Борг за комунальні послуги

Вітаю Вас, Філіпе

Спочатку треба розібратися, що саме прийняв суд. Якщо це саме заочне рішення, то варто спробувати подати до суду заяву про його перегляд.

Але справа у іншому. Відповідно до ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" особи, які зареєстровані в квартирі разом з власником несуть солідарну відповідальність за борги. Тому слід домовлятися про реструктурізацію, враховуючи і Ваш статус УБД.

Доброго дня, Филиппе!

Зняти з дружини весь борг лише тому, що вона фактично не проживала у квартирі, навряд чи вдасться.

Однак період 2018–2021 років обов’язково потрібно розділити на дві частини, оскільки законодавство було різним.

До 01.05.2019 року діяв Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-IV. За статтями 19, 20 цього Закону обов’язок оплачувати послуги покладався на споживача, а відносини у сфері ЖКП здійснювалися на договірних засадах. Солідарної відповідальності всіх осіб, які лише зареєстровані у квартирі, цей Закон не передбачав. У приватній квартирі обов’язки членів сім’ї власника також пов’язувалися з фактичним спільним проживанням, а не лише з реєстрацією, що випливає зі статей 156, 162 Житлового кодексу України. Тому за період з 2018 року до 30.04.2019 року включення дружини до солідарних боржників лише на підставі прописки є спірним. Київтеплоенерго мало довести, що вона була споживачем, фактично користувалася послугами, була стороною договору або що існувала інша законна підстава для її відповідальності.

З 01.05.2019 року ситуація інша. Частина третя статті 9 чинного Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII прямо встановлює, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, несуть солідарну відповідальність за оплату житлово-комунальних послуг. Тобто після 01.05.2019 року самої реєстрації дружини у квартирі матері, на жаль, достатньо для покладення на неї солідарної відповідальності, навіть якщо вона фактично там не проживала.

Отже, реальна матеріально-правова підстава для оскарження існує насамперед щодо частини боргу за 2018 рік — 30.04.2019 року. Щодо періоду після 01.05.2019 року аргумент про непроживання сам по собі слабкий.

Щодо «перекидування» боргу, то відповідно до статті 520 ЦК України заміна боржника допускається лише за згодою кредитора. Оскільки стягнення солідарне, за частиною першою статті 543 ЦК України Київтеплоенерго може стягнути всю суму як із матері, так і з дружини.

Якщо дружина погасить весь борг, вона матиме право регресної вимоги до матері відповідно до статті 544 ЦК України. За загальним правилом — у рівній частці за вирахуванням частки самої дружини. Однак це вже окрема вимога до матері, і за відсутності добровільної оплати може знадобитися ще один суд.

Щодо рішення, ухваленого сім місяців тому, все залежить від його виду.

Якщо це судовий наказ, то відповідно до статті 170 ЦПК України заява про його скасування подається протягом 15 днів із дня вручення. Разом із простроченою заявою можна подати клопотання про поновлення строку. За статтею 171 ЦПК України суд поверне заяву лише тоді, коли не знайде підстав для поновлення. При цьому для скасування судового наказу достатньо вказати на повну або часткову необґрунтованість вимог; доводити справу по суті на цьому етапі не потрібно.

Якщо це заочне рішення у позовному провадженні, то заява про його перегляд подається протягом 30 днів відповідно до статті 284 ЦПК України. Для скасування заочного рішення необхідно одночасно довести дві обставини: поважність причин неявки та неподання відзиву, а також істотне значення нових доказів для правильного вирішення справи. Це прямо передбачено статтею 288 ЦПК України. Аргумент про неправильне покладення солідарної відповідальності за період до 01.05.2019 року може бути таким істотним запереченням, але проблема залишиться у поновленні строку.

Якщо це звичайне рішення у позовному провадженні, то строк апеляційного оскарження становить 30 днів за статтею 354 ЦПК України. Через сім місяців апеляцію ще теоретично можна подати з клопотанням про поновлення строку, оскільки абсолютний річний строк, передбачений частиною другою статті 358 ЦПК України, ще не минув. Але необхідно навести поважні причини пропуску. Якщо дружина особисто отримала повний текст рішення поштою сім місяців тому і просто не оскаржила його, перспектива поновлення строку майже нульова.

Саме повідомлення у «Дії» потрібно оцінювати окремо: важливо, чи був вручений повний текст судового рішення, коли саме він був вручений і кому. У матеріалах справи треба перевірити поштове повідомлення, підпис одержувача, адресу направлення, дату вручення, а також чи надсилалися дружині позов і ухвала про відкриття провадження.

Тому витрачати гроші на оскарження має сенс не просто через факт непроживання, а якщо після ознайомлення зі справою виявиться хоча б одна із таких обставин:

1. Суд стягнув із дружини солідарно борг за період до 01.05.2019 року лише через її реєстрацію.
2. Дружина не була зареєстрована протягом усього заявленого періоду.
3. Їй належним чином не вручалися позов, ухвала про відкриття провадження або повний текст рішення.
4. У розрахунку неправильно визначено період, площу квартири, кількість осіб, платежі, субсидії, пільги або показники лічильників.
5. До суми включені платежі, які фактично були сплачені, або нарахування за інший особовий рахунок.

Щодо реструктуризації: дружина може домовлятися з Київтеплоенерго про добровільний графік погашення. Але юридично це буде не «виділення її половини боргу», а порядок погашення солідарної заборгованості. У договорі необхідно прямо закріпити, що за умови виконання графіка Київтеплоенерго не пред’являє виконавчий документ до виконання або відкликає його. Інакше можна платити за реструктуризацією та одночасно отримати арешт рахунків.

Також за статтею 435 ЦПК України можна просити суд про розстрочення виконання рішення. Суд враховує матеріальний стан фізичної особи та інші обставини, що ускладнюють виконання, проте розстрочка не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення. Оскільки минуло вже сім місяців, суд може фактично надати її лише приблизно на п’ять місяців.

Чекати виконавчого провадження невигідно. За статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ може бути пред’явлений протягом трьох років. У разі відкриття державного виконавчого провадження додатково стягується виконавчий збір у розмірі 10 % суми боргу відповідно до статті 27 цього Закону.

Статус УБД чоловіка та невключення дружини до складу сім’ї для отримання пільги за іншою квартирою не звільняють її від боргу. Це може бути лише одним із непрямих доказів того, що фактично вона проживала з чоловіком, але для періоду після 01.05.2019 року закон прямо прирівняв зареєстрованих осіб до солідарних боржників.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Ваша дружина може подати заяву на перегляд заочного рішення суду особисто через електронний суд або за допомогою адвоката.

Відповідно до статті 284 ЦПК

1. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

2. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

3. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

4. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

ЩОДО ЗАКОННОСТІ НАРАХУВАННЯ БОРГУ

На жаль, в даному випадку ситуація непроста. За теплоенергію дружина повинна в обов'язковому порядку сплатити, адже вона прописана в квартирі. Щоб борг в подальшому на неї не нараховувався, то потрібно змінити місце реєстрації проживання.

І. Згідно пункту 6 частини 1 статті 7 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги " Споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Згідно частини 3 статті 9 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги " Дієздатні особи, які проживають та/АБО зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Так як дружина зареєстрована за адресою, де є заборгованість по комунальним послугам, то вона є відповідачем у справі і несе відповідальність по оплаті послуг.

З повагою, юрист Дерій В.О.!