Чи може держава забрати приватизовану сг земельну ділянку,якщо та межує з лісом і почала заростати деревами

Чи може держава ініціювати відчуження такої ділянки наприклад у зв'язку з нецільовим призначенням землі. І відповідно потім передати її у лІсфонд? Іншими словами чи може держава забрати її у мене. Чи є необхідність в такому разі чистити ділянку від лісу,щоб не було проблем Таким чином, використовуючи термін «земельна лісова ділянка», ЛК України відсилає до земельного законодавства і розмежовує, відповідно, лісові й земельні правовідносини.Якщо в вас приватизована земля ніхто у вас не забере.Ви не обробляєте и вона заросла лісом .Земля повинна оброблятись по цільовому призначенню ви маєте право вирубати дерева на вашій ділянці Право власності в Украині не прикасаємо

1. Стаття 140. Земельного кодексу України.

Підставами припинення права власності на земельну ділянку є:

• а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;
• б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;
• в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника;
• г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;
• ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
• д) конфіскація за рішенням суду;
• е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 140 ЗК не містить таких підстав припинення права власності, як нецільове використання земельної ділянки та неусунення допущених порушень щодо нецільового використання земельної ділянки. Ці порушення відповідно до ст. 141 ЗК є підставами для припинення лише права користування земельною ділянкою.

На Вас може бути складено лише адмінінстативний штраф і зобовязано усунути порушення (вирубати ліс).

Доброго дня, Василь!

Відповідно до статті 140 Земельного кодексу України загальними підставами припинення права власності на земельну ділянку є:

● добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;

● смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;

● відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

● звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

● відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

● конфіскація за рішенням суду;

● не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених Земельним кодексом України.

При цьому, статтею 143 Земельного кодексу України визначено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:

● використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

● не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі;

● конфіскації земельної ділянки;

● примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;

● примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;

● не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених Земельним кодексом України.

Таким чином, просто так взяти і вилучити із Вашої власності земельну ділянку не можна, адже законодавство не передбачає на це жодних правових підстав. Однак у випадку використання земельної ділянки не за цільовим призначенням проти Вас може бути подано позов про примусове припинення прав власності!

Всього найкращого!

Доброго дня Василю! На даний час діюче законодавство не містить такої підстави для припинення права власності на земельну ділянку як«невикористання земельної ділянки за призначенням». Дане понняття не слід плутати з «використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням», останнє з яких застосовується до випадків, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення прав на земельну ділянку.

Доброго дня, Василь!

1) Чи може держава забрати приватизовану сг земельну ділянку,якщо та межує з лісом і почала заростати деревами - ні, не може. Так як після приватизації така земля вже є вашою особистою приватною власністю, а не державною власністю.

Конституція України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...):

Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Земельний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n...):

Стаття 81. Право власності на землю громадян

1. Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Стаття 154. Відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення права власності на землю

1. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.

2. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою

Стаття 153. Гарантії права власності на земельну ділянку

1. Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

2) Чи є необхідність в такому разі чистити ділянку від лісу,щоб не було проблем - так, є.

Адже їх наявність перешкоджає ефективному використанню землі за її цільовим призначенням.

Тобто, Ви зобов'язані розчистити земельну ділянку, бо ж вона виділена виключно під сільськогосподарську діяльність. Якщо цього не зробити, то за таку бездіяльність Вас навіть може очікувати адміністративна відповідальнсть. Бо, згідно з чинним законодавством, занедбана заліснена земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням.

Земельний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n...):

Стаття 90. Права власників земельних ділянок

1. Власники земельних ділянок мають право:

а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність;

б) самостійно господарювати на землі;

в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;

ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Стаття 91. Обов'язки власників земельних ділянок

1. Власники земельних ділянок зобов'язані:

а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;

ж) за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Доброго дня. Земельна ділянка є вашою приватною власністю, тому забрати її не зможуть, тільки у випадках, передбачених у с. 140 ЗК України. Те, що вона заростає деревами, не є нецільовим використанням землі.

Статья 211. Ответственность за нарушение земельного законодательства

1. Граждане и юридические лица несут гражданскую, административную или уголовную ответственность в соответствии с законодательством за следующие нарушения:

а) заключение соглашений с нарушением земельного законодательства;

б) самовольное занятие земельных участков;

в) порча сельскохозяйственных угодий и других земель, их загрязнение химическими и радиоактивными веществами и сточными водами, засорение промышленными, бытовыми и другими отходами;

г) размещение, проектирование, строительство, ввод в действие объектов, негативно влияющих на состояние земель;

ґ) невыполнение требований по использованию земель по целевому назначению;

д) нарушение сроков возврата временно занятых земель или невыполнение обязанностей по приведению их в состояние, пригодное для использования по назначению;

е) уничтожение межевых знаков;

є) сокрытие от учета и регистрации и искажение данных о состоянии земель, размерах и количестве земельных участков;

ж) непроведение рекультивации нарушенных земель;

з) уничтожение или повреждение противоэрозийных и гидротехнических сооружений, защитных насаждений;

и) невыполнение условий съема, хранения и нанесения плодородного слоя почвы;

і) отклонение от утвержденных в установленном порядке проектов землеустройства; использование земельных участков сельскохозяйственного назначения для ведения товарного сельскохозяйственного производства без утвержденных в случаях, определенных законом, проектов землеустройства, обеспечивающих эколого-экономическое обоснование севооборота и благоустройство угодий;

ї) уклонение от государственной регистрации земельных участков и предоставление недостоверной информации о них;

й) нарушение сроков рассмотрения заявлений по отведению земельных участков;

к) нарушение срока выдачи государственного акта на право собственности на земельный участок.

2. Законом может быть установлена ответственность и за другие нарушения земельного законодательства.

Вас могут привлечь к административной или уголовной ответственности. Забрать землю могут только на основании со.140 ЗА Украины.

Безхозяйственное использования земель, если это повлекло длительное снижение или утрату их плодородия, вывод земель из сельскохозяйственного оборота, смыв гумусного слоя, по-движения структуры почвы, -

наказываются штрафом до двухсот пятидесяти необлагаемых минимумов доходов граждан или ограничением свободы на срок до двух лет, или лишением свободы на тот же срок, с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет или без такового.

1. Земельный кодекс Украины обязывает владельцев земельных участков и землепользователей использовать земли в соответствии с их назначением, осуществлять мероприятия по охране земель (ст. 40), сохранять и повышать плодородие почв, защищать земли от водной и ветровой эрозии, от зарастания кустарниками (ст. 84 ).

2. Бесхозяйственного является использование земель с нарушением требований Земельного кодекса, если такое хозяйствование привело к снижению потерь или плодородия земель, вывода земель из сельскохозяйственного оборота, к смыванию гумусного слоя или к нарушению структуры почвы.

3. Состав преступления образует преступная халатность владельца земельного участка или землепользователя, которая привела к наступления таких последствий, из-за невыполнения или ненадлежащее выполнение требований Земельного кодекса.

4. Безхозяйственное использования земель совершается по неосторожности.

5. Ответственными за безхозяйственное использования земель есть все собственники земельных участков и землепользователи, достигшие возраста шестнадцати лет.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Якщо відсутні обмеження передбачені у ст.140 Земельноо Кодексу України, то згідно ст.321 ЦК України право приватної власності особи є непорушним та недоторканним ніхто не може забрати Вашу власність просто так без підстав.

Підставами припинення права власності на земельну ділянку є:

• а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;
• б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;
• в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника;
• г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;
• ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
• д) конфіскація за рішенням суду;
• е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства

Враховуючи сказане , Ви можете хоч бур ян вирощувати на своїй ділянці у промислових масштабах жоден орган влади чи приватна особа не може заборонити Вам користування і розпорядження вашою землею.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрий день Василь!

"Чи може держава ініціювати відчуження такої ділянки наприклад у зв'язку з нецільовим призначенням землі. І відповідно потім передати її у лІсфонд? Іншими словами чи може держава забрати її у мене. Чи є необхідність в такому разі чистити ділянку від лісу,щоб не було проблем"?

- Забрати не зможуть.

З приводу розчищення, це Ваше право.

Так, держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності й господарювання. Вона також закріплює рівність перед законом усіх без винятку суб’єктів права власності та гарантує кожному захист його прав і свобод (ст. 13 конституції України).

У главі 23 Земельного кодексу України «Захист прав на землю» зосереджено норми, які визначають способи захисту прав на земельні ділянки, гарантії права власності на земельну ділянку, а також відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення права власності на землю та за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок.

Важлива конституційна гарантія щодо захисту прав на землю міститься також у ст. 14 конституції України, яка передбачає, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Зазначені положення конституції України безпосередньо втілені у земельному законодавстві.

Так, згідно з п. «ґ» ст. 5 Земельного кодексу України до основних принципів земельного законодавства належить забезпечення гарантій прав на землю. Під терміном «гарантія» розуміються спрямовані дії на забезпечення прав на володіння, користування та розпорядження землею всіх без винятку суб’єктів, які є учасниками земельних правовідносин.

Зазначені гарантії прав на землю передбачені розділом V Земельного кодексу України, за яким умовно їх можна поділити на три різновиди:

гарантії захисту прав на землю;

гарантії, пов’язані з відшкодуванням збитків власникам землі та землекористувачам;

гарантії, пов’язані з розв’язанням земельних спорів.

Серед гарантій захисту прав на землю важливими є гарантії права власності на земельну ділянку. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Підставою виникнення права власності на землю є юридичний факт, з яким закон пов’язує виникнення такого права. До юридичних фактів, на підставі яких виникає, наприклад, право приватної власності на землю, належать: рішення органу влади про передачу земельної ділянки громадянинові у приватну власність; цивільно-правова угода; успадкування земельної ділянки та ін.

Стаття 13 Конституції України передбачає також, що держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання. Вона також закріплює рівність перед законом усіх без винятку суб’єктів права власності і гарантує кожному захист його прав і свобод. Ці принципові положення мають визначальне значення і для суб’єктів земельних правовідносин.

Так, Земельний кодекс України гарантує і забезпечує фізичним і юридичним особам рівні умови і способи захисту права власності і права користування на конкретні земельні ділянки.

Відповідно до вимог частини 1 статті 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим кодексом або іншими законами України.

Статтею 156 Земельного кодексу України передбачені гарантії, пов’язані з відшкодуванням власникам землі та землекористувачам збитків, заподіяних внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов’язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки;

е)використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі.

Земельне законодавство України гарантує і забезпечує як фізичним, так і юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Так, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Ще одним важливим способом забезпечення земельних прав суб’єктів є вирішення земельних спорів компетентними органами у встановленому порядку. Це питання регулює розділ 5 Земельного кодексу України.

Земельні спори – це вид правовідносин, пов’язаних із розв’язанням розбіжностей, які випливають з порушення права власності та права користування земельною ділянкою, а також відводом або вилученням землі, що виникають між власниками землі та землекористувачами, іншими особами, органами місцевого самоврядування та державними органами, що здійснюють управління земельними ресурсами.

Чинний Земельний кодекс України не визначає всі можливі види земельних спорів, проте, він перераховує категорії (види) земельних спорів, які підлягають вирішенню тим чи іншим компетентним органом.

Відповідно до статті 158 Земельного кодексу України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виключно судами вирішуються земельні спори щодо: володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Такі ж вимоги передбачені ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» – спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до вимог статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Всього доброго!

Успіхів Вам!

Добрий день! Ваша земельна ділянка є Вашою власністю а вона є недоторкана. Тобто Ви там можете робити що завгодно (саджати дерева, вирубувати дерева..) тому дані дії є незаконні, забрати земельну ділянку ніхто не може без Вашої згоди.