Розподіл майна навпіл або ж викуп будинку у колишнього чоловіка

Доброго дня, якщо будинок був куплений у шлюбі, то він вважається спільним майном подружжя, навіть якщо оформлений тільки на колишнього чоловіка. Тому Ви, як правило, маєте право на 1/2 частину будинку. Якщо колишній чоловік згоден продати Вам свою частку, то починати потрібно з нотаріуса, а не з суду.

За наведеними обставинами, Вам потрібно не просто “викупити свою половину”, а правильно оформити право власності на весь будинок. Ваша частина у майні вже могла виникнути за законом, оскільки майно, придбане під час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя.

Перший крок — звернутися разом із колишнім чоловіком до нотаріуса. У нотаріуса можна оформити договір про поділ спільного майна подружжя, де буде визначено, що Вам належить 1/2 будинку, а колишньому чоловіку — 1/2 будинку.

Після цього можна оформити договір купівлі-продажу його частки на Вашу користь. Тобто Ви купуєте не свою частину, а саме частку колишнього чоловіка, після чого весь будинок може бути зареєстрований за Вами.

Для нотаріуса бажано підготувати такі документи:

1. Документ, на підставі якого був придбаний будинок.
2. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
3. Технічний паспорт на будинок.
4. Документи на земельну ділянку, якщо вона також оформлюється.
5. Свідоцтво про шлюб.
6. Документ про розірвання шлюбу.
7. Паспорти та РНОКПП сторін.

Те, що Ви і донька зареєстровані у будинку, саме по собі не робить Вас власниками. Реєстрація місця проживання — це лише підтвердження проживання, а не право власності. Право власності потрібно оформити через нотаріальний договір та державну реєстрацію права власності.

Якщо донька неповнолітня і зареєстрована у будинку, нотаріус може додатково перевіряти, чи не порушуються її права. Але якщо дитина не є співвласником будинку, то сама реєстрація місця проживання зазвичай не блокує оформлення договору.

Якщо колишній чоловік добровільно згоден продати Вам свою частку, судовий порядок, скоріше за все, не потрібен. Суд потрібен тоді, коли він відмовляється визнавати Вашу частку, не хоче йти до нотаріуса, не погоджується на продаж або виникає спір щодо вартості будинку.

Тому найкращий порядок дій такий: спочатку звернення до нотаріуса, потім оформлення поділу майна, після цього — купівля-продаж частки колишнього чоловіка і реєстрація будинку повністю на Вас.

Юрист в кишені Корнійчук Євген — правова допомога у зрозумілому форматі

Доброго дня, пані Світлано!

Ви хочете викупити частину чоловіка та переоформити на себе весь будинок?

Оскільки будинок був придбаний у шлюбі, за законом України він є Вашою спільною сумісною власністю (навіть, якщо документи оформлені лише на нього). Тобто, юридично половина будинку і так належить Вам, і викупляти свою частку не потрібно! Просто йдіть до нотаріуса та оформляйте нотаріальний поділ майна. Якщо чоловік проти, то просто заселяйтесь в будинок або звертайтесь до суду та здійснюйте поділ в судовому порядку.

Якщо ж Ви бажаєте переоформити весь будинок на себе і чоловік не проти, то найкращий варіант — це укласти в нотаріуса Договір про поділ майна подружжя з виплатою грошової компенсації. За цим договором будинок повністю переходить у Вашу власність, а Ви офіційно виплачуєте колишньому чоловіку компенсацію за його частку (те, що ви називаєте "викупити половину").

Ось покроковий план дій, з чого варто почати:

1. Збір наявних документів

Вам та колишньому чоловіку потрібно зібрати базовий пакет документів для первинної консультації:

• Паспорти та ідентифікаційні коди (Ваш та чоловіка).
• Свідоцтво про розірвання шлюбу або рішення суду про розлучення.
• Документи, що підтверджують право власності на будинок (договір купівлі-продажу, витяг з реєстру прав на нерухоме майно, який є у колишнього чоловіка).
• Технічний паспорт на будинок.
• Довідка про зареєстрованих осіб у будинку (витяг з реєстру територіальної громади).

2. Похід до нотаріуса на консультацію

Зібрані документи (навіть якщо чогось не вистачає) потрібно показати нотаріусу — приватному чи державному, на Ваш вибір. Нотаріус перевірить документи на наявність арештів, обтяжень чи помилок у реєстрах. Обов'язково повідомте нотаріуса, що в будинку прописана ваша спільна неповнолітня дочка. Зазвичай, якщо дитина просто прописана (не є власником), а будинок переходить у власність матері, з якою вона проживає, дозвіл Органу опіки та піклування не потрібен. Але нотаріус має це підтвердити у Вашому конкретному випадку.

3. Замовлення експертної оцінки майна

Для укладення договору нотаріусу знадобиться звіт про незалежну експертну оцінку будинку. Це потрібно для розрахунку нотаріального збору та податків. Оцінку робить сертифікований оцінювач (нотаріус може підказати, до кого звернутися, або Ви можете знайти його самостійно).

Як варіант Ви можете сформувати звіт про оцінку майна онлайн через державну Єдину базу даних звітів про оцінку майна Фонду Державного Майна України

Але часто суми там завищені, що дає підстави для збільшення суми компенсації та податків.

4. Підписання договору та передача грошей

Після того, як всі документи будуть готові Ви з колишнім чоловіком зустрічаєтесь у нотаріуса. Відбувається передача грошей (готівкою або переказом на банківський рахунок, залежно від суми та Ваших домовленостей).

Ви підписуєте договір і нотаріус одразу реєструє право власності на весь будинок виключно на Вас у Державному реєстрі речових прав.

Чи є зараз у колишнього чоловіка на руках усі оригінали правовстановлюючих документів на будинок, з якими ви могли б найближчим часом піти до нотаріуса?

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Доброго дня, Світлана!

Починати треба не з суду, а з нотаріуса і перевірки документів.

У Вашому випадку будинок, куплений у шлюбі, за загальним правилом вважається спільною сумісною власністю подружжя, навіть якщо він оформлений тільки на колишнього чоловіка. Це випливає зі ст. 60 СК України. Після розлучення Ви все одно маєте право поділити це майно за домовленістю, незалежно від того, що шлюб уже розірваний. Договір про поділ житлового будинку або про виділ нерухомості одному з подружжя обов’язково посвідчується нотаріально. Це прямо передбачено ст. 69 СК України.

Тому мова йде не про“викуп своєї половини”, а про поділ спільного майна так, щоб увесь будинок перейшов у Вашу власність, а колишній чоловік отримав від Вас грошову компенсацію за свою частку.

Пропоную наступний алгоритм дій:

1. Спочатку зберіть документи:

• паспорт і код Ваш та колишнього чоловіка,
• свідоцтво про шлюб/витяг про шлюб,
• документ про розірвання шлюбу,
• правовстановлюючий документ на будинок,
• технічний паспорт,
• документи на земельну ділянку під будинком, якщо вона оформлена, та витяг з Державного реєстру речових прав.

2. Зверніться до нотаріуса і скажіть, що будинок був придбаний у шлюбі, оформлений на чоловіка, спору немає, сторони хочуть нотаріально оформити поділ майна подружжя з передачею всього будинку Вам та виплатою компенсації колишньому чоловіку.

3. Нотаріус має перевірити, чи зареєстроване право власності на будинок у ДРРП, чи немає арештів, іпотеки, заборон, податкової застави, інших обтяжень. Державна реєстрація прав є офіційним підтвердженням набуття, зміни або припинення речових прав на нерухомість.

4. Обов’язково перевірте землю під будинком. Якщо земельна ділянка належить колишньому чоловіку або оформлена разом з будинком, її також потрібно правильно включити в угоду. При переході права власності на житловий будинок одночасно переходить і право на земельну ділянку або відповідну частку/право користування нею, якщо така ділянка оформлена

5. Якщо Ваша дочка неповнолітня і зареєстрована в будинку, це не означає, що вона є власником. Але нотаріус може додатково перевіряти, чи не порушуються її житлові права. Закон “Про охорону дитинства” передбачає контроль органів опіки за додержанням майнових і житлових прав дітей при відчуженні житла. У Вашому випадку, якщо будинок переходить до матері і дитина далі залишається зареєстрованою/проживає там, це не виглядає як погіршення її прав, але позицію конкретного нотаріуса краще з’ясувати одразу.

6. Після посвідчення договору нотаріус одразу реєструє право власності на Вас у Державному реєстрі речових прав. Саме після державної реєстрації Ви будете відображатися як власник будинку.

Якщо колишній чоловік дійсно згоден, суд не потрібен. Найкращий варіант — нотаріальний договір про поділ спільного майна подружжя / виділ будинку Вам з виплатою йому компенсації. Договір купівлі-продажу його “половини” теж теоретично можливий, але спочатку все одно треба визначити, що саме є його часткою, бо зараз майно формально може бути зареєстроване тільки за ним, але юридично воно набуте у шлюбі.

Окремо: якщо розлучення було давно, це не блокує добровільне нотаріальне оформлення. Строк позовної давності у три роки має значення насамперед для судового спору після розірвання шлюбу і рахується не просто від дати розлучення, а від дня, коли співвласник дізнався або міг дізнатися про порушення свого права.

ОТЖЕ

Якщо узагальнити, то спочатку взяти документи на будинок і землю, звернутися до нотаріуса, попросити перевірити об’єкт і підготувати саме договір поділу майна подружжя з переходом усього будинку у Вашу власність та виплатою компенсації колишньому чоловіку. Потім виконати процедуру по переведенню частки чоловіка у Вашу власність.

Це включає:

обов'язкову грошову оцінку будинку для визначення розміру компенсації та виплати податків;

підписання договору та фіксацію факту передачи коштів у вигляді компенсації.

Порядок проходження згаданої процедури добре відомий будь якому нотаріусу. Так що тут хвилюватись немає жодної причини.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Для початку вам потрібно отримати від колишнього чоловіка копії або оригінали документів на нерухомість. Оскільки будинок оформлений на нього, у нього мають бути правовстановлюючий документ (договір купівлі-продажу, за яким будинок купувався у шлюбі), технічний паспорт, а також документи на земельну ділянку, на якій розташована будівля, включаючи її кадастровий номер. Також підготуйте ваші паспорти, ідентифікаційні коди та свідоцтво або рішення суду про розірвання шлюбу.

Наступним кроком є вибір способу оформлення, і найкращим варіантом у вашому випадку є укладення нотаріального договору про поділ майна подружжя з грошовою компенсацією. За цим договором колишній чоловік передає свою частку у будинку вам, а ви офіційно виплачуєте йому погоджену суму. Такий підхід ідеально відображає суть домовленості, мінімізує податки та ризики оскарження угоди у майбутньому, оскільки майно одразу переходить у вашу повну одноосібну власність.

З усіма зібраними документами вам обом необхідно звернутися на попередню консультацію до нотаріуса (приватного або державного) за місцем знаходження будинку. Нотаріус безкоштовно або за невелику плату перевірить нерухомість за державними реєстрами на предмет відсутності арештів, заборон чи іпотек, підтвердить юридичну чистоту майбутньої угоди та складе точний перелік фінальних дій і витрат на мито та нотаріальні послуги.

Перед самою угодою вам обов'язково знадобиться замовити звіт про експертну грошову оцінку будинку та земельної ділянки у сертифікованого оцінювача, оскільки без внесення цих даних до бази Фонду держмайна нотаріус не зможе посвідчити договір. Також заздалегідь обговоріть із чоловіком та нотаріусом спосіб передачі грошей, адже великі суми в Україні зазвичай проводяться через банківські рахунки з урахуванням правил фінансового моніторингу.

Факт того, що ви та ваша донька зареєстровані (приписані) у цьому будинку, є суттєвим плюсом, оскільки підтверджує ваше законне право користування житлом і жодним чином не заважає проведенню правочину. Після підписання договору та розрахунку нотаріус одразу зареєструє право власності на весь будинок за вами у Державному реєстрі речових прав, і ви отримаєте офіційний витяг, де будете вказані єдиною та повноправною володаркою оселі.

Вітаю!

Сімейним кодексом України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Навіть якщо один з подружжя з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) не мав самостійного заробітку (доходу). Кожна річ, набута за час шлюбу, вважається об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, крім речей індивідуального користування. До спільного майна подружжя входять і їх заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи. Якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, гроші або інше майно, які були одержані за цим договором, також є спільною сумісною власністю. До спільного майна належать також речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя.

Статтею 60 Сімейного кодексу України визначено, що майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

ххх

Статею 69 СК України передбачено право дружини і чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Так, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою зокрема уклавши договір про поділ майна, що є у спільній сумісній власності. Якщо об’єктом поділу є нерухоме майно, тоді такий договір укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України).

Поділ спільного майна подружжя означає припинення права спільної сумісної власності подружжя на це майно і виникнення на її основі приватної (роздільної) власності або спільної часткової власності подружжя. Поділ спільного майна може здійснюватися в добровільному порядку за рішенням самого подружжя або в судовому порядку за наявності між ними спору.

Добровільний поділ майна подружжя передбачає наявність взаємної волі подружжя на припинення режиму спільної сумісної власності щодо належного їм майна. Поділ здійснюється тільки щодо наявного майна, а не майна, яке буде набуте подружжям у майбутньому.

Стаття 7 Сімейного кодексу України (далі – СК України) зазначає, що сімейні відносини можуть бути врегульовані крім Сімейного кодексу іншими нормативно-правовими актами.

Оскільки Сімейним кодексом розширена сфера регулювання сімейних відносин за допомогою договору, то при його укладенні можуть застосовуватися норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Ст. 355 ЦК України визначає два види спільної сумісної власності осіб:спільна сумісна або спільна часткова. Однак, при поділі або виділі в натурі частки із майна, що перебуває у спільній сумісній власності, вважається, що частки у співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не передбачено договором або законом.

Ч.. 3 ст. 368 ЦК України встановлює, що майно, набуте подружжям у шлюбі є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, або законом. Спільна сумісна власність, як різновид права спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Однак, порядок і умови виникнення спільної сумісної власності подружжя дещо інші, ніж у учасників спільної часткової власності, передбачених ст. 355 Цивільного кодексу України.

У ст. 9 СК України законодавець закріпив право подружжя на укладення між собою сімейних договорів. При цьому, подружжя може врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам СК України, інших законів та моральним засадам суспільства. Особи, які проживають однією сім'єю, також можуть врегулювати свої сімейні відносини за договором, який має бути укладений у письмовій формі. Такий договір є обов'язковим до виконання, якщо він не суперечить вимогам Сімейного Кодексу, інших законів України та моральним засадам суспільства.

Сімейне законодавство передбачає виникнення спільної сумісної власності на майно і рівні права подружжя щодо володіння, користування і розпорядження ним (ст. 63 СК України).

У ч. 1 ст. 65 СК України закріплено принцип розпорядження спільним майном подружжя за взаємною згодою. Також ч. 2 ст. 69 СК України передбачено принцип розподілу майна подружжя за взаємною згодою. Слід зазначити, що ст. 60 СК України встановлено, що право на майно виникає у обох із подружжя одночасно, у момент набуття його хоча б одним із них, і оформлення права власності на ім’я другого з подружжя юридичного значення не має, оскільки майно знаходиться у спільній сумісній власності подружжя без визначення часток. Згідно ст. 70 СК такі частки визначаються подружжям при поділі майна і є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В контексті ст. 71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Такий порядок поділу між подружжям (без виділу частки) відрізняє спільну сумісну власність подружжя від випадків спільної сумісної та спільної часткової власності, які передбачені ЦК України. За взаємною згодою, у разі необхідності, дружина та чоловік мають право укласти договір поділу нерухомого майна, а також виділити нерухоме майно зі складу всього майна подружжя. Це положення закріплено в п. 4 глави 5 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Добровільно, за взаємною згодою, в силу ст. 68 СК України подружжя має право здійснити поділ та виділ майна і після розірвання шлюбу; при взаємній згоді колишнє подружжя в будь-який час може звернутися до нотаріуса щодо укладення договору про поділ майна, що перебуває у спільній сумісній власності.

Оформлення компенсації за частку спільного майна відбувається шляхом внесення такого пункту до нотаріально посвідченого Договору про поділ майна. Цей документ фіксує, що один із подружжя відмовляється від своєї частки (наприклад, квартири чи авто) на користь іншого, отримуючи натомість еквівалентну грошову суму.