судді часто у практиці нахабно ставляться до нас - громадян, які за кордоном. В тому числі з недовірою до документів, які надсилаються з-за кордону.

    Є набагато прогресивніший та цивілізованіший спосіб, який ще й безкоштовний на відміну від міжнародних пошт. Цей шлях - це державна електронна система "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Там Ви можете подати позов в електронному вигляді, а так само уповноважити електронною довіреністю свого представника.

    https://cabinet.court.gov.ua/

    Саме цей шлях має найбільшу довіру у системи та підтверджує судді, що позов і визнання позову подали не Ваші родичі, які хочуть розбити сім"ю наприклад, а дійсно Ви з дружиною. Все інше потім можна з легкістю оскаржити. Бо очевидним є те, що люди, які офіційно за даними Державної прикордонної служби перебували за межами України - не могли подавати документи через Укрпошту.

    Електронний суд - це державний абсолютно безкоштовний сервіс (звісно судовий збір за звернення до суду з позовом сплачувати і там треба, але з приємним бонусом у вигляді знижки 20 %, яку надає держава по Закону України "Про судовий збір" для подання документів у електронному вигляді).

    І на майбутнє - для громадян, які не проживають за адресою реєстрації в Україні - наявність зареєстрованого електронного суду - це дуже ефективний запобіжник від того, що без Вас суд в Україні розгляне якусь справу де Ви будете відповідачем. Часті випадки таких речей - оформлення на Вас без Вас кредитів (банки чи онлайн мікро-фінансові контори), вигадані постачальниками послуг ЖКХ (ЖКГ) борги, оформлення на Вас без Вашого перебування в Україні штрафу поліцією чи ДТП та ін. Я за останні роки чого тільки не зустрічав.

    Навіть нещодавно виграли в Києві в першій інстанції та Київському апеляційному суді (постанова від 28.04.2026 р.) справу де дуже підприємлива сім"я, яку представляв "начебто простий дідусь" намагався стягнути з колишніх квартирантів (договір з якими припинився за 6 місяців до початку війни) - майнову та моральну шкоду (загалом 90 тисяч грн.) за залиття квартири наступними квартирантами в грудні 2021 року, з якими у них не було договору і які б їм нічого не заплатили. Як наслідок маючи спільних знайомих (знаючи про проживання моїх клієнтів за кордоном з 2022 року) дана сім"я з адвокатшею своєю вигадали шахрайський план - направити вимогу на адресу реєстрації в Києві моїх клієнтів-попередніх орендарів, а потім тихенько провести суд, поки громадяни за кордоном і не отримують пошту, посилаючись на друзів-свідків та твердження, що начебто мої клієнти продовжили проживання в квартирі і надалі, після закінчення дії договору, який не передбачав пролонгації.

    Прикрою помилкою такої шахрайської схеми було те, що у клієнтів був електронний кабінет, зареєстрований за моєю порадою і я в перший же день реєстрації справи в суді - повідомив їм про поданий позов. Як наслідок через своєчасний захист та надання суду заперечень - на людей не повісили вигаданий борг 90 тисяч (з яких 40 % - це не фактичні збитки за залиття квартири, а витрати на адвоката, послуги приватного експерта, моральна шкода та судовий збір).

    Я це веду до того, що електронний кабінет в ЄСІТС - це дуже ефективний та корисний інструмент в часи схем та шахрайства, з яким держава не може боротися належним чином, а ми - громадяни, як би там не було і де б не жили, за формальною ознакою як мінімум громадянства, а то й "прописки" (реєстрації місця проживання) формально прив"язаний до України та підсудний судам в Україні у цивільних, адміністративних та ін. Знаю, що є багато противників цифровізації та подібних сервісів, але це рівносильно відмові від комп"ютера чи телефона в 2026 році. Це актуальна вимога сучасності. При цьому незалежно від того, чи має людина кабінети, ДІЮ та ін. - держава знає про людину все і зберігає її дані так само як і людей, які мають такі кабінети. Портал ДІЯ та електронні кабінети, в тому числі в системі "Електронний суд" - це вікно громадянина для доступу до своїх даних, які формує держава. Наприклад кілька клієнтів плануючи розлучення - звернули увагу лише через Реєстр, що їх дані були або некокректно перекладені в базі або допущена помилка у свідоцтвах про шлюб. Це може бути або не та буква в прізвищі при перекладі старих актових записів, які оформлювалися не українською мовою, або свідома помилка - в ПІБ, датах народження тощо. Іноді буває незазначення РНОКПП (індивідуального податкового номеру) в державній базі, що унеможливлює повноцінну реєстрацію розлучення органом ЗАГС (РАЦС). А в вік діджиталізації в Україні - відсутність запису в електронному Реєстрі - це для держави відсутність факту припинення шлюбу. При цьому можна мати скільки завгодно рішень суду на руках про те, що шлюб розірваний. Хтось називає це цифровою диктатурою, але це реалії сьогодення, подобається нам це чи ні. Ось і Ви звертаєтесь до юристів онлайн, бо це сучасно та ефективно, ніж шукати заочно через родичів адвоката місцевого, який досі сидить в офісі та гилить ціни, бо офіс, штат, адвокатські внески і податки самі себе не оплатять.

    У кожній ситуації перелік документів визначається індивідуально. Як правило цей перелік у справах про розлучення обмежується самим позовом, документом про сплату судового збору, копією паспорта громадянина України позивача та (за наявності) відповідача, РНОКПП, копією свідоцтва про шлюб або актового запису про шлюб з Порталу Дія (телефонна версія). Якщо є діти - подається також копія свідоцтва про народження дітей. Але і це не обов"язково.

    Щоб все пройшло в електронному форматі - бажано, щоб дружина мала на момент подання позову зареєстрований електронний кабінет в системі "Електронний суд" https://cabinet.court.gov.ua/

    Тоді весь процес пройде повністю в електронному форматі. В тому числі відсутня необхідність направлення Укрпоштою копії відзиву відповідачу. А крім того подання відзиву та зазначення в ній прохання розглядати за відсутності відповідача - дозволить суду не переносити засідання у справі, надаючи шанс відповідачу прийняти участь у справі - шляхом подання відзиву та ін.

    Чи можливо розглянути справу без особистої участі сторін?

    Звісно. Це наразі є найбільш традиційним форматом розгляду в суді після прийняття нової редакції Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), бо у таких справах все зрозуміло. Право на розлучення в сучасній концепції сімейного права - БЕЗУМОВНЕ. Суддя не може сказати - я вважаю, що Вам треба час на примирення, розлучення недоцільне та інше. Примус до шлюбу і перебування в ньому - ЗАБОРОНЕНИЙ. На цьому неодноразово звертав увагу Верховний Суд у своїх постановах 2023 - 2026 років.

    Як правило зараз судді так і розглядають справи, бо у них таке навантаження у більшості судів, що їм не до вислуховувань "історій спільного життя подружжя, яке не вдалося". Сучасна концепція правосуддя та шлюбу грунтується на формальностях та чітко визначеному процесуальному регламенті. Право на розлучення є? - Є, позов подано належний ? - Так. Факт перебування у шлюбі на момент подання позову та розгляду підтверджено?! - Так. Все інше - не має для суду правового значення. Наразі навіть наявність дітей до 1 року вже не є перешкодою до розлучення.

    Справа розглядається у спрощеному позовному провадженні. Якщо обидві сторони подають заяву про розгляд за їх відсутності - суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних доказів.

    Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

    Частина 4 статті 19 ЦПК України передбачає, що Спрощене позовне провадження призначене для розгляду:

    1) малозначних справ;

    2) справ, що виникають з трудових відносин;

    3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд;

    4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

    Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

    Справи про розірвання шлюбу розглядаються в порядку СПРОЩЕНОГО позовного провадження. Це імперативна норма.

    НАОСТАНОК ЯК І ОБІЦЯВ - ОСЬ ПРИКЛАДИ ВІДПОВІДНИХ РІШЕНЬ ПО СПРАВАМ, ЯКІ Я ОСОБИСТО або через помічників СУПРОВОДЖУВАВ ЯК ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА.

    Ось приклади справ про розлучення, які вів в аналогічних до Ваших випадках особисто я для клієнтів з Канади, Великобританії, США, Німеччини, Польщі, Словаччини, Італії, Росії, Казахстану, Франції, Іспанії «під ключ» (без їх участі):

    1. Заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 26.02.2026 р. у справі № 636/8755/25, позов громадянки України, яка перебуває в Канаді, до чоловіка, який перебуває в Україні, задоволено. Позов було подано на підставі електронних документів, в т.ч. електронної довіреності та актових записів.

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/134438581

    2. Рішення Ніжинського районного суду Чернігівської області від 08.09.2025 р. у справі № 740/4491/25.

    КЕЙС майже 100 % схожий на Ваш. Позивач проживає в Канаді. Дружина - відповідач проживає в Польщі. Оригінали актових записів відсутні. Позов подано було на підставі електронного актового запису про шлюб 07.08.2025 р. Дружина за моїм керівництвом подала до суду через "Електронний суд" заяву про визнання позову. Рішенням від 08.09.2025 р. позов задоволено, шлюб розірвано. Рішення набрало законної сили з 09.10.2025 р. та було отримано в паперовому вигляді для проставлення апостилю.

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/130017172

    3. Рішення Основ’янського районного суду м. Харкова від 07.10.2025 р. у справі № 646/7458/25, позов громадянки України, яка перебуває у Німеччині, до чоловіка, який перебуває за кордоном (країна не відома). Позов було подано на підставі електронних документів, в т.ч. електронної довіреності та актових записів.

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/130786975

    4. Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.10.2025 року у справі № 539/3582/25, позов громадянина України, який перебуває у Словаччині, до дружини, яка перебуває в Німеччині (справа ускладнена тим, що позивач втратив свідоцтво про шлюб, а у додатку ДІЯ був відсутній актовий запис про шлюб через невказання в Реєстрі РАГСом його податкового номеру, за яким йде іденттифікація та підтягуються документи) усувати дистанційно помилку в Реєстрі РАГСу. Після цього позивач надав мені як партнеру Порталу «Дія» відповідний актовий запис в електронному вигляді).

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/131134898

    5. Рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16.10.2025 року у справі № 175/9384/25, позов громадянки України, яка знаходиться у Польші, до громадянина України, який знаходиться там же. Обидві сторони зареєстровані та одружилися в м. Краматорську Донецької області, тому справа ускладнена була тим, що Краматорський міський суд Донецької області припинив здійснення судочинства, а підсудність справ було змінено шляхом їх передачі іншому суду згідно з рішенням Вищої ради правосуддя.

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/131060240

    6. Заочне рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 11.11.2025 року у справі № 650/4651/25, позов громадянина України, що зареєстрований на ТОТ в Херсонській області і живе в Німеччині, до дружини, яка живе в Україні (місце реєстрації – ТОТ в Херсонській області). Позов ускладнений тим, що у позивача немає на руках жодних документів про шлюб і місцезнаходження / місце реєстрації відповідачки йому невідоме. Суд за відомим місцем реєстрації відповідачки припинив здійснення судочинства з 24.02.2022 р., а підсудність справ було змінено шляхом їх передачі іншому суду згідно з рішенням Вищої ради правосуддя.

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/131786477

    7. Рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 15.07.2025 р. у справі № 342/355/25.

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/128848255

    8. Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 05.06.2025 р. у справі № 954/211/25, позов громадянки України, яка перебуває в Польщі, до чоловіка, який перебуває в Україні (справа ускладнена тим, що позивачка звернулася до суду до початку війни та суд у м. Каховка, маловідомій процедурі «відмови у відновленні провадження та роз'ясненні судом права на звернення до суду з новим позовом»)

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/127896713

    9. Заочне рішення Сквирського районного суду Київської області від 14.04.2025 р. у справі № 376/47/25.

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/126601948

    10. Рішення (заочне) Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 02.04.2025 р. у справі № 177/379/25.

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/126272612

    11. Заочне рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 25.03.2025 р. у справі № 491/125/25.

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/126075689

    12. Рішення Жовтневого (Олександрівського) районного суду м. Запоріжжя від 17.03.2025 р. у справі № 331/898/25.

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/126157963

    13. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 04.12.2024 р. у справі № 953/10397/24, позов громадянина України, який перебуває в Канаді до дружини, яка перебуває у Словаччині.

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/123489127

    14. Заочне рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19.09.2024 р. у справі № 175/7472/24

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/121813053

    15. Заочне рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 03.07.2024 р. у справі № 954/25/24, позов громадянина України, який перебуває в Італії, до дружини, яка перебуває на непідконтрольній Україні території.

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/120174692

    16. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21.03.2024 р. у справі № 752/157/24, позов громадянина України, який перебуває в США, до дружини, яка перебуває в Україні.

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/119200601

    17. Рішення Ірпінського районного суду Київської області від 26.02.2024 р. у справі № 367/5944/23, справа була ускладнена тим, що позивач і відповідач проживають за однією адресою, відповідач найнявши адвоката – затягував судовий процес шляхом клопотання про надання часу для примирення. Врешті-решт суд задовольнив позов після подання позивачкою заяви про відсутність будь-яких дій відповідача щодо примирення і використанням цього інструменту для затягування справи.

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/117223837

    18. Рішення Орджонікідзевського (Індустріального) районного суду м. Харкова від 12.01.2024 р. у справі № 644/6197/23, позов громадянки України, яка перебуває у Польщі, до чоловіка, який перебуває у Польщі. Суд не хотів розпочинати справу без надання оригіналу свідоцтва про шлюб.

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/116282042

    19. Рішення Миронівського районного суду Київської області від 17.07.2018 р. у справі № 371/1546/17 за позовом громадянки, яка проживає за кордоном до свого чоловіка, місце проживання якого їй невідоме. Оскільки рішення суду нею було втрачене, в березні 2026 року ми отримали дистанційно дублікат рішення для проставлення апостилю, належним чином оформлене та засвідчене головою суду, бо суддя на той час вже не виконував повноваження.

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/75675046

    Це звісно не повний перелік рішень, які подібні до Вашого кейсу. Загалом за останні роки допоміг більш ніж чотирьом десяткам співгромадян цивілізовано розлучитись через систему "Електронний суд". І це було набагато дешевше ніж оплата адвокатам всередині України, які беруть плату за подання позову від Вашого імені, ордер, враховують у ціні позову монопольну узгодженість цін для адвокатури та паперові витрати, які зараз в 21 столітті виглядають смішно, бо ж цивілізація давно перейшла в діджитал, а нас досі намагаються певні люди тримати в часах Фелікса Дзержинського та стосах паперової макулатури, яку часто навіть не можуть належним чином оформити згідно з вимогами діловодства.

    У Вашому випадку якщо дружина подасть заяву про визнання позову та розгляд справи за її відсутності - процес має пройти максимально швидко, з урахуванням навантаженості судді та ефективності роботи відповідного суду. Чому? - Бо у судді не буде приводу переносити засідання, формально забезпечуючи право відповідача на відзив, участь та захист.

    Конкретно про строки спрогнозувати не можу, адже не знаю який саме суд буде розглядати справу, в тому числі з урахуванням графіку відпусток на літо у суддів та інших факторів.

    ЩАСТИ ВАМ У ВИРІШЕННІ СВОГО ПИТАННЯ!

    З повагою та розумінням, Я.О. Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Юрію!

    Так, Ви правильно розумієте, що станом на зараз повноцінної онлайн-подачі заяви на розірвання шлюбу через «Дію» фактично немає. Через «Дію» можна замовити витяг або повторне свідоцтво про розірвання шлюбу, але сама подача заяви про розірвання шлюбу за загальним правилом здійснюється через ДРАЦС/ЦНАП.

    В Україні найближчим часом планують запустити відповідну послугу. Наразі сервіс перебуває на завершальному етапі підготовки, а необхідні нормативні рішення для його впровадження вже ухвалені Урядом.

    Як повідомила заступниця міністра цифрової трансформації Зоряна Стецюк в інтерв’ю виданню Телеграф, технічну розробку планують завершити до кінця весни 2026 року, після чого стартує бета-тестування. Саме на цьому етапі перші користувачі зможуть скористатися новою функцією.

    Якщо ж ми виходимо із реаліїв сьогодення, тобто, неможливості наразі розірвати шлюб через дію, то розірвання шлюбу передбачено у Вашій ситуації саме через ДРАЦС за статтею 106 Сімейного кодексу України. ДРАЦС складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця з дня подання заяви, якщо вона не була відкликана. Шлюб припиняється саме в день державної реєстрації розірвання шлюбу.

    Класична схема через ДРАЦС передбачає не просто довіреність на будь-яку третю особу, а подання заяви подружжям особисто або ситуацію, коли один із подружжя з поважної причини не може особисто подати заяву, тоді його нотаріально засвідчену заяву може подати другий із подружжя.

    Тобто варіант розлучення через ДРАЦС виглядає так: один із Вас має фізично подати заяву в Україні, а другий оформлює за кордоном нотаріально засвідчену заяву про розірвання шлюбу, апостилює/легалізує її, якщо це потрібно для відповідної країни, робить переклад українською і передає документ тому з подружжя, хто подає заяву в Україні. Потім через місяць реєструється розірвання шлюбу. За Правилами, державна реєстрація за заявою подружжя, яке не має дітей, проводиться після одного місяця та у присутності хоча б одного з подружжя.

    Якщо ж обидва перебувають за кордоном і жоден із Вас не планує приїжджати в Україну, тоді розірвання шлюбу через ДРАЦС може бути проблемним. У такому випадку більш реалістичний шлях — або консульство, яке Ви не бажаєте відвідувати, або судовий порядок в Україні через представника/адвоката, коли один із подружжя подає позов, а другий фактично не заперечує та подає заяву про визнання позову.

    Інший варіант - за наявності електронного підпису або Дія.Підпису позов про розірвання шлюбу може бути поданий дистанційно через підсистему «Електронний суд». У такому випадку один із подружжя реєструється в електронному кабінеті, формує та подає позовну заяву з доданими документами, а другий із подружжя також через «Електронний суд» може подати заяву про визнання позову, відсутність заперечень проти розірвання шлюбу та прохання розглянути справу без його особистої участі.

    Фактично це не є «онлайн-розлученням» у розумінні адміністративної послуги через «Дію», але це дозволяє також пройти саме судову процедуру дистанційно. Після набрання рішенням суду законної сили шлюб вважається припиненим, а саме судове рішення є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

    За вартістю через ДРАЦС сама державна послуга майже символічна: держмито за розірвання шлюбу за статтею 106 СК України становить 8 грн 50 коп., строк — 30 календарних днів. Основні витрати будуть не в Україні, а за кордоном: нотаріальне посвідчення заяви, апостиль або консульська легалізація, переклад українською та, за потреби, послуги представника в Україні.

    Якщо йти через суд, то судовий збір у 2026 році за позов про розірвання шлюбу становить 1 331,20 грн (якщо позов буде поданий через Електронний суд - 1064, 96 грн). До цього додаються витрати на адвоката/представника, у разі залучення останнього. Цей варіант може бути практичнішим, якщо ніхто з подружжя не хоче або не може фізично приїхати до України і не має бажання звертатися до консульства.

    Отже, якщо хтось один може приїхати в Україну — краще ДРАЦС, це дешевше і швидше. Якщо не може ніхто — краще розглядати судовий порядок через представника чи підсистему Електронний суд.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Середницький Євгеній Вікторович

    Добрий вечір. На сьогодні розірвати шлюб через застосунок «Дія» повністю онлайн не можна. Процедура припинення шлюбу через «Дію» поки що офіційно не запроваджена. Якщо подружжя не має спільних неповнолітніх дітей і між сторонами немає спорів щодо самого розлучення, закон дозволяє припинити шлюб через орган державної реєстрації актів цивільного стану. Проте, навіть якщо один із подружжя перебуває за кордоном, для проведення процедури необхідно, щоб хоча б один із подружжя фактично звернувся до ДРАЦС в Україні. Особа, яка перебуває за межами України, може оформити нотаріально посвідчену заяву про розірвання шлюбу або про згоду на таке розірвання. Залежно від країни перебування документ може потребувати апостиля або іншого способу легалізації, після чого здійснюється переклад українською мовою та подання документів до органу реєстрації в Україні. Після подачі заяви закон встановлює місячний строк очікування, і якщо за цей час заява не буде відкликана, проводиться державна реєстрація розірвання шлюбу.На практиці цей механізм працює відносно зручно лише тоді, коли хоча б один із подружжя може особисто перебувати в Україні або планує найближчим часом приїхати. Якщо ж обоє проживають за кордоном, не мають наміру повертатися навіть на короткий час і не бажають звертатися до консульських установ України, процедура через ДРАЦС стає значно складнішою та не завжди є реальною для виконання.

    У такому випадку найбільш практичним рішенням зазвичай є розірвання шлюбу через суд. Багато хто вважає, що судовий розгляд обов'язково вимагає особистої присутності сторін, але це не відповідає сучасній практиці. За відсутності спору між подружжям процес може бути організований дистанційно. Один із подружжя звертається до суду з позовом про розірвання шлюбу, а інший повідомляє суд про відсутність заперечень проти позову та просить розглянути справу без своєї участі. У таких випадках суд , як правило, не створює додаткових процесуальних перешкод і розглядає справу на підставі поданих документів.

    Щодо залучення адвоката в Україні то це звісно дозволяє максимально спростити процедуру для осіб, які перебувають за кордоном. Адвокат може підготувати позовну заяву, сформувати пакет необхідних документів, подати їх до суду, контролювати рух справи та отримати судове рішення. Для представництва інтересів клієнта адвокату не потрібно оформлювати класичну нотаріальну довіреність, оскільки його повноваження підтверджуються ордером та договором про надання правничої допомоги. Це зменшує кількість формальностей, а також дозволяє уникнути витрат на нотаріальне посвідчення документів за кордономїх легалізацію та переклад.

    На сьогодні функціонує система «Електронний суд», яка дає можливість подавати процесуальні документи дистанційно. За наявності кваліфікованого електронного підпису або Дія.Підпису документи можуть подаватися без особистого відвідування суду. Відповідно, навіть перебуваючи за межами України, можна брати участь у процедурі розірвання шлюбу без фізичного приїзду до країни.

    Що стосується витрат, то процедура через ДРАЦС залишається найдешевшою з точки зору державних платежів. Однак якщо документи оформлюються за кордоном, основні витрати виникають саме через нотаріальне посвідчення, апостилювання, переклад та пересилання документів до України. Тому в окремих випадках судовий порядок може виявитися навіть більш зручним та економічно виправданим, особливо коли подружжя тривалий час проживає за кордоном.

    Короткий підсумок:

    • Якщо хтось один може сходити в український РАЦС (і немає дітей)- робіть через РАЦС.
    • Якщо ви обоє за кордоном (або є неповнолітні діти)- не витрачайте час, розлучайтеся через суд. Це дистанційно, законно і без зайвих нервів.

    З повагою, адвокат Середницький

    Карпенко Андрій Володимирович

    ВІТАЮ!

    ВИХОДЯЧИ З ВАШОЇ СИТУАЦІЇ, ВИ МОЖЕТЕ РОЗЛУЧИТИСЯ ТІЛЬКИ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ.

    Розірвання шлюбу через український суд, коли обидва з подружжя перебувають за кордоном, можна здійснити повністю дистанційно. Для цього один із вас має виступити позивачем, а інший — відповідачем, підготувавши спільну заяву або позов.

    Перебуваючи за кордоном, подати документи до суду можна:

    1. Через канцелярію суду за допомогою уповноваженого представника (адвоката).

    2. Надіслати позовну заяву з документами, завірену електронно-цифровим підписом на електронну пошту суду.

    3. Самостійно звернутися до суду онлайн за допомогою підсистеми «Електронний суд».

    Але зверніть увагу, для того, щоб подати заяву про розлучення в Електронному Суді, перебуваючи за кордоном, в цій системі мають бути зареєстровані обидва із подружжя.

    Електронний Суд також дає можливість брати участь в судових засіданнях онлайн через відеоконференцію.

    Для звернення до суду потрібні такі документи:

    1. Позовна заява до суду.

    2. Копія паспорта, РНОКПП ( ідентифікаційний номер) позивача.

    3. Копія паспорта РНОКПП ( ідентифікаційний номер) відповідача ( при наявності).

    4. Свідоцтво про шлюб.

    5. Копія свідоцтва про народження дитини (дітей).

    6. Копія позовної заяви з додатками для відповідача.

    7. Квитанція про сплату судового збору.

    Після подання позовної заяви відслідкувати дату реєстрації, дізнатися номер справи та дату судового засідання можна на сайті «Судова влада України».

    Після отримання позовної заяви суд приймає до розгляду на призначає дату судового засідання.

    ---

    Зазвичай позов подається за місцем реєстрації відповідача. Однак, якщо обидва з подружжя перебувають за кордоном, це може викликати труднощі з підсудністю.

    Необхідно звернутися до Верховного Суду України із клопотанням про визначення підсудності (це може зробити ваш представник або ви самі через «Електронний суд»).

    НО КРАЩЕ ПОДАТИ ПОЗОВ ЗА МІСЦЕМ РЕЄСТРАЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.

    Є АДВОКАТИ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ РОЗЛУЧЕННЯМ ОНЛАЙН, НАПРИКЛАД (ЦЕ НЕ РЕКЛАМА - ЦИХ АДВОКАТІВ НЕ ЗНАЮ):

    https://www.rozluchennya.com/

    https://kalenskiy.com.ua/yurydychni-posluhy/rozluc...

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго дня, Юрію!

    Розірвання шлюбу можливе через 2 органи – відділ РАЦС або суд.

    На сьогоднішній день відмова від шлюбу дуже проста, оскільки можна подати документи на розлучення онлайн. Відмова від шлюбу потребує знання сімейного права та процесуальних вимог.

    У відділі РАЦС розлучитися онлайн не можна. Особиста присутність є обов’язковою: в ідеалі – і Вашої, і дружини, проте допускається, що хтось один з Вас може прийти особисто і діяти і від свого імені, і від імені чоловіка/дружини на підставі довіреності.

    Якщо ви з дружиною перебуваєте за кордоном і ніхто не бажає повертатись до України або йти в консульство, то найкращий спосіб розірвати шлюб - це в судовому порядку. Щоб процес пройшов швидко - Ви та дружина повинні зареєструватися в системі Електронний суд https://id.court.gov.ua/. За таких умов не потрібно наймати адвоката та надсилати поштою копію позовної заяви відповідачу.

    Оптимальним шляхом у вашому випадку є подання класичної позовної заяви (один із подружжя виступає позивачем, інший — відповідачем), де відповідач повністю визнає позов.

    Підсудність

    Згідно з Цивільним процесуальним кодексом України, позов подається за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Якщо Ви виступатимете позивачем, а дружина — відповідачкою, позов необхідно подавати до відповідного районного суду за адресою її реєстрації. Те, що Ви фактично проживаєте за кордоном, не позбавляє український суд юрисдикції.

    Чи можливо подати позов дистанційно з-за кордону

    Так, можливо. У Вас є три варіанти:

    Варіант 1. Через систему «Електронний суд» (Найкращий варіант): Якщо у вас є кваліфікований електронний підпис (КЕП) або Дія.Підпис, ви можете подати позов онлайн. Це найшвидший і найзручніший спосіб для тих, хто за кордоном.

    Варіант 2 Поштою. Ви можете надіслати підписаний пакет документів міжнародною поштою безпосередньо на адресу суду в Україні. Також можна передати документи довіреній особі в Україні, яка відправить їх внутрішньою поштою (Укрпоштою/Новою Поштою).

    Варіант 3. Через адвоката. Укласти договір з українським адвокатом (це також можна зробити електронно), який подасть документи від вашого імені.

    Повний перелік документів

    Якщо подача заяви на розлучення через суд відбувається за допомогою ресурсу «Електронний суд», то спочатку потрібно пройти реєстрацію у системі. Авторизація відбувається через цифровий підпис. Далі на сайті необхідно заповнити спеціальну форму-заявку.

    Потрібно зробити та прикріпити до заяви (у форматі PDF-файлу) скан-копії таких документів:

    1) Свідоцтво про шлюб.

    2) Свідоцтво про народження дітей.

    3) Ваш паспорт, РНОКПП

    4) Квитанція про оплату судового збору (станом на 2026 рік – 1331,20 грн., або 1064.96 грн якщо подаватимете через електронний суд). Судовий збір можете також сплатити через систему «Електронний суд», в такому випадку квитанцію прикріпляти не потрібно.

    5) У разі подання позову через систему Електронний суд – перевіряється наявність у дружини (відповідача) електронного кабінету. Якщо кабінету немає, то Вам додатково потрібно укрпоштою надіслати копію позову дружині і до самого позову додається квитанція та опис вкладення про відправку копії позову Відповідачу поштою.

    Переваги розірвання шлюбу через «Електронний суд»:

    • подати заяву можна в зручний час;
    • не потрібно гаяти час на відвідини суду;
    • є можливість відстежувати просування справи у режимі реального часу;
    • про кожну дію у справі Ви отримуєте сповіщення.

    Слідкувати за ходом справи можна в електронному реєстрі судових справ за своїм прізвищем, ім’ям та по-батькові. Всі додаткові заяви, такі як заява про розгляд без Вашої участі та без участі відповідача - також можна надсилати через електронний суд. Займає увесь розгляд справи від 2 до 6 місяців. Після винесення рішення Ви отримаєте оповіщення через електронний суд і саме рішення УкрПоштою на адресу Вашого проживання.

    Чи потрібно нотаріально посвідчувати заяву дружини про визнання позову?

    Це залежить від способу подання:

    Не потрібно, якщо дружина зареєструється в системі «Електронний суд» і підпише свою заяву про визнання позову власним КЕП або Дія.Підписом.

    Так, бажано, якщо заява буде подаватися в паперовому вигляді і надсилатися поштою. Суддя має бути впевнений, що підпис дійсно належить Вашій дружині. Засвідчити підпис можна в консульстві України (прирівнюється до нотаріального) або у місцевого іноземного нотаріуса (в такому разі на документ потрібно буде поставити апостиль та зробити нотаріальний переклад українською).

    Чи можливо розглянути справу без особистої участі сторін?

    Так. Для цього і Ви (у позовній заяві або окремим клопотанням), і Ваша дружина повинні прямо заявити прохання: «розглянути справу без моєї участі на підставі наявних у справі матеріалів». Суди регулярно і без проблем розлучають пари за таких умов. Також дружина у своїй заяві має вказати про бажання залишити ваше прізвище після розлучення (це її законне право).

    Ризики та типові проблеми

    1. Відсутність оригіналу свідоцтва про шлюб. За загальним правилом, до суду подаються копії документів. Однак саме у справах про розлучення ще досі багато судів послуговуються застарілими рекомендаціями Пленуму Верховного Суду України від 2007 року, суть яких у тому, що до позову треба обов’язково долучати оригінал свідоцтва про шлюб. Тобто подання заяви у електронному вигляді і, відповідно, наявність свідоцтва про шлюб лише у вигляді скан-копії, може загрожувати тим, що судді можуть залишити позов без руху. Проте, це буде неправомірно. Тому в позові потрібно писати актуальні правові позиції Верховного Суду, щоб такого не було.

    2. Строк на примирення. Суд має право надати подружжю строк на примирення (від 1 до 6 місяців). Щоб цього уникнути, у позовній заяві варто чітко розписати, що Ви тривалий час не ведете спільне господарство, проживаєте окремо за кордоном, збереження сім'ї неможливе і суперечить вашим інтересам. Заява дружини про визнання позову також мінімізує цей ризик.

    3. Поштові затримки суду. Суд зобов'язаний повідомити відповідача за місцем реєстрації в Україні. Якщо дружина не забиратиме листи з суду за українською адресою, засідання можуть переносити. Тому: Дружині варто зареєструвати електронний кабінет в «Електронному суді», щоб усі судові виклики приходили їй туди, або ж оперативно подати заяву про визнання позову та розгляд без її участі, що знімає проблему повідомлень.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Щиро бажаю Вам успіхів!

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас.

    Доброго дня. Півроку тому з дружиною розписалися через дію (запис про шлюб маємо тільки в електронному форматі), зараз хочемо обидва розірвати шлюб. Суспільного майна та дітей немає. Обидва за кордоном (у різних країнах) проте не хочемо робити заяву через консульство. Наскільки я розумію онлайн наразі таку заяву зробити неможливо (будь ласка виправте мене, якщо помиляюсь), тож хотів би дізнатися, як відбувається процедура розірвання через довіреність і скільки це може коштувати?

    У Вашій ситуації Ви правильно розумієте: на сьогодні подати заяву про розірвання шлюбу через застосунок або портал «Дія» неможливо. Те, що шлюб було укладено через Дію, не створює окремого спрощеного порядку його припинення. Розірвання шлюбу відбувається за загальними правилами, передбаченими законодавством.

    Оскільки у Вас немає спільних дітей та спору щодо майна, теоретично найпростішим шляхом було б розірвання шлюбу через орган ДРАЦС за спільною заявою подружжя. Проте якщо обидва перебувають за кордоном і не бажають оформлювати документи через консульські установи України, реалізувати цей механізм на практиці буде досить складно.

    Тому в даному випадку найбільш реалістичним варіантом виглядає розірвання шлюбу через суд. Для цього один із подружжя може подати позов про розірвання шлюбу, а інший письмово підтвердити відсутність заперечень. У разі якщо у Вас є адвокат в Україні, він може представляти Ваші інтереси на підставі довіреності. Як правило, довіреність оформлюється у країні перебування з подальшим апостилюванням або консульською легалізацією (залежно від держави).

    Також варто враховувати, що за наявності кваліфікованого електронного підпису та зареєстрованого кабінету в системі «Електронний суд» частину процесуальних дій можна виконувати дистанційно. Однак навіть у такому випадку за кордоном часто простіше залучити адвоката, який підготує документи, подасть їх до суду та проконтролює весь процес без необхідності Вашого особистого приїзду в Україну.

    Що стосується вартості, то вона залежить від конкретного адвоката та регіону. Якщо справа є безспірною (немає дітей, майна та заперечень іншої сторони), такі справи зазвичай належать до найпростіших категорій сімейних спорів і, відповідно, коштують значно дешевше, ніж майнові чи спірні сімейні процеси.

    На практиці, якщо обидва згодні на розірвання шлюбу і не бажають взаємодіяти з консульствами, я б рекомендував саме судовий порядок через представника в Україні - це, як правило, найбільш передбачуваний та зручний механізм у подібних обставинах.

    З повагою! Щасти Вам!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України