Что можно сделать если уже в армии ?

Здравствуйте. Основания изложены ниже. Какое Вам подходит?

Стаття 17. Відстрочка від призову на строкову військову службу

1. Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до цього Закону за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.

{Частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1169-VII від 27.03.2014, № 116-VIII від 15.01.2015}

2. Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:

1) непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством;

2) неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;

3) одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;

{Пункт 3 частини другої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 116-VIII від 15.01.2015}

4) дитину віком до трьох років або дитину старшу трьох років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;

{Пункт 4 частини другої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 589-VII від 19.09.2013}

5) двох і більше дітей;

6) дитину з інвалідністю;

{Пункт 6 частини другої статті 17 в редакції Закону № 2581-VIII від 02.10.2018}

7) дружину з інвалідністю;

{Пункт 7 частини другої статті 17 в редакції Закону № 2581-VIII від 02.10.2018}

8) вагітну дружину.

3. Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за власним бажанням може надаватися призовнику, який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

{Частина третя статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1634-VII від 12.08.2014}

{Частину четверту статті 17 виключено на підставі Закону № 116-VIII від 15.01.2015}

5. У разі якщо призову на строкову військову службу підлягають кілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за їх бажанням з урахуванням пропозиції батьків на час проходження строкової військової служби братами, до звільнення в запас одного з них.

{Частина п'ята статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 116-VIII від 15.01.2015 }

6. Районна (міська) призовна комісія може прийняти рішення про надання призовнику відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами, незважаючи на небажання призовника нею скористатися, виходячи при цьому з того, що його призов може суттєво погіршити матеріальне становище осіб, яких відповідно до законодавства він повинен утримувати.

7. Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.

8. Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються:

у закладах загальної середньої освіти III ступеня та професійної (професійно-технічної) освіти з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;

{Частину восьму статті 17 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2745-VIII від 06.06.2019; в редакції Закону № 161-IX від 03.10.2019}

у закладах фахової передвищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття початкового рівня (короткого циклу) та першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за програмами ступеневої системи освіти;

{Абзац третій частини восьмої статті 17 в редакції Закону № 161-IX від 03.10.2019}

у закладах фахової передвищої та/або вищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного ступеня освіти;

{Абзац четвертий частини восьмої статті 17 в редакції Закону № 161-IX від 03.10.2019}

у закладах середньої або вищої духовної освіти з денною формою навчання;

{Абзац п’ятий частини восьмої статті 17 в редакції Закону № 161-IX від 03.10.2019}

в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.

Відстрочка від призову на строкову військову службу також надається громадянам України, які проходять військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу при вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. Така відстрочка надається на весь період проведення військової підготовки та на строк, що триває від завершення такої підготовки до присвоєння громадянину України первинного військового звання офіцерського складу, але не довше ніж до кінця поточного року після завершення підготовки.

{Частину восьму статті 17 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}

9. Право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у закладах освіти інших держав.

{Частину десяту статті 17 виключено на підставі Закону № 2145-VIII від 05.09.2017}

11. Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки, реалізують право на академічну мобільність, а також які поновлені у закладі вищої освіти, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають.

{Частина одинадцята статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2145-VIII від 05.09.2017}

12. У разі переведення призовників, які навчаються у закладах вищої чи фахової передвищої освіти з денною формою навчання, для навчання в інший заклад вищої чи фахової передвищої освіти із зазначеною формою навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається.

{Частина дванадцята статті 17 в редакції Законів № 116-VIII від 15.01.2015, № 2745-VIII від 06.06.2019}

13. Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку:

педагогічним працівникам, які здобули вищу освіту, основним місцем роботи яких є заклади загальної середньої освіти, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за спеціальністю;

{Абзац другий частини тринадцятої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 433-VIII від 14.05.2015; в редакції Закону № 161-IX від 03.10.2019}

медичним працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості;

священнослужителям, які закінчили заклади вищої або середньої духовної освіти і займають посаду в релігійних організаціях, що діють на основі статуту (положення), зареєстрованого у встановленому порядку, - на час виконання обов’язків священнослужителя;

{Абзац четвертий частини восьмої статті 17 в редакції Закону № 161-IX від 03.10.2019}

сільським, селищним, міським головам - на строк виконання ними цих повноважень;

особам, які мають ступінь доктора філософії (кандидата наук)/доктора мистецтв або доктора наук та працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей за галузями знань (науки)/мистецтв, за якими присуджено науковий/освітньо-творчий ступінь, - на весь період їх роботи за цією спеціальністю;

{Абзац шостий частини восьмої статті 17 в редакції Закону № 161-IX від 03.10.2019}

резервістам - на весь період служби у військовому резерві;

поліцейським - на весь період їх служби.

{Абзац восьмий частини тринадцятої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 580-VIII від 02.07.2015}

{Частина тринадцята статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4352-VI від 07.02.2012, № 1242-VII від 06.05.2014; в редакції Закону № 116-VIII від 15.01.2015}

14. Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, - до прийняття відповідного рішення.

{Частина чотирнадцята статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012}

15. У випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від призову на строкову військову службу може бути надана призовникам згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.

16. Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

17. Призовники, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на строкову військову службу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову на строкову військову службу, передбачених статтями 17 та 18 цього Закону, і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, повинні бути призвані під час здійснення чергового призову.

Стаття 18. Звільнення від призову на строкову військову службу

1. Від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України:

які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;

які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;

{Абзац третій частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 116-VIII від 15.01.2015}

які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;

{Частину першу статті 18 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1169-VII від 27.03.2014; в редакції Закону № 1275-VII від 20.05.2014}

батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;

які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;

які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;

{Абзац сьомий частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 116-VIII від 15.01.2015}

яким після закінчення закладів вищої освіти присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Частина 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлює вичерпний перелік підстав для (припинення) служби , що тягне за собою звільнення військовослужбовця з військової служби. Серед цих підстав можна виділити ті, які в зв'язку з певними діями, поведінкою, певними обставинами викликають припинення контракту. Так, військовослужбовці, які проходять військову службу , звільняються з військової служби, зокрема:

1) за станом здоров'я;

2) через сімейні обставини або з інших поважних причин;

3) у зв'язку зі службовою невідповідністю;

4) у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Про звільнення за станом здоров'я. Розірвання контракту можливе на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби.

Звільнення за сімейними обставинами або з інших поважних причин. Це можливо, якщо у Вас є хоча б одна з підстав в установленому Кабінетом Міністрів України Переліку.

Звільнення особи в зв'язку зі службовою невідповідністю є одним з видів дисциплінарних стягнень, які покладаються на військовослужбовців відповідно до положень Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Звільнення з військової служби у зв'язку зі службовою невідповідністю здійснюється:

1) у разі застосування до військовослужбовця відповідного дисциплінарного стягнення, передбаченого Дисциплінарним статутом Збройних Сил України;

2) за результатами атестації військовослужбовця.

Про кримінальну відповідальність. Статтею 407 КК України дійсно встановлено покарання у вигляді штрафу до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службове обмеження на строк до 2 років, або позбавлення волі на строк до 3 років. Таке покарання застосовується за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад 10 діб, але не більше місяця, або хоч і менше 10 діб, але більше 3 діб, вчинені повторно протягом року. Таким чином, нижньою межею в даному випадку є строк у 3 дні. Тільки при перевищенні цієї межі можна ініціювати притягнення до кримінальної відповідальності за даний злочин. Якщо не перевищено цю межу, до військовослужбовця застосовують дисциплінарні стягнення, встановлені Дисциплінарним статутом ЗСУ.

У той же час слід враховувати, що неналежне виконання своїх обов'язків, зокрема, в даному випадку самовільне залишення місця служби, не є єдиним злочином, який може вчинити військовослужбовець. Тому кваліфікувати вчинене діяння слід з урахуванням наслідків, обстановки тощо.

Слід враховувати, що вчинені особою діяння можуть містити також склад злочину, передбаченого іншою статтею Кримінального кодексу України:

1) стаття 402 - непокора - відкрита відмова виконати наказ начальника;

2) стаття 403 - невиконання наказу, що спричинило тяжкі наслідки;

3) стаття 412 - необережне знищення або пошкодження зброї, боєприпасів, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах;

4) стаття 418 - порушення статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання, що спричинило тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дану варту (вахта) або патрулювання;

5) стаття 421 - порушення особою, яка входить у добовий наряд частини (крім варти і вахти), статутних правил внутрішньої служби, що спричинило тяжкі наслідки, запобігання яким входило в обов'язки даної особи;

6) стаття 425 - недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо це нанесло істотну шкоду.

Істотною шкодою, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тяжкими наслідками - який в 500 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, для того, щоб дії військовослужбовця досягали меж притягнення до кримінальної відповідальності, такі дії повинні викликати тяжкі наслідки, істотну шкоду тощо, а за статтею 407 - відповідний строк, зазначений вище.

Всі інші дії, які хоча і містять склад правопорушення, свідчать про невиконання особою своїх обов'язків, можуть тягнути тільки дисциплінарну відповідальність.

При накладенні дисциплінарного стягнення та обранні його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Так, в постанові Верховного Суду України від 07.07.2015 року зазначено наступне про звільнення у зв'язку зі службовою невідповідністю:

1) за незадовільну роботу особі оголошено сувору догану;

2) за порушення військової дисципліни особа попереджено про неповну службову відповідність;

3) за неналежне ставлення до виконання своїх службових обов'язків оголошено сувору догану.

У постанові суду касаційної інстанції від 19 лютого 2013 говориться, що за неналежне ставлення до виконання службових обов'язків особу двічі було притягнуто до дисциплінарної відповідальності - попереджено про неповну службову відповідність і йому оголошено сувору догану, ці стягнення не зняті, а тому касаційний суд прийшов до висновку про те, що наказ про звільнення є правомірним.

У постанові по іншій справі касаційний суд дійшов висновку про правомірність звільнення, оскільки до особи протягом року було застосовано два дисциплінарних стягнення, що свідчить про систематичність невиконання умов контракту військовослужбовцем.

У той же час суд касаційної інстанції в одній із справ зазначив, що за неналежне виконання службових обов'язків трьома рапортами особі оголошено догани, тому подальше його «звільнення спірним наказом за систематичне невиконання умов контракту, з огляду на те, що їм інших порушень допущено не було, суперечить вимогам статті 91 Закону» (ЗУ «Про Дисциплінарний статут ЗСУ »).

Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.

За ст. 16 цього Закону призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

Стаття 18 цього ж Закону - Звільнення від призову на строкову військову службу

1. Від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України:

які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час.

Згідно Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України постанови військово-лікарських комісій приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я.

У відповідності до Пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб згідно пунктів "б" та "в" ст. 57 громадяни під час призову на строкову військову службу визнаються непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час. Саме до цих пунктів відносяться стани після вилучення жовчного міхура або хірургічного лікування жовчних ходів (протягом 12 місяців) - пункт "б", відсутність жовчного міхура без післяхолецистектомічного синдрому через 12 місяців після оперативного лікування - пункт "в".

А тому за законодавством у подальшому вас повинно бути звільнено від призову на строкову військову службу.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

добрый день!

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text

ст. 17, 18 , 26

Выбирайте какой вариант Вам подходит под Вашу ситуацию - и лобируйте его, так как вариантов очень много а вы в вопросе не указали ситуацию

А будут дополнительные вопросы - обращайтесь

Здравствуйте, Владислав!

Смотрите статью 26 Закона:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text

"Стаття 26. Звільнення з військової служби

1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;

2. Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:

а) у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби - у строки, визначені Указом Президента України;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;

в) за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;

г) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі".

Таким образом, только при наличии указанных оснований, у Вас может быть освобождение от прохождения срочной воинской службы.

При наличии вопросов обращайтесь!

Всего доброго!

Удачи Вам!

Добрий день, Владислав!

Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text):

Стаття 26. Звільнення з військової служби

2. Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:

а) у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби - у строки, визначені Указом Президента України;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;

в) за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;

г) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.

Тепер розглянемо кожну з підстав (за станом здоров’я, за сімейними обставинами), які Вам можуть підійти.

За станом здоров’я – звільнення здійснюється на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.

Відповідно до розділу 6 наказу МОУ від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (далі – Положення про ВЛК) направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08).

Згідно з п. 6.9 Положення про ВЛК під час медичного огляду військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку окремо. ВЛК враховує вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, вкладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров’я.

Пункт 6.18 Положення про ВЛК встановлює, у разі коли особи визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров’я виконувати службові обов’язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову про звільнення від виконання службових обов’язків до 30 діб.

Після отримання військовою частиною відповідного висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров’я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно.

Що стосується звільнення з військової служби за сімейними обставинами, то постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 р. № 413 затверджено ПЕРЕЛІК сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-%D0%BF#Text):

Військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини:

виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей, що з нею (з ним) проживають, без батька (матері);

утримання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, сина віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи або продовжує навчання (студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажисти вищого навчального закладу) і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги матері (батька);

укладення шлюбу військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу із громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, що постійно проживає за межами України;

хвороба військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу або члена його сім’ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю або особі рядового чи начальницького складу проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім’ї, у разі відсутності можливості переміщення (переведення) до іншої місцевості;

необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;

наявність у військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу трьох і більше дітей;

неможливість призначення одного з військовослужбовців, осіб рядового чи начальницького складу, які перебувають у шлюбі, в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переміщення (переведення) дружини (чоловіка) на нове місце служби до іншого населеного пункту (гарнізону);

довгострокове відрядження за кордон дружини (чоловіка) військовослужбовця, особи рядового і начальницького складу.

Всього доброго!