Задайте питання юристу

999 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Спадщина, 16 червня 2026, питання №149293

Чи заберуть майно по заповіту якщо є борги

Доброго дня.
Виникла ситуація що за борг якому 6 років в 20 .000 подано позов до суду.
А нещодавно на мене оформили частину заповіту який вступить в силу через 6 місяців.
Після того як я вступлю в спадщину і воно буде на мені .
Чи можуть на нього накласти арешт за борг?

Відповіді юристів (1)

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Марія!

    Сам факт того, що Ви зазначені у заповіті, ще не означає, що майно вже належить Вам або що кредитор уже зараз може звертати вимоги саме до цього майна.

    За ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків від померлої особи до спадкоємців. За ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять права та обов’язки, які належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тобто майно, зазначене у заповіті, до відкриття спадщини та її прийняття Вами не є Вашим майном боржника.

    Після відкриття спадщини та її прийняття ситуація змінюється. За ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Тому після прийняття спадщини майно, кошти, частка у майні або майнові права, які перейдуть до Вас, уже можуть розглядатися як Ваше майно боржника.

    На стадії розгляду справи в суді арешт майна можливий лише як захід забезпечення позову. Але він не накладається автоматично. За ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається тоді, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду. За п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України арешт може накладатися на майно або грошові кошти, що належать відповідачу або підлягають передачі чи сплаті відповідачу. Крім того, за ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

    Тому якщо позивач проситиме суд накласти арешт через борг у 20 000 грн, він має довести не лише сам факт подання позову, а й реальний ризик того, що без арешту майбутнє рішення неможливо буде виконати. Також має бути зрозуміло, на яке саме майно або майнові права проситься арешт, чи належать вони Вам, чи підлягають передачі Вам, і чи є такий арешт співмірним сумі позову.

    Після ухвалення рішення суду і відкриття виконавчого провадження арешт можливий уже в межах примусового виконання. За ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна або коштів боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Тобто виконавець може накладати арешт саме на майно, кошти або майнові права боржника, а не на майно інших осіб.

    Арешт може означати лише заборону продавати, дарувати або переоформлювати майно. Тобто майно формально залишається у власника, але ним не можна вільно розпоряджатися.

    А от “забрати майно” — це вже звернення стягнення, тобто примусова реалізація майна для погашення боргу. Для боргу 20 000 грн це малоймовірно, особливо якщо в Вас є рахунки, дохід або інше майно, з якого можна стягнути суму боргу.

    Якщо спадщина буде у вигляді нерухомості, то за ч. 1 ст. 50 Закону «Про виконавче провадження» звернення стягнення на нерухоме майно фізичної особи здійснюється лише за відсутності достатніх коштів чи рухомого майна.

    Якщо це буде єдине Ваше житло , то діє інше обмеження: за ч. 7 ст. 48 Закону «Про виконавче провадження», якщо сума стягнення не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника і земельну ділянку під ним не здійснюється. У 2026 році мінімальна заробітна плата становить 8647 грн, тобто 20 мінімальних зарплат — це 172 940 грн. Борг 20 000 грн значно менший за цей поріг.

    Окремо по строках позовної давності.

    За ст. 257 ЦК України загальна позовна давність становить 3 роки. Але під час карантину COVID-19 строки позовної давності, визначені, зокрема, ст. 257 і 258 ЦК України, були продовжені на строк дії карантину. Це прямо передбачено п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України: під час дії карантину строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

    Крім того, у період дії воєнного стану також діяв п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким строки позовної давності продовжувалися на строк дії воєнного стану. Цей пункт був виключений лише Законом України №4434-IX від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025.

    Тобто фактично з 2020 року до 04.09.2025 перебіг/сплив позовної давності був призупинений через карантин, а потім через воєнний стан. Тому сам по собі аргумент “боргу вже 6 років” ще не означає, що кредитор пропустив строк звернення до суду.

    З повагою, адвокат Айвазян.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України