Финансовый мониторинг, обмен биткоинов.

Добрый день. Чтобы избежать проблем с финмониторингом, вам лучше принять официальный статус, то есть зарегистрироваться в качестве ФОП. Финмониторинг опасен тем, что там не только происходит блокировка денежных средств, но и дальнейшие проблемы с налоговой - штрафы. Поэтому регистрируйтесь в качестве ФОП, 3 группа на едином налоге. Так делают все, кто связан с интернетом и криптовалютой.

Добрий вечір, Костянтин!

2014 р. НБУ у своєму документі «Роз'яснення щодо правомірності використання в Україні «віртуальної валюти/криптовалюти» Bitcoin» зробив першу спробу визначити правовий статус, який був прирівняний до грошового сурогату, але вже у 2018 р. НБУ дійшов висновку, що криптовалюта не може бути визнана грошовим сурогатом, залишивши біткоїн у сірій зоні українського законодавства (Лист від 22.03.2018 р. №40‑0006/16290).

Державна фіскальна служба Україна (далі — ДФС) у своїй ІПК від 25.01.2019 р. №282/К/99‑99‑13‑01‑02‑14/ІПК «Щодо порядку оподаткування доходів деяких операцій» дублює позицію НБУ, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг. ДФС зазначає, що «природа криптовалют не дозволяє визнати їх ні грошовими коштами, ні валютою і платіжним засобом іншої країни, ні валютною цінністю, ні електронними грошима, ні цінними паперами, ні грошовим сурогатом». Також ДФС повідомляє, що оскільки порядок оподаткування операцій з криптовалютою не встановлений нормами податкового законодавства, то надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування вказаних вище норм є неможливим.

Згідно зі ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Листом Держстату від 05.10.2018 р. №14.4‑09/435‑18 рекомендовано класифікувати майнінг та реалізацію криптовалют за КВЕДом 64.19 «Інші види грошового посередництва», а торгівлю (обмін) криптовалютами — за КВЕДом 66.19 «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення».

Можна бути, як фізична особа-підприємець на загальній системі — 18%, додатково також стягується 1,5% військовий збір. Відповідно до пп. 6 п. 291.5 ПКУ, не можуть бути платниками єдиного податку І‑ІІІ груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва (КВЕД 64.19 та КВЕД 66.19 згадані вище).

Ставка податку на доходи фізичних осіб — 18% (ст. 167.1 ПКУ) та 1,5% військовий збір. ДФС у вищезазначеній ІПК №282/К/99‑99‑13‑01‑02‑14/ІПК наголошує, що згідно з п. 22.1 ст. 22 Кодексу, об'єктом оподаткування може бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку. На жаль, податкове законодавство жодним чином не регулює криптовалюти.

Листом Держспецзв'язку від 19.06.2018 р. №04/02/02‑1909 було роз'яснено, що майнінг криптовалют не належить до ліцензованих видів послуг.

При цьому, "понятие "криптовалюта" впервые было использовано в действующем законе в Украине. И пока финансовые регуляторы и эксперты спорят по поводу определения правовой природы криптовалют, закон уже обязывает определенные категории граждан декларировать владение криптовалютами. Речь идет о вступившем в силу 18 октября 2019 года законе Украины "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно обеспечения эффективности институционального механизма предотвращения коррупции" №140-IX. Он вносит изменения в Закон Украины "О предотвращении коррупции" (Закон о коррупции) и устанавливает необходимость декларировать криптовалюту как нематериальный актив".

Варианты налогообложения доходов от инвестиций в криптовалюты

1. Для физлиц. Согласно Налоговому кодексу, криптовалюту можно рассматривать как нематериальный актив. При продаже криптовалюты физлицо должно уплатить налог на доходы физических лиц по ставке 18 % и военным сбором 1,5%. «Поскольку конкретного порядка налогообложения нет - налогом будет облагаться вся полученная сумма, без вычета расходов на приобретение криптовалюты», —
2. Для юрлиц: В случае покупки криптовалюты предприятием, доход может облагаться налогом на прибыль по ставке 18%. «В данном случае у налогоплательщика возникнет ряд проблем. Во-первых, не определены первичные документы, подтверждающие приобретение и продажу криптовалюты. Во-вторых, не понятно, подлежит ли этот нематериальный актив амортизации, что является важным для ведения бухгалтерского учета предприятия», — говорит эксперт. Как следствие, налогоплательщику может быть сложно объяснить фискалам, на что он потратил деньги. в некоторых случаях налоговики могут настаивать, чтобы предприятие, купившее валюту, уплатило 20% НДС. Такая позиция была высказана ГФС в Харьковской области в индивидуальной налоговой консультации №5226/10/20-40-14-11-11 от 09.09.2016 года. «В случае соответствия виртуальных валют требованиям пп.14.1.120, пп. 14.1.191, чп. 14.1.244, п. 14.1 ст. 14, пп. „а“ п. 185.1 ст. 185 Налогового кодекса Украины, операции по поставке виртуальной криптовалюты E-dinar и других виртуальных валют, место поставки которых расположено на таможенной территории Украины, подлежат обложению налогом на добавленную стоимость».Доход от операций с криптовалютой необходимо отражать в декларации о доходах.Если инвестор пользуется услугами профессионального посредника, включая банк, то налоговым агентом плательщика налога является такой профессиональный торговец.Проблемные места налогообложения
   • Не понятно, из каких источников допустимо брать информацию о стоимости криптовалюты для налогообложения операций с ней. Особенно, если это не биржевая торговля.
   • Отсутствует порядок выплат при участии налоговых агентов.
   • Открытым остается вопрос относительно определения «места поставки» криптовалюты, что является обязательным при определении обязанности по уплате НДС.

Костянтин!

З 28 квітня 2020 року, набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-ІХ.

Законом визначені комплексні зміни законодавства, які полягають у наступному:

• закладається основа для можливості здійснення суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) дистанційної верифікації клієнтів, що є особливо актуальним в умовах поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;
• зменшується з 17 до 4 кількість ознак фінансових операцій, про які СПФМ зобов’язані обов’язково повідомляти Держфінмоніторинг. Таким чином, СПФМ обов’язково інформуватимуть про фінансові операції, пов’язані з готівкою, переказом коштів за кордон, публічними діячами та клієнтами з держав, що не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність в антилегалізаційній сфері;
• збільшується поріг (з 15000 грн до 4000 грн) для фінансових операцій, про які СПФМ зобов’язані інформувати Держфінмоніторинг;
• разом з переходом на ризик-орієнтований підхід при поданні інформації про підозрілі фінансові операції суб’єктами первинного фінмоніторингу вводяться адекватні заходи впливу за порушення антилегалізаційного законодавства: від письмового застереження і штрафних санкцій у значних розмірах до анулювання ліцензії;
• розширюється коло СПФМ, до яких віднесено суб’єктів господарювання, які надають податкові консультації, осіб, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами та постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
• вдосконалюється процедура визначення кінцевих бенефіціарних власників;
• передбачаються механізми регулювання сфери обігу віртуальних активів, зокрема визначений регулятор для суб’єктів цієї сфери;
• здійснюється удосконалення механізму застосування цільових фінансових санкцій, відповідно до вимог 6 та 7 Рекомендацій FATF та Резолюції Ради Безпеки ООН 1267 та 1373, зокрема, запровадження процедури замороження активів та удосконалення положень щодо здійснення міжнародного співробітництва у зазначеному напрямку;
• запроваджується механізм покладання на третіх осіб для здійснення належної перевірки;
• встановлюються нові вимоги щодо супроводження переказів інформацією про ініціатора та одержувача коштів;
• вносяться зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, зокрема в новій редакції викладена стаття 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).

У разі допущення порушення вказаного закону, не раоання пояснення і документів, то можливе застосування зі сторони банку блокування рахунку, повідомлення до податкової служби.

За порушення законодавства при недійсненні реєстрації господарської діяльності, то можлива адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу від 17000 до 34000 грн., з конфіскацією або без такої (складають протокол працівники поліції, а розглядає суд).

Кримінальна відповідальність за умисне ухилення від сплати податків за статею 212 Котмінвльного кодексу України, не загрожує, так як для відповідальності за нею треба бути зареєстрованим суб'єктом підприємницької діяльності.

Для того, щоб перестраховатися та не було відповідальності, Ви можете зареєструватися, як ФОП 3 групи на единому податку.

Зареєструвати суб'єкт підприємницької діяльності (СПД) можна просто за Вашим комп'ютером на сайті iGov.

Після реєстрації ФОП, треба звернутися до податкової служби, для постановки на облік та отримання книги обліку.

фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим Податковим кодексом, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному розділом ХIV ПКУ (http://sfs.gov.ua/nk/rozdil-xiv--spetsialni-podat/edynyi-podatok/).

При регистрации ФЛП подать заявление о применении упрощённой системы налогообложения:

• в п. 5.1 указать дату регистрации ФЛП, с этой же даты вы будете считаться плательщиком ЕН;
• п. 5.2: группа 3-я, ставка ЕН 5% — если хотите быть неплательщиком НДС, 3% — для плательщиков.

Подання заяви на застосування спрощеної системи оподаткування:

Заява подається до контролюючого органу за вибором платника податків в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) суб’єкту державної реєстрації як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом 755.

Форма заяви та порядок застосування спрощеної системи оподаткування затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 "Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік" (http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/53476. html).

При обранні спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання повинен визначити, до якої групи платників єдиного податку він належить. Для цього потрібно визначити яким критеріям відповідає ФОП.

Фізичні особи-підприємці: третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена.

З 2 квітня обсяг доходу становить:

• для І групи ЄП – 1 млн грн замість 300 тис. грн;
• для фізосіб-«єдинників» ІІ групи – 5 млн грн замість 1,5 млн грн;
• для фізосіб-«єдинників» та юрособ-«єдинників» ІІІ групи – 7 млн грн замість 5 млн грн.

Розмір податків у 2020 році

III група (з ПДВ) — 1039,06 грн/міс + 3% від доходу + 20% ПДВ. У 2019 році — 918,06 грн.

III група (без ПДВ) — 1039,06 грн/міс + 5% від доходу для тих, хто не платить ПДВ.

Загальна система оподаткування передбачає мінімум 1039,06 грн/міс, також стягуються 18% ПДФО та 1,5% військового збору.

Ограничение только по видам деятельности, запрещённым для всех единщиков.

Вашими контрагентами и клиентами могут быть обычные физлица, плательщики единого налога, ФЛП и юрлица на общей системе, иностранные компании и физлица и даже коммунальные предприятия.

Получать доход вы можете в гривне и в валюте, наличными и по безналу.

За календарный год разрешено получить 7 млн грн дохода. Превысите лимит — надо перейти на общую систему.

Как же рассчитывается предельный объём дохода в 2020 году.

Старый лимит дохода в 5 млн грн действовал с 1 января по 1 апреля включительно, т.е. 92 календарных дня. Новый, со 2 апреля по 31 декабря, т.е. 274 к. д.

Расчёт такой:

Расчёт такой:

• 5 млн грн × 92/366 к. д. = 1256 830,60 грн;
• 7 млн грн × 274/366 к. д. = 5240 437,16 грн.

Лимит на весь 2020 год для 3-й группы равен 6497 267,76 грн, т. е. меньше чем 7 млн грн.

Единщики ведут упрощённый учёт доходов. В дни, когда была выручка, вносите наличные и безналичные поступления в книгу учёта доходов. Потом переносите её в декларацию.

А доходом считается вся ваша выручка, полученная наличными и на счёт. Расходы на закупку товаров, аренду, налоги вы не учитываете.

Правда, есть поступления, которые не надо включать в налогооблагаемый доход на 3-й группе:

1. Возвраты авансов, предоплаты или полной суммы покупки клиентам. Сначала отображаете как доход, но потом корректируете на сумму возврата.
2. Возвратная финпомощь. Если вернули в течение 12 месяцев с даты получения.
3. Положительная курсовая разница — может возникнуть, если у вас валютный доход. 70% выручки вы можете включить в налогооблагаемый доход по одному курсу, а реально продать дороже, эту разницу в доход не включают.
4. Ошибочное поступление денег на счёт — но такие деньги надо вернуть и позаботиться о документах, чтобы подтвердить возврат.
5. Транзитные деньги по посредническим договорам: когда принимаете оплату, всю сумму указываете в книге, а когда часть заказчика передадите ему, доход скорректируйте. В декларацию по ЕН попадает только ваше вознаграждение.

Использовать РРО не нужно, если клиенты перечисляют вам деньги на счёт со своего счёта или через кассу банка.

ФЛП 3-й группы уплачивают ЕН от суммы всей поступившей выручки (п. 293.3 НКУ):

• 5% — неплательщики НДС;
• 3% — для плательщиков НДС.

Дохода нет — единый налог не платите.

Когда платить ЕН.

Раз в квартал, после того, как задекларировали доходы — в течение 10 дней после последнего дня подачи декларации по ЕН.

Единый налог за IV квартал 2019 года надо уплатить до 19 февраля включительно.

Когда последний день уплаты — выходной или праздничный, он переносится на предшествующий ему рабочий день.

Штраф положен за просрочку уплаты и неуплату ЕН (п. 126.1 НКУ):

• 10% от суммы долга по ЕН, если задолженности меньше 30 дней;
• 20% от суммы задолженности, если ходите в должниках более 30 дней.

Пеню начинаете начислять с 91-го дняпросрочки оплаты до момента погашения задолженности, если сами обнаружили недоплату.

За долгами по налогам следит ГФС и отправляет должникам уведомления-решения, в них налоговики начисляют пеню с первого рабочего дня, который следует за последним днём предельного срока уплаты ЕН (пп. 129.1.1 НКУ).

Налоговый отпуск ФЛП 3-й группы не положен.

Когда платить ЕСВ. Последний день уплаты ЕСВ:

• за IV квартал 2019 года — до 20 января (минимальный платёж — 2754,18 грн за квартал);
• за I квартал 2020 — 20 апреля;
• за II квартал — 20 июля;
• за III квартал — 19 октября;
• за IV квартал — 19 января 2021 года.

Если последний день уплаты выпадает на выходной, он переносится на следующий рабочий.

Когда первый раз платить ЕСВ. За месяц, в котором вы стали предпринимателем, вы обязаны платить ЕСВ, даже если зарегистрировались в средине или в конце месяца. Ваш минимальный платёж по взносу — 1039,06 грн.

Штраф за просрочку и неуплату ЕСВ: 20% неуплаченных или несвоевременно уплаченных сумм взноса и пеня — 0,1% недоплаты за каждый день просрочки.

От уплаты единого социального взноса освобождены единщики — пенсионеры по возрасту и инвалиды (ч. 4 ст. 4 ЗУ «О ЕСВ»).

А если заболеете и есть больничный, при этом нет задолженности по ЕСВ, можете получить больничное пособие от Фонда соцстраха.

Декларация по единому налогу. Подавать надо за каждый квартал — четыре раза в год. Срок подачи — в течение 40 дней после окончания отчётного квартала (пп. 49.18.2 НКУ).

Если последний день подачи — выходной или праздничный, он переносится на следующий за ним рабочий день.

Если наделали ошибок, можно подать уточнёнку и всё исправить.

Штраф за неподачу или подачу декларации с опозданием — 170 грн, за каждую последующую в течение года просрочку будете платить уже 1020 грн (п. 120.1 НКУ).

Отчёт по ЕСВ (форма Д5), в нём вы отчитываетесь об уплаченных суммах ЕСВ.

Подаёте раз в год — до 10 февраля, за прошедший год отчитаться нужно в текущем. Уточнёнки по ЕСВ нет, так что заполняйте внимательно.

За неподачу или несвоевременную подачу штраф 170 грн.

Работаете сами — подаёте только эти два отчёта.

Как подавать отчёты:

• Заполнять на бумаге и лично нести в налоговую.
• Через кабинет плательщика или другой онлайн-сервис. Нужно получить ключ ЭЦП.
• По почте заказным письмом с уведомлением о вручении и описью содержимого письма.

Регистрацию плательщика единого налога аннулируют и переводят на общую систему за нарушение правил работы на ЕН:

• получили доход от запрещённых для единщиков видов деятельности;
• использовали неденежные формы расчётов (бартер, взаимозачёт, электронные деньги).

Успіхів Вам!

Константин, добрый день,

да, теперь такого рода операции через безналичные операции будут под большим риском, причем суммы не обязательно ограничены 5000 грн. в день, каждый банк теперь разрабатывает свои собственные критерии и лимиты для определения подозрительных операций. В Вашем случае, если Вы постоянно получаете деньги от неизвестных физлиц на свою карту, это действительно может вызвать обоснованные подозрения и придется подготовиться к ответам на вопросы о легальности и чистоте таких денег.

Как "отмывать" деньги - этот вопрос точно не стоит тут задавать, кто Вам открыто в интернете это будет советовать, тем более юристы? ))

Что касается просто вывода денег без вопросов со стороны банков, тут, как вариант, это можно делать через наличные обменки, т.е. менять биткоины сразу на наличку, а не выводить на свою банковскую карту. Легальными они от этого не станут, но пользоваться ими Вы сможете.

Удачи Вам!

Здравствуйте, Константин.

Операции с криптовалютами также отныне будет проверять финмониторинг ⬇️

Если биржи, обменники, банки или другие компании совершают платежи в криптовалютах на сумму больше 30 тыс грн в эквиваленте, они должны проверить такую операцию и собрать детальную информацию о клиенте. Клиент, в свою очередь, должен предоставить исчерпывающую информацию о происхождении и назначении своих виртуальных активов.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

оптимально відкриття ФОП 3 група єдиний податок за себе+ сплата 5 % від доходу, що надійде на рахунок ФОПа

- спеціалізація діяльності по КВЕДам: послуги, консалтинг, маркетинг, діяльність у сфері IТ

Книгу обліку доходів і витрат треба зареєструвати в органах ДФС і вносити дані вручну про надходження та витрати ( дата , сума)

Щодо фінансового моніторингу банку на предмет підозрілих операцій повідомляю:

Відповідно до внесених змін до ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII (надалі - Закон №1702), фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 400 000 гривень на місяць (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, - 30 000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 400 000 гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, - 30 000 гривень), та має одну або більше таких ознак: інші суб єкти 5 000 грн на день.

1) переказ коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження коштів з анонімного (номерного) рахунка з-за кордону; зарахування або переказ коштів у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі, зареєстрованій у зазначеній державі;

2) купівля-продаж за готівку чеків, дорожніх чеків, у тому числі інших платіжних інструментів або платіжних засобів чи засобів платежу;

3) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (на території), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому у зазначеній державі (території). Перелік таких держав (територій) визначається відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, на основі висновків міжнародних, міжурядових організацій, діяльність яких спрямована на протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, і підлягає оприлюдненню;

4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів);

5) здійснення розрахунку за фінансову операцію у готівковій формі;

6) зарахування коштів на поточний рахунок юридичної або фізичної особи - підприємця чи списання коштів з поточного рахунка юридичної або фізичної особи - підприємця, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня реєстрації, або зарахування коштів на поточний рахунок чи списання коштів з поточного рахунка юридичної або фізичної особи - підприємця у разі, якщо операції на зазначеному рахунку не здійснювалися з дня його відкриття;

7) переказ коштів за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), крім переказів коштів за договорами (контрактами), які передбачають фактичне постачання товарів на митну територію України;

8) обмін банкнот на банкноти іншого номіналу;

9) здійснення фінансових операцій з цінними паперами на пред’явника, які не депоновані в депозитарних установах;

10) здійснення операцій з векселями (крім фінансових казначейських векселів), ордерними цінними паперами;

11) перерахування або отримання коштів неприбутковою організацією;

12) здійснення фінансових операцій за правочинами, форма розрахунків за якими не визначена;

13) одержання (сплата, переказ) страхового чи перестрахового платежу (страхового чи перестрахового внеску, страхової чи перестрахової премії), крім сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

14) проведення страхової чи перестрахової виплати або страхового чи перестрахового відшкодування або виплати викупної суми, крім зарахування чи списання коштів на/з рахунки (рахунків) державних позабюджетних фондів;

15) виплата (передача) особі виграшу в лотерею, придбання фішок, жетонів, внесення особою в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу суб’єктом господарювання, який проводить азартні ігри;

16) надання кредитних коштів особі, яка є членом небанківської кредитної установи, в один і той самий день два рази і більше за умови, що загальна сума фінансових операцій дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою цієї статті;

17) фінансові операції осіб, щодо яких встановлено високий ризик.

Інформація про фінансові операції відповідно до пунктів 5, 12 і 16 частини першої цієї статті подається спеціально уповноваженому органу всіма суб’єктами первинного фінансового моніторингу, крім банків.

Страхові (перестрахові) брокери здійснюють обов’язковий фінансовий моніторинг у разі, якщо вони задіяні у проведенні розрахунків та отримують страхові чи перестрахові премії у сумі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ст. 16 Закону №1702, фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникають підозри, які ґрунтуються, зокрема, на:

критеріях ризиків, визначених самостійно суб’єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

встановленні за результатами проведеного аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта;

типологічних дослідженнях у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлених та оприлюднених спеціально уповноваженим органом.

Відповідно до ст. 17 Закону №1702, суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов’язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб’єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб’єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п’яти робочих днів, про що зобов’язаний негайно повідомити суб’єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Порядок його здійснення регулюється Положенням про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 999/5.

Щодо способів виведення коштів.

Спочатку необхідно їх вивести на електронні кошильки, які працюють в Україні, а потім із них уже перевести на рахунки в банку, в призначенні платежу можна зазначити безповоротна фінансова допомога.

Відповідно до пп. 14.1.257 п 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Головне не перевищувати встановлені ліміти банку до прикладу , робити перекази малими сумами не більше 5 тисяч грн в день та до 400 тисяч в місяць тоді проблем не виникне.

Щодо суми штрафу повідомляю:

Кваліфікація зазначеного правопорушення підпадає під норми ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р № 8073-X.

Зазначена стаття передбачає накладання штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто в сумі від 17000 грн. До 34000 грн.) З конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, або без такої у разі провадження господарської діяльності без:

• державної реєстрації як суб’єкта господарювання;
• отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування;
• отримання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

У той же час такі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (т. е. в сумі від 34000 грн. до 85000 грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Під отриманням доходу у великих розмірах для цілей зазначеної статті розуміється отримання доходу в сумі від однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, випадки притягнення до відповідальності особи – зовсім не рідкість. До відповідальності можуть залучити і перукаря, який веде діяльність без реєстрації, і незаконного торговця, і перевізника, який везе чужий вантаж на своєму автомобілі. При цьому, в ряді випадків, фактичні обставини, які супроводжували виявлення такої діяльності не дозволяють довести відсутність в ній систематичності і підприємницького характеру.

Головне , щоб у Вас було правильно оформлено КВЕДи за якими Ви проводите підприємницьку діяльність - якщо Вони будуть вказані то органи ДФС будуть знати , про те, що Ви проводите діяльність у правовому полі. Вказуйте у призначенні " надходження за надані інформаційні послуги.

Квитанція з приват24 -буде достатнім документом.

КВЕД 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., 63.12 Веб-портали, 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність (ОСНОВНИЙ)

Якщо все буде оформлено -питань не буде.

Граничний дохід в рік до 7 млн грн

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Додатково , щодо основних змін у порядку фінансового моніторингу банків повідомляю:

28 квітня 2020 року набирає чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» («Закон про фінансовий моніторинг»).

Новий закон значно удосконалює процедуру фінансового моніторингу та приводить її у відповідність до стандартів фінансового моніторингу відповідно до актуальних світових та європейських норм, зокрема, рекомендацій FATF, норм 4-ї Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».

Основні нововведення Закону про фінансовий моніторинг:

1. Фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу

Перш за все, варто відзначити, що Закон про фінансовий моніторинг збільшив порогову суму фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу з 150 000 грн до 400 000 грн.

Окрім того, Закон про фінансовий моніторинг зменшив ознаки, за наявності яких фінансова операція підлягатиме обов'язковому фінансовому моніторингу, з 17-ти до 4-х. Так, з 28 квітня 2020 року фінансова операція на суму 400 000 грн. (для суб'єктів, які надають послуги у сфері азартних ігор - 30 000 грн.) підлягатиме моніторингу у разі наявності однієї з наступних ознак:

1) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один із учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

2) фінансові операції з публічними діячами;

3) фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;

4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

2. Ризик-орієнтований підхід (Risk-Based Approach)

Однією з головних ідей нового Закону про фінансовий моніторинг є перехід до ризик-орієнтованого підходу при здійсненні фінансового моніторингу.

Так, згідно із Законом про фінансовий моніторинг, ризик-орієнтований підхід - це визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх ступеня.

Закон про фінансовий моніторинг зобов'язує суб'єкта первинного фінансового моніторингу («СПФМ») у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов'язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг.

Водночас, при визначенні критеріїв ризику СПФМ повинен враховувати Національну оцінку ризиків, рекомендації суб'єктів державного фінансового моніторингу, а також типологічні дослідження Держфінмоніторингу.

Таким чином, ризик-орієнтований підхід замінить тотальний контроль за фінансовими операціями, що допоможе зменшити бюрократичні процедури при ідентифікації та верифікації клієнта. Раніше аналогічний підхід був імплементований при здійсненні валютного контролю відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

3. Запровадження механізму належної перевірки

Оскільки Закон про фінансовий моніторинг був прийнятий на виконання вимог та з метою гармонізації законодавства України з міжнародними стандартами у сфері фінансового моніторингу, Законом про фінансовий моніторинг було запроваджено поняття «належна перевірка», що включає в себе:

1) ідентифікацію та верифікацію клієнта;

2) встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта;

3) встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

4) проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями);

5) забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

Також залежно від ступеня ризику СПФМ може застосовувати спрощені заходи належної перевірки у випадку низького ризику, що, зокрема, може передбачати зменшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та збору додаткової інформації щодо ділових відносин, або навпаки при високому ризику - посилені заходи належної перевірки.

4. Процедура верифікації по-новому

Закон про фінансовий моніторинг вдосконалив процедуру верифікації клієнтів. Як відомо, на даний момент верифікації клієнта вимагає особистої присутності клієнта.

Водночас, Закон про фінансовий моніторинг визначає верифікацію як заходи, що вживаються СПФМ з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих СПФМ ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність.

Таким чином, Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість дистанційної верифікації клієнта.

5. Нові вимоги до процедури переказу коштів

У зв'язку з імплементацією Регламенту ЄС 2015/847, Закон про фінансовий моніторинг змінює процедуру фінансового моніторингу під час здійснення переказу коштів.

Так, усі перекази коштів в межах України до 30 000 грн повинні супроводжуватися як мінімум:

1) стосовно платника - номером рахунка/електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу)/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, та

2) стосовно отримувача - номером рахунка або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця - унікальним обліковим номером фінансової операції.

У разі здійснення переказів, що перевищують 30 000 грн, або здійснення переказів за межі України, такі перекази повинні супроводжуватися інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:

1) якщо фізична особа - прізвище, ім'я та по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

2) якщо юридична особа (трас) - повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції.

На підставі отриманої інформації СПФМ, що надає послуги переказу коштів, зобов'язаний здійснити процедуру верифікації, за виключенням випадків переказу коштів (віртуальних активів) за межі України на суму, що є меншою ніж 30 000 грн. та деяких виключень, пов'язаних з можливим використанням таких переказів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

6. Вдосконалення процедури «замороження» активів

Закон про фінансовий моніторинг передбачає порядок застосування процедури «замороження» активів, тобто заборону на здійснення переказу, конвертування, розміщення, руху активів, пов'язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, на основі резолюцій Ради Безпеки ООН, рішень іноземних держав, суду.

З набранням чинності Законом про фінансовий моніторинг, СПФМ будуть зобов'язані негайно заморозити активи осіб, включених до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб. Також СПФМ буде зобов'язаний повідомити Держфінмоніторинг та СБУ про таке замороження.

СПФМ зобов'язаний негайно розморозити активи:

1) не пізніше наступного робочого дня з дня виключення особи чи організації з переліку осіб;

2) не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від СБУ інформації про те, що така особа за результатами перевірки не є включеною до зазначеного переліку.

Закон про фінансовий моніторинг надає клієнту можливість отримати інформацію про замороження його активів в той же день, що значно вдосконалює процедуру доступу клієнтів до інформації.

7. Відповідальність за порушення вимог Закону про фінансовий моніторинг

Найбільшої уваги серед нововведень Закону про фінансовий моніторинг заслуговують нові підходи до відповідальності СПФМ.

По-перше, Закон про фінансовий моніторинг чітко визначив, що за одне порушення не може бути застосовано більше одного заходу впливу. При цьому у разі вчинення двох і більше видів порушень розрахунок розміру штрафу здійснюється шляхом додавання за кожний вид порушення.

По-друге, Закон про фінансовий моніторинг значно збільшив розміри штрафів. До прикладу, за несвоєчасне повідомлення інформації Держфінмоніторингу розмір штрафу складатиме до 340 000 грн. Водночас, Закон про фінансовий моніторинг встановив максимальні розміри штрафу:

1) для фінансових установ - до 10 % загального річного обороту, але не більше 135,15 млн грн.;

2) для інших СПФМ - двократний обсяг вигоди, одержаної СПФМ внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, - 27,03 млн грн.

По-третє, Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу, за якою СПФМ зобов'язується сплатити визначене грошове зобов'язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо.

По-четверте, при визначені заходу та/або розміру штрафу враховуються обставини вчиненого правопорушення, у тому числі: характер і тривалість порушення; фінансовий стан; одержана вигода; збитки третіх осіб; ступінь відповідальності; співпрацю СПФМ з державними органами.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Вам необхідно легалізуватися й зареєструвати ФОП.

Якщо продовжите вести бізнес без держ реєстрації - за це передбачена адмінвідповідальність від 17 тис грн до 34 тис грн із конфіскацією грошей. На суму від 34 тис грн до 85 тис грн можете отримати штраф за повторну протягом року діяльність без держ реєстрації

Для Вас найоптимальнішою моделлю буде реєстрація ФОП на 3 групі спрощеної системи оподаткування (єдиний податок). Ставка податку 5% включаючи ПДВ. Обмеження для доходу протягом року - 7 млн грн.

Кодекс України про адміністративні правопорушення (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10):

Стаття 164. Порушення порядку провадження господарської діяльності

Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов’язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої (тобто від 17 до 34 тис. грн із конфіскацією зароблених грошей).

Зареєструвати ФОП можна на сайті за посиланням https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-fop.

Після реєстрації ФОПу вам доведеться зареєструвати Книгу обліку доходів у податковій службі (більш детально як це зробити http://ch.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-230457.html).

При цьому на період карантину Ви можете розпочати вести свою діяльність без реєстрації книги обліку і вести облік своїх доходів без її використання.Проте протягом 3 місяців з дня припинення карантину ви обов'язково маєте подати до Центру обліку платників за місцем реєстрації заповнену книгу обліку, що включає доходи, здійснені протягом карантину.

Порядок ведення книги обліку доходів затверджений наказом Мінфіну від 19.06.2015 № 579 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0800-15).

ФОП-спрощенець не може приймати оплату послуг криптою згідно п. 291.6. ПК України "Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій)". Рекомендується максимально зробити все легально без посередництва сумнівних фізосіб, є цілком законні способи.