Увольнение без отработки

Добрий день, Валентино!

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні (ст. 38 КЗпП). У разі звільнення з поважних причин, у т. ч. у зв’язку з доглядом за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною-інвалідом, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Свідоцтво про народження дитини — це документ, що підтверджує наявність дитини віком до 14-ти років. Тому роботодавець зобов’язаний звільнити працівника у визначений ним строк. При цьому не має значення, хто звернувся із заявою про звільнення — батько чи мати дитини.

На відміну від надання відпустки для догляду за дитиною, стаття 38 КЗпП не містить умови, що мати дитини має працювати і не перебувати у відпустці. Також законодавство не передбачає, що працівник, який бажає звільнитися у зв’язку з доглядом за дитиною, має надати медичний висновок, як у випадку відпустки без збереження зарплати для догляду за дитиною до 6 років на підставі статті 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.

Як оформити звільнення:

Ініціатива працівника про звільнення оформлюється письмовою заявою (за наявності поважної причини надаються документи, що її підтверджують). Звільнення оформлюється наказом чи розпорядженням роботодавця. Крім цього, слід звернути увагу на наступні нюанси.

✓ Нюанс 1. Слід обов’язково конкретизувати частину 1 ст. 38 КЗпП.

✓ Нюанс 2. Частина 1 ст. 38 КЗпП передбачає звільнення із попередженням за два тижні, а також «термінове» звільнення за наявності поважної причини. Отже, і в заяві про звільнення, і у наказі повинно бути відповідне формулювання (догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку).

Приклад заяви: «Прошу звільнити мене за власним бажанням 02 вересня 2020 року з причини догляду за дітьми до досягнення ними чотирнадцятирічного віку».

Досить часто працівник хоче звільнитися і написав заяву на звільнення за власним бажанням, а роботодавець відмовляється її приймати.

У такому випадку існують 2 варіанти:

1) подати для реєстрації вхідної кореспонденції заяву на звільнення особі уповноваженій здійснювати подібний документообіг, як правило - це секретар.

Обов'язкова умова для обох варіантів: заява на звільнення має бути написана в двох ідентичних примірниках. У разі подання заяви на звільнення безпосередньо секретарю, останній повинен у вашій присутності звірити обидва примірника документа, зареєструвати його в журналі вхідної кореспонденції і на вашому екземплярі поставити відмітку про отримання (як правило, це штамп, в якому зазначено найменування підприємства і заздалегідь заготовлені порожні графи для реєстраційного номера і дати згідно журналу вхідної кореспонденції), а так само поставити підпис і розшифровку ініціалів.

2) написати і правильно оформити заяву на звільнення за власним бажанням і відправити її рекомендованим листом з описом вкладення на юридичну адресу підприємства. Заява на звільнення вважається поданою з моменту отримання роботодавцем листа, а підтвердженням про отримання є повідомлення про вручення.

При цьому у разі порушення ваших трудових прав повідомте роботодавцю, що подасте на нього скаргу до Держпраці України.

Всього доброго!

Успіхів Вам!