Задайте питання юристу

885 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Виконавче виробництво, 15 травня 2021, питання №42385 250₴

Могут ли арестовать счёт супруга

Супруга имела не жилое помещение потом продала, договор аренды не оформляла с городом, сейчас город подал в суд и требует арендную плату за три года, если супруга проиграет суд и будет исполнительное производство, могут ли арестовать мои счета (мужа) в том числа и счета предпринимателя.

Відповіді юристів (13)

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин 3 роки тому

    Юрист, м. Суми, 6 років досвіду

    Доброго дня!

    Відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” звернути стягнення (у вигляді арешту, вилучення (списання коштів з рахунків) та примусової реалізації) можливо лише на майно, що безпосередньо належить боржнику.

    У разі, якщо боржником є Ваша дружина , у тому числі як ФОП, виконавча служба може накладати арешт лише на рахунки, що відкриті на її ім'я.

    Тобто, накласти арешт на рахунки близьких родичів особи задля стягнення податкового боргу такої особи виконавча служба не має права. Так, борг Вашої дружини перед місцевою радою , наслідків для Вас не має.

    Однак, майте на увазі, що боргові зобов'язання є частиною спадкової маси, що надає право кредиторам пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, та покладає на такого спадкоємця обов'язок задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.( у разі смерті боржника)

    У той же час, якщо зазначений Вами борг належить не особисто Вашій дружині, а юридичній особі учасником (засновником) якої вона є, то Ваш дружина не повинна відповідати за зобов'язаннями юридичної особи.

    Так, статтею 96 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном, при цьому учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

    Таким чином, з Вас не можуть стягувати борг Вашої дружини та накладати арешти на Ваші особисті та підприємницькі рахунки.

    Если такое произойдет Вам лично необходимо:

    1. Необходимо обратиться с запросом в Государственную исполнительную службу (ДВС) о предоставлении информации о наличии открытых или законченных исполнительных производств.

    2. На основании полученной информации составить ходатайство государственного исполнителя или руководителя отдела Государственной исполнительной службы с требованием снять существующие за пределами любого исполнительного производства аресты, наложенные на имущество (средства).

    3. В пределах 10-дневного срока с момента получения ДВС указанного ходатайства обратиться в суд, выдавший исполнительный документ, с жалобой на действия (бездействие) государственного исполнителя и просить обязать государственного исполнителя снять арест с имущества.

    В любом случае, все будет решаться в суде.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Винограденко Антон Анатолійович
    Винограденко Антон Анатолійович 3 роки тому

    Юрист, м. Харків, 14 років досвіду

    Здравствуйте!

    "Супруга имела не жилое помещение потом продала, договор аренды не оформляла с городом, сейчас город подал в суд и требует арендную плату за три года, если супруга проиграет суд и будет исполнительное производство, могут ли арестовать мои счета (мужа) в том числа и счета предпринимателя." - Нет, согласно ст. 73 Семейного кодекса Украины по обязательствам одного из супругов взыскание может быть наложено лишь на его личное имущество и на долю в праве общей совместной собственности супругов, которая выделена ему в натуре.

    п.с. Поэтому государственный исполнитель, которому в последствии попадёт судебный исполнительный лист, будет взыскиваться с самого должника, которая, например, заранее перевела все на мужа, поэтому не располагает ничем ценным. Вот и исполнительной службе будет нечего взыскивать с супруги.

    Танача Юлія  Антонівна
    14%
    Танача Юлія Антонівна 3 роки тому

    Адвокат, 18 років досвіду

    Добрый день, Денис!

    Вам не о чем беспокоиться. Ваши счета никто не сможет арестовать.

    Арест, в случае не исполнения решения суда, вступившего в законную силу, могут наложить на недвижимое и движимое имущество, оформленное на супругу. Т.е. на имущество, пребывающее в общей совместной собственности. Свою долю можете выделить.

    Проверьте наличие прав на землю у истца по делу и наличие договора аренды у прежних собственников объекта. Судебная практика изменилась, взыскать суммы за использование земли без договора стало не так просто.

    Удачи Вам!

    Костромина Виктория
    Костромина Виктория 3 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 20 років досвіду

    Супруга имела не жилое помещение потом продала, договор аренды не оформляла с городом, сейчас город подал в суд и требует арендную плату за три года, если супруга проиграет суд и будет исполнительное производство, могут ли арестовать мои счета (мужа) в том числа и счета предпринимателя.

    Hem

    на Ваши счета арест неположат и взыскания не будет.

    Кальницкий Георгий  Валериевич
    Кальницкий Георгий Валериевич 3 роки тому

    Юрист, м. Одеса, 33 роки досвіду

    Не вдаваясь в юридические детали правомерности действий вашей супруги, могу вас успокоить. Юридическая ответственность носит персонифицированный характно, поэтому супруг не отвечает за другого супруга по его обязательствам. Разумеется, если вы не давали личного поручительства. Поэтому вывод такой - ваш личный счёт и в т.ч. предпринимательский не подлежат аресту на основании правоотношений между городом и вашей женой.

    Карпенко Андрій Володимирович

    Добрый день!

    Ответ на Ваш вопрос дают ст. 52 ГКУ и ч. 2 ст. 128 ХКУ: ФЛП отвечает по своим предпринимательским обязательствам всем своим имуществом, независимо от того, использовалось ли оно для осуществления предпринимательской деятельности или предназначено для удовлетворения личных и бытовых нужд этого физлица.

    Мерами принудительного исполнения решений по взысканию задолженности являются в соответствии со ст. 32 Закона Украины «Об исполнительном производстве»:

    • Обращение взыскания на денежные средства и иное имущество (имущественные права) должника, в т. ч., если они находятся у других лиц.
    • Обращение взыскания на заработную плату (заработок), доходы, пенсию, стипендию должника.
    • Изъятие у должника и передача взыскателю определенных предметов, указанных в решении.
    • Иные меры, предусмотренные решением.

    При выполнении решений о взыскании с должника денежных средств исполнителем применяется один из видов принудительного исполнения решений такой как обращение взыскания на имущество должника, которое заключается в его описи и аресте. Государственным исполнителем опись и арест имущества должника применяется в подавляющем большинстве случаев после того, как должник не в состоянии, по тем или иным основаниям оплатить задолженность по исполнительному документу.

    Под понятием "имущество" в исполнительном производстве понимается отдельные вещи и их совокупность, а также все имущественные права должника, что имеются у него на момент совершения исполнительного производства.

    В первую очередь к имуществу относятся: средства на расчетных счетах должника, транспортные средства, сельскохозяйственная техника, земельные участки, дома, квартиры, другие нежилые помещения, бытовые домашние вещи (телевизор, компьютер, микроволновая печь) и прочее. Как правило проводиться опись имущества должника по месту прописки (место совершения исполнительных действий). Принудительная реализация имущества должника проводиться только после его описи.

    Более того, если ФЛП состоит в браке, то забрать могут даже часть имущества, которое принадлежит ему на правах совместной собственности с супругой (супругом). Правда, обратить взыскание на такую собственность очень непросто. Дело в том, что, прежде чем забрать ее, сначала нужно выделить в натуре часть, принадлежащую ФЛП ( ст. 371 ГКУ, ст. 379 ГПКУ*). Но на практике бывает так, что выделить долю в натуре вообще невозможно, особенно если речь идет об общей квартире. В таком случае кредитор может настаивать на продаже доли и получении денег от ее продажи.

    Кредитор может обратить взыскание и на все имущество семьи (а не только на часть ФЛП), если в суде будет доказано, что договор был заключен одним из супругов в интересах семьи и то, что было получено по договору, использовано на ее нужды ( ч. 2 ст. 73 СКУ).

    Вывод:

    - взыскание на Ваши счета может быть наложено, если Ваша жена не исполнит решение Суда о выплате долга добровольно или если при исполнительном производстве ее имущества не хватит для выплаты долга;

    - также одним из условий должно быть, что денежные средства, неправомерно полученные Вашей женой, использовались в интересах семьи и это установлено Судом.

    Пуха Наталія ТендерОк
    12%

    Доброго Дня

    Щодо вашого питання

    Підстав для арешту ваших рахунків немає- у разі наявності боргових зобов'язань у вашої дружини немає. Стягнення у разі його наявності проводиться з рахунків боржника.

    Проте рекомендую не ігнорувати наявність боргу, який ще не встановили, а саме рішення суду ще немає, тому можна активно подоводити свою позицію у судді, щодо коректності суми, строків позовної давності, правомірності її нарахування тощо...

    Успіхів

    Адвокат  Євген Олександрович
    14%
    Адвокат Євген Олександрович 3 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 31 рік досвіду

    Здравствуйте, Денис!

    "Супруга имела не жилое помещение потом продала, договор аренды не оформляла с городом, сейчас город подал в суд и требует арендную плату за три года, если супруга проиграет суд и будет исполнительное производство, могут ли арестовать мои счета (мужа) в том числа и счета предпринимателя"?

    - Нет, на основании решения суда, исполнительная служба, может наложить арест только на счета должника - Вашей супруги, а на Ваши не могут.

    Всего доброго!

    Крикун Сергій  Павлович
    18%
    Крикун Сергій Павлович 3 роки тому

    Юрист, м. Дніпро, 31 рік досвіду

    Что-то в Вашем вопросе не сходится или я чего-то не понимаю. "Супруга имела не жилое помещение" - т.е. была его собственником. Передавать его в аренду или нет - это право собственника - это во-первых; во- вторых, кому передавать в аренду - также право собственника - по какому основанию "город" считает, что помещение должно было передано именно ему. С другой стороны, в случае заключения договора аренды, то арендная плата подлежит с "города" в пользу супруги - с какой стати "город" требует арендную плату, во-первых, без заключения договора, во-вторых - это "город" должен был бы арендую плату, но не наоборот. Что в иске напутано или в Вашем вопросе напутано.

    Теперь что касается перспектив дела в таком нелепом виде.

    Семейный кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14):

    "Стаття 60. Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя

    1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності...

    2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.".

    Гражданский кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

    "Стаття 369. Здійснення права спільної сумісної власності

    1. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

    2. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

    У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

    Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена....";

    "Стаття 228. Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства

    1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

    2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.".

    Конституция Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...)

    "Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності...

    Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним...".

    Другими словами, нежилое помещение, если оно приобретено было в браке, то принадлежит Вам с супругой на праве общей совместной собственности и по закону "город" должен был предъявлять иск Вам с супругой в качестве соответчиков с вытекающим последствиями в исполнительном производстве. С другой стороны, продажи помещения супругой без Вашего письменного согласия нарушила публичный порядок, поэтому этот договор является ничтожным, не имеет юридической силы и юридических последствий, что кстати можно предъявить против иска "города".

    Савченко Олександр
    18%
    Савченко Олександр 3 роки тому

    Юрист, м. Чернігів, 10 років досвіду

    Доброго дня, Денисе!

    Сімейний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text):

    Стаття 73. Накладення стягнення на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

    1. За зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

    2. Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

    Закон України "Про виконавче провадження" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n...):

    Стаття 15. Сторони виконавчого провадження

    1. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

    2. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

    Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (частина перша статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СКУ). При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї (стаття 65 СКУ).

    Таким чином, спільною заборгованістю подружжя може вважатися заборгованість, що виникла внаслідок спільних дій подружжя або одного з них (у тому числі без згоди іншого з подружжя) в інтересах обох членів подружжя або всієї сім'ї в цілому.

    Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби (стаття 73 СКУ).

    Кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.

    У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.

    У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку (стаття 366 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

    Накладання стягнення на майно боржника проходить декілька етапів:

    І етап

    Судовий розгляд справи про стягнення заборгованості: на даному етапі кредитор має прово звернутися до суду із заявою про стягнення заборгованості, а також подати клопотання про опис майна боржника та накладення арешту на належне йому майно. Опис майна та його арешт здійснюється державним (приватним виконавцем) (стаття 56 Закону України "Про виконавче провадження").

    ІІ етап

    ♦ Добровільне виконання боржником рішення суду.

    ♦ Виконання рішення суду державним (приватним) виконавцем, у тому числі шляхом звернення до суду з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (частина шоста статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", стаття 443 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

    Умови:

    • частка може бути виділена із спільного майна в натурі (підтверджується висновком експерта);
    • чатка може бути виділена без втрати та зміни її цільового призначення;
    • відсутність заперечення інших співвласників.

    У випадку, якщо позов про виділення частки в натурі неможливо пред'явити, кредитор має право вимоги щодо продажу частки у спільній сумісній власності з наступним задоволенням вимог за рахунок одержавних після продажу грошових сум.

    Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом 10 днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі (стаття 362 ЦК України).

    Якщо особи, які мають переважне право на викуп частки, відмовилися від купівлі, або боржник відмовився від добровільного продажу за суд може прийняти рішення про:

    → звернення стягнення в примусовому порядку шляхом продажу частки з публічних торгів;

    Реалізація частки у праві спільної часткової власності з прилюдних торгів проводиться відповідно до вимог статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, та інших законодавчих актів.

    → примусове переведення прав і обов'язків боржника на кредитора з компенсацією (якщо така має місце);

    Право власності боржника на спільне майно припиняється. Кредитор стає новим учасником права спільної часткової власності та повинен зареєструвати своє право власності відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5

    Всього доброго!

    Щасти Вам!

    Крижановська Єлізавета Сергіївна
    12%
    Крижановська Єлізавета Сергіївна 3 роки тому

    Юрист, м. Херсон, 20 років досвіду

    Доброго дня! Арешт можуть накласти лише на майно та рахунки, які належать боржнику, асаме Вашій дружині, якщо у неї є нерухоме майно або рахунки в банку, та на стадії виконання виконавчого листа , виконавцем буде накладено арешти на рахунки або прибуток в першу чергу, в залежності від суми боргу на нерухоме майно якщо таке є арешт може бути накладено також.

    Мєньков Андрій Васильович
    12%

    Добрый день Денис!

    Скорее всего речь идет не о взыскании арендной платы (поскольку для ее начисления нет оснований, договор аренды не заключался), а о безосновательно сохраненных средствах (ст. 1212 Гражданского кодекса Украины). Согласно ст. 120 Земельного кодекса Украины к лицу которое приобрело право собственности на нежилое помещение переходит и право пользования земельным участком. Поскольку права пользования землей оформлены не были, то претензии горсовета заключить договор аренды должны быть направлены уже к новому собственнику. Также с момента перехода прав на помещение нет оснований полагать, что предыдущий собственник безосновательно сохраняет средства, которые не поступают в бюджет. Проще говоря иск горсовета вообще может быть не обоснованнным. Если же все таки суд примет решение взыскать деньги и оно вступит в законную силу, то исполнительная служба может арестовать только счета супруги, но не Ваши.

    Сергеев Артем
    Сергеев Артем 3 роки тому

    Юрист, м. Харків, 25 років досвіду

    Супруга имела не жилое помещение потом продала, договор аренды не оформляла с городом, сейчас город подал в суд и требует арендную плату за три года, если супруга проиграет суд и будет исполнительное производство, могут ли арестовать мои счета (мужа) в том числа и счета предпринимателя.

    Вы не несете ответственность за действия супруги.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України