Как остановить угрозы от коллекторов?

Здравствуйте, Роман!

Действия коллекторских компаний незаконные.

В Вашей ситуации, Вы имеете право действовать двумя способами:

1) заявление в полицию или прокуратуру о внесении ведомостей в Единый реестр досудебных расследований и открытии уголовного дела о вмешательстве в личную жизнь по статье 182 Уголовного кодекса Украины и о принуждении к выполнению гражданско-правовых обязательств по статье 355 Уголовного кодекса Украины;

2) иск в суд о защите чести, достоинства и возмещении морального ущерба, в порядке Гражданского кодекса Украины и Гражданского процессуального кодекса Украины.

По первому способу:

Так, на основании статей 60 и 214 Уголовного процессуального кодекса Украины, Вы имеете право подать заявление в полицию или в прокуратуру о внесении ведомостей в Единый реестр досудебных расследований и открытии уголовного дела о вмешательстве в личную жизнь по ст.182 Уголовного кодекса Украины и о вымогательстве по статье 189 Уголовного кодекса Украины, с приложением наявных документов.

Уголовный кодекс Украины:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text

"Стаття 182.Порушення недоторканності приватного життя.

1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -

караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -

караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян".

Уголовный процессуальный кодекс Украины:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17

"Стаття 60. Заявник

1. Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

2. Заявник має право:

1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;

2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;

3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

3. Заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції", отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.

Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п’яти днів з моменту подання заяви.

"Стаття 214. Початок досудового розслідування

1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. ...".

"Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;...".

"Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. ...".

Таким образом, "Після цього, протягом 24 годин, вказані відомості про вчинене кримільне правопорушення, повинні бути невідкладно але не пізніше 24 годин, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з відкриттям кримільного провадження, про що заявник має право отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (на підставі статей 60 в 214 Кримінального процесуального кодексу України). У разі невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин, заявник має право на потязі 10 днів, подати скаргу слідчому судді місцевого суду (на підставі статей 303-307 Кримінального процесуального кодексу України) та до місцевої прокуратури (стаття 36 Кримінального процесуального кодексу України)".

После открытия уголовного производства, в рамках уголовного дела, Вы должны быть признаны потерпевшим, с вручением Памятки о процессуальных правах и обязанностях потерпевшего (статья 55 Уголовного процессуального кодекса Украины).

Гражданский процесуальний кодекс Украины (статьи 174-177):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15

Вместе с иском в суд, Вы имеете право подать заявление об обеспечении иска в виде наложения судом ареста на имущество ответчиков - коллекторских компаний (статьи 149-153, 157 Гражданского процессуального кодекса Украины).

Гражданский кодекс Украины:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15

Так, моральный вред, причиненный физическому или юридическому лицу неправомерными решениями, действиями или бездеятельностью, возмещается лицом, которое его нанесло, при наличии его вины (ст. 1167 Гражданского кодекса Украины).

Лицо имеет право на возмещение морального вреда, причиненного вследствие нарушения ее прав (ст. 23 ГК Украины). Моральный вред заключается: в физической боли и страданиях, которое физическое лицо испытало в связи с увечьем или иным повреждением здоровья; в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с уничтожением или повреждением ее имущества.

Моральный вред, причиненный увечьем или иным повреждением здоровья, может быть возмещен единовременно или путем осуществления ежемесячных платежей (ч. 1 ст. 1168 ГК Украины).

Всего доброго!

Удачи Вам!

Столкнувшись с недобропорядочностью многих коллекторов, объединения коллекторских компаний разработали свои методы помощи должникам, пострадавшим от противоправных действий. Так НАУКА принимает на сайте жалобы на коллекторские компании, которые ведут себя неподобающим образом. При этом к письму нужно приложить все копии корреспонденции и документов, которые имеют отношение к жалобе; указать, каким образом сотрудник компании нарушил Кодекс НАУКА, и привести все даты и имена сотрудников.

Другое объединение коллекторов – АКБУ - организовало круглосуточную «горячую линию» для должников, куда могут звонить пострадавшие – 044-590-04-37, и регулярно анализирует полученную информацию.

Кроме вышеупомянутых возможностей пожаловаться ассоциациям коллекторов, спектр инстанций, в которые можно обратиться в случае нарушения прав, достаточно широк. «Если заемщик осознает, что коллектор нарушает его права, применяет запрещенные методы воздействия или угрожает их применением, то может прибегнуть к тем же методам, которые используют для защиты от посягательств со стороны любых других физических или юридических лиц, в частности, обратиться к его работодателю (коллекторской компании), банку-кредитору, в правоохранительные органы, суд и другие инстанции»Для заемщика, с которым коллектор общается в рамках закона, но который не может погасить долг, тоже есть выход – можно попытаться разбить платеж на части. Как правило, большинство представителей взыскателей долгов соглашаются на такой вариант, но имеют свои условия такой реструктуризации.Вывод из вышеперечисленного следующий. Если с просрочившим кредит заемщиком «работают» с выходом за указанные этические рамки, то это может быть либо сотрудник авторитетной компании, который нарушает закон и корпоративные правила (что маловероятно, ведь профессиональные коллекторские компании дорожат своей репутацией), либо – представитель недобропорядочной компании-коллектора. «Специфика коллекторской деятельности заключается в строгом соблюдении требований действующего законодательства. Если к должнику применяются «неэтичные методы», то смело можно говорить о том, что это работает «черный коллектор». В таком случае должник имеет право и должен обратиться за юридической поддержкой для защиты своих прав

Роман!

Дополнительно:

Уголовный кодекс Украины:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text

"Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань

1. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання, -

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

3. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене організованою групою або поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або таке, що завдало великої шкоди чи спричинило інші тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років".

Всего доброго!

Удачи Вам!

Доброго дня, пане Романе!

Така ситуація створюється колекторами з метою психологічного впливу на Вас, аби скоріше змусити Вас будь-якими шляхами повренути грошові кошти. Звичайно, найпростіший шлях, це виконання грошового зобов'язання шляхом повернення необхідної суми грошових коштів.Якщо Вам лунають погрози про вбивство та інші дії фізичного насильства, Ви маєте право відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України подати заяву до правоохоонних органів про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом погрози вбивства.Окрім того, спробуйте змінити номер телефону, це не зовсім дієвий спосіб, але можливий для врахування!

Успіхів Вам!

Добрий день, Роман!

Діяльність колекторів не врегульована жодним спеціальним законодавчим актом. Разом з тим, вона прямо не заборонена законом.Тому, визначаючи основні вимоги до цієї діяльності необхідно, перш за все, виходити з положень чинного законодавства. Так, підставою для виконання колекторською організацією своїх функцій може слугувати договір, що укладається між нею та кредитором. Використовуються такі види договорів:

• доручення (ст. 1000 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України);
• відступлення права вимоги (ст. 512 ЦК України);
• факторингу (ст. 1077 ЦК України).

В будь-якому разі у боржника є право вимагати номер договору, дату його оформлення, дані первинного кредитора і тип договору між кредитором та колекторами (факторинг, доручення тощо). А також є право вимагати для ознайомлення завірені копії цих документів. Адже, згідно з ч.2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Варто звернути увагу, що у випадку відмови колишнього кредитора прийняти належне зобов’язання за договором і до моменту одержання всіх документів, які підтверджують повноваження нового кредитора, виникає прострочення кредитора, при якому нарахування процентів за договором припиняється (ст. 613 ЦК України).

Потрібно згадати про ще один важливий момент. Банк чи інша організація, яка передає борги, передаючи інформацію про позичальника, має враховувати положення ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», де вказано, що інформація щодо діяльності й фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею, розголошення якої заборонене, хоча й допускається лише у виняткових випадках, передбачених законом.

Водночас у ч. 3 ст. 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність» якраз йдеться про те, що банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».Але не варто забувати про інші нормативні документи, які регулюють передання персональних даних про фізичну особу. Насамперед, згідно зі ст. 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 20.01.2012 р. № 2-рп/2012 зазначив, що лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави й органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її в таємниці. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема дані про:

• національність;
• освіту;
• сімейний стан;
• релігійні переконання;
• стан здоров’я;
• адреса, дата й місце народження (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію»).

Водночас Конституційний Суд України відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вищезгаданої, ще й відомості про її майновий стан й інші персональні дані (рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 року № 5-зп). Отже, інформація, яку фізична особа надає банку, є конфіденційною. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію»).

Будь-який збір інформації про фізичну особу без її згоди є незаконним. У разі порушення своїх прав така фізична особа може звернутися зі скаргою на незаконні дії, пов'язані зі збором, зберіганням і обробкою його персональних даних до спеціально уповноваженого органу державної влади з питань захисту персональних даних або до суду. Нерідко дії представників колекторських компаній виходять за рамки правового поля настільки, що містять в собі ознаки складу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України(далі- КК України), а саме: ст. 182 КК України – «Порушення недоторканності приватного життя»; ст. 189 КК України – «Вимагання»; ст. 355 КК України - «Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань» Якщо фізична особа постраждала від таких дій з боку колекторів, їй потрібно звернутися із заявою про вчинення кримінального правопорушення до поліції.

Ознаки складу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України:

Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя

1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -

караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -

караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Публічне, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки, повідомлення особою інформації про вчинення кримінального або іншого правопорушення, здійснене з дотриманням вимог закону, не є діями, передбаченими цією статтею, і не тягне за собою кримінальну відповідальність.

Стаття 189. Вимагання

1. Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна.

4. Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, -

карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань

1. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання, -

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

3. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене організованою групою або поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або таке, що завдало великої шкоди чи спричинило інші тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

Строки позовної давності:

Слід зазначити, що термін позовної давності (3 роки за основним зобов'язанням і 1 рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), якщо інше не встановлено умовами договору) починає спливати з моменту настання терміну виконання зобов'язання або виникнення у кредитора права пред'явити вимогу про його виконання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст. 262 Цивільного кодексу України).

Судовий порядок вирішення питання:

Колектори не мають права примусово стягувати заборгованості. Водночас вони мають право звернутися до суду з метою стягнення переуступленого їм боргу і у випадку позитивного рішення суду звертатися до виконавчої служби для стягнення заборгованості. Слід зазначити, що колектори вкрай рідко вдаються до судового порядку стягнення заборгованості. Відбувається це з ряду причин: небажання нести додаткові часові та грошові витрати, відсутність доказової бази, безпідставність висунутих до боржника вимог, безперспективність примусового стягнення боргу в порядку виконавчого провадження тощо.За умови надання всіх необхідних документів боржник сам може звернутися до суду щодо умов договору, зокрема вимагати детальну виписку, вимагати обґрунтування заборгованості (оскільки колектори зазвичай багатьох цих речей не мають, то їм буде непросто довести свою правоту). Крім того, можна будувати свою правову позицію на тому, що цей договір нерозривно пов’язані з особами, які його уклали, а відповідно не можна було передавати борги по цьому договору.

Зміни у законодавстві щодо колекторської діяльності:

На даний час розглядається Закон України "Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності" який визначає загальні організаційно-правові принципи здійснення господарської діяльності у сфері здійснення колекторської діяльності .

Всього доброго!

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

Стаття 1167. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду

1. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

3. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3 ППВСУ від 31.03.1995 № 4).

Підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути:

• порушення майнових (ст.386, ст.396 ЦК України);
• особистих немайнових прав особи(ст.280 ЦК України), а також зобов’язань у випадках, передбачених договором або законом або розірвання договору (ст.611 ЦК України);
• прийняття неправомірних рішень, а також дій чи бездіяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб ( ст. 1167 ЦК України);
• заподіяння каліцтва, іншого ушкодження здоров’я або смерті особи (ст.1168 ЦК України) тощо.

Моральна шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Незалежно від наявності вини відшкодовується шкода у випадках, передбачених ч.2 ст.1176 ЦК України.

Частиною другою п.5 ППВСУ від 31 березня 1995 року №4 визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають:

• наявність такої шкоди;
• протиправність діяння її заподіювача;
• наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача;
• вини останнього в її заподіянні.

Вищевказані складові є необхідними елементами складу цивільного правопорушення, як підстави деліктної відповідальності.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Докази, що обґрунтовують розмір моральної шкоди:

Доказами можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд установлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги й заперечення сторін та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються показаннями свідків, висновками експертів, письмовими доказами (наприклад медичними довідками, висновками) та іншими документами тощо, що підтверджують обставини, що мають значення для доказування факту заподіяння моральної шкоди, обґрунтування визначеного позивачем розміру компенсації і т.ін.

У відповідності до вимог ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

До вимог про відшкодування моральної шкоди, заподіяної поширенням відомостей, що не відповідають дійсності і порочать честь, гідність чи ділову репутацію фізичної або юридичної особи, згідно з п.2 ч.2 ст.258 ЦКУ застосовується строк позовної давності в один рік.

До інших вимог про відшкодування моральної шкоди, як вимог, що випливають з порушення особистих немайнових прав, строки позовної давності відповідно до ст.268 ЦКУ не застосовуються.

При наявності запитань - звертайтесь.

Всього доброго!

По описанным Вами обстоятельствам усматривается состав уголовного правонарушения. Нужно обращаться в полицию, результат рассмотрения полицией Вашего заявления зависит от качества составленных документов (заявления, пояснений). Подробно изложить обстоятельства в заявлении и пояснении с учетом квалифицирующих признаков уголовного правонарушения, что б не было возможности трактовать содержание иначе. В течении суток должны внести в ЕРДР (открыть уголовное производство), в противном случае обжаловать невнесение к следственному судье.

Если есть вопросы или нужна помощь - обращайтесь.

Здравствуйте, Роман!

Консультацию далее предоставляю на украинском, Ок?

Формально в діях колекторів наявні ознаки злочину:

Стаття 355. (Кримінального кодексу України) Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань

1. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання, -

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

3. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене організованою групою або поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або таке, що завдало великої шкоди чи спричинило інші тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

У зв'язку з цим рекомендую написати заяву до поліції про вчинення злочину. Перед цим бажано зафіксувати телефонні розмови з колекторами, де вони саме погрожують насильством. Можливо спеціально витягнути в розмові від них такі погрози.

Поліція протягом 24 годин повинна внести Вашу заяву до Єдиного реєстру досудового розслідування та почати розслідування.

Якщо цього не буде зроблено, Ви можете оскаржити таку бездіяльність до слідчого судді за місцем знаходження органу досудового розслідування (поліції) протягом 10 дні.

Якщо Вашу заяву буде внесено до ЄРДР (як кажуть "порушено кримінальну справу") Ви можете отримати інформації про її номер та наступного разу під час дзвінка колектора повідомити йому, що вже порушено кримінальну справу і він "додатково наговорює собі строк".

Проте, як свідчить практика, поліція майже нічого не робить в боротьбі з незаконними діями колекторів і притягнути їх до відповідальності дуже складно.

Також зрозумійте, що в більшості випадків дзвінки колекторів - це просто психічний тиск у намаганні досягти свого результату,- щоб Ви злякалися і якимось чином погасили борг. Як правило, ніяких реальних дій на виконання своїх погроз вони не роблять, крім надоїдливих дзвінків Вам та Вашим близьким чи знайомим.

Запропонуйте їм, - нехай звертаються до суду, скажіть, якщо буде рішення суду, - то Ви його будете виконувати.

Якось так.

Всього Вам найкращого, психічної витримки. Гарних заробітків, щоб не було прострочення :)

Маю надію, що консультація буде для Вас корисною.

Здравствуйте, Роман.

Вы можете обратится в полицию, описав в заявлении все угрозы, прозвучавшие в ваш адрес и адрес ваших близких.

Также могу порекомендовать вам ассиметричный ответ - есть один довольно известный в Украине человек, который неоднократно помогал людям с потерявшими берега коллекторами. Особенно это касается кейсов с фотомонтажами и откровенно скотским обращением. Думаю вы его знаете. Вот его профиль - https://www.facebook.com/garik.korogodskiy

Помогать людям в вашей ситуации - это его хобби так сказать. Алгоритмы у него рабочие и проверенные. Почитайте его ленту и попробуйте связаться с ним в фейсбуке. Думаю в свете угроз использования фото его может заинтересовать ваше дело.

Вообще вы должны понимать их мотивы - вывести человека из равновесия и заставить действовать неразумно, пребывая в таком состоянии - брать новые займы, например. Просто имейте в виду что это их работа - плохая, грязная - но работа. Вы же должны преследовать свои цели а не следовать навязанным вам.

Удачи, Роман

Доброго Дня

Вказана колегами про звернення до правоохоронних органів, це дійсно досить дієво, проте не убезпечить вас на даний час не збереже ваш емоційний стан.

Рекомендую по видаляти з усіх соц акаунтів ваші дані, зокрема позначки на посилання друзів, та телефон, місце роботи, родичів, відмітки тощо.

У разі зміни вами картки мобільного оператора попередити осіб, які вказані вами як контактні що б здійснили аналогічні дії.

Успіху

Добрый день!

По Вашему вопросу сообщаю следующее:

У банков действительно есть общая база данных о клиентах, также есть ООО "УБКИ" (Украинский банк кредитных историй", где все данные имеются. Поэтому и возникла такая ситуация, что Ваши данные стали доступны банку или микро-финансовой организации (МФО).

Такие разговоры с представителями банков и МФО можно и нужно записывать, предупредив об этом собеседника и выяснив его данные (ФИО, должность, место работы), эти данные могут Вам пригодится при обращении в правоохранительные органы или при судебном разбирательстве.

Я Вам рекомендую направить в этот банк или МФО письменное заявление о запрете использования Ваших персональных данных с требованием удалить из базы данных Ваши контакты. Заявление следует отправлять почтой, с описью вложения, курьерской доставкой, у Вас остануться доказательства факта отправки документов (опись, квитанция, чек, уведомление).

Уголовным кодексом предусмотрена ответственность:

Статья 182. Нарушение неприкосновенности частной жизни

1. Незаконное собирание, хранение, использование, уничтожение, распространение конфиденциальной информации о лице или незаконное изменение такой информации, кроме случаев, предусмотренных другими статьями настоящего Кодекса, - наказываются штрафом от пятисот до одной тысячи необлагаемых минимумов доходов граждан или исправительными работами на срок до двух лет, или арестом на срок до шести месяцев, или ограничением свободы на срок до трех лет.

Статья 355. Принуждение к выполнению или невыполнению гражданско-правовых обязательств

1. Принуждение к выполнению или невыполнению гражданско-правовых обязательств, то есть требование выполнить или не выполнить договор, соглашение или другое гражданско-правовое обязательство с угрозой насилия над потерпевшим или его близкими родственниками, повреждение или уничтожение их имущества при отсутствии признаков вымогательства - наказывается исправительными работами на срок до двух лет или арестом на срок до шести месяцев, или ограничением свободы на срок до двух лет.

Статья 189. Вымогательство

1. Требование передачи чужого имущества или права на имущество или совершения каких-либо действий имущественного характера с угрозой насилия над потерпевшим или его близкими родственниками, ограничение прав, свобод или законных интересов этих лиц, повреждение или уничтожение их имущества или имущества, находящегося в их ведении или под охраной, или разглашение сведений, которые потерпевший или его близкие родственники желают сохранить в тайне (вымогательство), - наказываются ограничением свободы на срок до пяти лет или лишением свободы на тот же срок.

Ваши данные не имеют права передавать третьим лицам или распростронять их иным образом, можете обратиться в полицию с заявлением о совершении преступления, по Вашему обращению обязаны внести сведения в ЕРДР (Единый реестр досудебных расследований), провести проверку и выявить правонарушение. Проблема может возникнуть с установлением виновных лиц и как они связаны с банком или МФО, скорей всего выяснится, что люди, которые Вас беспокоят не имеют к ним отношения и не являются их сотрудниками.

После отправления юридических писем кредитору, как правило, прекращают доставать своим вниманием, и конечно следует игнорировать их полностью, что также повлияет на снижение их активности в Ваш адрес.

Среди прочего рекомендую направить заявление почтой в НБУ о нарушениях со стороны финансовой организации, пусть они проведут позапланову проверку их работы и лицензию.

С уважением,

Константин Гончаренко

Как бы то ни было - ВЫ должник и не выполняете обязательства.

ИХНИЕ МЕТОДЫ - не корректные и в некоторых моментах незаконные - но то такой вариант давления чтоб вы оплатили кредит .

Вы конечно можете обратиться в полицию , в нбу , в разные комиссии - но толку по большому счету не будет, а если заниматься упорно - с адвокатом - то то стоит приличных денег - проще оплатить кредит.

По сути у Вас есть несколько вариантов , не считая подачу заяв в вышеуказанные организации , поменять номер телефона, не обращать внимание на звонки, пытаться договориться с МФО - растрочка, реструктуризация , списание процентов и т.д. или ждать когда наступит исковая давность - 3 года.

Но не забывайте что они могут подать в суд до истечении исковой давности или получить исполнительную надпись.

Гражданский кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

"Стаття 1055. Форма кредитного договору

1. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

2. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним...".

Другими словами, даже в случае уступки Вашим кредитором требования к Вам "коллектору", действие кредитного договора не "уступается", договор не продолжает действовать, не продолжаются начисление процентов, пени, штрафов и т.д. - уступается сумма требования на момент уступки (и это еще при законной, надлежащей уступке требования).

Что касается изложенных Вами действий коллекторов - их деятельность находится вне закона с ведома и попустительстве со стороны государства. Действия коллекторов будут продолжаться и усиливаться, если и пока на них реагируют.