Почніть консультацію з юристом онлайн
Задайте питання юристу
880 юристів готові відповісти зараз
Відповідь за ~15 хвилин
Добрый день. Разводимся с мужем. Год назад была приобретена квартира , купленная на мои деньги , вырученные с продажи моей квартиры (90% стоимости) муж добавлял 5 тыс долларов. Есть общий ребенок. Могу ли я рассчитывать оставить квартиру полностью за собой либо выплачивать бывшему мужу его долю в счет алиментов?
Схожі питання
Кодекси Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНове у блогах Юристи.UA
Відповіді юристів (16)
Адвокат, м. Київ, 20 років досвіду
Да, такое возможно.
Вы можете С ним договориться и оформить все у нотариуса
Или подавать на раздел иск в суд.
Нужна детальная консультация или помощь в подготовке документов- обращайтесь через сайт.
С уважением Виктория Костромина
Юрист, м. Чернігів, 6 років досвіду
Спілкуватися у чатіДоброго дня, Олено!
Оскільки майно (маю на увазі квартира) куплена було протягом шлюбу, то вона відповідно до норм Сімейного кодексу України вважається спільною сумісною власністю подружжя, незалежно від того, хто який внесок вніс для придбання цього майна.
У вашому випадку є 2 варіанти подій:
1. Судовий порядок поділу майна. У такому випадку квартира буде поділена порівну.
2. Добровільний порядок поділу майна подружжя
Сімейним кодексом України передбачено право дружини і чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Так, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою зокрема уклавши договір про поділ майна, що є у спільній сумісній власності. Якщо об’єктом поділу є нерухоме майно, тоді такий договір укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України).
Тобто, Ви можете дійти згоди щодо майбутнього квартири, укласти із колишнім чоловіком договір про поділ майна, а також засвідчити його нотаріально.
Всього найкращого!
Юрист, м. Харків, 14 років досвіду
Добрый день!
Законодавством встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. При цьому дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;
2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Отже, так як зазначене Вами нерухоме майно було набуте під час шлюбу та не підпадає під ознаки особистої приватної власності одного з подружжя, то воно вважається вашою спільною сумісною власністтю, так як чоловік додавав свої 5 000 долларів).
Щоб не займатися поділом майна, ви можете домовитися у нотариуса - укладаєта аліментний договір (ці гроші (5000 долларів) вн вам пробачає в рахунок аліментів.)
Адвокат, 18 років досвіду
Добрый день, Елена!
Если супруг возражает против добровольного раздела, в договорном порядке, Вам необходимо будет обратиться с иском в суд о разделе совместно нажитого имущества, приобщать в качестве доказательств документы, подтверждающие происхождение денежных средств на покупку, и просить признать за Вами право на целую квартиру.
Если супруг не возражает, он может согласиться с иском, т.о. решением суда за Вами будет определена квартира, ему - какое-то другое имущество.
Вы можете не подавать иск о взыскании алиментов в течении определенного периода времени, пока сумма ежемесячных платежей не превысит 5000 долларов либо урегулировать договором, во вне судебном порядке.
Удачи Вам!
Адвокат, м. Миколаїв, 28 років досвіду
В Вашем случае оптимальный вариант добровольно договориться и заключить у нотариуса договор о разделе совместно нажитого имущества, определив доли в квартире и порядок выплаты Вами части мужу. Если такая договоренность не возможна, тогда только суд. В иске о разделе имущества можно ставить вопрос об увеличении Вашей доли в квартире, но только при наличии соответствующих доказательств, что у Вас такие денежные средства были в личной собственности. В противном случае право собственности на квартиру будет определено 50/50
Юрист, м. Суми, 5 років досвіду
Доброго дня!
Якщо чоловік не заперечує від такого поділу майна, Вам необхідно у нотаріуса укласти договір подружжя,щодо поділу майна у ньому прописати всі умови і посвідчити нотаріально.
Якщо чоловік заперечує ,необхідно звернутись до суду з позовом "про поділ майна подружжя" суд своіім рішенням встановить частку кожного з подружжя та розмір фінансовоіі компенсаціі частки майна ,яке неможливо розділити, вказану сумму Ви маєте перерахувати на рахунок вказаний у рішенні суду.
Той з ким буде проживати дитина може претендувати на квартиру, а інша сторона отримає виплату фінансово.
У нотаріуса укладаєте договір сплати аліментів в якому прописуєте, що сума виплачена стороні (5 тис ) зараховуються як сплата аліментів.
Але якщо буде така згода на це!
В іншому випадку ,частка за рішенням суду платиться окремим платежем, а аліменти окремо у разі ііх призначення окремим рішенням суду.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Адвокат, м. Дніпро
Добрый день, п. 3) ч. 1 ст. 57 Семейного кодекса приравнивает к личной частной собственности супруги/мужа "имущество приобретенное в время брака но за средства принадлежащие ей/ему". Соотвественно если продажа Вашей квартиры была официально оформлена и 90% стоимости нынешней квартиры Вы получили официально да к тому же если у Вашего мужа не было личных сбережений (депозитов в банке и т.д.) тогда есть шанс доказать, что нынешняя квартира приобретена за счет Ваших личных средств. Относительно алиментов (как я понимаю речь идет о алиментах на ребенка), - нет Вы не можете выплачивать долю мужа за счет алиментов на ребенка. Рекомендую доказывать Вам, что нынешняя квартира была приобретена за Ваши личные сбережения в 100% (90% проданная квартира и 10% сбережения), а возврат 5 000 долларов обсуждать с мужем в частом порядке, в том числе если он пойдет на уступки и путем выдачи расписки.
Юрист, м. Київ, 23 роки досвіду
Доброго дня, Олено
Майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, при його розподілі ділиться в рівних частках між ними, якщо шлюбним договором або домовленістю не визначено іншого.
12 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1доОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Суди встановили, що з2001 до 2018 року сторони у справі перебували в зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу відповідно до договору купівлі-продажу відповідачка придбала квартиру та легковий автомобіль. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивач не довів належними та допустимими доказами належність спірного майна до спільної сумісної власності подружжя, не підтвердив наявність грошових коштів на придбання спірної квартири та автомобіля. Згідно з показами свідків автомобіль було придбано за кошти матері відповідачки. Сам по собі факт придбання спірного майна у період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об’єктів права спільної сумісної власності подружжя. Однак колегія суддів Касаційного цивільного суду не погодилась із таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке. Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.Таке ж положення містить істаття 368 ЦК України. Відповідно до статей 69,70 СК Українидружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зважаючи на те що у справі допущено неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що рішення районного суду та постанова апеляційного суду про відмову в задоволенні позовних вимог підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позову, оскільки спірне майно, а саме: квартира та легковий автомобіль сторонами було придбано за час перебування у шлюбі, що підтверджується доказами з матеріалів справи, а отже, таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, де частки чоловіка та дружини є рівними, тому
Справи у спорах, що виникають із розподілу майна подружжя Огляд судової практики КЦС В С висновок судів попередніх інстанцій про те, що сам по собі факт придбання спірного майна у період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об’єктів права спільної сумісної власності подружжя, є неправильним і суперечить нормам матеріального права, що нівелює правовий режим спільного сумісного майна подружжя, закріплений законодавцем в ЦК України тав СК України. Постановою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року рішення Першотравневого районного суду міста Чернівців від 10 грудня 2018 року та постанову Чернівецького Апеляційного суду від 05 березня 2019 року скасовано. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено повністю. Визнано за позивачем право власності на 1/2 частину квартири та право власності на 1/2 частину легкового автомобіля. Визнано за відповідачем право власності на 1/2 частину квартири та право власності на 1/2 частину легкового автомобіля. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі No 372/504/17 (провадження No 14-325цс18), детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланнямhttp://reyestr.court.gov.ua/Review/78215412
Зазначений правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі No 6-843цс17, детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланнямhttp://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VS1702... Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі No 725/1776/18 (провадження No 61-7911св19) можна ознайомитися за посиланням
http://reyestr.court.gov.ua/Review/87640328Аналогічна позиція сформульована у постановах Верховного Суду:1) від 06 лютого 2018 року у справі No 235/9895/15-ц (провадження No 61-2446св18)
http://reyestr.court.gov.ua/Review/721995922) від 05 квітня 2018 року у справі No 404/151
Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо розгляду справ у спорах, що виникають із розподілу майна подружжя містить приведене в приклад судове рішення, в мотивувальній частині рішення також міститься усі посилання на чинні нормативні акти які регулюють ці взаємовідносини:
https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Oglyad_podil_majna.pdf
Таким чином, якщо шлюбним договором або домовленістю не закріплено порядок розподілу майна, необхідно буде вирішувати питання поділу спільного майна подружжя в суді та надавати усі докази для захисту свого права на майно.
З повагою,
Артем
Адвокат, м. Київ, 25 років досвіду
Спілкуватися у чатіДобрый день!
1. Все имущество приобретенное в браке является совместной собственностью супругов и подлежат разделу в равных долях. На детей доля не выделяется.
2. Если Вы сможете доказать, что 90% квартиры куплены на Ваши личные средства, то тогда разделу будут подлежать 10% квартиры. Без доказательств квартира будет делиться 50 на 50.
3. Вы с мужем можете заключить договор, что он свою часть оформляет на ребенка в счет алиментов. Это делается в нотариальном порядке с разрешения органов опеки.
Если есть дополнительные вопросы связывайтесь со мной через мой профиль на сайте.
Юрист, м. Київ, 23 роки досвіду
Додатково прошу звернути увагу на стр.17 Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо розгляду справ у спорах, що виникають із розподілу майна подружжя, де описана схожа ситуація:
Придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, не може вважатися об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам собою факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя 22 січня 2020року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на квартиру, що була придбана під час шлюбу. Суди встановили, що з1988 року до 2017 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 1997 року спірна квартира приватизована матір’ю і батьком позивача та ним особисто, відповідно у результаті приватизації позивачу належала на праві власності 1/3 частина цієї квартири. У березні 2003 року мати позивача, яка діяла від його імені та від імені свого чоловіка, уклала договір міни, відповідно до умов якого позивач обміняв належну йому на праві приватної власності 1/3 частину квартири на належну батьку на праві приватної власності іншу квартиру. Обмін 1/3 частини квартири на батькову квартиру сторони здійснили без доплати. У червні 2003року ця квартира була продана. Вартість її продажу становила 29 150,00 грн. В той самий день укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого позивач купив нову квартиру. Продаж нової квартири вчинено за 28 300,00 грн. Всі договори посвідчено нотаріально. Враховуючи викладене, позивач вважав, що спірна квартира, була придбана в результаті продажу іншої квартири, яка належала йому на підставі особистої приватної власності. Постановою апеляційного суду рішення районного суду, яким у задоволенні позову відмовлено, скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги позивача задоволено. Визнано квартиру, стосовно якої вівся спір, особистою приватною власністю позивача.
Касаційний цивільний суд погодився з висновком суду апеляційної інстанцій з огляду на таке. Конструкція норми статті 22КпШС України та статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя.
Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як час набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об’єктів права спільної сумісної власності подружжя. Вирішуючи спір, апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів дійшов правильного висновку про те, що спірна квартира була набута у власність позивачем до 01 січня 2004 року, тобто до набрання чинності СК України, в результаті відповідних правочинів приватизації, міни, купівлі-продажу належної йому нерухомості, за рахунок належних йому особистих коштів, а не створена спільними зусиллями чи спільною працею сторін, тому позивач є її єдиним власником. Постановою Верховного Суду від 22 січня 2020 року постанову Апеляційного суду Черкаської області від 18 червня 2019 року змінено в частині розподілу судових витрат, в іншій частині постанову залишено без змін. Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі No 711/2302/18 (провадження No 61-13953св19) можна ознайомитися за посиланнямhttp://reyestr.court.gov.ua/Review/875170314
Але не слід забувати про те , що тягар доказування обставин спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
І Вам буде необхідно підготувати доказову базу для доведення свого права на майно, якщо не зможете домовитися в позасудовому порядку.
Юрист, м. Покровськ, 13 років досвіду
Спілкуватися у чатіЗдравствуйте, Елена. Можете. В первом случае, если докажете или муж подтвердит, что деньги были реально ваши.
Во-втором случае, если договоритесь с мужем о заключении нотариального договора его отказа от имущества в счёт уплаты алиментов.
Юрист, м. Харків, 33 роки досвіду
Постараюсь дать вам консультацию коротко, но ясно. По общему правилу имущество приобретенное супругами во время брака считается их общей совместной собственностью. Опять таки, по общему правилу в случае раздела этого имущества , оно делиться поровну. Но есть исключения. Закон допускает раздел общего имущество по согласию супругов. Это означает, что вы можете договориться о любом варианте раздела квартиры, на который вы оба согласны. Для этого вы у нотариуса заключаете договор о разделе совместного имущества супругов. Так как закон допускает, что договор может содержать условия различных договоров, то в договор можно включить пункты об алиментах. Я так понял вы хотите признать за ним сумму внесенную им в покупку квартиры и зачесть ее в счет будущих алиментов. Это возможно и законно, поскольку это будет ваша договоренность , удостоверенная нотариально. Если согласия между супругами не может быть достигнуто, то тогда совместное имущество супругов подлежит разделу в судебном порядке. Для того чтобы вы смогли реализовать свой вариант. Вам нужно будет доказать, что квартира была приобретена не на совместно заработанные деньги, а за деньги вырученные вами от продажи ранее принадлежащей вам квартиры, своего личного имущества, а он добавил свои 5000 дол. Для того чтобы это доказать вам надо иметь договор купли - продажи своей квартиры. Тогда суд вполне может отступить от равенства долей учитывая, что ребенок останется проживать с вами. При правильной подготовке документов ваш вариант вполне реальный.
Юрист, м. Дніпро, 31 рік досвіду
Пост. ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07):
"22. Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК ( 2947-14 ) та ст. 372 ЦК ( 435-15 ). Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи...
23. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК ( 2947-14 ), ч. 3 ст. 368 ЦК) ( 435-15 ), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири,...
24. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК) ( 2947-14 ).
Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто;...
25. Вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК ( 2947-14 ) щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК ( 435-15 ), за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності....".
Гражданский процессуальный кодекс Украины (ГПК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15):
"Стаття 49. Процесуальні права та обов’язки сторін...
7. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу...
Стаття 197. Підготовче засідання...
2. У підготовчому засіданні суд:...
2) з’ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду,...
Стаття 200. Судові рішення у підготовчому засіданні...
2. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:...
2) закриття провадження у справі;...
4. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.";
"Стаття 142. Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду
1. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції,...суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову...".
Приведенные положения ГПК изложены мною в случае согласия мужа его доли в счет его алиментов (которые на этот момент уже присуждены). В таком случае, в судебном процессе стороны заключают не договор, а мировое соглашение, которое суд утверждает и дело производством закрывает. Возвращаясь к своему замечанию, что алименты на момент заключения соглашения должны быть присуждены, считаю, что не может быть предметом соглашения, договора условие, обстоятельство, не существующего в действительности.
Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду
Добрий вечір Олена!
Сімейним кодексом України передбачено право дружини і чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Так, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою зокрема уклавши договір про поділ майна, що є у спільній сумісній власності. Якщо об’єктом поділу є нерухоме майно, тоді такий договір укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України).
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 № 11, вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч. 4, 5 ст. 71 Сімейного кодексу України, щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.Неподільна річ (наприклад – житловий будинок) не може бути реально поділений між подружжям, що як правило, встановлюється на підставі висновку відповідної судової експертизи, а інший з подружжя не згідний отримати грошову компенсацію замість своєї частки, або інша сторона не бажає сплачувати таку компенсацію та відповідно попередньо не вносить на депозитний рахунок суду належну грошову суму, то суд визнає за кожним із подружжя право власності на належну їм частку в спільному майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею/ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син/дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Адвокат, м. Рівне
Доброго Дня
Щодо вашого питання:
Майно нажите у шлюбі - спільне майно. Неподільна річ (наприклад – житловий будинок) не може бути реально поділений між подружжям, що як правило, встановлюється на підставі висновку відповідної судової експертизи, а інший з подружжя не згідний отримати грошову компенсацію замість своєї частки, або інша сторона не бажає сплачувати таку компенсацію та відповідно попередньо не вносить на депозитний рахунок суду належну грошову суму, то суд визнає за кожним із подружжя право власності на належну їм частку в спільному майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею/ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син/дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Тобто, спершу ніж у судових процесах вирішувати питання розподілу власності спробуйте врегулюватись добровільно у позасудовому порядку, скористайтесь переговорними навиками та спробуйте врегулювати добровільно зазначене питання (домовленість засвідчите нотаріально), вкажіть на ваш вклад та щатрачені час і кошти та вкажіть що дієте виключно в інтересах дитини.
Успіхів
Юрист, м. Чернігів, 10 років досвіду
Доброго вечора, Олено!
Могу ли я рассчитывать оставить квартиру полностью за собой либо выплачивать бывшему мужу его долю в счет алиментов? - можливо, ваш чоловік взагалі не буде наполягати на поділі квартири. Крім того, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбано. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об’єктів права спільної сумісної власності.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 711/2302/18.
А тому, зверніть увагу чи вказано в договорі купівлі-продажу квартири, що вона набувається у вашу особисту приватну власність; чи оформлювалася нотаріальна згода вашого чоловіка на придбання квартири (потрібна лише у разі придбання за спільні кошти подружжя) та на кого саме зареєстровано право власності на цю квартиру - лише на Вас, як особисту приватну власність, чи на вашого чоловіка також, тобто як спільну сумісну власність (це повинно бути вказано у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).
Всього доброго!
Щасти Вам!