Чи може сільський вчитель пренендувати на землю у селі де працює?

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про освіту

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст.380)

Стаття 57. Державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам

3. Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в таких населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм. Зазначені пільги надаються за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зазначені працівники мають право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи чи організації, розташованих на території відповідної ради, із земель сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи чи організації, що приватизуються, або земель запасу чи резервного фонду, але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого селянського господарства.

Дія абзацу другого цієї частини не поширюється на громадян, які раніше набули право на земельну частку (пай) або земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства, крім випадків успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства відповідно до закону.

Покрокова інструкція з безплатного отримання земельної ділянки:

1) Знайти вільну земельну ділянку - це потрібно робити самостійно, зайшовши на публічну кадастрову карту (бажано зареєструватись у системі) та обравши в конкретному населеному пункті, чи за ним, вільну земельну ділянку, яка вас зацікавить. Зверніть увагу: усі земельні ділянки, які зайняті, — виділені синім кольором. Натиснувши на зафарбовану ділянку, також ви отримаєте інформацію щодо землеволодіння. Інші ділянки, не виділені кольором, можуть бути вільними, або наразі про них не внесли інформацію в кадастрову карту. Остання досі перебуває на стадії наповнення, яке ще триватиме 3-4 роки.

2) Стаття 118 Земельного кодексу України повністю описує процедуру отримання земельної ділянки у власність. Зокрема, наступним кроком у цій справі є подання до відповідного органу (сільської, міської ради, райдержадміністрації тощо) клопотання (заяви).

У клопотанні зазначаються:

• цільове призначення земельної ділянки;
• її орієнтовні розміри (відповідно від цільового призначення)
• до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Слід зазначити, що ніде в законодавстві нема пояснення, що таке графічні матеріали. Для того, щоб в органах, куди ви звертаєтесь прийняли рішення про те, чи дати вам дозвіл для початку процедури приватизації чи не дати, мають розуміти, про яку ділянку йде мова. Тому потрібно докласти будь-яку схему, з якої буде зрозуміло, про яку ділянку ви просите.

Отож, зробити такі графічні матеріали можна самостійно, зайшовши на ту ж саму публічну кадастрову карту і виділивши маркером ту ділянку і у тому місці, що ви собі підшукали.

Крім графічних матеріалів варто додати копію паспорта громадянина України. Хоча в самому законі і не зазначається про те, що потрібна копія паспорта, але це випливає з того, що право на безкоштовне отримання земельної ділянки належить громадянам України, а єдиний документ, який підтверджує українське громадянство, — це паспорт.

Цю заяву можна надіслати поштою цінним листом з описом та повідомленням про отримання, або ж занести і подати самостійно до відповідного органу влади, отримавши штамп на другому примірнику. Тут дуже важливий власне цей штамп: оскільки саме від дати подання (при поштовій пересилці — дата повідомлення про отримання) відраховується 30 днів, протягом яких орган влади має надати згоду, або обґрунтовану відмову.

3) Отож згідно із статтею 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам:

• законів
• прийнятих відповідно до законів нормативно-правових актів,
• генеральних планів населених пунктів
• іншої містобудівної документації,
• схем землеустрою
• техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель
• проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі отримання відмови варто звернутись із запитом про надання публічної інформації щодо цієї конкретної земельної ділянки, яка, можливо, вже перебуває на стадії реєстрації іншою особою, абощо. Якщо обрана ділянка виявиться зайнятою, варто розпочати таку ж процедуру щодо іншої земельної ділянки, яка на публічній кадастровій карті — вільна.

Якщо ж впродовж 30-денного терміну ви не отримали жодної відповіді, вступає в силу принцип мовчазної згоди. Зокрема, у статті 118 Земельного кодексу України йдеться, у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання орган не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то зацікавлена особа у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування.

До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

4) Отримавши згоду від органів місцевого самоврядування, або «мовчазну згоду», приступаємо до наступного етапу — розробка проектів землеустрою, що передбачає звернення до землевпорядників. І тут виникає перший платіж у цій схемі отримання земельної ділянки — за послуги землевпорядника.

Заключивши договір із землевпорядником, чи землевпорядною організацією, в якому варто обов’язково передбачити вартість послуг та строки виконання робіт. Результатом роботи землевпорядника має стати проект землеустрою.

В середньому термін виконання робіт триває 1 місяць.

Згідно із статтею 186-1 Земельного кодексу, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Тут є два варіанти: або Ви самостійно берете цей проект землеустрою та віддаєте на погодження в управління Держгеокадастру, або це здійснює сам землевпорядник, про що ви можете домовитись на етапі укладання договору.

5) Далі після узгодження проекту землеустрою з Держгеокадастром, узгоджений проект землеустрою потрібно передати до органів місцевого самоврядування із супроводжуючим листом, в якому вказати, що подається оригінал проекту землеустрою з проханням його затвердити. Суть цього затвердження полягає в тому, щоб орган, який передає земельну ділянку, переконався, що заява подавалась на цю земельну ділянку, проект і узгодження зроблені теж на цю ділянку. Сільрада не може зробити зауважень до затвердженого Держгеокадастром проекту, оскільки не є спеціалістом в землевпорядкуванні.

Згідно із статтею 118 Земельного кодексу, орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені у суді.

6) Реєструємо земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

Для того, аби зареєструвати ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно варто звернутись до нотаріуса та подати такі документи:

• копія паспорту та ідентифікаційного номеру;
• квитанція про сплату адміністративного збору;
• рішення органу про передачу земельної ділянки;
• витяг з Державного земельного кадастру.

Витяг з Державного земельного кадастру можна отримати самостійно. Для цього потрібно зареєструватись на сайті у свій обліковий запис, знайти свою ділянку, натиснути на неї курсором та обрати пункт «Замовити Витяг про земельну ділянку», далі з’являється електронна форма заяви, яку необхідно заповнити.

Если есть дополнительные вопросы связывайтесь со мной через мой профиль на сайте